01 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/2279/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
за участю секретаря судового засідання Гибало В.О.,
представників учасників справи:
прокуратури - Готки Ю.О., прокурора Офісу Генерального прокурора,
позивача 1 - Південного офісу Держаудитслужби - не з'явився,
позивача 2 - Одеської обласної ради - не з'явився,
відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій» -
Швець К.О., адвоката (ордер від 14.03.2025),
відповідача 2 - Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради - не з'явився,
третьої особи - Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій»
про зупинення провадження у справі № 916/2279/23
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій»
на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 (суддя Малярчук І.А.) та
постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 (головуючий суддя Аленін О.Ю., судді: Принцевська Н.М., Філінюк І.Г.)
у справі № 916/2279/23
за позовом Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (далі - прокуратура) в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (далі - Держаудитслужба, позивач 1), Одеської обласної ради (далі - Одеська облрада, позивач 2)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій» (далі - ТОВ «Оператор енергій», відповідач 1, скаржник);
Комунального некомерційного підприємства «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради (далі - лікарня, відповідач 2),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації (далі - Департамент охорони здоров'я, третя особа позивача),
про визнання недійними додаткових угод та стягнення 2 292 259,79 грн.
Прокуратура звернулася до суду в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Одеської облради до ТОВ «Оператор енергій» та лікарні про: - визнання недійсними додаткових угод від 06.08.2021 № 3, від 31.08.2021 № 4, від 27.09.2021 № 5, від 25.10.2021 № 6, від 01.11.2021 № 7, від 24.12.2021 № 8 та від 12.01.2022 № 12 (далі - додаткові угоди) до договору про постачання електричної енергії від 02.03.2021 № 2109 (далі - договір), укладеного між лікарнею та ТОВ «Оператор енергій»; - стягнення з ТОВ «Оператор енергій» на користь лікарні безпідставно надмірно сплачених бюджетних коштів у сумі 2 292 259,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані укладанням спірних додаткових угод всупереч пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки відсутність коливання ціни на електричну енергію за спірний період призвела до безпідставного збільшення вартості електричної енергії за договором та стало підставою для подальшого звернення прокуратури в інтересах держави в особі Держаудитслужби та Одеської облради із цим позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі № 916/2279/23 позов задоволено повністю.
Судовий акт місцевого суду мотивований тим, що у порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами під час укладення оспорюваних додаткових угоди перевищено граничне допустиме значення збільшення ціни за одиницю товару. Згідно зі спірними додатковими угодами фактичну ціну договору збільшено на 92,9% порівняно з погодженою ціною під час укладення договору. З огляду на це, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання додаткових угод недійсними. Враховуючи визнання додаткових угод недійсними, суд першої інстанції дійшов висновку, що грошові кошти сплачені на виконання таких угод є такими, що безпідставно одержані ТОВ «Оператор енергій», підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов'язаний їх повернути лікарні.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 рішення суду першої інстанції у частини вимог про стягнення 2 292 259,79 грн безпідставно сплачених бюджетних коштів на користь лікарні скасовано та ухвалено нове рішення у цій частині, яким зазначена сума коштів стягнута на користь бюджету Одеської області в особі Одеської облради.
Рішення суду апеляційної інстанції щодо зміни особи, на користь якої стягнуті безпідставно сплачені бюджетні кошти, мотивовано тим, що саме Одеська облрада є суб'єктом владних повноважень та розпорядником спірної суми бюджетних коштів, а не лікарня, яка будучи комунальним закладом, є лише стороною у зобов'язальних правовідносинах і правомірно визначена прокуратурою як другий відповідач у спорі.
Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, ТОВ «Оператор енергій» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить суд касаційної інстанції рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 2, 4 частини другої статті 287 та пункти 1, 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оператор енергій» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 916/2279/23.
Прокуратура у відзиві на касаційну скаргу, поданому 08.04.2025, проти доводів касаційної скарги заперечила, з посиланням, зокрема на дотримання судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права і просила у задоволенні касаційної скарги ТОВ «Оператор енергій» відмовити, а судові акти попередніх судових інстанцій залишити без змін.
Держаудитслужба, Одеська облрада, лікарня та Департамент охорони здоров'я не скористалися своїм правом на подання відзивів.
Від ТОВ «Оператор енергій» 26.03.2025 та від 30.04.2025 надійшли клопотання про зупинення провадження у справі № 916/2279/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24. При цьому ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 (повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 25.04.2024) прийнято до розгляду справу № 920/19/24 у порядку спрощеного позовного провадження з датою слухання на 21.05.2025.
Клопотання відповідача 1 мотивовані тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.01.2025 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичне партнерство» про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу та стягнення коштів для відступу (шляхом уточнення) від висновку щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, згідно з яким ціна за одиницю товару у будь-якому разі не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Ухвалою Суду від 28.04.2025 у цій справі задоволено заяви представників Одеської облради та ТОВ «Оператор енергії» про участь у судовому засіданні, призначеному на 01.05.2025, по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Згідно з розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.04.2025 32.2-01/719 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 916/2279/23 у зв'язку з відпусткою судді Ємця А.А.
Колегія суддів при підготовці справи № 916/2279/23 до розгляду встановила, що передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів виходила, зокрема з того, що неможливість підняття ціни за одиницю товару більше ніж на 10% від тієї, що встановлена у договорі, створює ризики як для постачальників, які нестимуть матеріальні втрати від реалізації товарів за нижчими цінами, ніж встановлені на ринку, так і для покупців (зокрема, суб'єктів владних повноважень), які у випадку розірвання таких договорів не зможуть забезпечити належну та безперебійну роботу державних та комунальних підприємств. З урахуванням відсутності стабільної ситуації на енергетичному ринку, сторони договору можуть неодноразово збільшувати ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. При цьому не має змінюватися саме загальна ціна договору, а факт коливання цін має бути належним чином доведений. З огляду на викладене, колегія суддів у справі № 920/19/24 зазначила про те, що підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є: - зміна законодавства: Велика Палата Верховного Суду хоч і зробила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції Закону України № 114-ІХ, утім не робила висновок щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX; - порушення принципу належного врядування з огляду на неоднакове праворозуміння пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Мінекономіки вважає, що сторони договору про закупівлю можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності відповідних умов, у той час як Велика Палата Верховного Суду вважає, що в будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі.
Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення у справі № 916/2279/23, врахували, у т.ч. й наведений вище висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 (питання щодо відступлення від якого ставиться в ухвалі від 29.01.2025 у справі № 920/19/24) та безпосередньо посилалися на нього.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це насамперед формування обґрунтованих правових позицій щодо застосування всіма судами у подальшій роботі конкретних норм матеріального права або дотримання норм процесуального права, що були неправильно використані судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, в якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи при цьому судам попередніх інстанцій результату вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики - це реалізація принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З огляду на подібність правовідносин у справі № 916/2279/23 та у справі № 920/19/24 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача 1 та зупинити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Оператор енергій» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 916/2279/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Керуючись пунктом 7 частини першої статті 228, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій» задовольнити.
2. Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергій» на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 у справі № 916/2279/23 зупинити до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова