ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2025Справа № 910/10738/24 (910/4311/25)
Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши позовну заяву керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича
до 1. ОСОБА_2
2. ОСОБА_1
про визнання недійсним договорів, повернення майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів
в межах справи №910/10738/24
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
В провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/10738/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів, повернення майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.
Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.
Відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частин першої, третьої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 вказаного Кодексу господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до частини першої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Частиною другою статті 7 КУзПБ визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
З огляду на положення КУзПБ, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи (правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц та від 28.01.2020 у справі № 50/311-б).
Водночас, КУзПБ, на відміну від Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкретизовано порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник.
Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (пункти 100-102 постанови) зауважила, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи.
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв'язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.
Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справі про банкрутство (правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 15.02.2021 у справі №910/11664/20).
Відповідно такий підхід зумовлює сплату позивачем судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового або немайнового характеру у відповідності до положень підпунктів відповідно 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Аналогічна позиція зазначена в постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір вираховується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».
Відповідно до ч. 1 п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.
В даній позовній заяві позивач просить:
- Визнати недійсним Договір купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку від 26 червня 2023 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Косенко М.О., зареєстрований у реєстрі за № 749 з моменту його укладення.
- Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) майно, яке ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) отримала від боржника, а саме земельну ділянку 0,0155 га, кадастровий номер 8000000000:79:167:0055 з розташованим на ній житловим будинком, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 .
- Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0155 га, кадастровий номер 8000000000:79:167:0055. Реєстраційний номер нерухомого майна 2263749080000. Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович. Номер запису про право власності 50766629. Дата державної реєстрації 26.06.2023.
- Скасувати державну реєстрацію житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Реєстраційний номер нерухомого майна 2311226080000. Державний реєстратор приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Косенко Микола Олександрович. Номер запису про право власності 50766571. Дата державної реєстрації 26.06.2023.
- Визнати та зареєструвати право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:79:167:0055, реєстраційний номер нерухомого майна 2263749080000 та на житловий будинок, реєстраційний номер нерухомого майна 2311226080000, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).
- Визнати недійсним Попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки з розташованій на ній житловим будинком від 27 червня 2023 року з моменту його укладення.
- Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ) грошові кошти, які ОСОБА_2 отримала від боржника, а саме 9000,00 (Дев'ять тисяч) доларів США, що по курсу НБУ, станом на день подання заяви, становить (41,3426 за 1 долар США) - 372083,40 (Триста сімдесят дві тисячі вісімдесят три гривні 40 копійок) грн.
Оскільки позивач заявив дві вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договору купівлі-продажу та попереднього договору) та три майнового характеру (повернення майна, визнання права власності та стягнення коштів), то останній повинен сплатити судовий збір у загальному розмірі 56 207,40 грн. (за 2 немайнову вимогу у розмірі 6 056,00 грн. *0,8 коефіцієнт за подачу позову через систему «Електронний суд») та за 3 майнові вимоги у розмірі 46 517,80 грн. (повернення майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів (1,5% від вартості майна*0,8 коефіцієнт за подачу позову через систему «Електронний суд»)).
Визначаючи розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем за подачу даної позовної заяви, суд виходив з наступного.
Так обґрунтовуючи позовні вимоги в частині недійсності спірних договорів, позивач вказує підставу їх недійсності ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому до визнання таких правочинів недійсними застосовується пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за змістом якої заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство ставки судового збору встановлюються у розмірі 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 4 844,80 грн. за кожну немайнову вимогу (6 056,00 грн.*0,8 коефіцієнт за подачу позову через систему «Електронний суд»)
Згідно зі ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Суд відзначає, що хоча вимога позивача звучить як повернення земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком, проте відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці."
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
Таким чином, вимога про повернення земельної ділянки із розташованим на ній житловим будинком має майновий характер.
Оскільки загальна вартість майна спірним договором становить 1 752 200,00 грн., то розмір судового збору за подачу даної позовної заяви в частині вимог про повернення майна, визнання права власності та стягнення заборгованості становить 46 517,80 грн. (1 752 200,00 грн. + 1 752 200,00 грн. + 372 083,40 грн. * 1,5% *0,8 коефіцієнт за подачу позову через систему «Електронний суд» ).
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 844,80 грн. згідно квитанції про сплату №9116-0239-3753-2122 від 06.04.2025.
У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів, повернення майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею (не надано доказів оплати судового збору у визначені законом розмірі або доказів неможливості сплати позивачем судового збору).
Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З метою усунення встановлених недоліків позивач має надати суду докази сплати судового збору у розмірі 51 362,60 грн.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів, повернення майна, визнання права власності та стягнення грошових коштів залишити без руху.
2. Зобов'язати керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Шапілова Сергія Анатолійовича протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:
- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 51 362,60 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя А.В. Яковенко