65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про відмову у видачі судового наказу
"02" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1729/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» 241492,77грн переплати за договором про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021 № 293/2021-ЕЕ
встановив:
Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» (споживач) звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» (постачальник) 241492,77грн переплати за договором про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021 №293/2021-ЕЕ.
Розглянувши заяву, суд дійшов наступних висновків
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Порядок розгляду вимог у наказному провадженні унормований Розділом ІІ “Наказне провадження» Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з ч. 1 ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 148 ГПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 148 ГПК України.
За змістом ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України, грошовим зобов'язанням є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, в порядку наказного провадження може бути стягнута неоспорювана грошова заборгованість за письмовим договором, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звідси, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Заявник зазначає, що ним отримано від ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» рахунок № 08009250119 від 11.02.2025, в якому зазначено, що споживач - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» має переплату в сумі 241492,77грн.
Суд враховує, що відповідно до п. 5.9 договору у випадку переплати за фактично спожитий обсяг електричної енергії, сума переплати зараховується як авансовий платіж за спожиту електричну енергію в наступних періодах, або повертається на поточний рахунок споживача за його письмовою вимогою протягом 5 банківських днів з дня отримання такої вимоги, за умови наявності узгодженого акта звіряння взаємних рахунків.
Заявник посилається на те, що він надіслав ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» вимогу № 1/01-04-103 від 18.02.2025 про повернення 241492,77грн разом з актом звірки.
Але суду не надано опису вкладення, з якого можна було б встановити, що саме надсилалось.
Крім того, у вищезазначеній вимозі зазначено, що вона направляється на адресу АДРЕСА_1 .
Однак, судом встановлено, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» м. Одеса вул. Комарова Михайла, 10.
Отже, заявник не надав доказів надсилання вимоги за належною адресою ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ».
Крім того, суду не надано узгодженого акта звіряння взаємних рахунків відповідно до умов п. 5.9 договору.
З урахуванням наведеного, стягнення з ТОВ «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» 241492,77грн переплати суперечить суті наказного провадження, оскільки ця сума не є неоспорюваною заборгованістю.
При цьому, процесуальними нормами не передбачено стягнення з боржника у наказному провадженні сум, відмінних від неоспорюваної заборгованості та витрат зі сплати судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, що вбачається з такого.
Відповідно до ч. 3 ст.152 ГПК України у разі, якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 153 ГПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 ст. 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст., ст. 148, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Українському державному підприємству по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «УКРІНТЕРАВТОСЕРВІС» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПРОЕКТИ» 241492,77грн.
Ухвалу підписано 02.05.2025
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя В.В. Литвинова