Справа № 521/7026/25
Номер провадження:1-кс/521/1748/25
01 травня 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання слідчої СВ Відділу поліції № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470000700 від 30.04.2025 відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів Львівської області, громадянина України, без інвалідності, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, неповнолітніх (непрацездатних) осіб на утриманні не маючого, офіційно не працевлаштованого, без місця реєстрації на території України, зі слів до затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (оренда), раніше неодноразово судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається наступне.
В провадженні СВ Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувають матеріали досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідування за №12025162470000700 від 30.04.2025 року. Процесуальне керівництво здійснюється прокурорами Малиновської окружної прокуратури м. Одеси.
Підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування слугувало те, що 29.04.2025 року до чергової частини відділу поліції надійшла заява від громадянки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка просить прийняти міри правового характеру до раніше невідомої їй особи, яка 29.04.2025 року приблизно о 17:30 годин, знаходячись у Артилерійському парку в місті Одесі відкрито шляхом погрози застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров?я потерпілого, викрала у неї майно, а саме гаманець бардового кольору, в якому знаходилися грошові кошти у сумі 3500 гривень та п?ять банківських карток. Сума матеріального збитку встановлюється.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 186 КК України.
В ході розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетним, зокрема, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого 30.04.2025 року в порядку ст. 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні злочину та якому 30.04.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Орган досудового розслідування у своєму клопотанні, посилаючись на обґрунтованість повідомленої підозри, існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання зазначеним ризикам, просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави як альтернативного запобіжного заходу.
Прокурор та слідча у судовому засіданні підтримали клопотання, оскільки вважали мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні підтримала думку підзахисного та вважала достатнім застосування до нього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Дослідивши клопотання з доданими матеріалами, а також вислухавши думку учасників розгляду клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР №12025162470000700 від 30.04.2025 року, гр. ОСОБА_6 підозрюється органом досудового розслідування у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про що особі повідомлено 30.04.2025 року.
Двомісячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12025162470000700 від 30.04.2025 року спливає 30.06.2025 року.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованому йому кримінального правопорушення, слід звернути увагу сторони захисту, що слідчий суддя не встановлює наявність в його діях складу кримінального правопорушення та ступінь його вини та не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, слідчий суддя лише об'єктивно та розумно оцінює надані сторонами докази (документи) та визначає, чи дозволяють вони встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, та чи виправдовують вони в своїй сукупності необхідність застосування до особи запобіжного заходу.
Таким чином, з метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованому йому кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні. Дослідивши надані матеріали та обставини вчинення кримінального правопорушення, що розслідується та можливу роль ОСОБА_6 у ньому, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язують підозрюваного з кримінальним провадженням, доводячи його причетність в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та приводить до висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Так, в судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Львів Львівської області, є громадянином України, має середньо-спеціальну освіту, неодружений та неповнолітніх дітей на утриманні не має, психічних та фізичних вад здоров'я не має, раніше неодноразово судимий та має статус обвинуваченого в рамках іншого кримінального провадження, зі слів проживає має місце проживання на території м. Одеси, проте належних та достатніх доказів слідчому судді не надано.
Під час розгляду клопотання органом досудового розслідування доведено та слідчим суддею встановлено про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:
- про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та в подальшому від суду свідчить те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, тому є підстави вважати, що підозрюваний може вдатися до ухилення від слідства з метою уникнення можливих для нього негативних наслідків;
- на наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (впливати на свідків, потерпілу) вказує характер інкримінованого кримінального правопорушення та те, що підозрюваний обізнаний про те, хто саме є потерпіла та свідки у даному провадженні, відтак, з метою зміни даними особами своїх показань, перебуваючи без ізоляції від суспільства може здійснювати на них вплив;
- на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) вказує те, що підозрюваний не має постійного місця проживання та стабільного джерела доходу, а також раніше судимий за кримінальні правопорушення проти власності та має статус обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, відтак може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Підсумовуючи, слідчий суддя приходить до висновку, що в даному випадку є виправданим застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Будь-яких аргументів, які б спростовували висновки слідчого судді щодо обґрунтованість повідомленої підозри та існування у даному провадженні ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігання яким неможливе, окрім як застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні наведено не було.
Відомостей чи документів, які б свідчили, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє, чи взагалі виключає можливість його перебування в установі попереднього ув'язнення, матеріали клопотання не містять та стороною захисту не надані.
Обмежень щодо застосування найбільш сурового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчим суддею, під час судового розгляду, не встановлено.
Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами органу досудового розслідування про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 для досягнення дієвості цього провадження, забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає безпідставним прохання органу досудового розслідування не визначати підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки зі змісту повідомленої підозри вбачається, що, на момент розгляду слідчим суддею клопотання, ОСОБА_6 підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Тобто, на даний час, ОСОБА_6 не ставиться у підозру вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, саме поєднаного з насильством або з погрозою застосування такого насильства. Крім того, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 не відноситься до злочину, який спричинив загибель людини, злочину, передбаченого статтями 255-255-3 КК України, злочину щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та ОСОБА_6 не є особою щодо якої у цьому ж провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений ним.
Таким чином, підстави, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України, за наявності яких слідчий суддя має право не визначати підозрюваній особі альтернативний запобіжний захід, у даному випадку відсутні, відтак розмір застави має бути визначений.
Вирішуючи питання про розмір застави, який зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте згідно абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 має статус обвинуваченого в рамках кримінального провадження, яке перебуває на розгляді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та ухвалою даного суду від 29.01.2025 року ОСОБА_6 , окрім іншого, було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 242 240 гривень, яка за його словами була внесена та звільнено його з-під варти під заставу. Тобто, є підстави вважати, що застава у максимальному розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та гарантувати його явку до органу досудового розслідування.
На підставі викладеного вище, з урахуванням обставин кримінального правопорушення у даному провадженні та встановлених у даному провадженні ризиків, слідчий суддя приходить до висновку, що у даному випадку застава як альтернативний запобіжний захід має бути визначена у розмірі у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У разі внесення застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України з врахування введеного в Україні воєнного стану.
Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ Відділу поліції № 1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 , яке погоджено з прокурором Малиновської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162470000700 від 30.04.2025 відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
На підставі абз. 2 п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 120 (ста двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 363 360 (триста шістдесят три тисячі триста шістдесят) гривень.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області.
У разі внесення застави, в межах строку досудового розслідування, але не більше ніж на 2 (два) місяці, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) утримуватись від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
2) не відлучатись із населеного пункту, в якому він перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім необхідності переміщення в більш безпечне місце, в період воєнного стану в Україні або отримання невідкладної медичної допомоги;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят) днів в межах строку досудового розслідування і обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 30.04.2025 року та діє до 28.06.2025 включно.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захиснику, а також направити до Державної установи «Одеський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом встановленого законом строку з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1