29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"30" квітня 2025 р. Справа № 924/275/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" м. Дніпро
до Приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс" м. Хмельницький
про стягнення заборгованості 173181,13грн
За участю:
від позивача: Браілко С.М. згідно довіреності від 10.08.2023 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
З оголошенням перерви в судовому засіданні 16.04.2025.
З оголошенням перерви в межах дня.
30.04.2025 в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до ст. 240 ГПК України
19.03.2025 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" м. Дніпро до Приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс" м. Хмельницький про стягнення заборгованості 173181,13грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, між ТОВ "Автокредит Плюс" та ПП "Поділля-Транс-Сервіс" було укладено договір фінансового лізингу №НМ00АІ0000675058 від 13.05.2016, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався здійснювати платежі згідно з графіком та умовами Договору шляхом перерахування грошових коштів на транзитний рахунок. В порушення умов договору та графіку здійснення платежів, у відповідача з квітня 2018 існує заборгованість по сплаті лізингових платежів у загальній сумі 173181,13грн, з яких 129134,15грн прострочених платежів за відшкодування вартості предмету лізингу, 37754,53грн прострочених відсотків за користування предметом лізингу, 6292,45грн простроченої комісії лізингової компанії.
Крім цього, позивач у позові просив суд здійснювати розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №924/275/25 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у даній справі на 11:00год. 16.04.2025.
16.04.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год. 30.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 30.04.2025 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Заявив усне клопотання про повернення зайво сплаченого судового збору.
Представник відповідача в судове засідання 30.04.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 16.04.2025 було надіслано на його адресу, внесену до ЄДРЮОФОП.
Ухвала суду від 16.04.2025 повернута на адресу суду відділенням поштового зв'язку із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
На підставі викладеного, ухвала суду від 16.04.2025 вважається врученою адресату.
Відповідач відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.
Викладене, в сукупності з нереалізованим відповідачем правом щодо участі в судових засіданнях, поданні відзиву на позов, свідчить про належне повідомлення про дату, час і місце проведення судових засідань та покладені на нього судом обов'язки, обізнаність останнього про судове провадження та є наслідком суб'єктивної поведінки відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
13.05.2016 між ТОВ "Автокредит Плюс" (Лізингодавцем) та ПП "Поділля-Транс-Сервіс" (Лізингоодержувачем) підписано заяву про приєднання до публічного договору №HM00A!0000675058 про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб сайті компанії. З моменту підписання Лізингоодержувачем цієї заяви та прийняття її Лізингодавцем, Сторони набувають прав та обов'язків, визначених Договором, та несуть відповідальність зі їх невиконання (неналежне виконання).
Заява про приєднання до публічного Договору № HM00A!0000675058 від 13.05.2016 підписана керівниками сторін та містить відтиски печаток сторін.
У матеріалах справи наявна копія Публічного договору про надання фінансового лізингу (в редакції затвердженій протоколом Загальних зборів Учасників ТОВ "Автокредит Плюс" №12/03/2015-1 від 12.03.2015, який набув чинності з 01.04.2015).
За змістом п. 2.1 зазначеного Договору Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування Предмет лізингу, який включає найменування, марку, модель, комплектацію, рік випуску, ціну одиниці, кількість і загальну вартість якого на момент укладення Договору наведені в п. 14.1.1 Заяви про приєднання до Договору, Додатку 1 "Специфікація", а Лізингоодержувач зобов'язується прийняти Предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов'язаних з виконанням Договору, на умовах цього Договору. По закінченню строку лізингу, до Лізингоодержувача переходить право власності на Предмет лізингу згідно умов цього Договору (за виключенням випадків, передбачених Договором та/або законодавством).
Відповідно до п. 4.7 Публічного договору про надання фінансового лізингу, кошти, отримані Лізингодавцем від Лізингоодержувача для погашення заборгованості направляються для її погашення в такій черговості:
- для відшкодування витрат/збитків, яких зазнав Лізингодавець за Договором;
- для оплати неустойки згідно із статтею 9 Договору;
- для оплати простроченої заборгованості за комісіями та винагородами;
-для оплати простроченої заборгованості за відсотками;
- для оплати простроченої заборгованості по відшкодуванню частини вартості Предмета лізингу;
сума, що залишилася, направляється на погашення поточної заборгованості в такій послідовності: (1) витрати/збитки, (2) за комісіями та винагородами, (3) за відсотками, (4) відшкодування частини вартості Предмета лізингу.
Для уникнення сумнівів, заборгованість за комісіями та винагородами, відсотками, відшкодуванням частини вартості Предмету лізингу, відшкодуваннями витрат/збитків Лізингодавцю вважається простроченою, якщо вона не погашена станом на останій день Періоду сплати, протягом якого вона повинна була бути погашена. У випадку перерахування Лізингоодержувачем платежів за цим Договором (як чергових лізингових платежів, так i комісій, штрафних санкцій i простроченої заборгованості у порушення вищевказаної черговості, Лізингодавець має право самостійно перерозподілити отримані від Лізингоодержувача кошти, у відповідності з черговістю, викладеною в цьому пункті, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок, а Лізингоодержувач підтверджує свою згоду на це підписуючи цей Договір. При порушенні Лізингоодержувачем строків погашення заборгованості (відповідно до ст. 14.1.4 Заяви та Графіку лізингових платежів) понад 90 днів черговість погашення Заборгованості на власний розсуд Лізингодавця може бути змінена. При цьому додаткових узгоджень з Лізингоодержувачем не потрібні.
У разі, якщо після розподілення коштів, отриманих від Лізингоодержувача згідно черговості встановленої цим пунктом, частина коштів залишається нерозподіленою, вона спрямовується виключно на погашення заборгованості зі сплати вартості Предмета лізингу. У цьому випадку Лізингодавець самостійно, в односторонньому порядку вносить відповідні зміни до Графіку лізингових платежів, які повинні передбачати зменшення загальної суми заборгованості за Договором, викладаючи Графік у новій редакції з урахуванням умов п.4.1. цього Договору стосовно порядку та процедури нарахування відсотків за користування Предметом лізингу.
Узгодження нової редакції Графіку з Лізингоодержувачем не здійснюється, що не впливає на чинність внесених до нього змін для обох сторін цього Договору.
Пунктами 6.1 та 6.2 Договору відокремлено права та обов'язки сторін.
До обов'язків Лізингоодержувача, визначених у п. 6.2 Договору, належать:
- сплачувати Лізингодавцю платежі по відшкодуванню вартості Предмету лізингу відповідно до графіку та статті 14.1.3, 14.1.4 заяви про приєднання до Договору (п. 6.2.1 Договору);
- сплачувати Лізингодавцю відсотки, комісію за проведення щомісячного моніторингу Предмета лізингу та комісію за надання Предмета лізингу відповідно до графіку, Акту- Специфікації та п.п. 14.1.3 ,14.1.4. 14.1.6 заяви про приєднання до Договору та інші передбачені Публічним договором.
Порядок розрахунків зазначений у розділі 4 Публічного договору.
Згідно з п. 4.1 Договору нарахування відсотків за користування Предметом лізингу здійснюється щоденно, при цьому відсотки розраховуються на залишок невідшкодованої частини вартості Предмету лізингу за фактичну кількість днів користування Предметом лізингу, виходячи з 360 днів у році. Дата погашення в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Розрахунок відсотків за користування Предметом лізингу здійснюється щодня з дати підписання Графіку лізингових платежів (Додаток №2) до наміченого терміну сплати відсотків та/або за період, який починається з попередньої дати сплати відсотків і закінчується поточною датою сплати відсотків. Розрахунок відсотків проводиться до повного повернення вартості Предмету лізингу на суму непогашеної частини вартості Предмету лізингу.
Погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів, відповідно до п. 14.1.4 Договору, графіку та умов цього Договору, Лізингоодержувач сплачує у період сплати, починаючи з, наступного календарного місяця за календарним місяцем, в якому був підписаний Акт (п. 4.4 Публічного договору).
У Заяві про приєднання до публічного Договору № HM00A!0000675058 від 13.05.2016 сторони врегулювали Статтю 14 Особливі умови Публічного договору.
Відповідно до п. 14.1.1 Договору Лізингодавець передає Лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу Предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно Специфікації, зазначеної в Додатку №1 до Договору фінансового лізингу. Строк лізингу становить 48 місяців з моменту підписання Додатку №2, де відображено графік лізингових платежів (п. 14.1.2 Договору).
Пунктом 14.1.3 Договору визначено наступне - щомісячні платежі та порядок їх сплати здійснюються кожного місяця згідно графіку, та включають в себе:
- платіж по відшкодуванню частини вартості Предмету лізингу у розмірі згідно Додатку №2 (Графік лізингових платежів) якщо інше не зазначено в Публічному договорі;
- відсотки за користування Предметом лізингу в розмірі згідно Додатку №2 (Графік лізингових платежів) якщо інше не зазначено в Публічному договорі;
- комісія за проведення щомісячного моніторингу Предмету лізингу в розмірі згідно Додатку №2 (Графік лізингових платежів) якщо інше не зазначено в Публічному договорі.
Період сплати - з 24 по 28 число кожного місяця (п. 14.1.4 Договору), оплата здійснюється на транзитний рахунок зазначений у п. 14.1.5 Договору.
Сторони у Договорі зазначили перелік інших платежів (п. 14.1.6 Договору) до яких належать: щорічний платіж по відшкодуванню витрат Лізингодавця, пов?язаних зі страхуванням за цим Договором згідно Додатку №2; винагорода за проведення додаткового моніторингу в строки та розмірі, зазначеними в статті 13.8 Публічного договору; винагорода за проведення моніторингу для отримання інформації про наявність або відсутність заборгованості щодо Предмету лізингу при внесенні останнього платежу в строки та розмірі, визначеними пунктом 6.2.21 Договору на день внесення платежу; платежі по відшкодуванню Лізингодавцю витрат, передбачених пунктом 6 2.4 Договору, які сплачуються в період сплати місяця, який слідує за місяцем, в якому Лізингодавець здійснив витрати.
Згідно з п. 14.1.7 Договору після прийняття Лізингодавцем позитивного рішення про надання фінансового лізингу Лізингоодержувач вносить аванс у розмірі 38000,00грн на транзитний рахунок, вказаний у п. 14.1.5 Договору.
Сторони у Договорі визначили, що страхування Предмету лізингу, а саме умови страхування, регулюються ст. 5 Публічного договору.
Окрім цього, до Договорів страхування визначених цим Договором належать:
- Договір страхування цивільної відповідальності (п. 14.2.1.1 Договору);
- Договір страхування Предмета лізингу (14.2.1.2 Договору).
Відповідно до п. 14.3 Договору щомісяця в період сплати Лізингоодержувачем сллачує щомісячний платіж в розмірі 6486,67грн та відшкодовує Лізингодавцю витрати Лізингодавця, що пов?язані з виконанням Договору, та які виникли у Лізингодавця протягом місяця, який передує поточний місяць.
У пункті 14.6 Договору зазначено, що рахунок для зарахування знижки передбачений в статті 6.5 Публічного договору, розмір знижки 0,0% (п. 14.6 Договору).
Відповідно до п. 14.7 додатками, які є невід'ємною частиною Договору є: Додаток №1 - Специфікація (п. 14.7. 1 Договору) та Додаток №2 - Графік сплати лізингових платежів (п. 14.7.2 Договору).
07.06.2016р. сторонами підписано Додаток №1 до Договору фінансового лізингу №HM00A!0000675058 від 13.05.2016, у - Специфікація та акт приймання-передачі, згідно якого предмет лізингу: марка ТЗ - Mitsubishi Pajero; рік випуску - 2000; тип ТЗ - універсал; номер кузова (шасі) - НОМЕР_1 ; реєстраційний номер - НОМЕР_2 ; вартість (у т.ч. ПДВ) - 196000,00грн).
Також у специфікації визначено документи та цінності, що передаються разом з транспортним засобом та комплектацію автомобіля.
У додатку №1 зазначено, що автомобіль передається у справному стані, комплектність автомобіля перевірена й відповідає заводській, Лізингоодержувач претензій до Лізингодавця та технічного стану автомобіля не має.
Додаток №1 підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток.
У Додатку №2 до Договору фінансового лізингу №HM00A!0000675058 від 13.05.2016 сторонами узгоджено графік лізингових платежів за період з 07.06.2016 по 05.06.2020.
Додаток №2 підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток.
Позивачем до матеріалів справи долучено розрахунок заявлених вимог, з відображенням проведених Лізингоодержувачем платежів та заборгованості за Договором фінансового лізингу за період з 01.06.2016 по 10.03.2025, зокрема: 07.06.2016 у сумі 35000,00грн; 28.07.2016 у сумі 6500,00грн; 28.08.2016 у сумі 6500,00грн; 28.09.2016 у сумі 6500,00грн; 28.10.2016 у сумі 6500,00грн; 28.11.2016 у сумі 6500,00грн; 28.12.2016 у сумі 6500,00грн; 28.02.2017 у сумі 13000,00грн; 28.03.2017 у сумі 6500,00грн; 28.04.2017 у сумі 6500,00грн; 28.06.2017 у сумі 4200,00грн; 28.07.2017 у сумі 11000,00грн; 28.08.2017 у сумі 6500,00грн; 28.11.2017 у сумі 10000,00грн; 28.02.2018 у сумі 10000,00грн; 28.03.2018 у сумі 10000грн. Загалом відповідачем за період з 07.06.2016 по 28.03.2018 було сплачено 151700,00грн.
Відповідно до п. 4.7 Публічного договору, сплачені відповідачем кошти зараховувались в такій черговості: для відшкодування витрат/збитків, яких зазнав Лізингодавець за Договором (платежу за страхування предмету лізингу); для оплати простроченої заборгованості за комісіями та винагородами; для оплати простроченої заборгованості за відсотками; для оплати простроченої заборгованості по відшкодуванню частини вартості предмета лізингу.
Сплачений відповідачем 28.03.2018 останній платіж у сумі 10000,00грн було зараховано у черговості, визначеній п.4.7 договору.
Згідно поданого позивачем розрахунку заявлених вимог загальна сума заборгованості відповідно до графіку погашення, здійснених Лізингоодержувачем платежів та заборгованості за Договором фінансового лізингу за період з 28.03.2018 по 05.06.2020 становить 173181,13грн.
Матеріали справи також містять повідомлення (вих.№10.03.2025-1346 від 10.03.2025) про подію "Дефолт" та одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу №НМ00А!0000675058, у разі не усунення події "Дефолт" надіслане ТОВ "Автокредит Плюс" на адресу Приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс", у якому позивач зазначає про те, що станом на 06.03.2025 за Договором фінансового лізингу №НМ00А!0000675058 предмет лізингу: автомобіль марки Mitsubishi, моделі Pajero, державний знак: НОМЕР_2 , vin - НОМЕР_3 , заборгованість складає 173181,13грн. Період простроченої заборгованості: 1346 днів.
Надсилання вказаного повідомлення відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 11.03.2025 та фіскальним чеком від 11.03.2025.
Повідомлення залишене останнім без відповіді та належного реагування.
Матеріали справи не містять доказів визнання недійсним Договору фінансового лізингу № HM00A!0000675058 від 13.05.2016.
Оскільки відповідач в добровільному порядку та у встановлені строки не здійснив визначені умовами Договору платежі за переданий йому позивачем Предмет лізингу, зокрема з квітня 2018 року не виконував умов визначених у Договорі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача в примусовому порядку заборгованості утворену відповідно до Договору фінансового лізингу № HM00A!0000675058 від 13.05.2016.
Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.
Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Судом встановлено, що 13.05.2016 між сторонами у справі укладено Договір про надання фінансового лізингу №HM00A!0000675058, який є публічним договором приєднання, та на підставі якого між ТОВ "Автокредит Плюс" (Лізингодавцем) та ПП "Поділля-Транс-Сервіс" (Лізингоодержувачем) виникли взаємні права та обов'язки.
Згідно зі ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цивільним законодавством, а до відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 807 ЦК України визначено, що предметом договору лізингу може бути майно, визначене індивідуальними ознаками, яке відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що Лізингодавець виконав взяті на себе зобов'язання, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме, Додатком №1 до Договору фінансового лізингу №HM00A!0000675058 від 13.05.2016 підтверджується передача відповідачеві у платне володіння та користування предмет лізингу, а саме транспортний засіб (марка ТЗ: Mitsubishi Pajero; рік випуску: 2000; тип ТЗ: універсал; номер кузова (шасі): НОМЕР_1 ; реєстраційний номер: НОМЕР_2 ; вартість (у т.ч. ПДВ): 196000,00грн).
Однак, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, порушив графік внесення лізингових платежів, визначений Додатком №2 до договору.
Відповідно до п. 8.2.4 Договору за умови, що протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання повідомлення про Дефолт, Лізингоодержувач не усунув подію Дефолту, Лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути в повному обсязі заборгованість за цим Договором та повернути Предмет лізингу, а Лізингодавець має право згідно ст. 651 Цивільного кодексу України здійснити одностороннє розірвання Договору з надсиланням Лізингоодержувачу відповідного повідомлення. Договір вважається розірваним у дату, зазначену в повідомленні. Одностороннє розірвання Договору не звільняє Лізингоодержувача від відповідальності за порушення зобов'язань за цим Договором.
10.03.2025 позивачем було надіслано повідомлення про подію "Дефолт" та одностороннє розірвання Договору фінансового лізингу №НМ00А!0000675058, у разі не усунення події "Дефолт" та не погашення заборгованості за Договором, однак повідомлення залишилось відповідачем без належного реагування.
У позовній заяві позивач наголошує на тому, що ним як Лізингодавцем було повністю виконано свій обов'язок щодо передачі предмета лізингу, а саме транспортного засобу, у свою чергу відповідач з квітня 2018 року припинив вносити лізингові платежі передбачені умовами Договору фінансового лізингу №HM00A!0000675058 від 13.05.2016, що підтверджується графіком погашення Лізингоодержувачем платежів та заборгованості за Договором.
У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, заборгованість відповідача перед позивачем за переданий предмет лізингу складає 173181,13грн, з яких 129134,15грн прострочених платежів за відшкодування вартості предмету лізингу, 37754,53грн прострочених відсотків за користування предметом лізингу, 6292,45грн простроченої комісії лізингової компанії.
Матеріали справи не містять доказів погашення зазначеної суми боргу та про існування таких доказів сторонами не зазначено.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 129134,15грн прострочених платежів за відшкодування вартості предмету лізингу, 37754,53грн прострочених відсотків за користування предметом лізингу, 6292,45грн простроченої комісії лізингової компанії є обгрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
Щодо витрат зі сплати судового збору, то суд зазначає, що частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на подання позову через систему "Електронний суд", належна до сплати сума судового збору складає 2422,40грн (3028,00грн * 0,8).
Разом з тим, згідно з платіжною інструкцією № f8e0e04a-37ac-4ff8-b64a-36bd2а14 від 13.03.2025 позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00грн, тобто в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплаченої суми становить 605,60грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Представником позивача заявлено клопотання про повернення з Державного бюджету України надмірно сплаченого судового збору.
За таких обставин, враховуючи подане позивачем клопотання про повернення судового збору, суд вважає за необхідне повернути позивачу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у сумі 605,60грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "Про судовий збір", суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Поділля-Транс-Сервіс" (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Курчатова, будинок, 66а, код ЄДРПОУ 39678494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2 Т, код ЄДРПОУ 34410930) 129134,15грн (сто двадцять дев'ять тисяч сто тридцять чотири гривні 15 копійок) прострочених платежів за відшкодування вартості предмету лізингу, 37754,53грн (тридцять сім тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 53 копійки) прострочених відсотків за користування предметом лізингу, 6292,45грн (шість тисяч двісті дев'яності дві гривні 45 копійок) простроченої комісії лізингової компанії, 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (49126, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Праці, будинок 2 Т, код ЄДРПОУ 34410930) з Державного бюджету України 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок) судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції №f8e0e04a-37ac-4ff8-b64a-36bd2а14 від 13.03.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірників:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу ТОВ "Автокредит Плюс" (до електронного кабінету),
3-представнику позивача Браілко С.М. (до електронного кабінету),
4-відповідачу ПП "Поділля-Транс-Сервіс" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, буд. 66а рекомендованим).