Березівський районний суд Одеської області
02.05.2025
Справа № 494/882/25
Провадження № 2/494/484/25
02.05.2025 року м. Березівка
Суддя Березівського районного суду Одеської області Римар І.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи №494/882/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, -
28.04.2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 року, вищевказана справа передана для розгляду судді Римар І.А. 28.04.2025 року.
29.04.2025 року отримано відповідь №1331382 від 29.04.2025 року щодо місця реєстрації відповідача на території м. Березівка Березівського району Одеської області.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175 та ст. 177 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 вважає, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.2 та п.6 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Інших обставин, що звільняють позивача від сплати судового збору не зазначено.
Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено ст. ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Моральна шкода є втратою немайнового характеру, однак відшкодування моральної шкоди може відбуватися в майновій (грішми, іншим майном) або немайновій формах (публікація спростування недостовірної інформації, публікація рішення суду у засобах масової інформації, інші форми відновлення морального стану особи).
За ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
За змістом ч. 3 ст. 23 ЦК України, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди стає майновою вимогою, якщо вона визначена у грошовому або іншому майновому вимірі, правовим наслідком відшкодування якої є грошове або інше майнове стягнення на користь позивача (стягнення грошових коштів, витребування майна, визнання права на майно тощо).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.
Однак, позивачем не надано відомості про її стан здоров'я та докази, які підтверджують причинно-наслідковий зв'язок між виною відповідача та ушкодженням здоров'я позивача, у зв'язку з чим до вказаних правовідносин не може застосовуватись п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а підлягають застосуванню загальні положення Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Зі змісту вказаної норми закону позивач звільняється від сплати судового збору у справах про відшкодування лише матеріальних збитків.
Зміст наведеної статті не дозволяє дійти висновку, що від сплати судового збору звільняються позивачі у зв'язку із поданням ними позовів про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Варто зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження факту вчинення відповідачем щодо позивача кримінального правопорушення, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я позивачем також не надано. Надано, лише постанову про притягнення до адміністративної відповідальності щодо вчинення домашнього насильства психологічного характеру.
Отже, позивачем не наведено підстав, які свідчать про її звільнення від сплати судового збору, тому при поданні позову позивач зобов'язана сплатити судовий збір в порядку і розмірі, визначеному законом.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в грошовому виразі.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та що складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, а тому, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц (61-2367св18).
Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи заявлену суму відшкодування моральної шкоди позивачу слід оплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211 грн. 20 коп.
Більш того, позовна заява взагалі не містить пунктів 6,7,8,9,10 частини 3 статті 175 ЦПК України та позивачем про це не зазначено у ній.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 177 цього Кодексу, - постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, позовну заяву потрібно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням - залишити без руху.
Встановити термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали направити позивачу.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Римар