Справа № 522/9012/25
Провадження № 2-з/522/276/25
02 травня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Чорнуха Юлія Вікторівна, розглянувши заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Ленець Олегом Васильовичем, про забезпечення позову, подану з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За результатами автоматизованого розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Чорнусі Ю.В.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову, у якій просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, що зареєстроване за відповідачем ОСОБА_2 , а саме: на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий номер: 5120882000:02:001:0283, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2104715651208.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, заява про забезпечення позову передана для розгляду судді Чорнусі Ю.В.
Заява обґрунтована тим, що позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у якому просить суд стягнути з відповідача заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 138628,67 гривень, 20000,00 гривень - моральної шкоди, 30000,00 гривень - витрат на професійну правничу допомогу, 2191,89 гривень - судового збору. Відповідач у добровільному порядку відмовився сплачувати позивачці завдані реальні збитки у розмірі 129828,67 гривень, запропонувавши сплатити лише 40000,00 гривень. Забезпечення позову у наведеній ситуації має на меті, зокрема, захист позивачки у випадку задоволення її позовних вимог та реального виконання рішення суду щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. Позивачка вважає, що при отриманні інформації про надходження до суду позовної заяви відповідачем можуть бути вжиті заходи щодо відчуження належного відповідачу майна третіми особам, з метою уникнення від виконання рішення суду, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14 червня 2021 у справі № 308/8567/20, згідно якої системне тлумачення частини першої статті 153, частини тринадцятої статті 158, частини першої статті 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі;
для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п'ять днів відповідно;
першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті;
у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову;
у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову,
Отже, заява про забезпечення позову, подана представником ОСОБА_1 разом з позовною заявою, має бути розглянута не залежно від вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали позовної заяви у межах вирішення зазначеної заяви позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно правової позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23.12.2020 за № 756/2609/20 (провадження № 61-11479св20), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника)».
Згідно п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Шмалько проти України» право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспектіст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 51-52 рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V).
У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (див., серед інших джерел, згадане вище рішення у справі Войтенка ( 980_223 ), п. 53).»
Отже, право на суд включає не тільки можливість особи звернутись до суду за захистом своїх прав, а й можливість у подальшому отримати виконання рішення суду, ухваленого на її користь.
Відповідно до п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже зазначене питання є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
Верховний Суд у постанові від 11 грудня 2023 року у справі № 904/1934/23 зазначив, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір. У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 138628,67 гривень - майнової шкоди, 20000,00 гривень - моральної шкоди, 30000,00 гривень - витрат на професійну правничу допомогу, 2191,89 гривень - судового збору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд не досліджує обґрунтованість позову.
З доданої до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 421695102 від 08.04.2025 вбачається, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/1 частки земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий № 5120882000:02:001:0283, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2104715651208.
Тобто відповідач має можливість в будь-який момент розпорядитись належною йому земельною ділянкою, що свідчить про наявність ймовірності ускладнення рішення суду у справі, у разі задоволення позовних вимог. Враховуючи наявність спору між сторонами, наявність ризику того, що невжиття заходів забезпечення позову може вплинути на ефективність захисту прав позивач, суд вважає, що існують підстави для вжиття заходу забезпечення позову.
Вирішуючи питання щодо виду заходу забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд керується наступним.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) визначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Суд вважає, що захід забезпечення позову у виді накладення арешту на земельну ділянку є співмірним, оскільки вжиття такого заходу забезпечення позову не обмежить права володіння і користування майном та лише тимчасово обмежить права щодо розпорядження майном, в той час як вжиття такого заходу забезпечить можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову.
Дослідивши подані позивачем докази, суд не встановив обставин, за яких є обов'язковим застосування зустрічного забезпечення.
На підставі наведеного, керуючись ст.2,149,150,151,153,258-261,352-355 ЦПК України, суд,-
Заяву, подану представником ОСОБА_1 - адвокатом Ленець Олегом Васильовичем, про забезпечення позову, подану з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку, площею 0,25 га, кадастровий № 5120882000:02:001:0283, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2104715651208, зареєстровану за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 52751389 від 19.06.2020 17:24:19, ОСОБА_3 , Приморська сільська рада Білгород- Дністровського району Одеської області, Одеська обл.
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову, і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з моменту її підписання суддею та підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Суддя Юлія ЧОРНУХА