Рішення від 24.04.2025 по справі 523/1680/25

Справа № 523/1680/25

Провадження №2/523/2292/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"24" квітня 2025 р.

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.,

за участю секретаря - Дзюби Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №21 в м.Одесі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

30.01.2025 року через систему «Електронний суд» на адресу суду надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якої 01.11.2023 року ТОВ «Качай гроші» та Відповідач уклали Кредитний договір № 00-10079252 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відразу після вчинених дій відповідача, 01.11.2023р. ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" ініціювало переказ коштів в розмірі 5200 грн.після вирахування 260,00 грн комісії згідно договору №00-10079252 від 01.11.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № 4149-62ХХ-ХХХХ-0066, що свідчить про те, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ". Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 00-10079252 від 01.11.2023року за період з 01.11.2023р. по 16.08.2024р. становить 19920,00 грн., яка складається з наступного:5460,00 грн. - заборгованість по кредиту; 14460,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

22.01.2024 ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу №22-01/2024, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором 00-10079252 від 01.11.2023року.

16.08.2024р. між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено договір фактрингу №16082024-МК/ЕЙС, згідно якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором 00-10079252 від 01.11.2023р. на загальну суму 19920,00 грн

Відповідач не виконував свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором. Отже позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 19920,00 грн та також судовий збір: 2422,42 грн. та витрати на професійну правничу допомогу: 7000,00 грн.

20.02.2025 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням/викликом сторін.

В позовній заяві представник позивача просить розгляд справи проводити у їх відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач до суду не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином згідно з вимогами ст.ст.128,130,131 ЦПК України, причин неприбуття не повідомив, не заявив про розгляд справи у його відсутність, не подав ні відзив на позовну заяву, ні докази на підтвердження чи спростування позиції позивача, яка викладена у позовній заяві.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засіданнявсіх учасників справи, що узгоджується з положеннями частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суду дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 01.11.2023 року ТОВ «Качай гроші» та відповідач уклали Кредитний договір № 00-10079252 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Кредитний договір №00-10079252 від 01.11.2023 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор №01305 було направлено позичальнику 01.11.2023 року на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів : НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор №01305 було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 01.11.2023 року об 11:29:38 годині, після чого відповідач натиснув кнопку «Відправити/Підписати», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відразу після вчинених дій відповідача, 01.11.2023 ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ" ініціювало переказ коштів в сумі 5200 грн., згідно договору №00-10079252 від 01.11.2023 безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ "ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН" на платіжну картку № НОМЕР_2 , що свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "КАЧАЙ ГРОШІ".Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до нього.

Загальна сума заборгованості, згідно виписки з особового рахунку за період з 01.11.2023р. по 16.08.2024р. за кредитним договором №00-10079252 від 16.01.2024 року, становить 19920,00 грн., яка складається з: 5460,00 грн. - заборгованість по кредиту; 14460,00 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.

22.01.2024 ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали Договір факторингу № 22-01/2024, згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором 00-10079252 від 01.11.2023р.. Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 19920,00 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024р.

16.08.2024 ТОВ «Макс Кредит» та Позивач уклали Договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №00-10079252 від 01.11.2023р. Відповідно до вищезгаданого договору Клієнт відступив Фактору Права Вимоги за укладеним кредитним договором згідно Реєстру Боржників, в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 16250,00 грн., Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024р..

Відповідач не виконав свого зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, через що позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 19920,00 грн та також судовий збір: 2422,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» та додатком до ньоговідповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 16250,00 грн., (Додаток № 15). Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 22-01/2024 від 22.01.2024000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, встановлення факту неналежного виконання відповідачкем прийнятих на себе зобов'язань за кредитними договорами вказує на те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем кредитного зобов'язання, та відсутністю доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення тіла кредиту та процентів у загальному розмірі 19920,00грн.

Як встановлено при розгляді справи, ТОВ «КАЧАЙ ГРОШІ» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

Із письмових матеріалів справи вбачається, що відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Відповідач не надав суду докази, які спростовують доводи позивача та заявлену до стягнення заборгованість.

Таким чином, в порушення умов Договору кредиту, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.

Оскільки відповідач не здійснив повернення коштів у строк, визначений у договорі, то суд приходить до висновку, що права, свободи та інтереси позивача, як правонаступника первісного кредитора порушені, що призвело до звернення позивача до суду за захистом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, з урахуванням того, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами на подання відзиву на позов та доказів на спростування заявлених позовних вимог, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.Тому позов в частині стягнення кредитної заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення судових витрат по справі.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «ФК'ЕЙС» понесло судові витрати, що складаються з 2422,40 гривень, сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 2422,40 гривень.

Відповідно до ч. 1 статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з положеннями частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При розгляді справи «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04) ЄСПЛ зазначив, що при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим.

Як видно з матеріалів справи, позовна заява була подана представником адвотського бюо «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ»» - адвокатом Тараненком А.І., який діяв на підставі договору №2211/Е про надання правничої допомоги та додаткової угоди №19 до нього від 22.11. 2024 року.

Також позивач вказав, що поніс витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 гривень, що підтверджується актом прийому-передачі наданих послуг за Договором про надання правничової допомоги №2211/Е від 22.11.2024р. та додатковою угодою №19 до нього.

З урахуванням вимог законодавства, враховуючи складність справи, обсяг наданих послуг, з урахуванням зазначених обставин, необхідно стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЕЙС» витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280 ЦПК України, ст. ст. 509,525,526,527,530,598,599,610,615,629,1050,1054ЦКУкраїни, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" (код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за Кредитним договором № 00-10955127 від 16.01.2024року у розмірі 19920 (девятнадцять тисяч девятсот двадцять) гривень 00 коп, яка складається з: 5460,00 грн-заборгованість за тілом кредиту, 14460,00 грн-заборгованість за відсотками, а також стягнути судовий збір в розмірі 2422 грн. (дві тисячі чотиристьа двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Суддя В.К.Кисельов

Повне рішення суду складено 29.04.2025р.

Попередній документ
127048780
Наступний документ
127048782
Інформація про рішення:
№ рішення: 127048781
№ справи: 523/1680/25
Дата рішення: 24.04.2025
Дата публікації: 05.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; інших видів кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (24.04.2025)
Дата надходження: 31.01.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
24.04.2025 11:30 Суворовський районний суд м.Одеси