ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.05.2025Справа № 910/14779/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №910/14779/24
За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско»
про стягнення 47301,41 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» (далі - відповідач) про стягнення 30475,15 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №198168/5-09-Т від 24.10.2018 у встановлений строк не виконав свої зобов'язання за договором в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод, при цьому в період з 30.07.2023 по 05.10.2023 здійснював скид стічних вод без відповідних умов на скид за адресою: вул. Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, у зв'язку з чим позивачем нараховано плату у відповідності до п. 8.1 Правил №1879 у розмірі 47301,41 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/14779/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до ряду статей Господарського процесуального кодексу України.
Так, частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Як вбачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» має зареєстрований «Електронний кабінет» в підсистемі «Електронний суд» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З урахуванням зазначеного, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу до Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» в ЄСІТС.
З наявного в матеріалах справи повідомлення про доставку електронного листа, яке отримано з автоматизованої системи документообігу суду комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що документ в електронному вигляді "ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)" від 09.12.2024 по справі №910/14779/24 (суддя Васильченко Т.В.) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету: 12.12.2024 о 01:44 год.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Втім відповідач, у визначений судом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.
Приписами ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва, -
24.10.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» (далі - споживач) було укладено договір на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі №19816/5-09-Т (далі - договір), за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується надавати споживачу послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва за адресами об'єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об'єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід'ємною частиною цього договору) та підставі пред'явлених споживачем вимог до скиду стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва (надалі - вимоги до скиду стічних вод), а споживач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення та Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод систем централізованого водовідведення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 (в подальшому - Правила приймання стічних вод), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 за №1879 (в подальшому - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Згідно з пунктом 1.3 договору обсяг води, що підлягає постачанню та прийняттю в систему централізованого водовідведення, надається споживачем у вигляді нормативного розрахунку (погодинного, добового, помісячного, річного обсягу постачання послуг), який затверджується Дніпровським басейновим управлінням водних ресурсів та узгоджується з постачальником і є невід'ємною частиною договору. Загальний обсяг поставлених за цим договором послуг визначається загальною кількістю наданих споживачу протягом дії договору кубічних метрів води та прийнятих у міську каналізацію стічних вод.
Відповідно до пункту 1.4 договору споживач забезпечує наявність та своєчасне подовження вимог до скиду стічних вод згідно із вимогами чинного законодавства (за виключенням передбачених законодавством випадків, коли споживачу не потрібно отримувати вимог до скиду стічних вод), а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Кількість поставленої споживачу води визначається за показами засобу обліку, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у споживача декількох об'єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показів всіх засобів обліку, зареєстрованих за споживачем. Обсяг наданої води для поливу та на інші власні потреби споживача, незалежно від його організаційно-правової форми, визначається за показами засобів обліку. В разі технічної неможливості встановлення засобу обліку, кількість води, поставленої для поливу та інших власних потреб споживача, може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих споживачем інформації та документів, якими визначена площа поливу та обсяги води на відповідні власні потреби (пункт 2.1.1 договору).
Згідно пункту 2.1.2 договору зняття показів засобу (-ів) обліку здійснюється як правило, щомісячно представником постачальника у присутності представника споживача у строки згідно з графіком обслуговування постачальника.
У відповідності до пункту 2.1.4 договору для споживача із стабільним об'ємом водоспоживання (до 30 м. куб. із незначним коливанням) зняття показів з засобів обліку може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє споживачу щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Покази засобу обліку за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від споживача в письмовому вигляді або в інший спосіб. В разі, якщо споживач не забезпечить присутності свого представника для зняття показів, дані, що зняті постачальником, є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.
Обсяг наданих споживачу послуг з водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з водопостачання (в тому числі постачання гарячої води), згідно з показаннями засобів обліку води, зареєстрованих у постачальника, або показаннями засобів обліку стічних вод, зареєстрованих у постачальника та/або іншими способами визначення об'ємів стоків у відповідності до Правил користування, Правил приймання стічних вод та Місцевих правил приймання (пункт 2.1.6 договору).
Пунктом 2.1.8 договору встановлено, що облікові дані споживача щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов'язковому звірянню у постачальника. Споживач щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння споживач направляє свого представника до постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання постачальником підписаного повноважними особами акту звіряння розрахунків. В разі невиконання споживачем цього пункту договору, облікові дані постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених споживачем розрахунків у відповідних періодах вважаються безумовно погодженими споживачем.
Згідно пункту 2.2.1 договору постачальник щомісячно направляє до банківської установи споживача розрахункові документи (в електронному вигляді - дебетові повідомлення або у паперовому вигляді вимоги-доручення тощо) для оплати за надані послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему централізованого водовідведення м. Києва відповідно до встановлених тарифів. Постачальник може оформлювати і передавати споживачу розрахункові документи іншим способом, що не суперечить чинному законодавству України. Тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить споживачу нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору у розрахункових документах зазначаються вартість та кількість наданих послуг за відповідний період, а також розмір діючих тарифів. Оплата вартості послуг здійснюється споживачем щомісячно у безготівковій формі у п'ятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи споживача або отримання ним розрахункових документів іншим способом. За згодою постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечить чинному законодавству України. В разі утворення боргу оплата за надані послуги, що надходить від споживача, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, може зараховуватися постачальником в погашення боргу.
Згідно з пунктом 2.2.3 договору у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, споживач здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.
У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, споживач зобов'язаний у десятиденний строк з дня направлення постачальником розрахункового документа до банківської установи споживача, письмово повідомити про це постачальника та у цей же строк направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова споживача оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною (пункт 2.2.4 договору).
Відповідно до п. 4.12 договору в разі порушення споживачем п. п. 1.1, 1.4 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення, відповідно до вимог чинного законодавства.
Пунктами 7.1 та 7.3 договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє по « 01» липня 2021 року. Дію цього договору може бути подовжено за згодою сторін на узгоджений ними строк шляхом укладання додаткової угоди до договору. В іншому випадку по закінченню терміну дії договору, постачальник має право припинити надання послуг до повного виконання споживачем взятих на себе зобов'язань за цим договором та врегулювання договірних відносин з постачальником. Цей договір може бути припинений достроково постачальником в порядку та на підставах, передбачених чинним законодавством України. У такому випадку постачальник направляє споживачу письмове повідомлення за 20 днів до визначеної дати припинення договору. У разі, якщо споживач про результати розгляду повідомлення не повідомить постачальника протягом 20 днів з моменту отримання повідомлення, договір вважається розірваним.
01.07.2021 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода про подовження дії договору від 24.10.2018 №19816/5-09-Т (далі - додаткова угода), якою визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 29.07.2024 року; усі інші умови договору від 24.10.2018 №19816/5-09-Т залишаються без змін.
У відповідності з дислокацією об'єктів житлового/нежитлового фонду, що є невід'ємною частиною договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі №19816/5-09-Т від 24.10.2018 року, сторони визначили адресу об'єктів споживання: вул. Сурікова, 3, корп. 37.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва №1658 від 26.08.2022 строком дії до 29.07.2023.
06.10.2023 року Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» було отримано лист щодо подовження дії умов на скид стічних вод в міську систему каналізації №24 від 29.09.2023, у якому відповідач просив продовжити умови на скид стічних вод в міську систему каналізації м. Києва на об'єкт, розташований за адресою: 03035, м. Київ, вул. Сурікова 3, корп. 37.
Отже, у період з 30.07.2023 по 05.10.2023 відповідач здійснював скид стічних вод без умов на скид за даною адресою, у зв'язку з чим, на підставі наряду-завдання №1569 від 20.07.2023 на технічне обслуговування вузлів обліку води, актів про обстеження та зняття показань з вузла обліку №9-802-83 за серпень, вересень, жовтень, листопад підмаршруту 802_32 позивачем було нараховано і заявлено до стягнення у чотирикратному розмірі тарифу за скид стічних вод плату у розмірі 47301,41 грн, зважаючи на те, що однократний розмір тарифу за скид стічних вод вже було застосовано при проведенні основних нарахувань за надані послуги з водопостачання та водовідведення, які виставлені відповідачу до сплати та ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента, наявним в матеріалах справи.
26.12.2023 року Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» лист-попередження від 04.12.2023, в якому вказано про порушення абонентом п. 3.3 глави 3 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, що згідно з п. 7.10 глави 7 Правил є підставою для сплати п'ятикратного розміру тарифу за послуги водовідведення, у зв'язку з чим запропоновано у 10-денний термін з дня отримання листа-попередження здійснити оплату у розмірі 47301,41 грн згідно з розрахунку №15/ВУ-6/177-10-2023 від 04.12.2023 (за відсутності Умови).
У листі щодо застосованої оперативно-господарської санкції №3 від 14.02.2023 (вх. 1207/0/15/01-24 від 20.02.2024) відповідач надав відповідь на лист-попередження від 04.12.2023, у якому зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» та Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було укладено два договори з водопостачання за адресами вул. Сурікова, 3, корп. 37 та Голосіївський проспект 120в, у зв'язку з чим документи про подовження дії умов на скид стічних вод були помилково повторно надіслані за адресою Голосіївський проспект 120в. Втім, як стверджує відповідач, після виявлення помилки, необхідні документи для отримання умов на скид стічних вод були подані за адресою вул. Сурікова, 3, корп. 37, а тому просить позивача переглянути, якщо об'єктивно є така можливість, рішення про застосування оперативно-господарської санкції у розмірі 47301,41 грн.
Листом №1020/15 від 13.03.2024 у відповідь на лист №3 від 14.02.2023 (вх. 1207/0/15/01-24 від 20.02.2024) позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» дійсно зверталося з документами на подовження умов на скид стічних вод по об'єкту, розташованому за адресою Голосіївський проспект 120в, проте документів по об'єкту за адресою вул. Сурікова, 3 Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" не отримувало, а отже законних підстав зменшити донарахування абонентам або звільнити від його сплати немає.
Лист №1020/15 від 13.03.2024 позивача залишився без відповіді відповідачем, при цьому останній оплату не здійснив.
Відтак, оскільки відповідач свого обов'язку в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод, належним чином не виконав, при цьому в період з 30.07.2023 по 05.10.2023 здійснював скид стічних вод без відповідних умов на скид за адресою: вул. Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, позивачем нарахована відповідачу плата в розмірі 47301,41 грн, яка ним не оплачена, що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами договір є договором надання послуг водопостачання та водовідведення, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання в т.ч. глави 63 Цивільного кодексу України та Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення».
Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положенням ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України закріплено обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
За приписами ст. 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» централізоване питне водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води. Централізоване водовідведення -господарська діяльність із відведення та очищення стічних вод за допомогою системи централізованого водовідведення.
Відповідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності; індивідуальними і колективними споживачами житлово-комунальних послуг, визначеними Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Правилами №1879 встановлені, зокрема, вимоги до абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки абонентів і водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення.
Відповідно до пункту 2.4 Правил №1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти договір з водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".
Згідно з пунктом 3.3.1 Правил №1879 абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2.
Пунктом 3.3.2 Правил №1879 передбачено, що для отримання Умов на скид абонент повинен звернутись до водоканалу для їх оформлення та надати документи, передбачені вказаним пунктом, зокрема письмовий запит (у разі подовження Умов на скид - за один місяць до закінчення строку дії попередніх).
Відповідно до пункту 3.3.3 Правил №1879 водоканал у місячний строк з моменту отримання необхідних документів розглядає їх і видає Умови на скид.
Згідно з пунктом 3.3.4 Правил №1879 Умови на скид видаються на один рік.
У пункті 3.3.5 Правил №1879 зазначено, що якщо абонентом заявлено про відсутність змін у його водовідведенні, Умови на скид на наступний рік подовжуються. Абонент повинен звернутися до водоканалу з письмовим запитом про подовження Умов на скид за один місяць до закінчення строку їх дії.
При цьому, пунктом 8.1 Правил №1879 встановлено, що абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тариф на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності.
Відповідно до пункту 7.10 Правил №1879 при виявленні факту порушення вимог Правил абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3-8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил.
За приписами пункту 8.6 Правил №1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі: а) відсутності у абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії; б) відмови або затримання з боку абонента укладання з водоканалом договору на послуги водопостачання та водовідведення (при відсутності технічної можливості відключення від міської мережі та після письмового попередження абонента); в) затримки з оформленням перепустки представнику контролюючих служб на територію абонента або неможливості відібрати пробу стічних вод у визначеному КК абонента протягом 30 і більше хвилин з моменту прибуття для виконання службових обов'язків); г) відмови абонента виділити представника для відбору проби; д) відмови абонента від виконання пункту 8.9 цих Правил.
Відповідно до частини 1 статті 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Проаналізувавши правову природу санкції щодо сплати в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, суд дійшов висновку, що такий вид відповідальності є оперативно-господарською санкцією, в силу притаманних їй особливостей.
Згідно з статтею 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням. Оперативно-господарські санкції можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням збитків та стягненням штрафних санкцій.
Виходячи з аналізу положень статті 237 Господарського кодексу України особливістю оперативно-господарських санкцій є те, що, на відміну від штрафних, до яких вдаються виключно за рішенням суду, вони застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку, тобто без попередження заздалегідь. Оперативно-господарські санкції застосовують безпосередньо самі суб'єкти господарських відносин в оперативному порядку, тобто без звернення до судових або інших уповноважених органів, і без згоди іншої сторони зобов'язання - це, зокрема, є головною умовою застосування сторонами таких санкцій, про що має бути пряма вказівка в договорі. При цьому до суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, які передбачено договором.
Схожа за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі №905/2464/17, від 20.10.2020 у справі №905/267/19 та від 15.10.2019 у справі №905/2319/17.
Згідно з пунктом 4.12 договору у разі порушення споживачем п. п. 1.1, 1.4 цього договору, останній сплачує постачальнику плату за скид стічних вод без чинних вимог до скиду стічних вод, яка нараховується у п'ятикратному розмірі тарифу відповідно до вимог законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свого обов'язку в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод, належним чином не виконав, втім у період з 30.07.2023 по 05.10.2023 здійснював скид стічних вод без відповідних умов на скид за адресою: вул. Сурікова, буд. 3, корп. 37, м. Київ, а відтак позивач правомірно нарахував за умовами пункту 4.12 договору плату в розмірі 47301,41 грн, розрахунок якої відповідає вимогам чинного законодавства та умовам договору.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасного продовження умов на скид стічних вод підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про стягнення грошових коштів у розмірі 47301,41 грн.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутність у нього обов'язку сплати заборгованості, як і не скористався своїм правом на подання відзиву.
При цьому суд зауважує, що помилкове направлення документів для отримання умов на скид стічних вод за іншою адресою не звільняє відповідача від обов'язку звернення з документами про подовження відповідних умов за дійсною адресою у строки встановлені договором та не звільняє від обов'язку сплачувати плату за скид стічних вод у період відсутності чинних умов на скид.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 2422,40 грн, зважаючи на те, що позовну заяву подано в електронній формі з використанням системи «Електронний суд» у зв'язку з чим застосовується понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 13, 73, 74,76-80, 129, 178, 202, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» про стягнення 47301,41 грн задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «Кроско» (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3, корп. 37, ідентифікаційний код 42264353) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) заборгованість у розмірі 47301 (сорок сім тисяч триста одна) грн 41 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 02.05.2025.
Суддя Т.В. Васильченко