номер провадження справи 3/28/25
02.05.2025 Справа №908/496/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу №908/496/25
за позовом: АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН» (проспект Маяковського, будинок 5, м. Запоріжжя, 69035, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 25480283)
про стягнення коштів
без виклику (повідомлення) сторін
РУХ СПРАВИ.
27.02.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (скорочене найменування - АТ «СЕНС БАНК») до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН» (скорочене найменування - ТОВ «АВАЛОН») про стягнення заборгованість за кредитним договором № 227М/07 в розмірі 124 724,99 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом в розмірі 37 507,64 грн, сума заборгованості за відсотками 74 162,08 грн, сума заборгованості за комісіями 13 055,27 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 справу №908/496/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 04.03.2025 відкрито провадження у справі №908/496/25; присвоєно справі номер провадження 3/28/25; постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Судом до матеріалів справи долучено відповідь №1103770 від 10.02.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є вул. Незалежної України, буд. 27, м. Запоріжжя, 69032.
Копію ухвали суду від 17.02.2025 про відкриття провадження у справі №908/496/25 направлено на поштову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
05.03.2025 поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 17.02.2025, повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ «Укрпошта» форми 20 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі №916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Також, суд зазначає, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Запорізької області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання позичальником (відповідачем) зобов'язань за Договором кредиту №227М/07 від 06.12.2007, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в розмірі 37 507,64 грн, за відсотками в розмірі 74 162,08 грн та з комісії в розмірі 13 055,27 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в розмірі 37 507,64 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 74 162,08 грн, заборгованості з комісії в розмірі 13 055,27 грн за договором №227М/07 від 06.12.2007.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки та якому розмірі мали бути поверненні кредитні кошти), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були поверненні кредитні кошти у встановлені строки та розмірі), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
06.12.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (надалі за текстом - «Кредитор»/Позивач у справі) та ТОВ «АВАЛОН» (надалі за текстом - «Позичальник»/Відповідач у справі) уклали договір кредиту №227М/07 (далі - Кредитний договір), за умовами якого Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання у сумі 112 523,00 грн (Кредит) зі сплатою 15,5 процентів річних та комісій в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою часиною цього Договору (Тарифи) та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що мітиться у Додатку 2 до цього Договору, та кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 05.12.2010, на умовах, визначених цим Договором.
При цьому, у разі, якщо день повернення Кредиту припадає на неробочий день Кредитора, то днем повернення Кредиту вважається попередній робочий день Кредитора.
Кредит надається Позичальнику на: купівлю автотранспортних засобів (п.1.2 Кредитного договору).
Відповідно до п.2.1 Кредитного договору надання Кредиту на цілі, зазначені в п. 1.2. цього Договору, проводиться після укладення договору/ів, вказаного/их в п.1.3. та п.п. 3.3.3. цього Договору, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку № НОМЕР_1 в Маяковському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» па поточний рахунок Позичальника № НОМЕР_2 в Маяковському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», на підставі письмової/их заяви/в Позичальника.
Кредит вважається наданим в момент (день) списання суми Кредиту з позичкового рахунку, зазначеного в п.2.1 цього Договору, на підставі письмової/х заяви/в Позичальника (п.2.2 Кредитного договору).
Згідно із п. 2.3 Кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється в валюті наданого Кредиту, щомісячно, в останній день робочий день поточного місяця за період з останнього робочого дня попереднього по день, що передує останньому робочому дню поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі, за методом «факт/360», де «факт»- це фактична кількість днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, а « 360» - умовна кількість днів у році.
При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення Кредиту.
Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті наданого Кредиту щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в Маяковському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк».
У випадку, якщо день сплати процентів за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати процентів вважається попередній робочий день Кредитора (п. 2.4. Кредитного договору).
За умовами п. 2.5. Кредитного договору нарахування та сплата комісій за користування Кредитом здійснюється на рахунок №____ в Маяковському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день Кредитора.
Відповідно до п. 2.7 Кредитного договору Кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за Кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1. цього Договору.
Згідно з п. 3.3.4-3.3.6 п. 3.3 Позичальник зобов'язаний надати Кредитору для отримання Кредиту, за погодженою ним формою, письмову заяву на перерахування (списання) коштів за рахунок Кредиту; погашати Кредитору Кредит відповідно до п.п. 1.1., 3.3.16. цього Договору; сплачувати Кредитору проценти та комісії в строки, встановлені в п. 2.4., 2.5. цього Договору.
Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до виконання Сторонами належним чином у повному обсязі всіх своїх зобов'язань за Договором (п.7.3 Кредитного договору).
Згідно з Додатком 2 до Кредитного договору Сторони узгодили графік погашення кредиту, відповідно до якого Позичальник сплачує щомісячно з 04.01.2008 протягом 36 місяців рівними частинами по 3 125,64 грн (сума платежу за кредитом), зокрема 05.11.2010 сума платежу становить 3 125,60 грн, останній платіж мав бути 05.12.2010 в розмірі 3 125,64 грн.
Згідно з тарифним планом (Додаток 1 до Договору) розмір комісії 0,5% від суми кредиту - 562,62 грн.
Додатковою угодою №1 від 04.11.2008 сторони змінили Додаток 1 до Договору щодо тарифів та виклали його в новій редакції, зокрема:
Комісія розраховується за формулою:
(Фактична заборгованість) х 3,5 х (кількість днів у періоді)
360x100
де,
фактична заборгованість - середньоденний залишок за кредитом на початок операційного дня в періоді користування кредитом, за який нараховується комісія, % - різниця між новою процентною ставкою, встановленою за рішенням КУАП Банку та діючою за кредитним договором, фактична кількість календарних днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360" - умовна кількість днів у році.
Нараховується комісія у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця . Не є дисконтною.
Сплачується комісія у національній валюті щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому комісія нарахована.
Відповідно до п.п. 2.8.1-2.8.3 п. 2.8. Кредитного договору Позичальник доручає Кредитору здійснювати договірне списання грошових коштів по мірі їх надходження, в розмірі існуючої заборгованості за цим Договором, в тому числі Кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливою неустойкою (пенею, штрафом) з поточних рахунків Позичальника:
№ НОМЕР_2 в Маяковському відділенні,
відкритих в Маяковському відділенні АКБ «Укрсоцбанк», на підставі меморіальних ордерів, оформлених Кредитором, в такі строки:
в останній день періоду, визначеного в п.п. 1.1. цього Договору, сум, що підлягають сплаті в рахунок повернення Кредиту на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1. цього Договору, а у разі, якщо на поточних рахунках Позичальника будуть відсутні грошові кошти в достатній сумі, в день надходження грошових коштів на зазначені рахунки;
в останній день кожного періоду, встановленого в п. 2.4. цього Договору, в рахунок сплати нарахованих процентів на рахунок, вказаний у п.2.4. цього Договору, а у разі, якщо на поточних рахунках Позичальника будуть відсутні грошові кошти в достатній сумі, в день надходження грошових коштів на зазначені рахунки;
в останній день кожного періоду, встановленого в п.2.5. цього Договору, в рахунок сплати комісій на рахунок, вказаний у п.2.5. цього Договору, а у разі, якщо на поточних рахунках Позичальника будуть відсутні грошові кошти в достатній сумі, в день надходження грошових коштів на зазначені рахунки.
За умовами п. 2.9 Кредитного договору у разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом та несплачених процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) за його використання, погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості:
прострочена заборгованість за нарахованими процентами;
прострочена заборгованість за комісіями;
прострочена заборгованість за Кредитом;
строкова заборгованість за нарахованими процентами;
строкова заборгованість за комісіями;
строкова заборгованість за Кредитом;
пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів;
штрафи;
в останню чергу відшкодовуються витрати Кредитора, пов'язані з пред'явленням вимоги за цим Договором і зверненням стягнення на засоби забезпечення виконання зобов'язань Позичальником за договорами застави (іпотеки), вказаними в п.1.3. цього Договору, а також відшкодуванням збитків, завданих порушенням Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.
Свої зобов'язання Позивач виконав, надавши грошові кошти Позичальникові в розмірі 112 523,00 грн 07.12.2007, що підтверджується випискою по особовому рахунку з 06.12.2007-23.04.2009 (зворотній бік а.с. 114).
У порушення умов Договору, позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 09.12.2024 за розрахунком позивача має заборгованість, а саме:
- сума заборгованості за кредитом 37 507,64 грн;
- сума заборгованості за відсотками 74 162,08 грн;
- сума заборгованості з комісії 13 055,27 грн.
Листом від 06.01.2025 позивач звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості (а.с.161).
