вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" травня 2025 р. Справа№ 910/14144/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
без участі представників сторін, у спрощеному провадження у відповідності до вимог ст. 247 Господарського процесуального кодексу України розглянувши апеляційну скаргу акціонерного товариства "Енергетична компанія України"
на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2025
у справі №910/14144/24 (суддя Спичак О.М.)
за позовом акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
до акціонерного товариства "Енергетична компанія України"
про стягнення 148141, 57 грн,
У листопаді 2024 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 3% річних у розмірі 148 141,57 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 та додаткової угоди №5 від 29.08.2022 прострочив оплату придбаної у вересні 2022 року електроенергії, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2025 позов задоволено повністю.
Стягнуто з акціонерного товариства "Енергетична компанія України на користь акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 3% річних у розмірі 148141 грн 57 коп. та судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином доведено, що відповідач у повному обсязі відповідно до умов договору оплатив електроенергію за вересень 2022 року, однак допустив прострочення з оплати, тому нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнових прав та інтересів, який полягає в отриманні компенсації від боржника.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, акціонерне товариство "Енергетична компанія України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2025 у справі №910/14144/24 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, стягнути з АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь АТ "Енергетична компанія України" всі судові витрати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що пунктом 15 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" визначено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 11.02.2025 апеляційну скаргу у справі №910/14144/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Руденко М.А. (головуючий суддя (суддя-доповідач), судді Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу акціонерного товариства "Енергетична компанія України" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2025 у справі №910/14144/24 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів про доплату судового збору у розмірі 726, 72 грн, подання до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Роз'яснено скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
18.02.2025 через канцелярію суду скаржником на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2025 прийнято до розгляду апеляційну скаргу акціонерного товариства "Енергетична компанія України" та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Витребувано у господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14144/24.
27.02.2025 через канцелярію суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
28.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14144/24.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.08.2022 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (продавець) та Акціонерним товариством "Енергетична компанія України" (покупець) укладено договір №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії (а.с.65-69), відповідно до умов якого продавець зобов'язаний продати електричну енергію покупцю, а покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому договорі.
Відповідно до п. 2.2 договору обсяги електричної енергії, що продаються і купуються за цим договором, є договірними зобов'язаннями щодо відпуску продавцем та відбору покупцем електричної енергії та може бути перепродана покупцем з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про ринок електричної енергії".
Умовами пунктів 3.1 та 3.2 договору визначено, що періодом постачання електричної енергії є календарні дати з першого календарного дня по останній календарний день такого періоду (далі - період постачання), що зазначаються у додатковій угоді для періоду постачання за результатами проведеного електронного аукціону. У додатковій угоді для періоду постачання зазначаються години, в які буде здійснюватися відпуск/відбір електричної енергії, для кожного торгового дня (доби постачання) у періоді постачання. Обсяг електричної енергії, що купується та продається за цим договором, у періоді постачання визначається за результатами проведеного електронного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання.
Відповідно до п. 3.4 договору кожна сторона самостійно зобов'язана до 10:00 за 2 (два) дні до кожного торгового дня (доби постачання) здійснити реєстрацію обсягів електричної енергії, що відповідають розрахунковим періодам торгового дня (доби постачання), на електронній платформі ОСП.
Купівля-продаж електричної енергії здійснюється за ціною, яка визначається за результатами проведеного аукціону на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та зазначається у додатковій угоді для періоду постачання. Купівля-продаж електричної енергії за цим договором здійснюється з урахуванням акцизного податку та податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України (п. 4.1 договору ).
Відповідно до п. 4.2 договору вартість електричної енергії визначається як арифметичний добуток обсягу електричної енергії на ціну за 1 (один) МВт* год, та зазначається у Додатковій угоді для Періоду постачання.
Згідно з п. 4.10 договору після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання, сторони складають акт купівлі-продажу електричної енергії. Продавець не пізніше 2 (другого) робочого дня після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, надсилає Покупцю з накладенням кваліфікованого електронного підпису акт купівлі-продажу електричної енергії.
Умовами пунктів 4.11 та 4.12 договору, сторони передбачили покупець в дводенний термін після отримання акту купівлі-продажу електричної енергії зобов'язаний підписати його з накладенням кваліфікованого електронного підпису та направити продавцю. Покупець надсилає протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання акту купівлі- продажу електричної енергії з накладенням кваліфікованого електронного підпису продавцю два оригінальних примірники підписаних із своєї сторони акта купівлі-продажу електричної енергії поштою або передає через свого уповноваженого представника. Протягом 3 (трьох) робочих днів після отримання оригінальних примірники акта купівлі-продажу електричної енергії продавець в установленому порядку підписує їх та повертає один екземпляр покупцю.
Якщо сторони протягом 10 (десяти) робочих днів після закінчення розрахункового місяця, у якому відбулася купівля-продаж електричної енергії, не підпишуть акт купівлі-продажу електричної енергії, сторони погоджуються, що у такому випадку акт купівлі-продажу електричної енергії вважається підписаним у редакції продавця з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а договір вважається виконаним в обсязі, вказаному у такому акті (п. 4.13 договору).
29.08.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №5 (а.с.71) до договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022.
Пунктом 1 додаткової угоди №5 від 29.08.2022 сторони вказали, що відповідно до результатів електронного аукціону № ЕР-260822-13, що відбувся 26.08.2022, аукціонного свідоцтва № 03-ЕР-260822-13-1-70 та договору, покупець купує у продавця електричну енергію, на таких умовах.
