Березівський районний суд Одеської області
29.04.2025
Справа № 494/115/25
Провадження № 2-а/494/6/25
29.04.2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Римаря І.А.,
за участю: секретаря - Антонишиної І.С.,
представника позивача - Гаврилович І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
20.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 21.01.2025 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.01.2025 року його зупинено працівниками поліції та ТЦК та СП та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 з незрозумілих підстав, де повідомлено, що за його місцем реєстрації направлялась повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.11.2024 року на 14:00 год. з метою уточнення даних. Оскільки на вказаний виклик ОСОБА_1 не з'явився, 10.01.2025 року відносно нього ІНФОРМАЦІЯ_3 складено постанову №40 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. З вказаною постановою позивач не погоджується, так як описані у постанові обставини не відповідають дійсності. У оскаржуваній постанові вказано, що поштове відправлення з повісткою було повернуто відправнику у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, однак в матеріалах справи міститься повідомлення поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про неправдивість відомостей щодо належного сповіщення, взагалі відсутні будь-які відомості про надсилання повістки. Повістку сформовано за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з метою виклику «для уточнення даних», однак ОСОБА_1 уточнив свої облікові дані, про що керівник ІНФОРМАЦІЯ_2 мав інформацію. Позивач вважає, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні підстави для його виклику, у зв'язку з вказаним просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.
В судовому засіданні 29.04.2025 року представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання 29.04.2025 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений був належним чином, однак у судовому засіданні 10.03.2025 року надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що вважає наведені позивачем доводи та аргументи щодо протиправності постанови про накладення адміністративного стягнення відносно нього є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено військовий стан, який діє по теперішній час. Згідно чинного законодавства, громадяни, які приписані до призовних дільниць, зобов'язані прибувати за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення військово-облікових документів, виконувати правила військового обліку. Так, військовозобов'язаному ОСОБА_1 поштовим зв'язком, рекомендованим листом направлено повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 26.11.2024 року. Однак, 06.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 повернувся поштовий лист з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що свідчить, про те, що адресат був відсутній за адресою проживання під час оповіщення. Також Березівським РВП ГУНП в Одеській області проводився розшук ОСОБА_1 , однак доставити до ІНФОРМАЦІЯ_2 не представлялось можливим, оскільки останній за адресою: АДРЕСА_1 не проживає та виїхав у невідомому напрямку. Військовозобов'язаний ОСОБА_1 добросовісно та своєчасно оновив свої облікові дані, однак вказане не звільняє його від обов'язку прибувати за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином позивач вчинив адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з вказаним, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.27-36).
25.03.2025 року на адресу суду представник позивача надіслала відповідь на відзив, вказала, що відповідачем порушено строк на подання відзиву на позов, вважає відзив необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Військовозобов'язаного ОСОБА_1 не було сповіщено належним чином про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , в матеріалах справи про притягнення останнього до адміністративної відповідальності містить лише лист з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Представник відповідача обґрунтовує належність вручення повістки тим, що посадова особа поштового відділення є юридично необізнаною, тому не врахувала зміни до законодавства та проставила невірну відмітку на поштовому листі, однак такі висновки є неправильними. Відмітка на поштовому відправлення «за закінченням терміну зберігання» підтверджує факт невручення позивачу повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_1 за вищевказаною адресою не проживає та виїхав в невідомому напрямку, не відповідають дійсності. Також не надано матеріалів проведення РВП розшукових заходів та підстав проведення таких заходів стосовно ОСОБА_1 . Позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ніколи не виїжджав у невідомому напрямку. Відсутність належним чином оформленого опису-вкладення до рекомендованого відправлення є підставою сумніву, що в конверті знаходилася саме повістка. Позивач уточнив свої облікові дані у застосунку «Резерв +», однак підставою виклику його по повістці вказано «для уточнення даних», тобто виписано безпідставно. Представником відповідача не надано доказів належного сповіщення позивача, а вказана в постанові обставина вручення «адресат відсутній за вказаною адресою» не відповідає дійсності, просила визнати протиправною та скасувати постанову №40 від 10.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення (а.с.47-50).
08.04.2025 року від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення до відповіді на відзив, вказала, що у відзиві відповідач посилався на обставини, що ним отримано повідомлення від ІНФОРМАЦІЯ_4 з інформаціє, що ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та виїхав в невідомому напрямку. Однак, ознайомившись з матеріалами ЖЄО №77575 від 07.12.2024 року встановлено, що поліцейським Березівського РВП ГУНП відібрано пояснення у ОСОБА_2 , яка вказала, що позивач за вищевказаною адресою проживає, але ніколи з будинку не виходить, про що свідчать відібрані письмові пояснення від 26.12.2024 року. Просила визнати протиправною та скасувати постанову №40 від 10.01.2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення (а.с.59-60).
У відповідності до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Заслухавши представника позивача у судовому засіданні, вивчивши матеріали справи, врахувавши відзив на позов представника відповідача, відповідь на відзив, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволення з наступних підстав.
За змістом ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до приписів ч.1 ст.5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У відповідності до положень ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Судом встановлено, що 10.01.2025 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено постанову №40 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 25500.00 гривень (а.с.15-16).
Згідно оскаржуваної постанови, військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 у вказаний у повістці час та дату: 26.11.2024 року на 14:00 годину, про поважність причин, які б унеможливлювали його прибуття у зазначений у повістці час та дату, ІНФОРМАЦІЯ_1 не повідомив, що призвело до адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
Так, частина 1 статті 210 КУпАП передбачає порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку. Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з п.41 Порядку проведення призову громадяни на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до абзацу другого, червертого п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) (зізмінами від 09.10.2024), рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу).У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата(одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Отже, виходячи з положень п. 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, при винесенні оспорюваного рішення повинен був перевірити дії працівника об'єкта поштового зв'язку щодо інформування позивача за наявним номером телефону та/або вкладання до абонентської поштової скриньки останнього повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зазначені вимоги Правил залишені поза увагою відповідачем, що, з урахуванням доводів позивача щодо неналежного його повідомлення про виклик до РТЦК, призвело до неврахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оспорюваного рішення. При цьому відповідач безпідставно обмежився вимогою п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, та врахував лише проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні дані про належне сповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14:00 год. 26.11.2024 року, суд дійшов висновку про невиконання відповідачем свого обов'язку щодо доказування правомірності оспорюваного рішення, а отже, безпідставність притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Судом встановлено, що в порушення вимог ст.268 та ст.278 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглянута ІНФОРМАЦІЯ_5 без перевірки обставин, чи було сповіщено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час і місце розгляду справи. Суду не надано жодних доказів у підтвердження повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Більш того, у матеріалах справи долучені письмові докази за результатами перевірки за повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ОСОБА_1 , в якому містяться пояснення від 26.12.2024 року ОСОБА_2 , перебуває на посаді завідувача ВП Березівської міської ради, та яка зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає за адресою АДРЕСА_2 , але ніколи не виходить з будинку.
Вищезазначені порушення є істотними порушеннями під час провадження по справі про адміністративне правопорушення, і їх допущення унеможливлює висновок про відповідність дій та рішень осіб, уповноважених складати протокол про адміністративне правопорушення, та розглядати справу про адміністративне правопорушення, вимогам законодавства.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За вищезазначених обставин суд дійшов висновку, що постанову № 40 від 10.01.2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП, відносно ОСОБА_1 необхідно скасувати як протиправну та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Питання щодо судових витрат позивачем у позові не заявлено.
Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.7, 9, 77, 210-1, 247, 254, 256, 258, 268, 278, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.241-246,255,286,293,295,297КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення адміністративного стягнення №40 від 10.01.2025 року про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ) адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25500.00 гривень, у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 , (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ).
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 02.05.2025 року.
Суддя І.А. Римар