Несплата відповідачем означеної заборгованості стала підставою для звернення позивачем за захистом свого порушеного права до господарського суду.
Рішенням №5/2019 АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року припинено Акціонерне Товариство «УКРСОЦБАНК» шляхом приєднання до Акціонерного Товариства «АЛЬФА-БАНК», де в п.п.1.2. визначено, що правонаступником щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», виникає у Акціонерного Товариства «Альфа-Банк» з 15 жовтня 2019 року.
12.08.2022 позачерговими загальними зборами акціонерів Акціонерного товариства «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк» (позивач у справі), а також про внесення змін до статуту Акціонерного товариства «Альфа-Банк» шляхом затвердження його в новій редакції. 30.11.2022 внесені зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «Сенс Банк», при цьому ідентифікаційний код юридичної особи 23494714 залишився той самий що і раніше.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо основної суми боргу.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України(далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі, п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.
Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір кредиту №227М/07 від 06.12.2007.
Відповідачем не спростовано укладання вказаного договору.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином - надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 112 523,00 гривень.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідачем неналежно виконувалися прийняті на себе зобов'язання за Договором в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості.
Відповідно до пункту 1.1. Кредитного договору, строк повернення кредиту настав 05.12.2010.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Матеріали справи свідчать, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором утворилась та має місце заборгованість відповідача перед позивачем за кредитом у розмірі 37 507,64 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.
Виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №910/10254/18, від 19.02.2020 у справі №910/16143/18, від 26.02.2020 у справі №911/1348/16, від 19.11.2020 у справі №910/21578/16, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц, від 21.09.2022 у справі №381/1647/21, від 07.12.2022 у справі №298/825/15-ц).
Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідач доказів повернення кредитних коштів за Кредитним договором в повному обсязі суду не надав.
А отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 37 507,64 грн є обґрунтованими.
Щодо стягнення заборгованості за процентами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.
За розрахунком позивача заборгованість за нарахованими процентами становить 74 162,08 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості сума процентів нарахована за період з 07.12.2007-26.06.2022.
При цьому відповідно до п. 1.1 Кредитного договору кінцевим строком повернення кредиту є 05.12.2010.
Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.04.2023 у справі у справі №910/4518/16.
У пунктах 81, 87, 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі у справі № 910/4518/16 (провадження №12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду наголосила, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за "користування кредитом" (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитуваннячи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
За таких обставин, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після закінчення строку кредитування.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок заборгованості за процентами суд встановив, що проценти були нараховані в тому числі за період з 07.12.2010 до 26.06.2022, тобто після закінчення погодженого строку кредитування.
Позивач жодним чином не обґрунтовує нарахування процентів поза межами строку надання кредиту.
Здійснивши математичні розрахунки процентів, виходячи з наданого позивачем розрахунку, за період з 07.12.2007-06.12.2010 (05.12.2010 неробочий день) сума процентів за кредитом становить 29 966,12 грн.
Відповідачем сплачено процентів за кредитом на суму 23 953,25 грн, про що свідчать відповідні банківські виписки по рахунках та розрахунок позивача.
Таким чином з урахуванням часткової сплати відповідачем процентів заборгованість за процентами становить 6012,87 грн.
За таких умов, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення заборгованості по процентах у сумі 68 149,21 грн за період 07.12.2010-26.06.2022, адже остання була нарахована після спливу визначеного договором строку кредитування.
Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за процентами підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 6012,87 грн.
Щодо стягнення заборгованості за комісією.
За умовами п. 2.5. Кредитного договору нарахування та сплата комісій за користування Кредитом здійснюється на рахунок №____ в Маяковському відділенні ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк» в порядку, в сумі та в строки, що встановлені Тарифами. У випадку, якщо день сплати комісій за користування Кредитом припадає на неробочий день Кредитора, то днем сплати комісій вважається попередній робочий день Кредитора.
Згідно з тарифним планом (Додаток 1 до Договору) розмір комісії 0,5% від суми кредиту - 562,62 грн.
Додатковою угодою №1 від 04.11.2008 сторони змінили Додаток 1 до Договору щодо тарифів та виклали його в новій редакції, зокрема:
Комісія розраховується за формулою:
(Фактична заборгованість) х 3,5 х (кількість днів у періоді)
360x100
де,
фактична заборгованість - середньоденний залишок за кредитом на початок операційного дня в періоді користування кредитом, за який нараховується комісія, % - різниця між новою процентною ставкою, встановленою за рішенням КУАП Банку та діючою за кредитним договором, фактична кількість календарних днів у періоді, за який здійснюється нарахування процентів, 360" - умовна кількість днів у році.
