Номер провадження: 33/813/50/25
Номер справи місцевого суду: 521/5844/24
Головуючий у першій інстанції Федоренко Т. І.
Доповідач Копіца О. В.
03.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Копіци О.В., за участю секретаря судового засідання Ровенко А.С., в присутності представника Одеської митниці Держмитслужби України Ревенко Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Анточ Н.О. на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03.09.2024 стосовно:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, керівника ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про закриття провадження у справі про вчинення порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлених судом 1-ої інстанції обставин.
Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції провадження у справі стосовно ОСОБА_1 за порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України закрито у зв'язку із відсутністю в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Відповідно до постанови суду 1-ої інстанції, з протоколу про порушення митних правил №0098/50000/24 від 29.01.2024 року встановлено, що Одеською митницею здійснено перевірку зовнішньоекономічних операції ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43971411) (продавець) згідно контракту від 29.06.2021 № OXP/290621/B-10, укладеного з компанією «Borko Trade Hungary Kft» (1171, Hungary, Budapest, Lugasutca 7) (покупець).
В ході перевірки встановлено, що ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» за митними деклараціями (далі - МД) типу ЕК 10 ДР від 21.07.2021 № UA500130/2021/202250, від 23.08.2021 №UA500130/2021/206536 (попередня МД типу ЕК 10 РР від 01.07.2022 №UA500130/2021/200008) експортовано до Угорщини товар «Ячмінь, українського походження, врожаю 2021 року», загальною вагою брутто/нетто 2 486 230,00 кг, загальною фактурною вартістю 13 177 019,00 гривень.
Митне оформлення зазначених МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст.335 Митного кодексу України (далі-МК України), серед яких: зовнішньоекономічний контракт від 29.06.2021 №OXP/290621/B-10, рахунки проформа від 16.07.2021 №1, від 16.07.2021 №2, коносаменти від 16.07.2021 №4, від 19.08.2021№15.
Згідно гр.21 вищезазначених МД переміщення товару на кордоні здійснювалось морськими суднами (COTINGA, ETERNAL BLISS).
Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43971411, Україна, 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Садова, буд. 1, офіс 207) в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора Jakub Bedrich.
Статтею 320 МК України встановлено, що форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками. Форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому Митним кодексом України.
При цьому п 8 ч. 1 ст. 336 МК України визначено, що однією з форм митного контролю є направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.
Так, з метою з'ясування питання про автентичність поданих митному органу документів на зазначені товари було направлено запит до митних органів Чеської Республіки.
22.12.2023 Одеською митницею за вхідним номером 31852/4 отримано лист Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби (від 22.12.2023 року № 26-1/26-04/7.10/3222), щодо отриманої відповіді Генерального митного директорату Чеської Республіки (від 01.12.2023 № 41066-8/2023-900000-213) на запит про надання взаємної адміністративної допомоги у проведенні перевірки дотримання законодавства України з питань митної справи при експорті товарів на підставі контракту з «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7) в особі директора компанії Jakub Bedrich.
За результатом розгляду листа Держмитслужби та опрацювання документів, які надійшли від Генерального митного директорату Чеської Республіки, а також додатків до нього, встановлено наступне.
Співробітниками митного директорату проведено розслідування та з'ясовано фактичне місцезнаходження Jakub Bedrich. Справжня адреса проживання пана ОСОБА_2 (директор «BORKO TRADE HUNGARY», ІНФОРМАЦІЯ_2 ), є муніципалітет resident BORKOVANY 128, 691 75 BORKOVANY,CZ у Чеській Республіці. Однак фактично за даною адресою він не проживає.
Також, співробітниками митного директорату здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності пов'язаної ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС». 19.10.2023 о 10 год. 00 хв. пан ОСОБА_2 з'явився до митниці області Південна Моравія, де було оформлено протокол заслуховування за №539622-4/2023-530000-51.
В ході опитування пана ОСОБА_2 встановлено наступне.
Пан ОСОБА_2 за проханням свого товариша ОСОБА_3 у 2019 році на своє ім'я відкрив банківський рахунок в Угорщині (назву банку не пам'ятає). ОСОБА_4 пояснив пану ОСОБА_2 , що хоче відкрити банківський рахунок в Угорщині, однак для цього йому потрібен громадянин з Європейського Союзу, інакше йому не відкриють банківський рахунок у зв'язку з тим, що він громадянин України.
Також, ОСОБА_3 зазначив, що хоче займатися бізнесом в Угорщині, а саме купувати зерно і сільськогосподарську продукцію, яку він би обмінював на трактори.
У подальшому на початку 2021 року за проханням ОСОБА_3 пан ОСОБА_2 закрив цей рахунок.
Зі слів пана ОСОБА_2 жодних документів на руки за відкриття та закриття банківського рахунку він не отримував, так само як і фінансову винагороду. Разом з тим, пан ОСОБА_2 пояснив, що йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник компанії «BORKO TRADE HUNGARY» та не підписував ніяких документів (окрім випадків відкриття та закриття банківського рахунку в Угорщині за проханням ОСОБА_3 ). Зі слів пана ОСОБА_2 , він не повинен був мати жодних прав підпису, а лише бути працівником з метою управління банківським рахунком.
Виходячи зі свідчень пана ОСОБА_2 встановлено, що ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» зовнішньоекономічний контракт від 29.06.2021 №OXP/290621/B-10 до митних декларацій від 21.07.2021 № UA500130/2021/202250, від 23.08.2021 № UA500130/2021/206536 - є підробленим, оскільки пан ОСОБА_2 його не підписував та не вів жодної фінансово-господарської діяльності угорської компанії «BORKO TRADE HUNGARY KFT» (1171, Hungary, Budapest, Lagasutca 7).
Продавцем та відправником вказаного товару є ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в особі гр. України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 МК України є посадовою особою цього підприємства.
Перебуваючи на посаді керівника підприємства, гр. ОСОБА_1 відповідає за фінансово-господарську діяльність підприємства і зобов'язана забезпечити надання до митного контролю і оформлення документи з достовірною та правдивою інформацією.
Відповідно до відомостей модуля «Провадження в справах про ПМП» АСМО «Інспектор» та інформації, наявної в реєстрі порушників митних правил ЄАІС, гр. ОСОБА_1 протягом 2023 не притягувався до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 482, 483 Митного кодексу України.
Таким чином, на думку Одеської митниці гр.України ОСОБА_1 як керівником ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» вчинені дії, спрямовані на переміщення товару «Ячмінь, українського походження, врожаю 2021 року», вартістю - 13 177 019 грн. з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів підроблений зовнішньоекономічний контракт від 29.06.2021 № OXP/290621/B-10, чим вчинено порушення митних правил, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.
Вимоги, наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі представник Одеської митниці Держмитслужби Анточ Н.О. зазначила, що постанова суду є необґрунтованою, винесеною всупереч вимог ст. 245 КУпАП та ст. 486 МК України про повне, всебічне, об'єктивне з'ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності до вимог закону з огляду на те, що постанова суду 1-ої інстанції про закриття провадження у справі є передчасною, а в діях ОСОБА_1 , яким надано підроблений договір про надання брокерських послуг і на підставі якого були подані до митного оформлення підроблені документи, а саме: контракт від 29.06.2021 № ОХР/290621/В-10, наявні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Посилаючись на викладені обставини, представник митниці Анточ Н.О. просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100% від вартості безпосередніх предметів правопорушення з конфіскацією цих товарів.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, натомість на адресу суду повернулось поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 без вручення з підстав відсутності адресата за вказаною адресою.
Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, а тому справа може бути розглянута за відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях ЄСПЛ також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи неявку ОСОБА_1 в судове засідання, апеляційний суд, керуючись при цьому вимогами ч. 1 ст. 268, ч. 6 ст. 294 КУпАП та з'ясувавши думку представника митного органу, вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення представника Одеської митниці Ревенко Т.А., яка вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновків про наступне.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил, як це передбачено ст. 486 Митного кодексу України (далі МК України), є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону.
Відповідно до приписів ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 ст. 495 МК України встановлює, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1)протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2)поясненнями свідків; 3)поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4)висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Обґрунтовуючи оскаржувану постанову, суд 1-ої інстанції послався на те, що матеріали справи не містять доказів недійсності зовнішньоекономічного контракту від 29.06.2021, у тому числі і з підстав його підробки, як і не доведено поза розумним сумнівом про наявність у ОСОБА_1 будь-якого умислу, направленого на подання підроблених або інших недійсних документів, внаслідок чого суд дійшов висновку про те, що в його діях відсутній склад інкримінованого йому порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Диспозиція ч. 1 ст. 483 МК України передбачає адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Суб'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення передбачає наявність прямого умислу.
Суб'єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами посадові особи цих підприємств.
В свою чергу, апеляційний суд окремо зауважує на роз'ясненні, яке міститься у п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03.06.2005, відповідно до якого судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів.
Підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів.
Декларування, відповідно до вимог ч. 1 ст. 257 МК України, здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до матеріалів справи, митні декларації типу ЕК 10 ДР від 21.07.2021 № UA500130/2021/202250, від 23.08.2021 №UA500130/2021/206536 (попередня МД типу ЕК 10 РР від 01.07.2022 №UA500130/2021/200008) були подані ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС».
Митне оформлення зазначених МД здійснено з наданням документів, які передбачені ст.335 Митного кодексу України (далі-МК України), серед яких: зовнішньоекономічний контракт від 29.06.2021 №OXP/290621/B-10, рахунки проформа від 16.07.2021 №1, від 16.07.2021 №2, коносаменти від 16.07.2021 №4, від 19.08.2021№15.
Відповідно до інформації, зазначеної у МД та товаросупровідних документах встановлено, що продавцем товару є компанія ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43971411, Україна, 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Садова, буд.1, офіс 207) в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора ОСОБА_2 .
