01 травня 2025 року Справа № 915/258/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Приватного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 30083966)
до відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54027, (код ЄДРПОУ 26565573)
про стягнення коштів в сумі 78 537, 87 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль», з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Миколаївської міської ради через виконавчий комітет Миколаївської міської ради основний борг за теплову енергію в сумі 77 172, 85 грн.; 410, 34 грн. - інфляційних втрат; 430, 68 грн. - 3% річних; 523, 99 грн. - пені.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 3 028, 00 грн. - судового збору.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії № 4926 від 01.11.2021, а саме зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленої теплової енергії до належних на праві власності відповідачу приміщень за адресою вул. Корабелів, 16, м. Миколаїв, в періоди з листопада 2022 по серпень 2023 та з вересня 2023 по грудень 2023, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 77 172, 85 грн.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України, а також пеню відповідно до умов договору та вимог законодавства.
Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, Законом України "Про комерційний облік", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Законом України "Про теплопостачання" та умовами договору.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 3912/24 від 02.04.2024) зазначив, що нарахування проводяться за приміщення загальною площею 141, 61 кв. м., які знаходяться в громадському будинку по вул. Корабелів, 16 та об'єднані єдиною системою центрального опалення. Початок та закінчення кожного опалювального сезону відбувається на підставі рішень Виконавчого комітету ММР. Рішенням вказано термін, у який теплопостачальні організації повинні розпочати пуски котелень для подачі тепла та зазначено, що підключення необхідно проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг. В рішенні врегульовано, що теплопостачальні підприємства мають проводити розрахунки вартості наданих послуг, виходячи з фактичних дат підключення житлових будинків. Враховуючи той факт, що в даному нежитловому будинку не встановлено прилад обліку теплової енергії і спожита теплова енергія нараховується по навантаженню, враховуючи початок опалювального сезону, який підтверджено нарядом на підключення і кінець сезону відповідно рішення Виконавчого комітету ММР.
Позивач виконав всі умови щодо початку та закінчення опалювальних сезонів. Тому вважає наряди на підключення, які містяться в матеріалах справи, належним доказом початку опалювального сезону та підтвердженням факту отримання теплової енергії.
Враховуючи той факт, що відповідно витягу власником нежитлового приміщення зазначено територіальну громаду в особі Миколаївської міської ради, позивач вважає правомірним звернення з позовом про стягнення заборгованості за теплову енергію до власника приміщення.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) передано в оренду частину нежитлових приміщень загальною площею 171, 63 м.кв. і що саме ця площа співпадає з частиною приміщень, за яку нараховується відповідачу. Позивач не заперечує того, що у нежитловому будинку по вул. Корабелів нежитлові приміщення передані орендарям, одним з яких є Міністерство юстиції. Але позивач заперечує, що їх площа співпадають з приміщеннями, за які нараховано відповідачу.
З Міністерством юстиції укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії № 2123 від 01.11.2021 та договір про закупівлю послуг з постачання теплової енергії № 2123-3 від 01.11.2023, за яким виконуються нарахування за спожиту теплову енергію та надходять своєчасні оплати, що підтверджується випискою по особовому рахунку з АБ Укргазбанку. З виписки вбачається, що Міністерство юстиції 22.02.2024 оплатили за січень 2024 року 27 282, 89 грн. за призначенням платежу: постачання теплової енергії за 01.24 по договору № 2123-3. Проведення оплати за теплову енергію одного з орендарів за вказаною адресою, які об'єднані єдиною централізованою системою опалення, є ще одним підтвердженням, що в будинок надається теплова енергія.
Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 3777/24 від 29.03.2024) заперечив проти позовних вимог та просив суд в позові відмовити з огляду на наступне:
- матеріали позовної заяви не містять доказів підтвердження факту отримання послуг постачання теплової енергії саме до нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів, 16;
- відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради від 27.03.2024 № 4333/10.01-08/24-2 частина нежитлових приміщень адміністративної будівлі загальною площею 171, 63 кв. м. передана в орендне користування Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до договору оренди № 7327 від 01.12.2012 з метою розміщення Заводського районного у м. Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області. Термін дії зазначеного договору до 30.04.2023 включно, тобто співпадає з частиною періоду, за який вимагається сплата за теплову енергію. Отже, користувачем та споживачем всіх комунальних послуг в зазначеному нежитловому приміщенні є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
- між ПрАТ «Миколаївська теплоцентраль» та ММР відсутні будь-які договірні відносини за період опалювальних сезонів з 09.11.2022 по 31.12.2023;
- позивачем не надані документи, які обґрунтовують позовні вимоги, а саме: калькуляції вартості тарифу, розшифровки кількості Гкал, документів про затвердження та право застосування тарифів; розшифровки по розподілу кількості спожитих Гкал;
- відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» та п. 30 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03.10.2007 № 1198 теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право обмежувати або припиняти постачання теплової енергії споживачам після письмового попередження, надісланого не пізніше ніж за три робочі дні, в разі заборгованості за спожиту теплову енергію в порядку, встановленому законодавством. Але вказаним правом позивач не скористався.
Заперечення обґрунтовано приписами ст. 1, 13, 19, 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та судовою практикою.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 353327071 від 07.11.2023 об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1787022448101, площею 442,7 кв.м. літ. А,а,а', №1- адміністративна будівля, літ. Б - гараж, І, № 2, № 3 - огорожі та споруди, що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вулиця Корабелів, будинок 16, на праві власності належить територіальній громаді в особі Миколаївської міської ради.
Крім того, 12.03.2019 зареєстровано інше речове право, а саме право оперативного управління, правокористувачем є Департамент з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (код ЄДРПОУ 41210422).
Відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок за адресою: № 16, вул. Корабелів, м. Миколаїв, складеного КП "МБТІ" станом на 15.07.2016, замовник Територіальна громада м. Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, площа 1 поверху нежитлового приміщення становить 442,7 кв.м., в тому числі основна 353, 5 кв. м., допоміжна 89, 2 кв.м.
Відповідно до інформації Управління комунального майна Миколаївської міської ради № 4333/10.01-08/24-2 від 27.03.2024 до комунальної власності Миколаївської міської територіальної громади по вул. Корабелів, 16 належить: адміністративна будівля - літ. А,а,а',а'', № 1 загальною площею 442,7 кв.м., гараж - літ. Б, огорожі та споруди -І, № 2, № 3.
Частина нежитлових приміщень адміністративної будівлі загальною площею 171, 63 кв.м. передана в орендне користування Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) відповідно до договору оренди № 7327 від 01.12.2012 з метою розміщення Заводського районного у м. Миколаєві відділу державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Миколаївській області.
Системи опалення в вищезазначених нежитлових приміщеннях наявні та функціонують.
Судом встановлено, що відповідно до умов п. 1.1 укладеного між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та Головним управлінням юстиції Миколаївської області (орендар) договору оренди нерухомого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності, № 7327 від 01.12.2012 (зі змінами) орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (надалі - майно) - нежитлові приміщення першого поверху (літер «А» з приміщенням № 1-6 по № 1-13, частина приміщень загального користування № 1-1, № 1-13, № 1-14, № 1-15, № 1-16, № 1-17, № 1-18) загальною площею 171,63 кв.м, розміщені за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів, 16, які знаходяться на балансі ПП «ЖЕК-10». Майно передається в оренду для використання під Заводський районний у м. Миколаєві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.
Відповідно до п. 10.1 договору (в редакції договору від 01.06.2020) договір вважається продовженим строком на 2 роки 11 місяців з 01.06.2020 до 30.04.2023 включно.
Нежитлове приміщення передано орендарю орендодавцем відповідно до акту приймання-передавання нежитлового приміщення від 01.12.2012, який наявний в матеріалах справи.
Судом також встановлено, що 01.11.2021 між ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» (виконавець) та Південним міжрегіональним управлінням міністерства юстиції України (м. Одеса) (споживач) укладено індивідуальний договір № 2123 від 01.11.2021 про надання послуги з постачання теплової енергії, а також договір № 2123-3 про закупівлю послуги з постачання теплової енергії від 01.11.2023, відповідно до умов якого виконавцем здійснюється постачання теплової енергії до об'єктів, зокрема приміщення за адресою вул. Корабелів, 16, м. Миколаїв площею 171, 63 кв., а споживачем проводяться оплати, зокрема, проведено оплату за постачання теплової енергії в січні 2024, на підтвердження чого суду подано виписку по особовому рахунку за 22.02.2024.
Судом також встановлено, що 30.10.2022 договором про розірвання договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності № 6969 від 01.06.2011, розірвано з 31.10.2022 договір оренди № 6969 від 01.06.2011, який було укладено між Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради (орендодавець) та Управлінням Держпраці у Миколаївській області (орендар) та Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством Центрального району м. Миколаєва (балансоутримувач), предметом оренди якого були нежитлові приміщення першого поверху загальною площею 141,61 кв.м, що знаходяться за адресою м. Миколаїв, вул. Корабелів, 16 (п. 4 акту повернення з оренди нерухомого майна від 31.10.2022).
17.11.2023 ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» направлено Миколаївській міській раді лист № 1371-ю від 17.11.2023, яким надіслало для підписання два екземпляри індивідуального договору № 4926 про надання послуги з постачання теплової енергії до нежитлового приміщення площею 141, 61 кв.м., яке розташовано за адресою: м. Миколаїв, вул. Корабелів, буд. 16, зазначивши, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі неповернення підписаних, скріплених печаткою примірників договору протягом 30 календарних днів, Товариство вважатиме індивідуальний договір № 4926 укладеним. Додатком до листа зазначено індивідуальний договір № 4926.
Факт направлення листа з додатками підтверджується наявними у матеріалах справи описом з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком та поштовою накладною та повідомленням про вручення поштового відправлення з ідентифікуючим номером 5405509854279 з відміткою про вручення поштового відправлення 28.11.2023.
Доказів підписання відповідачем та повернення на адресу позивача індивідуального договору № 4926 суду не подано.
Умовами індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії (типовий договір), який затверджено Правилами № 830, передбачено наступне.
Відповідно до п. 1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 2 договору даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця www.ntec.mk.ua.
Відповідно до п. 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надану послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з:
обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Відповідно до п. 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем обсягу, температури та величини тиску.
Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (зайве закреслити).
Відповідно до п. 9 договору контроль якісних та кількісних характеристик послуги здійснюється за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 11 договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п. 12 договору у разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до п. 17 договору зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.
Відповідно до п. 22 договору розподіл обсягу теплової енергії, спожитої в будинку, згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" здійснює виконавець.
Відповідно до п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р, № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті виконавця www.ntec.mk.ua.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Відповідно до п. 31 договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті виконавця www.ntec.mk.ua.
У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Відповідно до п. 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до п. 35 договору за бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до п. 38 договору споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.
Відповідно до п.п. 3, 6 п. 41 договору споживач зобов'язаний, зокрема:
- оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором;
- у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором.
Відповідно до п.п. 4, 5 п. 42 виконавець має право, зокрема:
- обмежити/припинити надання послуги в разі її несплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та цим договором, крім випадків, коли якість та/або кількість послуги не відповідає умовам цього договору;
- звертатися до суду в разі порушення споживачем умов цього договору.
Відповідно до п. 44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
Відповідно до п. 45 договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.
Відповідно до п. 51 договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до п. 52 договору якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 625 від 09.11.2022 "Про початок опалювального періоду 2022-2023 рр. для об'єктів соціально-культурної сфери" вирішено забезпечити опалення організацій, закладів та установ охорони здоров'я, освіти, соціального захисту, інших об'єктів соціально - культурної сфери, що мають власні котельні, а також об'єктів, на яких у зв'язку зі зниженням середньодобової температури зовнішнього повітря до +8С і нижче не забезпечуються належні умови відповідно до санітарних норм. Підключення систем теплопостачання проводити на підставі нарядів, що видаються виконавцями послуг.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 176 від 24.03.2023 «Про закінчення опалювального сезону 2022-2023 рр.» вирішено закінчити опалювальний період з 24.03.2023 на всіх об'єктах, крім закладів дошкільної освіти, лікарень, пологових будинків, амбулаторій.
Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1189 від 08.11.2023 «Про початок опалювального періоду 2023-2024 рр. у житловому фонді та на інших об'єктах м. Миколаєва» вирішено розпочати опалювальний період на всіх об'єктах житлового фонду, інших об'єктах, крім населення, яке користується природним газом або електричною енергією для потреб опалення, згідно з нормами та нормативами споживання з 14.11.2023.
Судом встановлено, що ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" в опалювальний період 2022-2023, 2023-2024 надавались послуги з теплозабезпечення приміщень за адресою: м. Миколаїв, по вул. Корабелів, 16, що підтверджується нарядом на підключення від 16.11.2022 абонента Заводського райвідділу держ.реєстр. актів, за адресою вул. Корабелів, 16 та нарядом на підключення системи опалення від 21.11.2023 абонента Виконавчий комітет ММР за адресою вул. Корабелів, 16.
Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період листопада 2022 по серпень 2023 та з вересня 2023 по грудень 2023 на загальну суму 77 172, 85 грн., про що сформовано відповідні акти надання послуг, а саме:
- акт надання послуг № 4926 від 30.09.2023 на суму 58 620, 56 грн. (фактично за послуги за період з 12.11.2022 по 31.08.2023 згідно акту на суму 57 073, 65 грн. з урахуванням перерахунку та за вересень 2023);
- акт надання послуг № 4926 від 31.10.2023 на суму 1 546, 91 грн.;
- акт надання послуг № 4926 від 30.11.2023 на суму 2 070, 95 грн.;
- акт надання послуг № 4926 від 31.12.2023 на суму 14 934, 43 грн.
Судом встановлено, що подані акти надання послуг не підписано зі сторони споживача.
Для проведення оплати за вищевказаний період позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату на загальну суму 77 172, 85 грн. за послугу постачання теплової енергії до нежитлового приміщення по вул. Корабелів, 16, м. Миколаїв (теплова енергія, умовно-постійна частина, абонплата), а саме:
- рахунок № 4926 за вересень 2023 на суму 58 620, 56 грн. (фактично за послуги за період з 12.11.2022 по 31.08.2023 згідно рахунку на суму 57 073, 65 грн. з урахуванням перерахунку та за вересень 2023);
- рахунок № 4926 за жовтень 2023 на суму 1 546, 91 грн.;
- рахунок № 4926 за листопад 2023 на суму 2 070, 95 грн.;
- рахунок № 4926 за грудень 2023 на суму 14 934, 43 грн.
03.10.2023 позивачем направлено на адресу Управління комунального майна Миколаївської міської ради претензію № 1177-ю від 03.10.2023, в якій позивач просив сплатити заборгованість за період з 12.11.2022 по 31.08.2023, яка станом на 01.09.2023 становила 57 073, 65 грн. До претензії додано: розрахунок боргу, рахунки та акти надання послуг за період з 12.11.2022 по 31.08.2023.
У відповідь на вказану претензію Управління комунального майна Миколаївської міської ради листом № 700/10/01/08/23 від 09.11.2023 повідомило, що Управління не веде господарську діяльність та не є балансоутримувачем зазначеного майна, крім того укладання договорів на постачання теплової енергії не відноситься до його повноважень.
17.01.2024 ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" супровідним листом від 17.01.2024 № 53-. надіслало на адресу Миколаївської міської ради рахунки № 4296 за послуги з постачання теплової енергії, надані в вересні - грудні 2023, а також акти надання послуг за вищевказаний період. Факт направлення листа з додатками підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у лист з відміткою відділення поштового зв'язку, фіскальним чеком та поштовою накладною № 5403808166238.
З початку опалювального сезону 2022-2023 відповідно до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 984 від 13.10.2021 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 124 від 09.12.2022 «Про внесення змін до рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 13.10.2021 № 984 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 566 від 25.10.2022 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1029 від 25.10.2023 «Про встановлення тарифів на транспортування, постачання теплової енергії та послугу з постачання теплової енергії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», встановлено економічно обґрунтовані двоставкові тарифи на теплову енергію та послугу з постачання теплової енергії за умовно-зміною частиною та умовно-постійною частиною.
Наказом ПрАТ "Миколаївська теплоелектроцентраль" № 473 від 22.09.2021 затверджено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами.
Суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів за надані послуги з постачання теплової енергії, що і стало підставою для звернення до суду із позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
4.1. Правове регулювання надання послуг з постачання теплової енергії.
Відповідно до абз. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відповідно до ч. 2, 3 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Закон України “Про теплопостачання» визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об'єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов'язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про теплопостачання» основні терміни вживаються в такому значенні:
балансоутримувач (будинку, групи будинків, житлового комплексу) - власник відповідного майна або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно і уклала договір купівлі-продажу теплової енергії з теплогенеруючою або теплопостачальною організацією, а також договори на надання житлово-комунальних послуг з кінцевими споживачами;
постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;
теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до абз. ч. 3 ст. 24 Закону України “Про теплопостачання» основними обов'язками споживача теплової енергії є, зокрема: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про теплопостачання» споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 25 Закону України “Про теплопостачання» у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
10.12.2017 набрав чинності Закон України “Про житлово-комунальні послуги», який введено в дію 01.05.2019 та який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 2, 6, 11, 13 ст. 1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги»:
- виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору;
- індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
- плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);
- споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Норми цього Закону застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Відповідно до п. 2, 7 ч. 3 ст. 3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування належать:
- встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону;
- прийняття рішення про початок та закінчення опалювального періоду з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами та іншими нормативними документами.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Виконавцями комунальних послуг, зокрема, послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Відповідно до п. 1, 5, 10 ч. 2 ст. 7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний, зокрема:
- укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;
- оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
- у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Відповідно до п. 2, 10 ч. 2 ст. 8 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги зобов'язаний:
- готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;
- у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються статтями 13-15 цього Закону.
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.
Відповідно до абз. 9-11 ч. 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абз. 1, 2 ст. 17 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до п. 1 Правил надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (в редакції від 23.11.2021) (далі - Правила № 830) регулюють відносини між суб'єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з постачання теплової енергії (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримати послугу з постачання теплової енергії (далі - послуга), та визначають вимоги до якості послуги, одиниці вимірювання обсягу спожитої споживачем теплової енергії, порядок оплати.
Відповідно до п. 8 Правил № 830 постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
Відповідно до абз. 1-4 п. 13 Правил № 830 надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Відповідно до абз. 6 п. 13 Правил № 830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до абз. 1 п. 24 Правил № 830 розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 31 Правил № 830 вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, а для багатоквартирних будинків, обладнаних системою автономного теплопостачання, як сума тарифів на виробництво та постачання теплової енергії.
У разі зміни (коригування) тарифу протягом строку дії договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію та не потребує внесення сторонами додаткових змін до договору. Виконавець зобов'язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до п. 32 Правил № 830 плата за послугу розраховується виходячи з розміру встановленого тарифу та обсягу спожитої послуги, визначеного та розподіленого відповідно до законодавства.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Відповідно до п. 35 Правил № 830 розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.
Відповідно до п. 36 Правил № 830 споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Відповідно до п. 37 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.
Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відповідно до абз. 1, 2 п. 40 Правил № 830 у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Відповідно до п.п. 5 п. 45 Правил № 830 індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, та вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором.
Закон України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.
Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу, обов'язок із своєчасного укладення якого покладено саме на споживача теплової енергії.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.
Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18) та від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).
Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання від обов'язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.
Так, позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини (постанови КГС ВС від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17 та від 21.05.2019 року у справі № 922/4239/16).
4.2. Правове регулювання нарахування та стягнення штрафних санкцій (пені).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
4.3. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі “Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
4.4. Правове регулювання відносин власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Відповідач Миколаївська міська рада є власником нежитлових приміщень площею 442,7 кв.м. літ. А,а,а', № 1- адміністративна будівля, літ. Б - гараж, І, № 2, № 3 - огорожі та споруди, що знаходиться за адресою Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Корабелів, будинок 16.
Матеріали справи не містять доказів підписання між сторонами договору про надання житлово-комунальних послуг (послуг з постачання теплової енергії).
Судом встановлено, що позивачем ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" в опалювальний період 2022-2023 надавались послуги з теплозабезпечення нежитлових приміщень за адресою: м. Миколаїв по вул. Корабелів, 16, до складу якого входить належне відповідачу на праві власності нежитлове приміщення площею 141, 61 кв.м. та яке не було передано в користування (оренду) іншому суб'єкту, що підтверджується нарядами на підключення від 16.11.2022 та від 21.11.2023.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги», п. 13 Правил № 830 надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, а договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.
Так, Правилами надання послуг з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, затверджено, зокрема, типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Відповідно до абз. 4 п. 13 Правил № 830 індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
01.10.2021 на офіційному веб-сайті товариства www.ntec.mk.ua опублікована інформація щодо укладення нових договорів, а також типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання, а також заява-приєднання до індивідуального договору.
Отже, з 01.11.2021 з власником нежитлового приміщення за адресою вул. Корабелів, 16 у м. Миколаєві діє індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання з урахуванням вимог ст. 633, 640, 641, 642 ЦК України. Належні відповідачу на праві власності нежитлові приміщення за адресою вул. Корабелів, 16, м. Миколаїв знаходяться у громадському будинку, який оснащено будинковим лічильником.
Як вказано вище, позивачем надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період з листопада 2022 по серпень 2023 та з вересня 2023 по грудень 2023 на загальну суму 77 172, 85 грн. (плата за послугу та плата за абонентське обслуговування), про що сформовано відповідні акти надання послуг № 4926 та виставлено рахунки на оплату № 4926 за вищевказаний період. Отже, в силу приписів ст. 530, 610, 612 ЦК України, ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 32, 35, 36, 45 Правил № 830 та умов п. 30, 32, 34, 41 договору у споживача виник обов'язок оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені договором, а саме щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Суду не подано доказів оплати відповідачем грошових коштів в загальній сумі 77 172, 85 грн. за надані послуги, як і не спростовано позовних вимог. Отже, позовна вимога про стягнення 77 172, 85 грн. - основного боргу за теплову енергію є обґрунтованою.
Позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 523, 99 грн. по кожному зобов'язанню (кожному місяцю з листопада 2022 по серпень 2023, з вересня 2023 по грудень 2023 окремо), починаючи з 1 числа кожного місяця, коли виникла прострочка, по 26.01.2024. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи. Враховуючи порушення відповідачем взятого на себе за договором зобов'язання з оплати послуг з постачання теплової енергії, позивачем обґрунтовано відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п. 45 договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення, яка не перевищує 100 відсотків загальної суми боргу. Пеня нарахована в межах шестимісячного строку. Отже, нарахування пені в сумі 523, 99 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Позивачем нараховано відповідачу 430, 68 грн. - 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань. Нарахування здійснено за період з 01.11.2023 по 26.01.2024. Позивачем також нараховано відповідачу 410, 34 грн. - інфляційних втрат за зобов'язаннями, які виникли за період з листопада 2022 по серпень 2023, з вересня 2023 по грудень 2023. Інфляційні втрати нараховано за грудень 2023.
Розрахунки суми 3 % річних та інфляційних втрат є арифметично правильними, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (ст. 625 ЦК України), фактичним обставинам та матеріалам справи. Періоди нарахування позивачем визначено правильно. Розгорнуті розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат наявні в матеріалах справи. Отже, позов в частині стягнення 430, 68 грн. - 3 % річних та 410, 34 грн. - інфляційних втрат підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 30083966) на р/р НОМЕР_1 в ПАТ "АБ "Укргазбанк", МФО 320478:
- 77 172, 85 грн. (сімдесят сім тисяч сто сімдесят дві грн. 85 коп.) - основного боргу за теплову енергію.
3. Стягнути з відповідача Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 26565573) через виконавчий комітет Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь позивача Приватного акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль", Каботажний спуск, 18, м. Миколаїв, 54020 (код ЄДРПОУ 30083966) на р/р НОМЕР_2 в ПАТ "АБ "Укргазбанк", МФО 320478:
- 523, 99 грн. (п'ятсот двадцять три грн. 99 коп.) - пені;
- 430, 68 грн. (чотириста тридцять грн. 68 коп.) - 3 % річних;
- 410, 34 грн. (чотириста десять грн. 34 коп.) - інфляційних втрат;
- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
4. Накази видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення підписано 01.05.2025
Суддя Е.М. Олейняш