Іменем України
22 квітня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/696/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Тарасевич А. М.
За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско.»,
код ЄДРПОУ 39401260, вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14014
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент»,
код ЄДРПОУ 38137725, вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001
Предмет спору: про стягнення 170 000,00 грн,
За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент»,
код ЄДРПОУ 38137725, вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001
до: Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско.»,
код ЄДРПОУ 39401260, вул. І. Мазепи, 78, м. Чернігів, 14014
Предмет спору: про стягнення 91 418,10 грн,
від позивача за первісним позовом: не з'явився;
від відповідача за первісним позовом: Бодюк В. А., адвокат,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Боско.» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 170 000 грн безпідставно отриманих коштів.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
Ухвала суду від 05.08.2024 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 05.08.2024 о 21:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
16.08.2024 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, який суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи, а спір вирішується з його урахуванням.
19.08.2024 відповідач подав до суду зустрічну позовну заяву, у якій просить стягнути з ТОВ «Боско.»:
1) 91 418,10 грн, з яких 76 086,56 грн інфляційних втрат та 15 331,54 грн - 3 % річних на суму простроченої заборгованості 160 553,50 грн за період з 23.12.2020 по 27.02.2024 згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2021 у справі №927/1246/20 про стягнення заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Боско.» умов договору №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати коштів за відшкодування послуг з електропостачання об'єктів;
2) 841 143,49 грн, з яких 722 148,56 грн основного грошового зобов'язання за понесення позивачем витрат у період з січня 2022 року по травень 2022 року на забезпечення електроенергією об'єктів відповідача на підставі відображення відповідачем податкового кредиту за податковими накладними відповідно до періоду їх складання за компенсацією комунальних послуг з електроенергії в поданих звітних деклараціях з ПДВ у зв'язку із споживанням відповідачем електроенергії за договором №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 за надання послуг з електропостачання об'єктів, а також 80 154,75 грн інфляційних втрат та 38 840,18 грн - 3% річних на суму простроченої заборгованості у розмірі 722 148,56 грн за період з 01.11.2022 по 16.08.2024.
Ухвалою суду від 26.08.2024 повернуто зустрічний позов ТОВ «Монофіламент» до ТОВ «Боско.» в частині стягнення коштів у розмірі 841 143,49 грн; прийнято до розгляду зустрічний позов ТОВ «Монофіламент» до ТОВ «Боско.» в частині стягнення 91 418,10 грн до спільного розгляду з первісним позовом; вимоги за зустрічним позовом об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №927/696/24; здійснено перехід до розгляду справи №927/696/24 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.09.2024 на 10:30; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.
10.09.2024 ТОВ «Боско.» через підсистему «Електронний суд» подало до суду відзив на зустрічну позовну заяву з доданими до нього документами.
18.09.2024 представник ТОВ «Монофіламент» через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про участь у судовому режимі відеоконференції, яка ухвалою суду від 19.09.2024 повернута заявнику без розгляду.
У зв'язку з перебуванням судді Шморгуна В. В. 24.09.2024 на навчанні, ухвалою суду від 20.09.2024 підготовче засідання перепризначено на 08.10.2024 на 10:00.
За заявою представника ТОВ «Монофіламент» ухвалою суду від 30.09.2024 постановлено підготовче засідання, призначене на 08.10.2024 на 10:00, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
02.10.2024 до Господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 про витребування з суду першої інстанції матеріалів справи № 927/696/24 у зв'язку з поданням ТОВ «Монофіламент» апеляційної скарги на ухвалу суду від 26.08.2024 в частині повернення зустрічного позову.
08.10.2024 від ТОВ «Монофіламент» до суду через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі п. 17.10, 17.12 Перехідних положень ГПК України до перегляду ухвали суду від 26.08.2024 в апеляційному порядку.
У підготовчому засіданні 08.10.2024 суд долучив до матеріалів справи відзив ТОВ «Боско.» на зустрічний позов з доданими до нього документами, як такий, що поданий у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з його урахуванням.
Ухвалою суду від 08.10.2024 зупинено провадження у справі №927/696/24 до перегляду Північним апеляційним господарським судом ухвали суду від 26.08.2024 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Чернігівської області.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 про повернення зустрічної позовної заяви залишено без змін.
30.12.2024 матеріали справи повернулись до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою суду від 09.01.2025 поновлено провадження у справі; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та призначено підготовче засідання на 04.02.2025 на 10:20.
27.01.2025 до Господарського суду Чернігівської області надійшла ухвала Верховного Суду від 22.01.2025 про витребування з Господарського суду Чернігівської області матеріалів справи № 927/696/24 у зв'язку з поданням ТОВ «Монофіламент» касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 в частині повернення зустрічного позову.
29.01.2025 ТОВ «Монофіламент» через підсистему «Електронний суд» подало до суду клопотання про зупинення провадження у справі до перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024.
31.01.2025 матеріали справи направлені на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У зв'язку з направленням матеріалів справи до суду касаційної інстанції, а також тимчасовою непрацездатністю судді Шморгуна В. В., підготовче засідання, призначене на 04.02.2025, не відбулось.
Ухвалою суду від 12.02.2025 зупинено провадження у справі №927/696/24 до перегляду Верховним Судом постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвали Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 та повернення матеріалів справи до Господарського суду Чернігівської області.
Постановою Верховного Суду від 24.02.2025 постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 та ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 26.08.2024 залишено без змін.
11.03.2025 матеріали справи повернулись до Господарського суду Чернігівської області.
Ухвалою суду від 17.03.2025 поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 01.04.2025 на 14:45.
За заявою представника ТОВ «Монофіламент» ухвалою суду від 27.03.2025 постановлено підготовче засідання, призначене на 01.04.2025 на 14:45, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
28.03.2025 ТОВ «Монофіламент» через підсистему «Електронний суд» подало до суду клопотання про витребування доказів.
ТОВ «Боско.» та його представник були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у підготовче засідання 01.04.2025 позивач за первісним позовом не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання 01.04.2025 проводилось за відсутності ТОВ «Боско.» (його представника).
Щодо клопотання ТОВ «Монофіламент» про витребування доказів.
У своєму клопотанні ТОВ «Монофіламент» просить суд:
- витребувати у Головного управління ДПС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ ВП: 44094124, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11, e-mail: ch.official@tax.gov.ua) інформацію та документальне підтвердження, що підтверджують прийняття ТОВ «Боско.» (код ЄДРПОУ 39401260, адреса: 14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 78) податкових накладних, виданих ТОВ «Монофіламент» (код ЄДРПОУ: 38137725, адреса: 14001, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 78), за період з січня 2021 по травень 2022 року, та включення операцій за вказаними податковими накладними до податкової звітності з ПДВ (податкового кредиту), а саме: податкові декларації ТОВ «Боско.» (код ЄДРПОУ 39401260) з податку на додану вартість з додатком Д.5 (розшифровки в розрізі контрагентів) за період з січня 2021 по травень 2022 року та реєстром виданих та отриманих податкових накладних;
- витребувати у ТОВ «Боско.» (код ЄДРПОУ 39401260, адреса: 14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 78, e-mail: bosco.thermo@gmail.com) копії декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2021 по травень 2022 року, а також Додаток 5 до усіх декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2021 по травень 2022 року, в яких відображено ТОВ «Боско.» (код ЄДРПОУ 39401260, адреса: 14014, м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 78) та включено до податкової звітності з ПДВ (податкового кредиту) суму податку на додану вартість за податковими накладними, виданими ТОВ «Монофіламент» (код ЄДРПОУ: 38137725, адреса: 14001, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Івана Мазепи, буд. 78) за компенсацію комунальних послуг з електроенергії у вказаний період.
За приписами ч. 2, 3 ст. 80, ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане позивачем разом з позовом, а відповідачем - разом з поданням відзиву. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Оскільки ТОВ «Монофіламент» не обґрунтувало неможливості подання клопотання про витребування доказів у встановлений строк з причин, що не залежали від нього, суд постановив ухвалу про залишення зазначеного клопотання без розгляду.
У підготовчому засіданні 01.04.2025 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.04.2025 на 12:10.
Ухвалою суду від 02.04.2025 повідомлено сторін про час та місце проведення судового засідання з розгляду справи по суті 22.04.2025.
За заявою представника ТОВ «Монофіламент» ухвалою суду від 08.04.2025 постановлено судове засідання, призначене на 22.04.2025 на 12:10, провести в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua).
ТОВ «Боско.» було належним чином повідомлене про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС, але у судове засідання 22.04.2025 позивач за первісним позовом не з'явився.
22.04.2025 о 08:33 у Чернігівській області була оголошена «повітряна тривога», яка тривала до 13:24 цього ж дня.
Суд враховує, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово було продовжено та він діє на теперішній час.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів.
Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу «Увага всім» та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал «повітряна тривога»).
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23).
Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров'я людини, а обов'язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з'явився в судове засідання з об'єктивних і поважних причин.
При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.02.2023 у справі №916/3496/20, від 05.06.2024 у справі № 910/11367/22.
В п. 12 резолютивної частини ухвали суду від 26.08.2024 суд повідомив сторін про особливості розгляду справи та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу «Повітряна тривога», а саме:
- після надходження сигналу «Повітряна тривога» розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 20 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- якщо за об'єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, необхідно подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Судове засідання з розгляду справи по суті 22.04.2025 розпочалось о 15:20, тобто майже 2 години після відбою сигналу «повітряна тривога», що відповідає зазначеному судом в ухвалі від 26.08.2024 порядку.
Будь-яких заяв та клопотань, у тому числі про відкладення судового засідання, від позивача за первісним позовом до суду не надходило.
Оскільки позивач за первісним позовом був належним чином повідомлений про те, що розгляд справи відбудеться після закінчення повітряної тривоги та через який саме час, суд доходить висновку, що у цьому конкретному випадку відповідач у справі був належним чином повідомлений про час проведення судового засідання 22.04.2025 о 15:20 та мав можливість взяти участь в ньому.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 22.04.2025 проводилось за відсутності позивача за первісним позовом (його представника).
У судовому засіданні 22.04.2025 на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочене рішення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
За первісним позовом.
Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 позивач добровільно сплатив відповідачу згідно з платіжними дорученнями та інструкціями кошти у розмірі 170 000,00 грн. Разом з тим, за заявою відповідача 28.02.2024 приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу, виданого на виконання зазначеного рішення суду, та стягнув з позивача усю суму заборгованості. Позивач за первісним позовом вважає, що з моменту стягнення заборгованості у примусовому порядку, відпала правова підстава для перерахування коштів за платіжними документами від 11.03.2021, від 23.03.2021, від 23.03.2021, від 23.03.2021, від 24.03.2021, від 25.03.2021 на загальну суму 170 000,00 грн, а тому на підставі ст. 1212 ЦК України просить стягнути ці кошти з відповідача як безпідставно отримані.
Відповідач за первісним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог та просить відмовити у їх задоволенні, оскільки ТОВ «Боско.» не надало належних і допустимих доказів сплати спірних коштів саме як добровільного виконання рішення суду від 10.03.2021 у справі № 927/1246/20.
Інших заяв по суті за первісним позовом у встановлений строк до суду не надходило.
За зустрічним позовом.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом строків виконання зобов'язань за договором №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати заборгованості у розмірі 160 553,50 грн, яка була стягнута рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20.
Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на добровільне виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20.
Інших заяв по суті за зустрічним позовом у встановлений строк до суду не надходило.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/1246/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско.» про стягнення з відповідача 852 003,01 грн, з яких 816 847,51 грн основного боргу, 18 974,47 грн пені, 4 742,51 грн - 3% річних та 11 438,52 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги у справі №927/1246/20 були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати коштів за відшкодування послуг з електропостачання об'єктів відповідача за червень-грудень 2020 року та січень 2021 року, у зв'язку з чим позивач також нарахував 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20, яке набрало законної сили 13.04.2021, закрито провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Боско.» на користь ТОВ «Монофіламент» основної заборгованості у розмірі 426 200,00 грн; в іншій частині позов задоволено частково та стягнуто з ТОВ «Боско.» на користь ТОВ «Монофіламент» 160 553,50 грн основної заборгованості, 18 280,51 грн пені, 4577,87 грн - 3% річних, 11 438,52 грн інфляційних втрат та 10 773,62 грн судових витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи те, що у справі №927/1246/20 та у цій справі беруть участь особи, щодо яких встановлено певні обставини, факти, які встановлені рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 та входять до предмету доказування в межах даної справи, є преюдиціальними та не підлягають доведенню знову в межах даної справи.
Рішенням суду від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 встановлені наступні обставини:
« 01.01.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БОСКО.» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МОНОФІЛАМЕНТ» укладено договір про відшкодування витрат №1/01/18 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору починаючи з 01.01.2018 ТОВ «БОСКО.» відшкодовує витрати ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» на комунальні послуги (електропостачання) об'єктів, що належать ТОВ «БОСКО» і отримують ці послуги через технологічні електричні мережі, які знаходяться у спільному використанні.
Згідно з п. 2 Договору облік спожитої електроенергії здійснюється за показаннями лічильників:
- LZQJ-XC №4541781;
- CA ЗУ-И687 №315226;
- СР ЗУ-И671 №135342;
- СА ЗУ-И687 №712417;
- СР ЗУ-И671 №137099.
Зняття показань лічильників проводиться представником ТОВ «БОСКО.» разом із представником ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» (п. 3 Договору).
ТОВ «БОСКО.» відшкодовує витрати на забезпечення електроенергією своїх об'єктів на підставі виставлених ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» рахунків в термін трьох банківських днів з дня надання такого рахунку (п. 4 Договору).
Відповідно до п. 5 Договору за несвоєчасне відшкодування витрат згідно умов даного Договору ТОВ «БОСКО.» сплачує ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, вказаної у відповідному рахунку, за кожен день затримки в оплаті.
У п. 7 Договору сторони погодили, що ТОВ «БОСКО.» зобов'язується щомісяця, до 5 числа місяця, що передує розрахунковому, подавати ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» в письмовій формі Заявку на обсяги споживання електричної енергії в розрахунковому місяці. У разі, якщо ТОВ «БОСКО.» не надало щомісячну заявку на черговий місяць поставки у встановлений термін, обсяг заявленої електроенергії визначається у відповідності з фактичним обсягом споживання попереднього місяця.
За умовами п. 8 Договору ТОВ «БОСКО.» зобов'язується погоджувати з ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» збільшення обсягу купованої електроенергії у місяці поставки не пізніше 10 числа (включно) розрахункового місяця. Збільшення обсягу придбаної електроенергії допускається лише при дотриманні наступних умов:
- ТОВ «БОСКО.» не пізніше 10 числа (включно) розрахункового місяця надало ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» у письмовій формі відкориговану Заявку на обсяг споживання електричної енергії у розрахунковому місяці;
- ТОВ «БОСКО.» не пізніше 10 числа (включно) розрахункового місяця оплатило ТОВ "МОНОФІЛАМЕНТ" грошові кошти у сумі, що становить 100% вартості електроенергії, визначеної на підставі обсягу, зазначеного у відкоригованій Заявці на збільшення обсягу купованої електроенергії.
Відповідно до п. 10 Договору, у редакції додаткової угоди №2 від 18.04.2019 до Договору, компенсація витрат ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» за послуги постачання електроенергії здійснюється щомісяця у розмірі 50% від заявленої ТОВ «БОСКО.» кількості кВт до 20 числа місяця, що передує розрахунковому, 50% від заявленої ТОВ «БОСКО.» кількості кВт до 5 числа розрахункового місяця, згідно виставлених ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» рахунків. Фактичний розмір компенсації витрат за комунальні послуги визначається ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» відповідно до показників лічильників.
Згідно з п. 11, 12 Договору даний Договір діє з 01.01.2018 по 31.12.2018 включно. Договір вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодною із Сторін за один місяць до закінчення строку дії Даного Договору не буде письмово заявлено про його припинення або зміну умов.
Письмових заяв сторін про припинення дії Договору матеріали справи не містять, а отже Договір був пролонгованим на кожний наступний рік та діяв у спірному періоді.
Доказів розірвання або визнання недійсним Договору в судовому порядку матеріали справи також не містять.
ТОВ «МОНОФІЛАМЕНТ» виставило ТОВ «БОСКО.» рахунки на оплату компенсації комунальних послуг, а саме:
- №656 від 14.05.2020 (за червень 2020 року) на загальну суму 92 816,56 грн, з яких 46408,28 грн необхідно сплатити до 20.05.2020, а 46408,28 грн - до 05.06.2020;
- №764 від 12.06.2020 (за липень 2020 року) на загальну суму 92 816,56 грн, з яких 46408,28 грн необхідно сплатити до 20.06.2020, а 46408,28 грн - до 05.07.2020;
- №963 від 14.07.2020 (за серпень 2020 року) на загальну суму 92 816,56 грн, з яких 46408,28 грн необхідно сплатити до 20.07.2020, а 46408,28 грн - до 05.08.2020;
- №1114 від 12.08.2020 (за вересень 2020 року) на загальну суму 92 816,56 грн, з яких 46408,28 грн необхідно сплатити до 20.08.2020, а 46408,28 грн - до 05.09.2020;
- №1271 від 14.09.2020 (за жовтень 2020 року) на загальну суму 114 235,78 грн, з яких 57117,89 грн необхідно сплатити до 20.09.2020, а 57117,89 грн - до 05.10.2020;
- №1430 від 12.10.2020 (за листопад 2020 року) на загальну суму 127 847,80 грн, з яких 63923,90 грн необхідно сплатити до 20.10.2020, а 63923,90 грн - до 05.11.2020;
- №1598 від 12.11.2020 (за грудень 2020 року) на загальну суму 127 847,80 грн, з яких 63923,90 грн необхідно сплатити до 20.11.2020, а 63923,90 грн - до 05.12.2020;
- №1711 від 10.12.2020 (дозаявка на грудень 2020 року) на загальну суму 37 880,83 грн, які необхідно сплатити до 10.12.2020;
- №1719 від 11.12.2020 (за січень 2020 року) на загальну суму 201 276,22 грн, з яких 100 638,11 грн необхідно сплатити до 20.12.2020, а 100 638,11 грн - до 05.01.2021.
Заявок ТОВ «БОСКО.» на обсяги споживання електричної енергії в розрахунковому місяці матеріали справи не містять.
Сторонами підписані акти надання послуг щодо компенсації комунальних послуг, а саме:
- №801 від 30.06.2020 (на підставі рахунку №656 від 14.05.2020, за червень 2020 року) на суму 77 364,98 грн;
- № 944 від 31.07.2020 (на підставі рахунку №764 від 12.06.2020, за липень 2020 року) на суму 81 659,75 грн;
- № 1091 від 31.08.2020 (на підставі рахунку №963 від 14.07.2020, за серпень 2020 року) на суму 86 932,30 грн;
- № 1230 від 30.09.2020 (на підставі рахунку №1114 від 12.08.2020, за вересень 2020 року) на суму 99 387,05 грн;
- № 1376 від 31.10.2020 (на підставі рахунку №1271 від 14.09.2020, за жовтень 2020 року) на суму 97 246,73 грн;
- № 1530 від 30.11.2020 (на підставі рахунку №1430 від 12.10.2020, за листопад 2020 року) на суму 178 514,08 грн.
Позивач направив відповідачу претензію щодо сплати заборгованості від 02.12.2020 №314, у якій просив оплатити виставлені рахунки за Договором на загальну суму 589 564,87 грн.
Позивач склав і підписав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2020 по 22.12.2020, відповідно до якого заборгованість відповідача за Договором станом на 22.12.2020 становила 550 480,77 грн. У акті включена заборгованість відповідно до актів надання послуг з урахуванням проведених відповідачем оплат. Вказаний акт не підписаний відповідачем.
Відповідач склав і підписав акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2020 по 26.02.2021, відповідно до якого, без урахування виставлених рахунків за грудень 2020 року та січень 2021 року, переплата відповідача за Договором станом на 26.02.2021 становила 25 950,27 грн. Вказаний акт не підписаний позивачем.
Відповідно до наданих позивачем та відповідачем актів взаємних розрахунків станом на 01.06.2020 заборгованість ТОВ «БОСКО.» за Договором становила 174 144,84 грн.
У акті звірки взаємних розрахунків позивач зазначив про сплату відповідачем коштів у період з 02.06.2020 по 22.12.2020 на загальну суму 244 768,96 грн, з яких 174 144,84 грн зарахував в рахунок погашення заборгованості, яка існувала до початку спірного періоду, а решту суми у розмірі 70 624,12 грн зарахував в рахунок часткового погашення заборгованості з відшкодування витрат за червень 2020 року згідно з актом наданих послуг №801 від 30.06.2020.
За даними позивача заборгованість відповідача за червень 2020 року становить 6740,86 грн.
У позовній заяві позивач зазначає, що станом на 23.12.2020 відповідач не відшкодував йому витрати на комунальні послуги (електропостачання) на загальну суму 816 847,51 грн. Вказана сума складається з заборгованості за червень 2020 року у розмірі 6 740,86 грн, за серпень-листопад 2020 року у розмірах, вказаних у актах надання послуг, та з заборгованості за грудень 2020 року у розмірі 165 728,63 грн і січень 2021 року у розмірі 100 638,11 грн (передплата) - відповідно до виставлених рахунків.
У період з 02.06.2020 по 22.12.2020 відповідач сплатив позивачу кошти на загальну суму 269 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями: №597 від 02.06.2020 на суму 20 000,00 грн, №599 від 19.06.2020 на суму 50 000,00 грн, №602 від 26.06.2020 на суму 23 000,00 грн, №615 від 17.07.2020 на суму 50 000,00 грн, №409 від 30.09.2020 на суму 46 000,00 грн, №623 від 26.10.2020 на суму 30 000,00 грн, №627 від 01.12.2020 на суму 20 000,00 грн, №632 від 18.12.2020 на суму 15 000,00 грн, №633 від 22.12.2020 на суму 15 000,00 грн.
23.12.2020, тобто до подання позову (позов направлено до суду поштою лише 24.12.2021), відповідач згідно з платіжним дорученням №634 від 23.12.2020 перерахував позивачу кошти за Договором у розмірі 126 000,00 грн.
Крім того, після відкриття провадження у справі відповідач перерахував позивачу кошти за Договором на загальну суму 426 200,00 грн, на підтвердження чого надано платіжні доручення №649 від 25.01.2021 на суму 34 000,00 грн, №650 від 25.01.2021 на суму 50 000,00 грн, №653 від 27.01.2021 на суму 33 000,00 грн, №654 від 01.02.2021 на суму 57 000,00 грн, №655 від 17.02.2021 на суму 50 000,00 грн, №656 від 19.02.2021 на суму 139 200,00 грн, №658 від 19.02.2021 на суму 11 000,00 грн, №663 від 23.02.2021 на суму 52 000,00 грн».
13.04.2021 Господарський суд Чернігівської області видав наказ про примусове виконання рішення суду від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 про стягнення з ТОВ «Боско.» на користь ТОВ «Монофіламент» 160 553,50 грн основної заборгованості, 18 280,51 грн пені, 4577,87 грн - 3% річних, 11 438,52 грн інфляційних втрат та 10 773,62 грн судових витрат
ТОВ «Боско.» надало суду платіжні доручення та інструкції про сплату ТОВ «Монофіламент» коштів в загальному розмірі 170 000,00 грн, а саме: №423 від 11.03.2021 на суму 30 000,00 грн, №426 від 23.03.2021 на суму 10 000,00 грн, №671 від 23.03.2021 на суму 5000,00 грн, №670 від 23.03.2021 на суму 20 000,00 грн, №672 від 24.03.2021 на суму 30 000,00 грн, №673 від 25.03.2021 на суму 75 000,00 грн.
В усіх вказаних платіжних дорученнях та інструкціях зазначено призначення платежу «Відшкодування витрат (комунальні послуги) згідно договору №1/01/18 від 01.01.2018».
ТОВ «Боско.» надало суду акт звіряння взаємних розрахунків за період січень 2020 року - грудень 2023 року, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Боско.» перед ТОВ «Монофіламент» станом на 31.12.2023 становить 882 702,06 грн. Вказаний акт звіряння не підписаний ані представником ТОВ «Боско.», ані представником ТОВ «Монофіламент».
Крім того, Господарський суд Чернігівської області розглядав справу №927/961/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско.» про стягнення з відповідача 882 702,06 грн основного боргу, 143 089,46 грн пені, 17 935,21 грн 3% річних та 152 039,24 грн інфляційних втрат
Позовні вимоги у справі №927/961/22 були обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати коштів за відшкодування послуг з електропостачання об'єктів відповідача за грудень 2021 року, січень-лютий 2022 року, квітень-травень 2022 року, у зв'язку з чим позивач також нарахував 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 14.03.2023 у справі №927/961/22, яке набрало законної сили 19.09.2023, у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНОФІЛАМЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОСКО.» про стягнення 1195765,97 грн відмовлено.
Наказ Господарського суду Чернігівської області від 13.04.2021 про примусове виконання рішення суду від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 був пред'явлений до примусового виконання приватному виконавцю Ковалю В. О.
28.02.2024 приватний виконавець Коваль В. О. стягнув з ТОВ «Боско.» за виконавчим провадженням кошти у розмірі 226 426,02 грн, на підтвердження чого надано платіжну інструкцію від 28.02.2024 №224831496.
Постановою приватного Коваля В. О. від 28.02.2024 закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу від 13.04.2021 у справі №927/1246/20 у зв'язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі.
ТОВ «Боско.» направило ТОВ «Монофіламент» претензію від 12.03.2024, у якій, посилаючись на добровільне виконання рішення суду від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 та стягнення приватним виконавцем в примусовому порядку коштів у розмірі 170 000,00 грн, просило протягом п'яти календарних днів з моменту отримання вказаної претензії повернути безпідставно набуті кошти в сумі 170 000,00 грн.
ТОВ «Монофіламент» надало відповідь на претензію від 12.03.2024, у якій зазначило про те, що рішення суду від 10.03.2021 у справі №927/1246/20 не було виконано в добровільному порядку, а ТОВ «Боско.» має іншу заборгованість за договором №1/01/18 від 01.01.2018, а тому відмовив у поверненні спірних коштів.
ТОВ «Боско.» надало суду бухгалтерську справку №29 від 20.03.2024, у якій зазначено, що платіжні інструкції на користь ТОВ «Монофіламент» від 11.03.2021 на суму 30 000,00 грн, від 23.03.2021 на суму 10 000,00 грн, від 23.03.2021 на суму 5000,00 грн, від 23.03.2021 на суму 20 000,00 грн, від 24.03.2021 на суму 30 000,00 грн, від 25.03.2021 на суму 75 000,00 грн зарахувати в погашення основної заборгованості у розмірі 160 553,50 грн згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20.
ТОВ «Монофіламент» не визнає обставин добровільного виконання ТОВ «Боско.» рішення суду у справі 927/1246/20 та надав копії платіжних інструкцій за період з 25.01.2021 по 06.06.2022, відповідно до яких ТОВ «Боско.» сплатило ТОВ «Монофіламент» кошти у загальному розмірі 2 725 800,00 грн. У всіх платіжних інструкціях зазначено призначення платежу «Відшкодування витрат (комунальні послуги) згідно договору №1/01/18 від 01.01.2018».
Також ТОВ «Монофіламент» надало суду акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 по 21.03.2024, відповідно до якого заборгованість ТОВ «Боско.» перед ТОВ «Монофіламент» станом на 21.03.2024 становить 722 148,56 грн. Вказаний акт звіряння не підписаний ані представником ТОВ «Монофіламент», ані представником ТОВ «Боско.».
Оцінка суду.
Щодо первісного позову.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
ТОВ «Боско.» стверджує, що з метою добровільного виконання рішення суду у справі №927/1246/20 товариство згідно з платіжними доручення та інструкціями №423 від 11.03.2021, №426 від 23.03.2021, №671 від 23.03.2021, №670 від 23.03.2021, №672 від 24.03.2021, №673 від 25.03.2021 перерахувало ТОВ «Монофіламент» кошти у загальному розмірі 170 000,00 грн.
Натомість ТОВ «Монофіламент» не визнає зазначеної обставини та вказує, що надані ТОВ «Боско.» не містять такого призначення платежу.
Як встановив суд, в платіжних дорученнях та інструкціях №423 від 11.03.2021, №426 від 23.03.2021, №671 від 23.03.2021, №670 від 23.03.2021, №672 від 24.03.2021, №673 від 25.03.2021 зазначено призначення платежу «Відшкодування витрат (комунальні послуги) згідно договору №1/01/18 від 01.01.2018».
Щодо порядку зарахування коштів суд зазначає, що відповідно до пункту 3.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22, чинної на момент сплати спірних коштів, реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.
Отже, право визначати призначення платежу в платіжних документах належить платнику.
У пункті 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку Україні від 21.01.2004 № 22, чинної на момент сплати ТОВ «Боско.» спірних коштів, та пункті 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (у редакції, чинній на момент сплати спірних коштів), встановлено, що отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу.
З матеріалів справи випливає, що правовідносини між сторонами були триваючими, а предметами судових розглядів була заборгованість ТОВ «Боско.» з відшкодування витрат на комунальні послуги (електропостачання) за період з червня 2020 року по січень 2021 року, з грудня 2021 року по лютий 2022 року, з квітня 2022 року по травень 2022 року.
Отже, враховуючи те, що ТОВ «Боско.» самостійно у наданих ним платіжних дорученнях та інструкціях чітко визначило призначення платежу «відшкодування витрат (комунальні послуги) згідно договору №1/01/18 від 01.01.2018», а не, наприклад, «сплата коштів на виконання рішення суду у справі №927/1246/20», та триваючий характер правовідносин між сторонами, суд вважає найбільш вірогідним сплату коштів ТОВ «Боско.» згідно зі спірними платіжними документами саме на виконання своїх зобов'язань за договором №1/01/18 від 01.01.2018.
При цьому ТОВ «Боско.» не надало суду доказів взаєморозрахунків за увесь період існування договірних відносин між сторонами, а надані акти звірки взаєморозрахунків взагалі не підписані сторонами, відтак і не довело відсутність заборгованості за договором №1/01/18 від 01.01.2018, що навіть за такої відсутності вважалось би лише передплатою за товар.
Щодо наданої ТОВ «Боско» бухгалтерської довідки №29 від 20.03.2024, у якій зазначено про зміну призначення платежу у спірних платіжних документах, суд зазначає, що цей документ був складений самим товариством через три роки після перерахування спірних коштів. Доказів його направлення ТОВ «Монофіламент», а також згоди останнього на зміну призначення платежу суду не надано, у зв'язку з чим дана бухгалтерська довідка жодним чином не впливає на зазначене у платіжних документах призначення платежу.
Згідно зі статтею 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК кодексу України).
Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту, тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див постанови Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
Відповідно до ч. 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.
Згідно зі статтею 13 вказаного Кодексу судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту: за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Передбачивши право учасникам спору на подання своїх доводів та підтверджуючих певні обставини доказів, законодавець встановлює й процесуальні обов'язки таких учасників шляхом визначення певного процесуального порядку реалізації відповідних прав, у разі недотримання яких без поважних причин настають відповідні негативні наслідки для такого учасника у вигляді неприйняття судом його аргументів, оскільки неподання відповідних доказів найчастіше пояснюється неналежною підготовкою сторони до розгляду справи.
За змістом статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що ТОВ «Боско.» не надало суду належних доказів сплати коштів згідно зі спірними платіжними документами у загальному розмірі 170 000,00 грн саме на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20, а відтак і не довело безпідставність отримання ТОВ «Монофіламент» спірних коштів, які були стягнуті з боржника у виконавчому провадженні.
При цьому, у будь якому випадку ТОВ «Боско.» не понесло тих фінансових втрат, оскільки спірні кошти фактично були направлені на погашення його іншого боргу.
За наведених обставин, суд доходить висновку про відмову у задоволенні первісного позову.
Щодо зустрічного позову.
У зв'язку з порушенням ТОВ «Боско.» строків виконання зобов'язань за договором №1/01/18 про відшкодування витрат від 01.01.2018 в частині сплати заборгованості у розмірі 160 553,50 грн, яка була стягнута рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.03.2021 у справі №927/1246/20, ТОВ «Монофіламент» нарахувало та заявило до стягнення 15 331,54 грн - 3% річних за період з 23.12.2020 по 27.02.2024 та 76 086,56 грн інфляційних втрат за період січень 2021 року - лютий 2024 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2010 у справі № 916/190/18 викладено правову позицію, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов'язання та підстав виникнення відповідного боргу.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).
Таким чином, з ухваленням рішення суду від 10.03.2021 у справі 927/1246/20 про стягнення з ТОВ «Боско.» на користь ТОВ «Монофіламент» 160 553,50 грн основної заборгованості, зобов'язання відповідача сплатити позивачеві не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання (28.02.2024).
Оскільки ТОВ «Боско.» прострочило виконання свого грошового зобов'язання за договором про відшкодування витрат №1/01/18 від 01.01.2018, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до відповідача за зустрічним позовом відповідальності згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем за зустрічним позовом, дійшов висновку про їх правильне нарахування, а відтак позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним задоволенню не підлягають, а зустрічним позовом підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у первісному позові відмовлено, судові витрати, понесені ТОВ «Боско.», покладаються на позивача за первісним позовом.
Враховуючи подання позивачем позовної заяви в електронній формі у системі «Електронний суд» підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позову.
За подання зустрічного позову, з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позову в електронній формі, ТОВ «Монофіламент» повинно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням зустрічного позову, стягненню з ТОВ «Боско.» підлягає судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У зустрічній позовній заяві ТОВ «Монофіламент» зазначило про понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 70 000,00 грн та про подання доказів на підтвердження цих витрат до або після закінчення розгляду справи.
Однак таке формулювання має альтернативний та невизначений характер і не може розцінюватися як чітка заява про намір подати докази саме протягом п'яти днів після ухвалення рішення, як того вимагає частина 8 статті 129 ГПК України.
При цьому доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу до ухвалення судом рішення у цій справі ТОВ «Монофіламент» до суду не подало.
Відтак у суду відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат ТОВ «Монофіламент» на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.
2. Зустрічний позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боско.» (код ЄДРПОУ 39401260, вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Монофіламент» (код ЄДРПОУ 38137725, вул. Івана Мазепи, 78, м. Чернігів, 14001) 15 331,54 грн - 3% річних, 76 086,56 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 02.05.2025.
Суддя В. В. Шморгун