(додаткова)
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 752/17800/22
провадження № 61-12052св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд): головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маринушкін Арсен Григорович, та Акціонерного товариства «Юнекс Банк»,
в інтересах якого діє адвокат Ковриженко Сергій Олександрович про ухвалення додаткового рішення
у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка) до Акціонерного товариства «Юнекс Банк» (далі - банк, відповідач) про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення невиплаченої заробітної плати внаслідок зміни істотних умов праці та відшкодування моральної шкоди,
ухвалив постанову про таке:
І. Короткий зміст позовних вимог та судових рішень
1. У грудні 2022 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними та скасування наказів, стягнення невиплаченої заробітної плати внаслідок зміни істотних умов праці та відшкодування моральної шкоди, остаточно сформувавши позовні вимоги, просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ банку від 12 вересня
2022 року № 139-12-01-о/м «Про зміну істотних умов праці»;
- визнати незаконним та скасувати наказ банку від 13 вересня 2022 року
№ 140-13/02-о/с «Про встановлення посадового окладу та встановлення неповного робочого часу ОСОБА_1 »;
- визнати незаконним та скасувати наказ банку від 13 січня 2023 року
№ 09-13-04-о/с «Про оголошення догани ОСОБА_1»;
- стягнути на її користь невиплачену внаслідок зміни істотних умов праці заробітну плату за період з 13 вересня 2022 року до дати ухвалення судового рішення;
- стягнути на її користь 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
2. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного суду
від 06 серпня 2024 року, позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ відповідача «Про оголошення догани ОСОБА_1» від 13 січня 2023 року № 09-13-04-о/с.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
3. Постановою Верховного Суду від 26 лютого 2025 рокукасаційну скаргу позивачки задоволено частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня
2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня
2024 року в частині вирішення позовних вимог про компенсацію моральної шкоди скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 3 000 грн грошової компенсації моральної шкоди.
В іншій частині вимог про компенсацію моральної шкоди в сумі
97 000 грн відмовлено.
В іншій оскарженій частині про визнання незаконним та скасування наказу про зміну істотних умов праці, визнання незаконним та скасування наказу про встановлення посадового окладу та встановлення неповного робочого часу, стягнення невиплаченої заробітної плати, рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 січня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року залишено без змін.
ІІ. Короткий зміст та доводи заяв про ухвалення додаткового рішення
4. 11 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Маринушкін А. Г., про ухвалення додаткового рішення про розподіл та відшкодування судових витрат.
5. 26 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат
Маринушкін А. Г., про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачкою під час розгляду справи.
6. 27 березня 2025 року через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесені відповідачем під час касаційного перегляду справи.
7. Заяви мотивовані тим, що судом касаційної інстанції при ухваленні
у справі нового судового рішення по суті позовних вимог не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема, пов'язаних зі сплатою професійної правничої допомоги.
ІІІ. Аргументи інших учасників справи
8. 14 березня 2025 року представник відповідача через систему «Електронний Суд» надіслав відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення та просив здійснити розподіл судових витрат пропорційно частині задоволених вимог, навівши власний розрахунок.
ІV. Позиція Верховного Суду
9. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства
є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК).
10. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
11. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК).
12. Відповідно до підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК
у постанові суду касаційної інстанції має бути зазначено про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
13. Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Щодо розподілу судового збору
14. Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
15. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК).
16. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
(частина перша статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон від 08 липня 2011 року № 3674-VI)).
17. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший, другий частини третьої статті 6 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI).
18. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції на час звернення позивача до суду) ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання цією особою позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
19. Відповідно до підпунктів 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону
від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції на час подання апеляційної
і касаційної скарг) за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги; касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
20. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону від 8 липня 2011 року № 3674-VI).
21. Позивачка з позовом до суду звернулася у 2022 році. Згідно зі статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 1 січня 2022 року становив 2 481,00 грн.
22. За подання позовної заяви позивачка сплатила 2 984,80 грн судового збору.
23. За подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову позивачка сплатила 4 477,20 грн судового збору.
24. Представник позивачки, звертаючись з касаційною скаргою, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанційв частині відмови
у задоволенні позову, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким визнати незаконними та скасувати накази про зміну істотних умов праці і про встановлення посадового окладу та встановлення неповного робочого часу, стягнути невиплачену заробітну плату у розмірі 268 896,74 грн та стягнути відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн.
25. Відповідно до платіжних інструкцій від 28 серпня 2024 та 16 вересня
2024 року за подання до суду касаційної скарги позивачкою було сплачено судовий збір у загальному розмірі 4 775,68 грн.
26. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
27. Позивачка при зверненні з позовом просила відшкодувати їй моральну шкоду у розмірі 100 000,00 грн, що становить 100%, в результаті касаційного перегляду справи, було задоволено лише 3 000,00 грн, що становить 3 % від загальної суми, тому, у зв'язку із частковим задоволенням позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь позивачки підлягає стягненню
з відповідача судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.
28. Розмір заявлених вимог - 184 817,68 грн (100 % - (2 984,80 грн+1 073,60 грн = 4 058,40 грн) - розмір судового збору, сплачений позивачкою при зверненні до суду з цим позовом), розмір вимог, що підлягають задоволенню - 3 000 грн (0,016 % - 64,93 грн - розмір судового збору, пропорційний до задоволеної частини вимог).
29. Тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 64,93 грн.
30. Відповідно до статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі
150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
31. Відповідно до статті 4 Закону від 08 липня 2011 року № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі
200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
32. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 292,18 грн, з яких: за подання апеляційної скарги - 97,39 грн (64,93*150%), за подання касаційної скарги - 194,79 грн (64,93*200%), а всього 357,11 грн.
33. Отже, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову, якою стягнути на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого позивачкою за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 357,11 грн.
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачкою
34. Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
35. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
36. У заяві про ухвалення додаткового рішення представник позивачки просив розподілити понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 123 000 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам.
37. Відповідно до матеріалів справи представником ОСОБА_1 був адвокат Маринушкін А. Г., який діяв на підставі договору про надання правничої допомоги від 28 листопада 2022 року № 28/2022.
38. У позовній заяві представник позивачки заявляв, що орієнтовний розмір витрат на надання професійної правничої допомоги становить 123 000 грн, який підтримав в апеляційній та касаційних скаргах.
39. Квитанцією № 28/2022-3 від 03 лютого 2023 року підтверджується, що позивачкою на користь адвоката сплачено 123 000 грн.
40. У відзиві на позовну заяву, апеляційну скаргу, касаційну скаргу представник банку вказував про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є надмірним, оскільки майже дорівнює ціні позову.
41. Колегія суддів вважає, що на користь позивачки підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 3 690 грн (123 000 х 3/100).
Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем
42. У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить вирішити питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучив, зокрема, договір про надання правничої допомоги
від 12 серпня 2024 року, додаткова угода до нього № 1, акт виконаних робіт
від 13 березня 2025 року на суму 42 500 грн, детальний опис робіт, виконаних адвокатом.
43. У частині восьмій статті 141 ЦПК визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів
у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
44. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
45. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого
2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зробила висновок, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні».
46. Процесуальний кодекс побудовано за принципом універсальності процесуальних норм, відповідно подання доказів у підтвердження понесення сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії касаційного перегляду справи, (якщо сторона бажає отримати за результатами розгляду справи у суді касаційної інстанції відшкодування таких витрат) повинно відбуватися з урахуванням положень частини восьмої статті 141 ЦПК.
47. Під час розгляду справи у суді касаційної інстанції, подаючи відзив на касаційну скаргу сторони позивачки, представник відповідача не подавав докази в підтвердження понесення його клієнтом витрат на професійну правничу допомогу за подання відзиву на касаційну скаргу, а також не заявляв
у відзиві про намір подати такі докази після ухвалення касаційним судом рішення у справі.
48. Таким чином, встановлено, що представник відповідача заявив про відшкодування витрат на правничу допомогу та подав відповідні докази цих витрат після ухвалення судом касаційної інстанції судового рішення по суті спору.
49. Оскільки із заявою про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та доданими до неї доказами їх понесення, представник відповідача звернувся 27 березня 2025 року, тобто з пропуском встановленого частиною восьмою статті 141 ЦПК строку для подання відповідних доказів, тому така заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 141, 260, 270, 382 ЦПК, Верховний Суд
1. Заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Маринушкін Арсен Григорович, про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на користь ОСОБА_1 357,11 грн на відшкодування судових витрат у вигляді судового збору, сплаченого нею за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Юнекс Банк» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 690 грн.
4. Заяву представника Акціонерного товариства «Юнекс Банк» - Ковриженка Сергія Олександровича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Додаткова постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили
з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко