Іменем України
02 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/205/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом: В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,
вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код 02910114;
в інтересах держави,
в особі позивачів: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України,
вул. Хрещатик, 24, м. Київ, 01001, код 37471967;
2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств,
вул. Януша Корчака, 9/12, м. Київ, 03190, код 20029342;
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО»,
пров. Шевченко, буд.3, с. Брусилів, Чернігівський район, Чернігівської області, 15531, код 14223554;
про стягнення 250789,98 грн
без виклику сторін
В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі позивачів: 1) Міністерства аграрної політики та продовольства України та 2) Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» про стягнення 250789,98 грн: 200000,00 грн боргу, 13663,20 грн інфляційних нарахувань та 37126,78 грн пені.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 09.12.2021 в частині своєчасного повернення фінансової підтримки.
Ухвалою суду від 04.03.2025 вказану позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена прокуратурі та позивачам до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 04.03.2025 о 21:21, підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідачу - рекомендованою поштовою кореспонденцією 12.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 1400057960681).
24.03.2025 від позивача-1 надійшли пояснення у справі, у яких позивач-1 підтримує позовні вимоги прокурора, викладені у позові, просить їх задовольнити та здійснити розгляд справи за відсутності повноважного представника.
28.03.2025 від відповідача через систему “Електронний суд» надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить поновити процесуальний строк на його подання та просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування клопотання посилається на те, що голова Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» Гудименко О.В. за рекомендовану кореспонденцію не розписувався; голова господарства є особою похилого віку; з моменту отримання процесуальних документів та у зв?язку з військовим станом йому необхідний був час для реалізації права на правову допомогу. Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що строк повернення основного зобов?язання на час звернення з цим позовом не настав, що виключає нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат. Починаючи з кінця лютого 2022 року і по даний час господарство не працює, проте намагається підтримувати свою діяльність, що підтверджується додатками до відзиву; отримані кошти забезпечують мінімальний фонд заробітної плати для підтримки операційної діяльності. Відповідач посилається на форс-мажорні обставини, викликані введенням воєнного стану; російську окупацію в період з 25.02.2022 по 01.04.2022; постійні обстріли та замінування територій; зазначає про часткове погашення платежів у розмірі 100000,00 грн. Відповідач просить викликати та допитати як свідка голову Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» ОСОБА_1 для детального пояснення про діяльність свого господарства та розглядати справу в спрощеному провадженні з викликом сторін у справі.
14.04.2025 від Новгород-Сіверської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив №53-77-1121вих-25 від 11.04.2025, у якій прокурор зазначає про те, що відзив на позовну заяву скеровано відповідачем до електронного кабінету Чернігівської обласної прокуратури, що позбавило можливості Новгород-Сіверську окружну прокуратуру своєчасно подати відповідь на відзив. Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин заперечує з огляду на приписи п. 6.1.-6.4. Договору, а також зазначає, що лист торгово-промислової палати від 28.02.2022 №2024/2.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб?єктів господарювання України, оскільки кожен повинен доводити їх наявність в силу певних обставин. Відсутність фінансової активності відповідача не звільняє його від фінансових зобов?язань за договором. Прокурор просить суд поновити процесуальний строк на подання відповіді на відзив та приєднати її до матеріалів справи.
Щодо поновлення строків для подання відзиву, відповіді на відзив та прийняття їх до розгляду суд зазначає таке.
Ухвала суду від 04.03.2025 про відкриття провадження у справі, у якій встановлено судом відповідачу строк подання відзиву направлена йому рекомендованою поштовою кореспонденцією та отримана ним 12.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ШКІ 1400057960681.
Отже, відповідач мав право подати відзив на позов в строк до 27.03.2025 включно.
Відзив на позов подано відповідачем 28.03.2025, тобто з пропуском встановленого судом строку.
Як вбачається з доказів направлення відзиву учасникам справи, відзив на позов дійсно направлено відповідачем в електронний кабінет Чернігівської обласної прокуратури, що позбавило можливості Новгород-Сіверську окружну прокуратуру своєчасно подати відповідь на відзив у строк встановлений ухвалою суду від 04.03.2025.
Відповідь на відзив подана Новгород-Сіверською окружною прокуратурою 11.04.2025 (відповідно до відбитку штампу на конверті) та надійшла до суду 14.04.2025, тобто поза межами встановленого судом строку.
У відповідності із ч.1 ст.118 та ч.5 ст.119 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію.