Періодом постачання електричної енергії є календарні дати з 01.09.2022 по 30.09.2022 року (період постачання). Відпуск/відбір електричної енергії здійснюється з 00:00 по 24:00 години кожного торгового дня періоду постачання (п. 2 додаткової угоди №5 від 29.08.2022).
Загальний обсяг електричної енергії, що купується та продається відповідно до умов цієї Додаткової угоди становить 108000 (сто вісім тисяч) МВт* год. (п.3 додаткової угоди №5). Вартість електричної енергії становить 344088000,00 грн (п. 5 додаткової угоди №5).
Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору №65-150-SD-22-00714 купівлі-продажу електричної енергії від 08.08.2022 та додаткової угоди №5 від 29.08.2022 прострочив оплату придбаної у вересні 2022 року електроенергії, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що матеріалами справи, належним чином доведено що відповідачем було прострочено оплату придбаної у вересні 2022 електроенергії, у зв'язку з позивачем правомірно нараховано 3% річних в розмірі 148141,57 грн, на підставі ст. 625 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, а відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
У відповідності до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно ч. 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Як визначено частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на умовах додаткової угоди №5 від 29.08.2022 до договору відповідач у вересні 2022 року придбав у позивача електроенергію на суму 341679384,00 грн, що підтверджується Актом №1721 купівлі-продажу електричної енергії від 30.09.2022, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача. (а.с.59)
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовами п. 4.3 договору передбачено, що оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати. Покупець оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі, відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання.
Пунктом 6 додаткової угоди №5 від 29.08.2022 сторони погодили, що оплата за електричну енергію здійснюється відповідно до умов пункту 4.3 договору. Оплата за електричну енергію здійснюється Покупцем не пізніше ніж через 60 діб від останнього дня Періоду постачання одним платежем з урахуванням встановленого індексу інфляції, але не більше облікової ставки НБУ за весь час відстрочення платежу.
08.11.2022 між сторонами укладено додаткову угоду №13 до договору (а.с.73), в якій сторони погодили, що для додаткової угоди №5 від 29.08.2022 оплата за електричну енергію здійснюється не пізніше ніж через 150 діб від останнього дня Періоду постачання одним платежем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції , що враховуючи встановлені строки оплати, відповідач повинен був розрахуватись за придбану у вересні 2022 року електроенергію у строк до 27.02.2023, сплативши при цьому інфляційне збільшення так як це передбачено умовами договору.
Так, 26.08.2022 відповідно до пункту 7 додаткової угоди №5 від 29.08.2022, на рахунок позивача надійшов гарантійний внесок у розмірі 11 448 000,00 грн та податок на додану вартість, нарахований на такий гарантійний внесок, у розмірі 2 289 600,00 грн.(а.с.45 зворот)
За додатковою угодою №5 (а.с. 71), залишок суми оплати за електричну енергію склав 327 941 784,00 грн, а з урахуванням індексу інфляції належними до сплати відповідачем за додатковою угодою №5 від 29.08.2022 є грошові кошти у сумі 345 994 793,85 грн. (інфляційне збільшення за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року становить 18 053 009,85 грн) зі строком платежу не пізніше 27.02.2023 (відповідно до додатковою угоди №13 від 08.11.2022).
Як вбачається з долучених позивачем до матеріалів справи копій банківських виписок з рахунку позивача, відповідач 28.02.2023 сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 60000000,00 грн (а.с.46), 03.03.2023 - грошові кошти у розмірі 100000000,00 грн (а.с.46), 08.03.2023 - грошові кошти у розмірі 183 589 666,19 грн (а.с.47, зворот) та 14.03.2023 - грошові кошти у розмірі 2405 127,66 грн (а.с.48), що разом становить 345 994 793,85 грн.
Отже, відповідач у повному обсязі відповідно до умов договору оплатив електроенергію за вересень 2022 року, однак допустив прострочення з оплати в період (27.02.2023 по 14.03.2023)
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У зв'язку з тим, що відповідачем було прострочено виконання обов'язку з оплати вартості придбаної у вересні 2022 року електроенергії, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 148141,57 грн.
Колегія суддів перевіривши, розрахунок 3% річних погоджується з висновком суду першої інстанції, що він є арифметично вірним, тому позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 148141,57 грн за період з 27.02.2023 по 14.03.2023 правомірно були задоволенні у повному обсязі.
Стосовно доводів апелянта, що пунктом 15 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає, що 3% річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на висновки Верховного Суду, зроблені у справах 911/1359/22 та №922/1948/22, оскільки такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин, так як стосуються стягнення пені та штрафу, тоді як предметом спору у даній справі є стягнення трьох відсотків річних.
Стосовно доводів апелянта про те, що він вже поніс додаткові витрати та добровільно сплатив інфляційні нарахування, а тому позивач не втратив грошові кошти, а навпаки отримав понад основне зобов'язання, колегія суддів зазначає наступне.
Так позивач та відповідач у договірному порядку погодили оплату вартості купленої електричної енергії з урахування індексу інфляції. Стаття 625 ЦК України надає позивачу як кредитору у спірних правовідносинах право вимагати від АТ «ЕКУ» сплати як інфляційних втрат, так і трьох процентів річних. Таким чином, сплата відповідачем інфляційних втрат не може слугувати підставою для звільнення від стягнення трьох процентів річних.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.
Відповідно до ст. ст. 73,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2025 року у справі № 910/14144/24, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Енергетична компанія України" на рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2025 року у справі № 910/14144/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 24.01.2025 року у справі № 910/14144/24 залишити без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на відповідача (апелянта).
Матеріали справи № 910/14144/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287,288 ГПК України
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук