Постанова від 30.04.2025 по справі 918/1007/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Справа № 918/1007/21(918/979/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Юзефович Д.О.

представники сторін в судове засідання 24.04.2025 не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про ухвалення додаткового рішення до постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення Господарського суду Рівненської області, ухвалене 02.12.2024 суддею Політикою Н.А. у м. Рівне (повний текст рішення складено 10.12.2024) № 918/1007/21(918/979/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс"

до Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про відшкодування вартості невід'ємних поліпшень в сумі 2740594 грн

(у межах справи № 918/1007/21 про банкрутство ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна

акціонерна компанія "Автомобільні дороги України")

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2025 у даній справі апеляційну скаргу відповідача задоволено; рішення Господарського суду Рівненської області від 02.12.2024 у справі № 918/1007/21(918/979/24) скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову; стягнуто з позивача на користь відповідача 49330, 69 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

15.04.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду від ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1007/21(918/979/24), відповідно до якої підприємство просить суд стягнути з позивача на користь заявника 100000 грн витрат на правову допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/1007/21(918/979/24) прийнято до розгляду; заяву постановлено розглянути в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від позивача до апеляційного господарського суду надійшли заперечення на вказану заяву, відповідно до яких товариство просить суд відмовити у задоволенні вимог представника ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення з ТзОВ "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" на користь відповідача витрат на правову допомогу.

В судове засідання 24.04.2025 представники сторін не з'явились, про дату та час засідання були належним чином повідомлені.

Згідно ч. 4 ст. 244 ГПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

В силу ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за змістом вищевказаних норм ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при поданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

В силу ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Разом з цим, в силу ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вищевказані норми закону в сукупності дозволяють дійти наступних висновків:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначених главою 52 ЦК України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Відтак, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Суд зазначає, що разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" надало суду копії акту приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2025 та договору про надання правової допомоги від 15.11.2024.

Згідно п. п. 1.1. - 1.3. договору про надання правової допомоги від 15.11.2024, в порядку та на умовах, визначених цим договором, Кантелюк Томаш-Теодор Юрійович (адвокат) зобов'язується надати ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в особі керуючого санацією Брикси А.О., що діє на підставі плану санації (замовник), визначену цим договором правову допомогу щодо захисту інтересів останнього в органах прокуратури, внутрішніх справ, інших органах дізнання, досудового слідства, органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, усіх судах, в тому числі, але не обмежуючись: районних (місцевих), апеляційних судах, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Верховному Суді України, з усіма правами представника й захисника в кримінальному та цивільному процесах, а замовник зобов'язується оплатити такі послуги. Завершення терміну дії договору не позбавляє адвоката права продовжувати здійснювати представництво замовника до завершення судових процесів, які були розпочаті під час дії договору. На підтвердження факту надання адвокатом замовнику послуг відповідно до умов договору складається акт в строк 10 днів з дати фактичного надання послуг. Згідно п. 2.1. договору, послуги надаються адвокатом замовнику шляхом: - усного та письмового консультування; - складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, клопотань, відводів та інших передбачених чинним законодавством України процесуальних документів; - надання послуг щодо захисту та представництва інтересів замовника в органах прокуратури, внутрішніх справ, інших органах дізнання, досудового слідства, судової влади тощо. Пунктом 4.1 договору встановлено, що замовник зобов'язується здійснити оплату послуг адвокату в безготівковій формі протягом 10 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг.

Водночас, колегією суддів констатується відсутність в самому договорі вартості або порядку обрахунку адвокатського гонорару за представництво інтересів відповідача в апеляційному господарському суді.

Як зазначено вище, заявником надано суду копію акту приймання-передачі наданих послуг від 11.04.2025 до договору про надання правової допомоги від 15.11.2024, відповідно до якого адвокат надав, а замовник прийняв наступні послуги: повний супровід судової справи № 918/1007/21(918/979/24) та представництво інтересів ДП "Рівненський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в суді другої інстанції, в тому числі: - підготовка та написання апеляційної скарги з усіма додатками (в тому числі аналіз первинних та інших документів замовника, аналіз судової практики в подібних правовідносинах з урахуванням правових висновків Верховного Суду та Верховного Суду України), участь у судових засіданнях.

Загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 100000 грн.

Проте, судом зазначається, що зі змісту вказаного акту також не можливо зробити висновок про те, в якій саме формі (фіксований розмір чи погодинна оплата) сторонами було погоджено оплату адвокатських послуг за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд акцентує, що оскільки розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, та/або порядок її обчислення повинен визначатися у самому договорі про надання правової допомоги, саме по собі підписання вказаного акту за відсутності в договорі обумовленого розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару не дає як суду, так і іншій стороні спору можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру такого гонорару.

Договір про надання правової допомоги від 15.11.2024 не містить умов щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом.

Представником відповідача також не надано детального опису виконаних доручень замовника, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат замовником, що є підставою для відмови в задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.

Окрім того суд зауважує, що між умовами укладеного договору про надання правової допомоги та актом приймання-передачі наданих послуг існує суттєва суперечність щодо порядку оплати послуг адвоката.

Як вказано вище, пунктом 4.1 договору сторони обумовили, що замовник зобов'язується здійснити оплату послуг адвокату в безготівковій формі протягом 10 робочих днів з дня підписання акту наданих послуг. Разом з тим, в акті приймання-передачі наданих послуг зазначено, що гонорар підлягає сплаті у строк протягом 90 днів після підписання сторонами цього акту, а також набрання рішенням суду законної сили та повного виконання цього рішення іншою стороною (опонентом).

Отже, положення акту приймання-передачі щодо порядку і строків оплати послуг адвоката прямо суперечать умовам договору, що у свою чергу свідчить про невідповідність такого акту погодженим сторонами умовам договору.

Таким чином, оскільки у даному випадку відсутня об'єктивна можливість пересвідчитися про наявність домовленості між сторонами щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару за надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, а також враховуючи заперечення іншої сторони, апеляційний господарський суду констатує відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та відшкодування судових витрат товариства у даній справі.

В силу ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки в судове засідання 24.04.2025 сторони явку повноважних представників не забезпечили, датою ухвалення додаткової постанови у даній справі є дата складення її повного тексту.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лік-Мед-Фарм-Сервіс" на користь заявника 100000 грн витрат на правову допомогу у справі № 918/1007/21(918/979/24) відмовити.

2. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції, в порядку ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Справу № 918/1007/21(918/979/24) повернути Господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.