Незважаючи на пропуск відповідачем строку подання відзиву на позов на один день та пропуск Новгород-Сіверською окружною прокуратурою строку подання відповіді на відзив, ними вчинено відповідні процесуальні дії та подано до суду відзив на позов та відповідь на відзив, що є ознакою доброчесної процесуальної поведінки сторін у справі.
Згідно з ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Виходячи з приписів ч.8 ст.165 Господарського процесуального кодексу України та ч.4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України строки для надання відзиву та відповіді на відзив встановлюються судом.
З метою повного та всебічного дослідження всіх обставин у даній справі, дотримання принципу верховенства права, рівності та змагальності сторін суд вважає за необхідне поновити пропущений відповідачем строк для подання на відзиву та пропущений Новгород-Сіверською окружною прокуратурою строк подання відповіді на відзив у справі №927/205/25, залучити подані відзив з додатками та відповідь на відзив до матеріалів справи.
Клопотання відповідача про розгляд справи в спрощеному провадженні з викликом сторін задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач у поданому відзиві просить суд розглядати справу в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами ч. 1, 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Отже, малозначні справи та справи незначної складності, визнані судом малозначними, є різними категоріями справ.
Відповідно до ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частинами 6, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, з урахуванням зазначених приписів, кожен з учасників справи, в тому числі відповідач, при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін може користуватися своїми процесуальними правами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України та не позбавлений процесуального права викладати свої аргументи, пояснення, міркування, заперечення у письмових заявах по суті.
Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, надавати суду свої докази на спростування взаємних вимог та заперечень у строки, визначені судом або законом, та в повній мірі користується правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України.
Усі наявні у сторін докази безперешкодно можуть бути надані ними суду в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Приймаючи до уваги те, що ціна позову становить 250789,98 грн та не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто дана справа є малозначною в силу Закону і характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи; враховуючи, що відповідач реалізував процесуальне право подання відзиву, суд з метою недопущення випадків загрози життю, здоров'ю та безпеці учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду, з огляду на приписи ч. 6 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та доцільність розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Суд звертає увагу відповідача на те, що питання стосовно показань свідків вирішуються з урахуванням приписів ст. 88-90 Господарського процесуального кодексу України.
В силу приписів ч.9 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються, а тому клопотання відповідача про виклик та допит як свідка голову Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Ухвалою суду від 02.04.2025 відмовлено відповідачу - Селянському (фермерському) господарству “ГУД МЕН КО», у задоволенні клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні з викликом сторін.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
09.12.2021 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств (Укрдержфонд) та Селянським фермерським господарством “ГУД МЕН КО» (Фермерське господарство) укладений Договір № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (далі - Договір), за розділами 1, 2 якого Укрдержфонд надав фінансову підтримку на поворотній основі Селянському фермерському господарству “ГУД МЕН КО» в сумі 500000,00 грн, яке зобов?язалося використати її за цільовим призначенням, повернути зазначену суму фінансової підтримки в строк та на умовах визначених цим Договором.
На підставі довідки від 26.11.2021 № 126, виданої конкурсною комісією, фінансова підтримка на поворотній основі надається для придбання техніки, обладнання, поповнення обігових коштів, відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1102.
Укрдержфонд, на виконання умов Договору перерахував Селянському фермерському господарству “ГУД МЕН КО» грошові кошти в сумі 500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 14.12.2021, призначення платежу: «надання кредиту СФГ “ГУД МЕН КО», дог. № 126ФГ-2021 від 09.12.2021».
У п. 3.4.2. Договору СФГ “ГУД МЕН КО» зобов?язалося повернути кошти фінансової підтримки Укрдержфонду за графіком: до 01.11.2022 - 100000 грн, до 01.11.2023 - 100000 грн, до 01.11.2024 - 100000 грн, до 01.11.2025 - 100000 грн, до 01.11.2026 - 100000 грн.
Відповідно до п. 3.1.2. Договору Укрдержфонд має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки на поворотній основі відповідно до графіка повернення (п. 3.4.2.). У разі прострочення фермерським господарством графіка повернення коштів більш, ніж на 30 днів, Укрдержфонд має право в односторонньому порядку розірвати Договір з достроковим поверненням повної суми наданої фінансової підтримки та застосувати штрафні санкції, відповідно до п. 5.1., п. 5.2. Договору.
За п. 4.1., п. 4.2. Договору фінансова підтримка надається фермерському господарству з кінцевим терміном повернення 01.11.2026 та повертається останнім згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2. Договору), крім випадків зміни умов Договору та/або розірвання Договору Укрдержфондом в односторонньому порядку та вимоги від фермерського господарства дострокового повернення фінансової підтримки.
Договір діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором.
Пунктами 5.1., 5.2. Договору визначено, що відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов?язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов?язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
За несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Селянське фермерське господарство “ГУД МЕН КО» договірні зобов?язання в частині своєчасного повернення коштів, наданих як поворотна фінансова підтримка, виконало частково, а саме у сумі 100000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 30.12.2022.
Чернігівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств листами №53-25/27 від 15.04.2024 та №53-25/47 від 01.11.2024 направлено директору фермерського господарства “ГУД МЕН КО» претензію №1 та претензію №2 щодо невиконання умов Договору № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 09.12.2021 (в порядку досудового врегулювання спору), з вимогою невідкладно сплатити прострочену заборгованість за договором за 2023, 2024 роки в розмірі 200000,00 грн (а.с. 31-36).
Сума неповернутої фінансової допомоги Селянського фермерського господарства “ГУД МЕН КО» перед Укрдержфондом, з урахуванням зазначеного у п. 3.4.2. Договору графіку (до 01.11.2023 - 100000 грн, до 01.11.2024 - 100000 грн), становить 200000,00 грн, що стало підставою для звернення з позовом до суду.
Крім того, прокурором заявлено до стягнення 13663,20 грн інфляційних нарахувань за період з 01.11.2023 по 01.01.2025 та 37126,78 грн пені за період з 01.11.2023 по 01.01.2025, нарахованих на підставі пункту 5.1., 5.2. Договору.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі суд зазначає таке.
В.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури цей позов подано до суду в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з метою захисту економічних інтересів, з огляду на неповернення позичальником фінансової допомоги, наданої на поворотній основі за рахунок бюджетних коштів, за цільовою програмою з підтримки фермерських господарств.
Відповідно до п. 31 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України, кредитування бюджету - операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов'язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернення таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей цього Кодексу до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бюджету на поворотній основі.
Частиною 1 статті 50 Бюджетного кодексу України передбачено, що у разі надання кредитів з бюджету у позичальників виникає заборгованість перед бюджетом. З моменту надання кредитів з бюджету на суму отриманих з бюджету коштів права кредитора та право вимагати від позичальників повернення таких кредитів до бюджету у повному обсязі переходять до держави (Автономної Республіки Крим, територіальної громади). Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості не поширюється.
Джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є, зокрема, повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам (частина 3 статті 30 Бюджетного кодексу України).
Підстави представництва інтересів держави в особі позивачів-1, 2 прокурор обґрунтовує неналежним виконанням останніми повноважень щодо захисту порушених інтересів держави, враховуючи настання граничного строку з повернення відповідачем до бюджету поворотної фінансової допомоги, з урахуванням зазначеного у п. 3.4.2. Договору графіку (до 01.11.2023 - 100000 грн, до 01.11.2024 - 100000 грн).
Виходячи з приписів п. 1.1., п. 10.2. Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 №57 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.12.2023 №2194), Український державний фонд підтримки фермерських господарств належить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України; здійснює контроль за фінансовою (бюджетною) дисципліною установи.
Відповідно до Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 124, основним завданням Мінагрополітики є реалізація державної політики у сфері агропромислового комплексу та сільського розвитку, зокрема розвитку фермерських господарств, сільськогосподарської кооперації, сільськогосподарської дорадчої діяльності (підпункт 4 п. 3 Положення), та відповідно до покладених завдань Мінагрополітики здійснює в межах повноважень, передбачених законом, управління державними підприємствами, установами та організаціями, а також корпоративними правами держави (підпункт 8 п. 4 Положення), забезпечує державну підтримку суб'єктів господарювання в агропромисловому комплексі, зокрема фермерських господарств (підпункт 16 п. 4 Положення).
Таким чином, Міністерство аграрної політики та продовольства України як засновник Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та уповноважений суб'єкт на управління ним при реалізації державної політики в сфері розвитку та підтримки фермерських господарств є уповноваженим державою органом на виконання відповідних функцій в спірних правовідносинах.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор листом від 22.11.2024 №55-77-3587вих-24 звертався до Міністерства аграрної політики та продовольства України, яким повідомив про порушення інтересів держави, зокрема, щодо неповернення грошових коштів Фермерським господарством “ГУД МЕН КО», просив надати інформацію чи вживались заходи, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду щодо стягнення з відповідача коштів поворотної фінансової допомоги за договором № 126ФГ-2021 від 19.12.2021.