Нараховується комісія у валюті кредиту щомісячно в останній робочий день поточного місяця. Не є дисконтною.
Сплачується комісія у національній валюті щомісячно до 5 числа місяця, наступного за місяцем, в якому комісія нарахована.
За умовами п. 2.8.3 п. 2.8 Кредитного договору відповідач доручив позивачу здійснювати договірне списання грошових коштів по мірі їх надходження, в розмірі існуючої заборгованості за цим договором, в тому числі Кредитом, нарахованими процентами, комісіями, а також можливою неустойкою (пенею, штрафом) з поточних рахунків Позичальника {…, в такі строки: в останній день кожного періоду, встановленого в п. 2.5 цього Договору, в рахунок сплати комісій на рахунок, вказаний у п. 2.5 цього Договору, а у разі, якщо на поточних рахунках Позичальника будуть відсутні грошові кошти в достатній сумі, в день надходження грошових коштів на зазначених рахунках.
За умовами п. 2.9 Кредитного договору у разі наявності простроченої заборгованості за Кредитом та несплачених процентів, комісій, неустойки (пені, штрафу) за його використання, погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості:
прострочена заборгованість за нарахованими процентами;
прострочена заборгованість за комісіями;
прострочена заборгованість за Кредитом;
…
Позивачем заявлено борг з комісії в розмірі 13 055,27 грн.
Разом з тим, жодного розрахунку здійснених нарахувань (погашень/списань, якщо такі були) не надає.
До позовної заяви було додано банківські виписки «врегулювання комісії за кредитними операціями» лише за період з 20.05.2011 до 14.06.2019.
Окремого розрахунку нарахованої/сплаченої або списаної за умовами п. 2.8.3 та 2.9 Кредитного договору комісії за користування кредитом та ведення кредитної справи, починаючи з дати видачі кредиту 07.12.2007, а також із виведенням загальної підсумкової суми та кінцевого терміну нарахування, позивачем не надано. Тобто позивачем не обґрунтовано належними доказами заявлену до стягнення суму комісії.
Отже, оскільки повного/детального розрахунку суми комісії позивачем не надано, а з поданих банківських виписок вбачається, що Банком комісія нараховувалась після закінчення строку кредитування (05.12.2010), вимоги банку про стягнення комісії задоволенню не підлягають як необґрунтовані.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором кредиту №227М/07 від 06.12.2007 (а.с.23-27), додатковою угодою №1 від 04.11.2008 до договору кредиту №227М/07 від 06.12.2007 (а.с. 28-29), вимогою про усунення порушень (а.с.161), розрахунком заборгованості (а.с. 195-196), виписками по рахунку (а.с. 33-160).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Відповідач не спростував доводи позивача, заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити частково щодо стягнення заборгованості за кредитом у розмірі 37 507,64 грн та за процентами в розмірі 6012,87 грн.
У стягненні нарахованих відсотків у розмірі 68 149,21 грн за період 07.12.2010-26.06.2022 та комісії в розмірі 13 055,27 грн слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви згідно з положеннями статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату про сплату суми 2422,40 грн судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позовних, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 845,25 грн.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН» (проспект Маяковського, будинок 5, м. Запоріжжя, 69035, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 25480283) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) заборгованість за кредитом в розмірі 37 507,64 грн (тридцять сім тисяч п'ятсот сім гривень 64 коп.), заборгованість за процентами в розмірі 6012,87 грн (шість тисяч дванадцять гривень 87 коп.). Видати наказ.
В частині стягнення процентів за користування кредитом в розмірі 68 149,21 грн та комісії в розмірі 13 055,27 грн відмовити.
Стягнути Товариство з обмеженою відповідальністю «АВАЛОН» (проспект Маяковського, будинок 5, м. Запоріжжя, 69035, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 25480283) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» (вул. ВЕЛИКА ВАСИЛЬКІВСЬКА, будинок 100, м. Київ, 03150; ідентифікаційний код юридичної особи 23494714) витрати зі сплати судового збору в розмірі 845,25 (вісімсот сорок п'ять гривень 25 коп.). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 02.05.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич