Справа № 495/8659/24
№ провадження 2/495/461/2025
про відмову в задоволенні заяви
"29" квітня 2025 р. м. Білгород - Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
за участю секретаря Дарій О.М.,
справа № 495/8659/24
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву представника позивача по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, Комунального підприємства Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Білгород-Дністровської нотаріального округу Рязанцевої О.Ю., про скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування розпорядження про приватизацію,
представника позивача - адвоката Коломацького М.Г.,
представника відповідача - адвоката Берлінського О.А.,
В провадженні Білгород - Дністровського міськрайонного суду перебуває вказана цивільна справа.
В судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про розгляд його вимоги зазначеної у позовній заяві про заперечення позову, просить суд в якості забезпечення позову накласти арешт на спірну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_3 .
Свою заяву обґрунтовує тим, що відповідач може зробити відчуження спірного майна.
Представник позивача свою вимогу зазначену у п. 6 позовної заяви підтримав просить суд її задовольнити.
Представник відповідача з зазначеним не погодився, вважає, що позивачем не надано жодного обґрунтування такої вимоги, справа триває вже 8 місяців і жодних дій відповідачем щодо відчуження спірного майна не здійснюється.
Вислухавши представника позивача та представника відповідача, розглянувши заяву представника позивача, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Як вказав у своїй постанові від 1 жовтня 2020 року у справі № 524/188/18 (провадження № 61-38051св18) Верховний Суд України, обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття таких заходів призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Яз вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову позивачем не обґрунтовано, чому саме невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, і не доведені підстави для таких припущень.
Відсутність зазначених відомостей у заяві позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Посилання позивача на той факт, що відповідач може відчужити спірну нерухомість не підкріплено жодними належними та об'єктивними доказами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
За умовами ч.3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши заяву про забезпечення позову, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з предметом спору, співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам і відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, суд вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 260, 353 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви представника позивача по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської міської ради, Комунального підприємства Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Білгород-Дністровської нотаріального округу Рязанцевої О.Ю., про скасування свідоцтва про право власності на житло, скасування розпорядження про приватизацію - відмовити.
Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали складений 02 травня 2025 року.