Таким чином, прокурор повідомив позивача-1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.
Міністерство аграрної політики та продовольства України в листі від 27.12.2024 №5565-24 повідомило Новгород-Сіверську окружну прокуратуру про те, що Міністерство є головним розпорядником бюджетних коштів щодо Українського фонду підтримки фермерських господарств. Інформація про те, чи вживались заходи, в тому числі шляхом звернення з позовом до суду щодо стягнення з Фермерського господарства “ГУД МЕН КО» коштів поворотної фінансової допомоги за договором № 126ФГ-2021 від 19.12.2021, у листі відсутня.
Враховуючи викладене, Міністерство аграрної політики та продовольства України, яке є належним позивачем у справі, не вжило жодних належних та ефективних заходів щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» бюджетних коштів та усунення порушень, про які повідомив прокурор.
За пунктами 3.1., 3.2. Статуту Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.07.2021 № 57 (у редакції наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.12.2023 №2194) Український державний фонд підтримки фермерських господарств створений з метою фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств в установленому законодавством порядку, а також виконання державних програм підтримки фермерських господарств та інших програм, спрямованих на розвиток агропромислового комплексу України.
Предметом діяльності Фонду є, зокрема, надання фінансової підтримки фермерським господарствам, у тому числі на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі.
Пунктами 6.3., 7.2. Статуту визначено, що джерелами формуванням майна є, зокрема, бюджетні кошти. Фонд утримується та здійснює фінансування заходів, передбачених цим Статутом, за рахунок коштів загального та спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до Паспортів бюджетних програм, а також інших, незаборонених законодавством джерел.
Прокурор листом від 22.11.2024 №53-77-3588вих-24 звернувся до Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та повідомив про порушення Фермерським господарством “ГУД МЕН КО» договірних зобов?язань за договором № 126ФГ-2021 від 19.12.2021, просив надати інформацію про вжиття заходів, у тому числі в судовому порядку, щодо стягнення грошових коштів за договором про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству.
Український державний фонд підтримки фермерських господарств у листі від 29.01.2025 №53-4/73 повідомив прокуратуру про відсутність фінансової можливості сплатити судовий збір та звернутися з позовом про стягнення заборгованості з Фермерського господарства “ГУД МЕН КО», яке порушило умови Договору в частині повернення отриманих коштів. Фонд зазначив, що всі підтверджуючі документи стосовно претензійно-позовної роботи знаходяться в регіональному відділенні Чернігівської області, і просив надати допомогу в захисті державних інтересів у суді шляхом подання позову про стягнення заборгованості з Фермерського господарства “ГУД МЕН КО» на користь держави.
Таким чином, Український державний фонд підтримки фермерських господарств як компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення та в нього було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте він самостійно не захистив інтереси держави в суді.
У порядку частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор листами №55-77-479вих-25 від 21.02.2025 та №55-77-477вих-25 від 21.02.2025 попередньо, до звернення до суду, повідомив Міністерство аграрної політики та продовольства України та Український державний фонд підтримки фермерських господарств про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» про стягнення заборгованості за Договором № 126ФГ-2021 від 19.12.2021.
Наявність у прокурора підстав захисту інтересів держави в межах даної справи сторонами під сумнів не ставиться.
Ймовірне несвоєчасне повернення відповідачем фінансової допомоги ставить під загрозу своєчасність надходження та акумулювання коштів державного бюджету у період воєнного стану, чим спричиняється шкода державним економічним інтересам. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.
Щодо стягнення заборгованості суд доходить наведеного нижче висновку.
За приписами частини 1 статті 9 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції на момент укладення Договору) новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після його створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, визначених в установленому порядку Кабінетом Міністрів України, надається допомога за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також може надаватися за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Кабінет Міністрів України щороку в проекті Державного бюджету України передбачає кошти на підтримку фермерських господарств.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щороку в проектах місцевих бюджетів можуть передбачати кошти на підтримку фермерських господарств.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції на момент укладення Договору) Український державний фонд підтримки фермерських господарств є державною бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки становлення і розвитку фермерських господарств, діє на основі Статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.08.2024, визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою “Надання кредитів фермерським господарствам», які спрямовуються на фінансову підтримку фермерських господарств на поворотній основі через Український державний фонд підтримки фермерських господарств (далі - Порядок).
Відповідно до п. 6 Порядку фінансова підтримка фермерським господарствам для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва надається у розмірі, що не перевищує 1 млн. гривень, із забезпеченням виконання зобов'язання щодо повернення бюджетних коштів: новоствореним фермерським господарствам у період становлення (перші три роки після створення), фермерським господарствам, зокрема з відокремленими фермерськими садибами, сімейним фермерським господарствам, фермерським господарствам, які провадять господарську діяльність та розташовані у гірських населених пунктах, на поліських територіях, - строком до п'яти років для придбання техніки, обладнання, придбання маточного поголів'я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, придбання, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати вкладів до статутних капіталів сільськогосподарських кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом із членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель.
Фермерське господарство несе відповідальність згідно із законодавством за нецільове використання одержаних коштів та своєчасне і в повному обсязі повернення до державного бюджету коштів фінансової підтримки (абзац 1 п. 12 Порядку).
Згідно з п. 13 Порядку кошти фінансової підтримки, наданої фермерським господарствам на конкурсних засадах на поворотній основі, повертаються згідно з укладеними відповідно до цього Порядку договорами на відповідний рахунок Укрдержфонду, відкритий в Казначействі за місцем реєстрації, і протягом двох робочих днів перераховуються до державного бюджету.
За п. 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Виходячи з приписів статті 1046, частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає в власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі) в строк та в порядку, встановленими договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлене договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
За статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом установлений факт укладення 19.12.2021 між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств та Селянським фермерським господарством “ГУД МЕН КО» Договору № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, який за своєю правовою природою згідно з цивільним законодавством підпадає під визначення договору позики.
Позивач-1 на виконання укладеного Договору перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 500000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 89 від 14.12.2021, призначення платежу: “надання кредиту СФГ “ГУД МЕН КО», дог. № 126ФГ-2021 від 09.12.2021», які відповідач зобов?язався повернути за графіком (п. 3.4.2. Договору).
Відповідач свої договірні зобов?язання щодо своєчасного повернення коштів, наданих як поворотна фінансова підтримка, виконав частково, повернув 100000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 30.12.2022.
Сума неповернутої фінансової допомоги відповідача перед Українським державним фондом підтримки фермерських господарств з урахуванням зазначеного у п. 3.4.2. Договору графіку (до 01.11.2023 - 100000 грн, до 01.11.2024 - 100000 грн) становить 200000,00 грн.
Вказані обставини відповідачем не спростовано.
Щодо стягнення пені.
Прокурором заявлено до стягнення 37126,78 грн пені за період з 01.11.2023 по 01.01.2025, нараховану на підставі пункту 5.2. Договору.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється в відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються в розмірі передбаченому в договорі.
За частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Сторони в пункті 5.2. Договору погодили, що за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки фермерське господарство сплачує Укрдержфонду пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Здійснивши перевірку наданого розрахунку пені суд, дійшов висновку про те, що прокурором при розрахунку пені неправильно визначено початок періоду прострочки з урахуванням графіку повернення коштів фінансової підтримки, у зв?язку з чим пеня за перерахунком суду підлягає нарахуванню наведеним нижче чином.
За прострочку повернення 100000,00 грн фінансової підтримки (строк повернення якої до 01.11.2023) пеня підлягає нарахуванню за період з 02.11.2023 по 01.01.2025 та становить 32579,89 грн; за прострочку повернення 100000,00 грн фінансової підтримки (строк повернення якої до 01.11.2024) пеня підлягає нарахуванню за період прострочення з 02.11.2024 по 01.01.2025 та становить 4388,18 грн.
Загальний розмір пені становить 36968,07 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені суд відмовив за безпідставністю нарахування.
Щодо стягнення інфляційних нарахувань.
Прокурором заявлено до стягнення 13663,20 грн інфляційних нарахувань за період з 01.11.2023 по 01.01.2025, нарахованих на підставі пункту 5.1. Договору.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що відповідно до законодавства України у випадку прострочення строку виконання зобов?язання з повернення коштів фінансової підтримки Укрдержфонду фермерське господарство зобов?язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу входить до складу грошового зобов'язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок інфляційних нарахувань, суд доходить висновку про те, що прокурором при розрахунку інфляційних нарахувань неправильно визначено початок періоду прострочки з урахуванням графіку повернення коштів фінансової підтримки, у зв?язку з чим за прострочку повернення 100000,00 грн фінансової підтримки (строк повернення якої до 01.11.2023) інфляційні втрати підлягають нарахуванню з 02.11.2023 по 01.01.2025 та становлять 13327,88 грн; за прострочку повернення 100000,00 грн фінансової підтримки (строк повернення якої до 01.11.2024) інфляційні втрати підлягають нарахуванню з 02.11.2024 по 01.01.2025 та становлять 3326,60 грн.
Загальний розмір інфляційних втрат становить 16654,48 грн та є більшим, ніж заявлено прокурором до стягнення. Інфляційні нарахування підлягають стягненню в сумі 13663,20 грн в межах заявлених позовних вимог на підставі ч.1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що, починаючи з кінця лютого 2022 року і по даний час, господарство повноцінно не працює у зв?язку з форс-мажорними обставинами, викликаними введенням воєнного стану, російською окупацією в період з 25.02.2022 по 01.04.2022, постійними обстрілами та замінуваннями територій, що вплинуло на погашення чергових сум за Договором. Крім того, зазначив, що строк повернення основного зобов?язання на час звернення з цим позовом не настав, що виключає можливість застосування до відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та інфляційних втрат.
Щодо доводів відповідача, викладених у відзиві на позов, суд зазначає таке.
У пунктах 6.1.-6.4. Договору сторони визначили, що сторони звільняються від відповідальності за неналежне виконання зобов?язань внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажор): стихія, оголошення війни, терористичний акт, блокада, пожежа, вибух, тобто не з вини сторін, які неможливо попередити своїми заходами за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на своєчасне виконання договірних зобов?язань.
У цьому випадку строк виконання зобов?язань переноситься відповідно до терміну дії зазначених обставин, про що укладається відповідна угода.
Сторона, для якої склалися такі умови, повинна в короткий строк, але не пізніше 5 днів, повідомити іншу сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов?язань.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання або припинення даних обставин непереборної сили позбавляє сторону права посилатися на дані обставини.
Якщо обставини непереборної сили діють більше трьох місяців, то такий факт підтверджується довідкою Торгово-промислової палати України.
У порушення приписів п. 6.4. Договору відповідач не надав суду довідку Торгово-промислової палати України на підтвердження обставин непереборної сили.
Відповідач також не надав доказів повідомлення позивача-1 - Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (в короткий строк, але не пізніше 5 днів) про настання обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов?язань, як того вимагають умови п. 6.2. Договору.
Крім того, відповідачем не подано доказів укладення між ним та позивачем-1 угоди, яка б підтверджувала перенесення строку виконання зобов?язань відповідно до терміну дії зазначених обставин, як це передбачено у п.6.1. Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Чернігівське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств зверталося до відповідача 15.04.2024 та 01.11.2024 з претензіями №1 та №2 щодо невиконання умов Договору № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 09.12.2021 (в порядку досудового врегулювання спору), у зв?язку з чим відповідач мав можливість врегулювати питання повернення прострочених сум фінансової підтримки в досудовому порядку, проте такою можливістю не скористався.
Верховний Суд у постанові від 14.06.2022 у справі №922/2394/21 дійшов висновку про те, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Посилання відповідача на введення воєнного стану в Україні, не є належною підставою для невиконання Договору в частині повернення сум фінансової підтримки, оскільки укладаючи Договір № 126ФГ-2021 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству від 09.12.2021 відповідач повинен був усвідомлювати наслідки несвоєчасного повернення фінансової допомоги.
Згідно з ч.1 ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст.525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приймаючи до уваги те, що відповідач у порушення умов Договору взяті на себе зобов?язання щодо повернення фінансової допомоги в установлений Договором строк (до 01.11.2023 та 01.11.2024) не виконав, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача 200000,00 грн поворотної фінансової допомоги, 36968,07 грн пені та 13663,20 грн інфляційних нарахувань. У решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до п. 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що позов підлягає частковому задоволенню, за рахунок відповідача Чернігівській обласній прокуратурі підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3759,47 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 53, 55, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, статтями 233, 238, 241, 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» (пров. Шевченко, буд.3, с. Брусилів, Чернігівський район, Чернігівської області, 15531, код 14223554)
на користь держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Януша Корчака, 9/12, м. Київ, 03190, код 20029342, рахунок UA508201720355159055000015503, Державна казначейська служба України, м. Київ) 200000,00 грн поворотної фінансової допомоги, 36968,07 грн пені та 13663,20 грн інфляційних нарахувань.
3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “ГУД МЕН КО» (пров. Шевченко, буд.3, с. Брусилів, Чернігівський район, Чернігівської області, 15531, код 14223554) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 02910114) 3759,47 грн судового збору.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Рішення складено та підписано 02.05.2025.
Суддя М.О. Демидова