При цьому, у графах 9 МД «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» зазначено ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС».
Відтак, у даній справі продавцем товару виступала компанія ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43971411, Україна, 54001, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Садова, буд.1, офіс 207) в особі директора ОСОБА_1 , а покупцем іноземна компанією «Borko Trade Hungary Kft» в особі директора Jakub Bedrich.
Тобто, декларант ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 здійснював декларування товарів, які переміщувались через митний кордон України, а саме: «Ячмінь, українського походження, врожаю 2021 року», вартістю - 13 177 019 грн. на підставі документів, наданих вищезазначеним товариством (зовнішньоекономічних контрактів, рахунків-фактур та коносаментів).
При цьому, відповідно до отриманих митним органом відповідей уповноважених митних органів Чеської Республіки вбачається, що співробітниками митного директорату було здійснено опитування пана ОСОБА_2 щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності та інших деталей, які можуть стосуватись діяльності, пов'язаної з ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС», в ході якого останній пояснив, зокрема, що він на прохання пана ОСОБА_3 (прізвища не знає) підписав документи, необхідні йому для відкриття рахунку в Угорщині, іншого він не знає та не пам'ятає, йому невідомо про те, що він десь значиться як керівник угорської компанії та він не підписував жодних інших документів (а.с. 15-17).
З урахуванням вищевикладених пояснень пана ОСОБА_2 митний орган дійшов висновку про те, що декларантом ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України було надано підроблений зовнішньоекономічний контракту від 29.06.2021 № ОХР/290621/В-10, тобто вчинено дії, спрямовані на переміщення товару через митний кордон України шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів.
На переконання апеляційного суду, вищезазначені пояснення пана ОСОБА_2 не можуть вважатись належним доказом у даній справі, оскільки вони жодним чином не доводять факту підробки зовнішньоекономічного контракту від 29.06.2021 № ОХР/290621/В-10.
Зокрема, факт підробки документів повинен доводитись певними засобами доказування, як наприклад, результатами проведених експертних досліджень, натомість, пояснення особи, яка заперечує факт підпису документів, не може вважатись достатнім та вагомим джерелом доказів в даному випадку.
Окремої уваги вартий той факт, що в матеріалах справи відсутні дані, які б точно ідентифікували особу пана ОСОБА_2 саме як керівника компанії «Borko Trade Hungary Kft», внаслідок чого у суду апеляційної інстанції є обґрунтовані сумніви стосовно того, що уповноваженими особами митного органу було опитано саме особу, яка мала відношення до зовнішньоекономічних операцій компанії «Borko Trade Hungary Kft».
З урахуванням викладеного, апеляційний суд наголошує на тому, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів щодо недійсності зовнішньоекономічного контракту від 29.06.2021 № ОХР/290621/В-10, укладеного між ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 та компанією «Borko Trade Hungary Kft», в тому числі й у зв'язку із його підробкою, а сам суд не наділений повноваженнями встановлювати дійсність чи недійсність зовнішньо- економічного контракту.
Апеляційний суд зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачяться на користь її невинуватості. Суд не може обґрунтовувати своє рішення сумнівами та припущеннями.
Зі змісту протоколів про порушення митних правил не вбачається сумніву у митних органів у справжності інших документів, які були надані декларантом ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 для митного оформлення, зокрема, товаросупровідних та комерційних документів (рахунки проформа від 16.07.2021 №1, від 16.07.2021 №2, коносаменти від 16.07.2021 №4, від 19.08.2021№15).
Подання рахунку-фактури, коносаменту, інших товаросупровідних та комерційних документів передбачено вимогами ст. 335 МК України та до вказаних документів Одеська митниця претензій не має, тобто ставиться вибірково до дійсності документів, поданих під час митного оформлення, декларування.
Апеляційний суд наголошує на тому, що в даному випадку ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» в особі директора ОСОБА_1 були надані усі необхідні документи для здійснення митного оформлення вантажу.
Проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що митним органом не надано беззаперечних доказів того, що саме ОСОБА_1 як директором ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» були вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві дані.
Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб'єктом приватного права та суб'єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов'язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд констатує, що в даному випадку посадовими особами митного органу не було доведено наявності в діях директора ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, зокрема, наявності об'єктивної та суб'єктивної сторони правопорушення у формі вчинення дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару підроблених документів, у зв'язку із чим суд 1-ої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх належним чином, дійшов обґрунтованого та вірного висновку про відсутність в діях директора ТОВ «ОКСФОРТ-ПЛЮС» ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.
Отже, апеляційний суд вважає постанову суду 1-ої інстанції законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці Держмитслужби.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 268, 285, 294 КУпАП, ст.ст. 486, 527, 528, 529 МК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Анточ Н.О. - залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03.09.2024, якою провадження у справі про порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, стосовно ОСОБА_1 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу зазначеного адміністративного правопорушення - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту оголошення є остаточною та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Копіца