ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2025Справа № 910/1174/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/1174/25
За позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб 2013»
про стягнення 12478,14 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб 2013» (далі - відповідач) про стягнення 12478,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором поставки №53-129-13-21-02340 від 27.09.2021 не своєчасно здійснив поставку товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 12478,14 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1174/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлені підрозділи юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, з Єдиного державного реєстру. Невід'ємною архівною складовою частиною Єдиного державного реєстру є Реєстр документів дозвільного характеру, Єдиний реєстр громадських формувань, Реєстр громадських об'єднань та Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04136, м. Київ, вул. Івана Виговського (попередня назва Маршала Гречка), буд. 13, офіс 712.
Втім, ухвала суду була повернута органом поштового зв'язку без вручення відповідачу з відмітками «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат відмовився», «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Поміж цим, враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, яку суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову кореспонденцію за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
У постанові від 09.12.2021 року у справі №911/3113/20 Верховний Суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 94, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст.ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 Господарського процесуального кодексу України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
При цьому, суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року, який набрав чинності 21.07.2023 року та введений в дію 18.10.2023 року, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.
Отже, з 18.10.2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали суду про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 року, а отже отримання ухвали Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суду про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «за закінченням терміну зберігання» вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
За змістом частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 04.02.2025 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Разом з цим, у відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім, відповідач у визначений законом строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
27.09.2021 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») в особі Відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб 2013» (далі - постачальник) укладено договір поставки №53-129-13-21-02340 (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити продукцію згідно з кодом ДК 021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (Медичні (хірургічні) маски) (брендовані логотипом покупця) виробництва ТОВ «Медснаб 2020», Україна (далі - продукція) для потреб ВП «Управління справами» ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Відповідно до пункту 1.2 договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
Якість, комплектність та вимоги до виготовлення і постачання продукції повинні відповідати технічним вимогам, вказаним в специфікації, що встановлюють вимоги до її якості, умовам договору, вимогам діючих стандартів санітарного-епідеміологічного законодавства України і підтверджуватись документом про якість (паспортом/сертифікатом) виробника на продукцію (оригінал) (пункт 2.1 договору).
Пунктом 3.1 договору визначено, що сума договору становить 3936834,72 грн без ПДВ. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 №224 операції з постачання даної продукції звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
За умовами пунктів 4.1 та 4.2 договору покупець сплачує вартість продукції за цінами, зазначеними в специфікації, в національній валюті України шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника протягом 90 робочих днів з дати підписання сторонами акту (актів) приймання-передачі продукції.
У пункті 5.1 договору сторони погодили, що строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з вантажоодержувачем, допускається поставка продукції партіями.
Поставка продукції згідно з специфікацією здійснюється на умовах DDP - склад ВП «Управління справами» ДП «НАЕК «Енергоатом» (01054, м. Київ, вул. Гоголівська, 22-24) згідно з правилами Інкотермс 2010. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється (п. 5.2 договору).
Згідно з пунктами 5.4 та 5.7 договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажоодержувачів. Приймання продукції здійснюється вантажоодержувачем на складі вантажоодержувача у відповідності до супровідних документів.
За умовами пункту 5.8 договору приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами наступних нормативних документів: «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» №П-6 (1965 р.), «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» №П-7 (1966 р.), затверджених постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР з наступними змінами та доповненнями; належне виконання постачальником свого зобов'язання щодо поставки продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі продукції.
Право власності на продукцію набувається покупцем з моменту підписання акту приймання-передачі ТМЦ (пункт 5.10 договору).
Відповідно до пункту 6.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленої продукції; приймати поставлену продукцію у відповідності до умов договору, а згідно з п. 6.3 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та договором.
У п. 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом переговорів та взаємних консультацій. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку, відповідним господарським судом України за місцем знаходження відповідача, з дотриманням претензійного порядку врегулювання спору (пункти 9.1 та 9.2 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє по 28.02.2022, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку. Стосовно виконання гарантійних зобов'язань постачальника, передбачених договором, договір діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію (пункт 10.1 договору).
Відповідно до п. 11.12 договору зміни до нього вносяться виключно шляхом укладання додаткових угод (договорів). При зміні платіжних реквізитів, статусу платника податків, місцезнаходження однієї з сторін, уточнення (розшифрування) технічних характеристик матеріалів, пакувальних матеріалів, включення у текст договору, а також у первинні та розрахункові документи кодів товару згідно з УКТ ЗЕД та для послуг - кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції, дозволяється внесення змін шляхом обміну листами, підписаними уповноваженими представниками сторін, які є невід'ємною частиною договору.
Специфікації, додаткові угоди та додатки до договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу за умови викладення їх у письмовій формі, підписання їх повноважними особами і скріплення печатками обох сторін (за наявності) (п. 12.1 договору).
У специфікації №1, яка є додатком №1 до договору поставки №53-129-13-21-02340 від 27.09.2021, сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 3364816,00 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 3936834,72 грн без ПДВ та строк поставки - 1682408 шт. протягом 20 днів від дати укладання договору або до 11.10.2021, залежно від того що настане раніше та 1682408 шт. протягом 40 днів від дати укладання договору або до 31.10.2021, залежно від того що настане раніше. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з Incoterms 2010 - склад вантажоодержувача (01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Гоголівська, 22-24. ВП «Управління справами» ДП «НАЕК «Енергоатом»).
01.11.2021 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору поставки №53-129-13-21-02340 від 27.09.2021 (далі - додаткова угода), за умовами пунктів 1-3 якої сторони погодили пункти договору викласти в наступній редакції: « 1.1. Постачальник зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, поставити продукцію згідно з кодом ДК 021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні (Медичні (хірургічні) маски) (брендовані логотипом покупця) виробництва ТОВ «Медснаб 2020», України (далі - продукція) для потреб ВП «Управління справами», ВП «Запорізька АЕС», ВП «Рівненська АЕС», ВП «Южно-Українська АЕС», ВП «Хмельницька АЕС» та ВП «Атоменергоамаш», ДП «НАЕК «Енергоатом», а покупець зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
5.2. Поставка продукції згідно із специфікацією здійснюється на умовах DDP склади ВП «Управління справами», ВП «Запорізька АЕС», Рівненського, Южно-Українського, Хмельницького відділень ВП «Складське господарство», ВП «Атоменергоамаш» згідно з правилами Інкотермс 2010. Постачальник не пізніше, ніж за три дні до відвантаження продукції, письмово повідомляє покупця про заплановану дату поставки продукції із зазначенням номенклатури та вартості партії продукції, що поставляється.
5.8. Приймання продукції за якістю та кількістю здійснюється згідно з вимогами Стандарту підприємства СОУ НАЕК 038:2021 «Управління закупівлями. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії. Належне виконання постачальником свого зобов'язання щодо поставки продукції відповідної якості та кількості підтверджується підписанням сторонами акту приймання-передачі продукції.»
Умовами пункту 4 додаткової угоди сторони погодили змінити і викласти в новій редакції специфікацію №1, яка є додатком №1 до договору, та доповнити договір специфікаціями №№2-6 наведеними в додатках №№1-6 до додаткової угоди, в яких передбачити розподіл продукції за кількістю та коригуванням строку поставки по кожному з вантажоодержувачів.
Угода набирає чинності з дати її підписання сторонами (пункт 7 додаткової угоди №1).
У специфікації №1, яка є додатком №1 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №1), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 1444344 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 1689882,48 грн без ПДВ та строк поставки - 722172 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 722172 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Запорізька обл.
У специфікації №2, яка є додатком №2 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №2), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 300000 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 351000,00 грн без ПДВ та строк поставки - 150000 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 150000 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад Рівненського відділення «Складське господарство», м. Вараш, Рівненська обл.
У специфікації №3, яка є додатком №3 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №3), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 700000 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 819000,00 грн без ПДВ та строк поставки - 350000 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 350000 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад Южно-Українського відділення «Складське господарство», м. Южноукраїнськ, Миколаївська обл.
У специфікації №4, яка є додатком №4 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №4), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 520000 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 608400,00 грн без ПДВ та строк поставки - 260000 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 260000 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад Хмельницького відділення «Складське господарство», м. Нетішин, Хмельницька обл.
У специфікації №5, яка є додатком №5 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №5), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 140000 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 163800,00 грн без ПДВ та строк поставки - 70000 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 70000 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад ВП «Атоменергомаш, м. Енергодар, Запорізька обл.
У специфікації №6, яка є додатком №6 до додаткової угоди №1 від 01.11.2021 до договору (далі - специфікація №6), сторони погодили найменування продукції - медична (хірургічна) маска, її технічні характеристики, виробника, кількість - 260472 шт., ціну за одиницю - 1,17 грн без ПДВ, загальну вартість у розмірі 304752,24 грн без ПДВ та строк поставки - 130236 шт. протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди та 130236 шт. протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди. При цьому, визначили, що поставка виконується на умовах DDP з термінами Incoterms 2010: склад ВП «Управління справами», м. Київ.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив, а позивач прийняв товар на загальну суму 3805794,72 грн, про що свідчать видаткові накладні №РН-0000002 від 01.11.2021 на суму 304752,24 грн, №РН-0000018 від 09.11.2021 на суму 409500,00 грн, №РН-0000023 від 16.11.2021 на суму 491400,00 грн, №РН-0000033 від 22.11.2021 на суму 477360,00 грн, №РН-0000053 від 06.12.2021 на суму 163800,00 грн, №РН-0000054 від 06.12.2021 на суму 409500,00 грн, №РН-0000063 від 10.12.2021 на суму 351000,00 грн, №РН-0000072 від 15.12.2021 на суму 491400,00 грн, №РН-0000076 від 16.12.2021 на суму 409500,00 грн та №РН-0000083 від 23.12.2021 на суму 297582,48 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та зауважень.
Втім, відповідач порушив строки поставки продукції, встановлені специфікаціями №№1-3 та 5. Так, специфікацією №1 визначено строк поставки першої частини продукції протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди, тобто з 01.11.2021 по 22.11.2021, тоді як відповідач продукцію на суму 353541,24 грн поставив 06.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000054, у зв'язку з чим позивач за період з 23.11.2021 по 05.12.2021 нарахував пеню у розмірі 4596,02 грн. Строк поставки другої частини продукції визначено протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди, тобто з 01.11.2021 по 11.12.2021 (вихідний день), тоді як відповідач продукцію другої частини на суму 491400,00 грн поставив 15.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000072 та на суму 297582,48 грн - 23.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000083, у зв'язку з чим позивач за період з 14.12.2021 по 14.12.2021 нарахував пеню у розмірі 491,40 грн та за період з 14.11.2021 по 22.11.2021 нарахував пеню у розмірі 2678,22 грн.
Специфікацією №2 визначено строк поставки першої частини продукції протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди, тобто з 01.11.2021 по 22.11.2021, тоді як відповідач продукцію на суму 175500,00 грн поставив 10.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000063, у зв'язку з чим позивач за період з 23.11.2021 по 09.12.2021 нарахував пеню у розмірі 2983,50 грн.
Специфікацією №3 визначено строк поставки другої частини продукції протягом 40 днів від дати укладання додаткової угоди, тобто з 01.11.2021 по 11.12.2021 (вихідний день), тоді як відповідач продукцію на суму 409500,00 грн поставив 16.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000076, у зв'язку з чим позивач за період з 14.11.2021 по 15.12.2021 нарахував пеню у розмірі 819,00 грн.
Специфікацією №5 визначено строк поставки першої частини продукції протягом 20 днів від дати укладання додаткової угоди, тобто з 01.11.2021 по 22.11.2021, тоді як відповідач продукцію на суму 81900,00 грн поставив 06.12.2021 згідно з видатковою накладною №РН-0000053, у зв'язку з чим позивач за період з 23.11.2021 по 05.12.2021 нарахував пеню у розмірі 910,00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією №575/51 від 20.01.2022 та листом №29-481/51-вих від 17.01.2025 у яких просив сплатити нараховану пеню на суму 12487,14 грн за договором поставки №53-129-13-21-02340 від 27.09.2021 за несвоєчасну поставку продукції.
Однак, відповідач відповіді на претензію та лист не надав, нараховану пеню не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар (ст. 664 ЦК України).
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.3 договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний, зокрема, забезпечити поставку продукції у строки, встановлені договором.
У специфікаціях, які є його невід'ємною частиною договору, сторони погодили найменування продукції, кількість, ціну, порядок та строки поставки продукції.
Отже, відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачу у повному обсязі узгоджену продукцію у порядку та строки, встановлені у специфікаціях.
Частина 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У даному випадку, як встановлено судом, відповідач допустив прострочення поставки частини продукції згідно з видатковими накладними №РН-0000053 від 06.12.2021, №РН-0000054 від 06.12.2021, №РН-0000063 від 10.12.2021, №РН-0000072 від 15.12.2021, №РН-0000076 від 16.12.2021 та №РН-0000083 від 23.12.2021, а отже наявні правові підстави для застосування до відповідача відповідальності за порушення строків поставки.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Умовами пункту 7.2 договору сторони погодили, що за порушення строку поставки продукції за договором постачальник зобов'язаний сплатити покупцю пеню у розмірі 0,1% вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання. За прострочення поставки продукції понад 30 днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Відтак, оскільки відповідач допустив порушення строку поставки частини продукції, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 7.2 договору, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у загальному розмірі 12478,14 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача підлягають задоволенню.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплати пеню за порушення строків поставки, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн.
Так, позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, при цьому, позивач в частині надмірно сплаченого судового збору не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про його повернення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 165, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб 2013» про стягнення 12478,14 грн задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоснаб 2013» (04136, м. Київ, вул. Івана Виговського (попередня назва Маршала Гречка), буд. 13, офіс 712., ідентифікаційний код 38671643) на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; ідентифікаційний код 24584661) пеню в розмірі 12478 (дванадцять тисяч чотириста сімдесят вісім) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2025.
СуддяТ.В. Васильченко