Ухвала
30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 731/514/24
провадження № 61-5581ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року (повний текст складено 11 квітня 2025 року) в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У серпні 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за договором № 457365-КС-004 про надання кредиту від 29 жовтня 2023 року в сумі 128 901,12 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішенням Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2025 року позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» грошові кошти, перераховані на виконання кредитного договору № 457365-КС-004 від 29 жовтня 2023 року та додаткової угоди № 1 від 30 жовтня 2023 року у сумі 40 000 грн та судовий збір у сумі 751,67 грн, а всього стягнуто 40 751,67 грн. У задоволенні позову ТОВ «Бізнес Позика» в іншій частині відмовлено.
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року
апеляційну скаргу ТОВ «Бізнес Позика» задоволено;
рішення Варвинського районного суду Чернігівської області від 21 січня 2025 року скасовано;
позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено;
стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» «Бізнес Позика» 128 901,12 грн заборгованості за договором № 457365-КС-004 про надання кредиту від 29 жовтня 2023 року, 6 056 грн судового збору за розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
29 квітня 2025 року ОСОБА_1 через Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 128 901,12 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У касаційній скарзі вказується, що 1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки за даними Національного банку України, у 2024 році українці оформили понад 8,3 млн мікрокредитів. Розгляд цієї справи в касаційному порядку є необхідним для формування нової правової позиції з питання, яке раніше не розглядалося Верховним Судом. В судовій практиці взагалі відсутнє тлумачення та застосування частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», де зазначається, що договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. В зв'язку з цим фінансові установи порушують встановлені обов'язкові вимоги, щодо відповідних договорів, обмежуючи права споживачів. В результаті чого, фінансові установи стягують з споживачів заборгованості по нікчемним правочинам, що суперечить завданням цивільного судочинства та приватно правовим інтересам суспільства; 2) справа становить значний суспільний інтерес, оскільки відповідно до скріншоту з витягу YouControl можна встановити, що кількість судових справ компанії, за останні три роки становить 14387, в більшості з яких товариство є позивачем у справах за позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Саме тому відповідна справа має значний суспільний інтерес, оскільки вона стосується значної групи населення які укладали договори з відповідним товариством. Вирішення відповідної справи матиме вплив на всі подальші судові справи людей які укладали договір з відповідним товариством. Крім цього вирішення справи матиме значення для всіх судових справ пов'язаних з договорами про споживче кредитування в цілому, які зараз становлять значну частину від всіх справ. відповідна справа має виняткове значення, оскільки відповідач є студентом, наразі ніде не працюю. Ці обставини свідчать про обмежені фінансові можливості та відсутність стабільного доходу. Залишення в силі неправомірного рішення призведе до довготривалих негативних наслідків для мене як заявника, зокрема унеможливить реалізацію базових життєвих потреб на тривалий період часу. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і в чому проявляється виняткове значення для неї цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для відповідача.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Чернігівського апеляційного суду від 09 квітня 2025 рокупро можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков