Номер провадження: 11-сс/813/758/25
Справа № 523/3608/25 1-кс/523/874/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
29.04.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.03.2025 року, відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеса, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, неодруженого, раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150020000845 від 04.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України,-
установив
Зміст оскарженого судового рішення
Оскарженою ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_9 та відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.05.2025 року, з визначенням розміру застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурором надано матеріали (докази), якими обґрунтовується підозра та які є достатніми для переконання що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою або зменшення розміру застави.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що пред'явлена ОСОБА_8 підозра є необґрунтованою, ризики, на які посилається слідчий у клопотанні недоведені; оскаржувана ухвала не містить в собі обґрунтувань щодо неможливості застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або визначення застави у значно меншому розмірі.
Крім того наголошує, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає із сім'єю.
Позиції учасників апеляційного розгляду
Захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення учасників апеляційного розгляду; дослідивши матеріали судового провадження; обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Мотиви апеляційного суду
Частина 1 ст. 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ої інстанції в межах апеляційної скарги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого умісті Миколаєві перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 62024150020000845 від 04.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.
20.06.2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за кваліфікуючими ознаками -нез'явлення військовослужбовця вчасно до місця служби без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
06.03.2025 року ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
Як зазначив слідчий суддя, що відомостей, які повідомлені прокурором під час розгляду клопотання та змісту самого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 достатньо для висновку про те, що раціональні підстави для підозри у скоєнні зазначеного діяння об'єктивно існують і підтверджують підозру ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Не виявлено чогось необґрунтованого чи довільного і апеляційним судом.
З огляду на вказані вище обставини апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов до правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри та про можливу причетність ОСОБА_8 до інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, дослідженими слідчим суддею, а саме: актом проведення службового розслідування від 24.05.2024; протоколами допиту свідків та іншими матеріалами клопотання в сукупності.
З огляду на вказане апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається із обґрунтованих висновків слідчого судді, у вказаному провадженні існують ризики переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду та вчинити аналогічне кримінальне правопорушення, що у сукупністю із обґрунтованістю підозри є підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Отже, зважаючи на обставини інкримінованого підозрюваному ОСОБА_8 злочину, пов'язаного із порушенням встановленого порядку несення військової служби, вчиненого в умовах воєнного стану, його тяжкості, а також можливої міри покарання, яка може бути йому призначена у разі визнання винуватим (позбавлення волі на строк від 5-ти до 10-ти років), колегія суддів вважає, що рішення суду 1-ої інстанції є законним та прийнятим з урахуванням положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, оскільки є об'єктивні підстави вважати, що на теперішній час існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Окрім того, ризик можливого переховування підозрюваного ОСОБА_8 від суду підтверджується також тим, що 24.06.2024 постановою ст. слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Одесі) ТУ ДБР, розташованої у м. Миколаєві ОСОБА_11 підозрюваний ОСОБА_8 був оголошений у розшук у зв'язку з не встановленням його місця знаходження та лише 06.03.2025 ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України (а.п. 21-22).
При цьому, апеляційний суд зауважує на тому, що ризик це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для кримінального провадження подій та запобіжний захід застосовується саме для запобігання ризиків, тобто до моменту їх настання.
Колегія суддів приймає до уваги посилання сторони захисту про те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, одружений, має неповнолітню дитину, проте зазначені обставини, хоча й характеризують його особу з позитивного боку, але не слугували стримуючим фактором щодо невчинення інкримінованого йому злочину, а тому суттєво не зменшують встановлені апеляційним судом вище ризики та не можуть бути підставою для застосування стосовно нього більш м'якого, ніж тримання під вартою, запобіжного заходу, з огляду також на обставини злочину, у вчиненні якого він підозрюється.
Що стосується посилань захисника та підозрюваного щодо визначення занадто великого розміру застави, колегія суддів зауважує на наступному.
Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з приписами п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскаржуваною ухвалою підозрюваному ОСОБА_8 визначено альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн.
Водночас, на підставі системного аналізу вищевикладених положень кримінального процесуального закону можна дійти висновку про те, що саме слідчий суддя вправі визначити, чи здатна застава у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину) забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної особи, а також зауважити на виключності такого випадку.
Приписи КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують суд на такі критерії, які слід врахувати при визначенні розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; дані про особу підозрюваного; встановлені ризики, відповідно до ст. 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
В даному випадку слідчий суддя вказаних вище вимог закону дотримався та при визначенні застави, врахував специфіку та суспільну небезпеку інкримінованого злочину, відомості про особу підозрюваного, який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, вживав заходи щодо переховування від органу досудового розслідування прийшов до обґрунтованого висновку про те, що саме такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Більш того, розмір застави визначений в межах, передбачених п. 2) ч. 5 ст. 182 КПК України та є фактично мінімальним.
Окремо суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на тому, що положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 цієї статті, тобто запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відтак, з урахуванням того, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, єдиним запобіжним заходом, який може бути застосовано стосовно нього, з огляду на зазначені вище імперативні приписи кримінального процесуального закону України, які були враховані слідчим суддею під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу, є тримання під вартою.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги не встановлено.
Відповідно до п. 1) ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційних скарг сторони захисту немає, оскільки слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_8 на даному етапі досудового розслідування необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, тому оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд, -
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Суворовського районного суду м. Одеси від 06.03.2025 року, відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 62024150020000845 від 04.06.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4