Справа № 522/6185/25-Е
Провадження № 2/522/4831/25
02 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна, -
28 березня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна.
31 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить здійснити розгляд справи лише в частині вимог про розірвання шлюбу, а позовні вимоги щодо поділу майна подружжя просить залишити без розгляду.
Дослідивши позовну заяву з урахуванням заяви про уточнення позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено право позивача на подання заяви про «уточнення» позовних вимог, тому в разі надходження до суду такої заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, слід розцінювати подану до суду заяву як: подання іншого (ще одного) позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, об'єднання позовних вимог, зміну предмета або підстав позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Право, передбачене ч. 3 ст. 49 ЦПК України, а саме зміна предмету позову або підстав позову виникає у позивача з моменту відкриття провадження у суді першої інстанції, при цьому Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали можливість зміни позивачем предмету або підстав позову до відкриття провадження у справі.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 зазначив, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як слідує зі змісту заяви про уточнення позовних вимог позивач вилучив позовні вимоги щодо поділу майна подружжя, залишивши лише позовну вимогу про розірвання шлюбу.
Отже, позивачем, у поданій заяві про уточнення позовних вимог фактично змінено предмет позову до відкриття провадження, що суперечить вимогам ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
Також чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено й можливості залишення без розгляду частини позовних вимог до відкриття провадження у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Відтак, ураховуючи наведене вище, позивачу слід визначитися з позовними вимогами та подати належним чином оформлену позовну заяву відповідно до положень ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Крім того, звертаючись з даним позовом до Приморського районного суду м. Одеси, в обґрунтування підсудності позивач у позовній заяві, з посиланням на положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України, зазначає, що на його утриманні є малітній син, який проживає в одній квартирі з ним, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси.
Згідно зі статтею 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 27 ЦПК України позов про розірвання шлюбу на загальних підставах може подаватись за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача. У випадку, якщо на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. Також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або відповідача позов про розірвання шлюбу може пред'являтись за домовленістю між подружжям.
Разом з тим, доказів реєстрації місця проживання чи перебування позивача на території Приморського району м. Одеси не надано. Також позивачем не надано доказів перебування на його утриманні малолітніх чи неповнолітній дітей.
З інформації № 1248480 з Єдиного державного демографічного реєстру слідує, що зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_2 є: АДРЕСА_2 , що територіально належить до юрисдикції Дарницького районного суду м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та встановити позивачу строк для усунення виявлених недоліків поданої позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ майна - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА