01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 191/5753/16-ц
провадження № 61-4660 ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Відомча воєнізована охорона» акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи і проходження періодичного медичного огляду та відшкодування моральної шкоди,
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року змінено в частині правового обгрунтування відмови у задоволенні позову, в іншій частині рішення суду залишено без змін.
08 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Судучерез засоби поштового зв'язку касаційну скаргу на вказані судові рішення після закінчення строку на касаційне оскарження, у якій просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Щодо строків касаційного оскарження
У касаційній скарзі заявникпорушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови був складений 04 жовтня 2024 року та отриманий засобами поштового зв'язку 25 жовтня 2024 року. 04 листопада 2024 року він вперше звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, однак Верховний Суд ухвалою від 25 листопада 2024 рокуїї повернув, яку отримав 10 грудня 2024 року, вдруге подав касаційну скаргу 16 грудня 2024 року, однакВерховний Суд ухвалою від 05 березня 2025 рокуїї повернув, яку отримав 01 квітня 2025 року. Оскільки первісне звернення з касаційною скаргою відбулось у межах строку, передбаченого законом, повторне звернення з касаційною скаргою відбулося впродовж розумного строку після отримання копії ухвали суду про повернення касаційної скарги, вважає вказані обставини поважними причинами пропуску строку.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню, оскільки обставини, на які посилається заявник, свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Щодо сплати судового збору
У порушення вимогпункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
При цьому, заявником подано заяву, в якій він з посиланням на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» вказує, що звільнений від сплати судового збору за подачу касаційної скарги у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Виходячи із норм Закону України «Про судовий збір», заявник звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення заробітної плати за час відсторонення від роботи і проходження періодичного медичного огляду.
Як вбачається із змісту касаційної скарги та судових рішень ухвалених у цій справі, позивачем, окрім вказаних позовних вимог, заявлялась також вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 501 000,00 грн.
Заявник у повному обсязі оскаржує рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року, які просить скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи викладене вище, заявнику необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», оскільки за таку позовну вимогу позивачі не звільняються від сплати судового збору.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.
Розміри ставок та порядок сплати судового збору визначено частиною другою статті 4 та статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи, що розмірморальної шкоди становить 501 000,00 грн, тому заявник за подання касаційної скарги має сплатити 10 020,00 грн (5 010,00 грн * 200%) за такими реквізитами - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 вересня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. В. Білоконь