Рішення від 02.05.2025 по справі 910/3032/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

м. Київ

02.05.2025Справа № 910/3032/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/3032/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить стягнути з відповідача збитки у зв'язку з порушенням відповідачем пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України щодо реєстрації податкових накладних. Відтак, позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 02.10.2020 між ТОВ «ЛРЗ «Мотор», як покупцем, та ТОВ «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс», як постачальником, укладено договір №417 поставки (далі договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених договором передати, змонтувати та випробувати кран настінний консольно-поворотний вантажопідіймальність 1 т, код згідно ДК 021:2015 42410000- 3, детальна інформація щодо цього вказана у специфікації №1 (додаток 1 до договору), а покупець - прийняти та оплатити таку продукцію.

2.2. Згідно з п. 2.2. договору у редакції додаткової угоди №1 від 08.12.2020, поставка продукції 30 робочих днів від потрапляння передоплати на рахунок постачальника, монтаж та випробування продукції здійснюється протягом 45 робочих днів від дня підписання сторонами накладної.

2.3. У п. 2.3. договору, сторони погодили, що датою передачі продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання сторонами акту монтажу та випробування.

2.4. Відповідно до п. 3.1. договору, вартість продукції за даним договором становить 70 200,00 грн, в т.ч. ПДВ 11 700,00 грн.

2.5. У п. 3.2. договору передбачено, що оплата продукції покупцем здійснюється шляхом 30% передоплати (від вартості вказаної у п. 3.1) протягом 10-ти банківських днів з дати отримання рахунку на перший платіж, 50% оплати (від вартості вказаної у п. 3.1) протягом 10-ти банківських днів після отримання товару та підписання сторонами видаткової накладної, на підставі виставленого рахунку. 20% решти оплати від загальної суми (від вартості вказаної у п. 3.1) договору протягом 10-ти банківських днів після підписання сторонами акту монтажу та випробування, на підставі виставленого рахунку.

2.6. Відповідно до 5.1.3. договору, постачальник зобов'язувався зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних, оформлену відповідно до правил, установлених п. 201.1, п.201.10 Податкового кодексу України.

2.7. При укладені договору, у п. 6.7 договору сторони передбачили, що у разі порушення постачальником вимог підпункту 5.1.3 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, щодо якої допущено порушення.

2.8. На виконання умов укладеного договору, згідно наданого ТОВ «Виробничо-постачальне підприємство «Завод «Київспецпідйомтранс» рахунку-фактури №ПЗ-000270 від 02.10.2020, позивачем було здійснено 30% передоплати продукції у сумі 21 060, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №8663 від 15.10.2020.

2.9. Поставку продукції було здійснено постачальником згідно з видатковою накладною №ПЗ-0000338 від 24.11.2020. Після поставки продукції, позивачем, на підставі наданого відповідачем рахунку-фактури №ПЗ-000381 від 26.11.2020, було здійснено 50% оплати продукції у сумі 35 100,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9291 від 03.12.2020.

2.10. Монтаж та випробування продукції підтверджується актом передмонтажного огляду устаткування підіймального та вантажного: кран настінний консольно-поворотний від 09.12.2020, актом монтажу та налагодження устаткування підіймального вантажного: кран настінний консольно-поворотний від 09.12.2020. Згідно з наданим ТОВ «Виробничо-постачальне підприємство «Завод «Київспецпідйомтранс» рахункуфактури №ПЗ-000414 від 17.12.2020, позивачем було здійснено 20% решти оплати продукції у сумі 14 040,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №9628 від 23.12.2020.

2.11. Отже, всього здійснено 100% оплати продукції за договором у розмірі 70 200,00 грн (21 060, 00 грн + 35 100, 00 грн + 14 040, 00 грн).

2.12. За твердженнями позивача, ТОВ «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс», всупереч п. 5.1.3 договору, не було зареєстровано податкових накладних по вищевказаній господарській операції з поставки товару на суму70 200, 00 грн, а в електронному кабінеті платника податків відсутня інформація про зупинку реєстрації таких податкових накладних.

2.13. З метою досудового врегулювання спору, позивачем було підготовлено та направлено претензію №1-61/4343 від 28.06.2024 про сплату штрафу у розмірі суми ПДВ - 11 700,00 грн, рекомендованим листом та засобами електронного зв'язку - kspt@nbi.ua, gbgb@ukr.net. Однак, вимоги претензії постачальником були залишені без розгляду та задоволення, а поштове відправлення повернулося на адресу підприємства у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

2.14. 05.02.2025 позивачем направлено відповідачу лист №1-61/980 про необхідність відшкодування завданих збитків у сумі 11 700,00 грн у строк до 15.02.2025. Однак, вказаний лист залишений відповідачем без розгляду та задоволення.

2.15. Обставини невиконання постачальником обов'язку щодо складання та реєстрації податкової накладної по факту здійснення господарської операції, стали підставою для звернення позивача з розглядуваним позовом до суду про стягнення збитків, спричинених втратою права позивача на податковий кредит.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача 11 700, 00 грн збитків.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 16, 22 ЦК України, статті 224, 225 ГК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача щодо реєстрації податкової накладеної із загальною сумою ПДВ 11 700, 00 грн.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач заперечень щодо позову не подав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, повідомлено відповідача про обов'язок зареєструвати Електронний кабінет в ЄСІТС.

5.2. На виконання вимог ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі була надіслана відповідача на поштову адресу (у зв'язку з відсутністю електронного кабінету), зазначену в ЄДРПОУ, однак повернулась до суду «адресат відсутній за вказаною адресою».

5.3. Відповідно до частин 2, 3, 7 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

5.4. Враховуючи відсутність у матеріалах справи відомостей про зміну місцезнаходження відповідача, суд належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи шляхом направлення на останню відому адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження у справі, а саме: на адресу зазначену в ЄДР.

5.5. Крім того, судом враховано, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»). Враховуючи наведене, суд зазначає що відповідач мав право та дійсну можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

5.6. Отже, відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до статті 120 ГПК України.

5.7. Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов/клопотання про продовження строку на подання відзиву, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи наявні документи, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст.178 ГПК України.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи виконано відповідачем, як постачальником, обов'язок щодо реєстрації податкових накладних, ПДВ за якими складає 11 700, 00 грн? Якщо ні, то чи наявні підстави для стягнення з відповідача збитків?

6.2. У відповідності до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на перше питання та негативну на друге, а відповідач навпаки.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ СТЯГНЕННЯ З ВІДПОВІДАЧА ГРОШОВИХ КОШТІВ.

7.1. Згідно з приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

7.2. Між сторонами у справі виникли права і обов'язки на підставі укладеного договору поставки товару.

7.3. Як встановлено судом, позивачем в межах договору від 02.10.2020 отримано товар на суму 70 200, 00 грн (в т.ч. ПДВ 11 700,00 грн), однак відповідачем, як постачальником, безпідставно не зареєстровано податкові накладні на суму ПДВ, що унеможливлює право позивача скористатися податковим кредитом.

7.4. Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

7.5. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

7.6. Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

7.7. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

7.8. За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

7.9. Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

7.10. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

7.11. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

7.12. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

7.13. Як вказує позивач, відповідач не виконав вимог ст. 201 ПК України, що призвело до втрати позивачем права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 11 700, 00 грн, яка, за твердженнями позивача, є збитками.

7.14. Крім того, відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України до завершення 365 календарних днів з дати складення податкової накладної саме позивач має право, у випадку реєстрації відповідачем податкових накладних, включити відповідні суми ПДВ до складу податкового кредиту.

7.15. Станом на час звернення позивача з позовом, податкова накладна на суму 11 700, 00 грн не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру податкових накладних, долученим до позовної заяви.

7.16. Вказане відповідачем не спростовано.

7.17. Господарський суд звертає увагу, що враховуючи зміст позовної заяви, як мотивувальної, так і прохальної частини, позивач звернувся саме за стягненням збитків, а не штрафних санкцій за договором.

7.18. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

7.19. Водночас, пунктом 6.7 договору сторони передбачили саме штрафну санкцію за невиконання обов'язку постачальника з реєстрації податкової накладної (у разі порушення постачальником вимог підпункту 5.1.3 цього договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі суми ПДВ, щодо якої допущено порушення).

7.20. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

7.21. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

7.22. Господарський суд зазначає, що у процесуальному законодавстві діє принцип "jura novit curia" ("суд знає закони"), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в господарському процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

7.23. Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на "норму права", що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

7.24. Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

7.25. Відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

7.26. Такі висновки Верховного Суду щодо застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони") є сталими у судовій практиці та викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, від 08 червня 2021 року у справі № 662/397/15-ц, від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19, від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) та інших.

7.27. Так, господарський суд дійшов висновку, що заявлені позивачем до стягнення 11 700, 00 грн підпадають під правове регулювання ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, є неустойкою у вигляді штрафу у розмірі 100% суми ПДВ.

7.28. У даному випадку відбулось неналежне виконання постачальником зобов'язання з реєстрації податкової накладної на суму 11 700, 00 грн, а тому, у зв'язку з порушенням такого зобов'язання, наявні підстави для покладення на відповідача штрафних санкцій у вигляді неустойки на підставі ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.

7.29. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про повне задоволення позову. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 11 700, 00 грн штрафних санкцій.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ.

8.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн за подання в електронному вигляді позовної заяви, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-постачальне підприємство «Завод Київспецпідйомтранс» (01103, місто Київ, вулиця Остапа Вишні, будинок 5, код ЄДРПОУ 36756129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцький ремонтний завод «Мотор» (43023, Волинська обл., Луцький р-н, місто Луцьк, вул. Ківерцівська, будинок 3, код ЄДРПОУ 08029701) 11 700, 00 грн штрафних санкцій та 2 422, 40 витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.05.2025.

Суддя Ігор Курдельчук

Попередній документ
127049540
Наступний документ
127049542
Інформація про рішення:
№ рішення: 127049541
№ справи: 910/3032/25
Дата рішення: 02.05.2025
Дата публікації: 05.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (02.05.2025)
Дата надходження: 12.03.2025
Предмет позову: стягнення 11 700,00 грн