Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
(додаткове)
29 квітня 2025 року м. ХарківСправа № 922/4477/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Мужичук Ю.Ю.
за участі секретаря судового засідання Крамарової Н.В.
розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі
за позовом Приватного підприємства “Агроімпульс Україна» (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, Пл. ім. В.Й. Казмірука, 11, код ЄДРПОУ 43060618)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (61153, м. Харків, проспект Ювілейний, будинок 54-А, оф. 118, код ЄДРПОУ 41668794)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - адвокат Балла В.В. ордер серії ВІ №1269180 від 26.12.2024;
Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.04.2025 позов Приватного підприємства “Агроімпульс Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" - задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача на користь позивача грошові кошти в сумі 233645,00 грн. та судовий збір у розмірі 2803,74 грн.
15.04.2025 до Господарського суду Харківської області надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. №9263), в якій позивач просить винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн. Також, позивач просить дану заяву розглянути без участі представника позивача.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.04.2025, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.04.2025, призначено розгляд заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. №9263 від 15.04.2025) на "29" квітня 2025 р. о 12:15.
28.04.2025 до Господарського суду Харківської області від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №10811), в якій відповідач проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення заперечував та просив у стягненні на його користь з відповідача судових витрат на оплату правничої допомоги відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив про те, що в підтвердження понесення Позивачем судових витрат на оплату послуг адвоката, представником Позивача долучено до заяви про ухвалення додаткового рішення Договір про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг та додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги, укладені між Позивачем та адвокатським об'єднанням "Кобрін і партнери". Вказані документи від імені адвокатського бюро підписані адвокатом Плугатирьовим Віталієм Вікторовичем, який відповідно до наданого договору про надання правничої допомоги уповноважений бути підписантом і представником Адвокатського об'єднання "Кобрін і партнери" Статутом вказаного адвокатського об'єднання, при цьому відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Плугатирьов В.В. не є керуючим Адвокатського об'єднання "Кобрін і парнери". Позивачем не надано до суду копію статуту Адвокатського об'єднання "Кобрін і партнери", а також наданий до заяви про ухвалення додаткового рішення ордер на надання правничої допомоги не містить підпису і печатки адвокатського об'єднання "Кобрін і партнери", хоча згідно його змісту ордер видано саме вказаним Адвокатським об'єднанням, що унеможливлює перевірку наявності повноважень у адвоката Плугатирьова В.В. на підписання договору, акту приймання-передачі наданих послуг, додаткової угоди від імені вказаного вище Адвокатського об'єднання і чи є він членом вказаного Адвокатського об'єднання. Позивачем не надано доказів фактичного понесення судових витрат та не надано детального опису виконаних представником позивача робіт. Також, представником позивача не доведено співмірність заявлених витрат із складністю справи, відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, а тому вартість послуг, що заявлена позивачем до стягнення є явно завищеною.
Представник позивача у судове засідання 29.04.2025 не з'явився. В заяві про ухвалення додаткового рішення просив заяву розглядати за заяву без участі представника позивача.
Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції проти задоволення заяви заперечував та просив у її задоволенні відмовити.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення про ухвалення додаткового рішення в сукупності з матеріалами справи, вислухавши пояснення представника відповідача, який бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції суд зазначає про таке.
Згідно з ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи наведене вище та те, що дана справа розглядалась в порядку загального позовного провадження осіб суд розглядає питання щодо судових витрат із призначенням судового засідання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно з ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частинами першою та другою статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
У позовній заяві представником позивача викладено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач Приватне підприємство “Агроімпульс Україна» понесло і очікує понести у зв'язку із розглядом справи за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" про стягнення грошових коштів у розмірі 233645 грн, зокрема вказав, що судові витрати складаються з суми судового збору у розмірі 2803,74 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. Також, позивач вказав, що документи на підтвердження обсягу та вартості послуг з правничої допомоги буде надано до суду після підписання акту приймання-передачі наданих послуг до судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 129 ГПК України визначений порядок розподілу судових витрат, частиною 1 вказаної статті визначений порядок розподілу судового збору, частиною 4 - інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Так, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідно до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду в додатковій постанові від 19.02.2021 у справі № 755/9215/15ц, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Так, з матеріалів справи убачається, що між АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ, в особі адвоката Плугатирьова Віталія Вікторовича, який уповноважений Статутом АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ, з однієї сторони, та Приватним підприємством “Агроімпульс Україна», в особі директора Любарської Вікторії Миколаївни укладено договір №б/н про надання правничої допомоги від 08.11.2024.
Згідно з п.1.1. Договору КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКІ: ОБ'ЄДНАННЯ приймає на себе зобов'язання з надання правничої допомоги КЛІЄНТУ в обсязі та па умовах, передбачених даним Договором.
Розділом 4 Договору сторони погодили ціну договору та порядок здійснення розрахунків.
Ціна договору складається з загальної вартості послуг наданих за цим договором. Вартість окремих послуг визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг. Вартість супроводження судової справи, предметом якої с стягнення з ТОВ "АЛЬТАРІС ЛТД" коштів згідно актів надання послуг №25 від 21 серпня 2024 року та №26 від 21 серпня 2024 року у суді першої інстанції складає 20000 грн (п. 4.1. договору).
Вид, обсяг та вартість наданої правницої допомоги за цим Договором, строк здійснення оплати вказуються в акті приймання-передачі наданої правничої допомоги (п. 4.2. договору).
КЛІЄНТ здійснює оплату наданої АДВОКАТСЬКИМ ОБ'ЄДНАННЯМ правничої допомоги у гривні, шляхом перерахування грошових коштів па поточний рахунок АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ (п. 4.3. договору).
Акт приймання-передачі наданої правничої допомога вважається погодженим та підписаним. КЛІЄНТОМ, якщо протягом 5 дав з моменту його отримання КЛІЄНТ не надав АДВОКАТСЬКОМУ ОБ'ЄДНАННЮ письмові аргументовані заперечення на акт (п. 4.4. договору).
Між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 від 11.04.2025, згідно п. 1 якої сторони погодили, що вартість послуг з правничої допомоги із супроводження судової справи №922/4477/24 в сумі 20000 грн сплачується КЛІЄНТОМ АДВОКАТСЬКОГО ОБ'ЄДНАННЯ протягом 30 днів з дати підписання акту прийому - передачі нданих послуг.
Пунктом 2 додаткової угоди №1 від 11.04.2025 сторони визначили, що послуги вважаються наданими з моменту підписання акту приймання - передачі наданих послуг.
Представником позивача адвокатом Плугатирьовим Віктором Вікторовичем до заяви про ухвалення додаткового рішення надано підписаний між виконавцем: Плугатирьовим В.В. Адвокатське об'єднання “Кобрін і партнери» та замовником: Любарської В.М. акт прийому - передачі наданих послуг №1 від 11.04.2025. Згідно вказаного акту виконавцем надані наступні послуги (судова справа №922/4477/24) представництво інтересів клієнта у Господарському суді Харківської області по судовій, справі 922/4477/24 (повне супроводження судового процесу): складання позовної заяви та інших процесуальних, документів (клопотань, заперечення на клопотання, додаткові пояснення) та подання до суду, складання та подання до суду заяви про стягнення витрат на правничу допомогу; участь у судових засіданнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно з ч. 4 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Частиною 1 та 2 ст. 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката є виключно довіреність або ордер.
Судом установлено, що позов подано від Приватного підприємства “Агроімпульс Україна» адвокатом Плугатирьовим Віктором Вікторовичем від імені Адвокатського об'єднання “Кобрін і партнери».
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до п.12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги в останній редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України Національної асоціації адвокатів України №41 від 12.04.2019 (далі - Положення) ордер містить наступні реквізити:
12.1.Серію, порядковий номер ордера;
12.2. Прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правнича допомога;
12.3. Посилання на договір про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правничої допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа;
12.4 Назву органу, у якому надається правнича допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
12.5. Прізвище, ім'я, по батькові адвоката, який надає правничу допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав (КДКА відповідного регіону, з 01.01.2013 року радою адвокатів відповідного регіону); номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане;
12.6. Ким ордер виданий (назву організаційної форми): адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально (із зазначенням адреси робочого місця); адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (повне найменування адвокатського бюро/адвокатського об'єднання та його місцезнаходження);
12.7. Адресу робочого місця адвоката, якщо вона відрізняється від адреси місцезнаходження адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, яке видає ордер;
12.8. Обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої допомоги;
12.9. Дату видачі ордера;
12.10. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі “Адвокат»);
12.11. Підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням (у графі “Адвокат»);
12.12. Підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об'єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об'єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням.
Під час дії воєнного стану на території України, реквізити, передбачені цим підпунктом можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення;
12.13. Двовимірний штрих-код (QR-код) з посиланням на профайл адвоката в ЄРАУ;
12.14. Реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці;
12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі “Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер.
Судом встановлено, що долучений до позову ордер серії АХ №1212266 від 15.12.2024 на надання правничої допомоги містить посилання на договір про надання правничої допомоги №б/н від 08.11.2024 та номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане. Вказаний ордер підписаний адвокатом Плугатирьовим Віталієм Вікторовичем. Проте є не підписаним Адвокатським об'єднанням “Кобрін і партнери» та не містить печатки юридичної особи.
Відповідно інформації, що міститься в Єдиному реєстрі адвокатів України Плугатирьов Віталій Вікторович є адвокатом та діє на підставі свідоцтва №3126 від 22.10.2019 виданого Радою адвокатів Полтавської області, тобто статус вказаного представника, як адвоката підтверджений.
Ордер серії АХ №1212266 від 15.12.2024 на надання правничої допомоги містить всі реквізити визначені пунктом 12 Положення.
Як встановлено п. 10 Положення, ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності).
Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об'єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об'єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об'єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.
Таким чином, Ордер серії АХ №1212266 від 15.12.2024 є належним доказом повноважень Плугатирьова В. В., як адвоката у даній справі, а тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.
Щодо відсутності у адвоката Плугатирьова В. В. повноважень на підписання договору про надання правничої допомоги №б/н від 08.11.2024 та акту приймання -передачі наданих послуг №1 від 11.04.2025 та відсутності підтвердження належності вказаного адвоката до Адвокатського об'єднання “Кобрін і партнери».
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідачем не доведено, що договір про надання правничих послуг №б/н від 08.11.2024 визнаний недійсним в судовому порядку, доказів того, що у адвоката Плугатирьова В. В. відсутні повноваження на підписання цього договору відповідач не надав, тому вищевказані заперечення відповідача суд відхиляє.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Проте, у ч.5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Так, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6-7, 9 ст.129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись ст.129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частинами 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач заперечуючи проти заяви про ухвалення додаткового рішення просить у задоволенні заяви позивача відмовити повністю. Проте під час розгляду справи представник позивача брав участь у судових засіданнях та готував письмові пояснення по ходу справи, тому повністю відмовити у стягненні з відповідача судових витрат на послуги адвоката, які погоджені сторонами у договорі про надання правничих допомоги №б/н від 08.11.2024, враховуючи, що рішення у даній справі ухвалено на користь позивача суд не вбачає можливим.
Також суд зазначає, що клопотань щодо зменшення розміру витрат на послуги адвоката та обгрунтування неспівмірності заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн заперечення відповідача не містить.
Тому аргументи відповідача про те, що стороною Позивача не доведено співмірності заявлених витрат із складністю справи відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, а відтак вартість послуг, визначена у вказаному договорі є явно завищеною, судом не приймаються як такі, що суперечать ч.6 ст.126 ГПК України.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.
Отже, заперечення відповідача щодо відмови у стягненні судових витрат у разі відсутності доказів фактичного понесення судових витрат судом також не приймаються.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази у їх сукупності підтверджують суму його витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, є пов'язаними з цією справою та відповідають фактично наданим послугам.
Керуючись ст. 55, 59, 131-2 Конституції України, ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" та ст. 2, 16, 58, 123, 126, 129, 221, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення (вх. №9263 від 15.04.2025) - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаріс ЛТД" (61153, м. Харків, проспект Ювілейний, будинок 54-А, оф. 118, код ЄДРПОУ 41668794) на користь Приватного підприємства “Агроімпульс Україна» (64207, Харківська область, Ізюмський район, м. Балаклія, пл. ім. В.Й. Казмірука, 11, код ЄДРПОУ 43060618) витрати на правничу допомогу в сумі 20000 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано «02» травня 2025 року.
Суддя Ю.Ю. Мужичук