Справа № 461/5869/24 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/3508/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.
30 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Шандри М.М.
суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.
розглянувши у м. Львові у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
У липні 2024 року АТ «Ідея Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором.
Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» суму боргу за кредитним договором у розмірі 76387 грн 98 коп.
Свої вимоги мотивувало тим, що 12.11.2020 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний кредитний договір №ГКД-522897.1. Згідно з кредитним договором його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, та діючими тарифами банку. Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000,00 грн, включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними. Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору). Відповідно до п. 1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі. 08.04.2021 в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007858083 у розмірі 120842 грн. Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем. Позивачем було подано позов про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.03.2023 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором було задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 151875,8 грн та судовий збір у розмірі 2684, 00 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 17.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026, 00 гривень. В постанові Львівського апеляційного суду зазначено, що враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили, у справі №461/5410/23 та встановлені обставини справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення нарахованої плати та простроченої плати за обслуговування кредиту в загальній сумі 26880 грн 12 коп., оскільки такі умови договору є нікчемними. Окрім того, встановивши, що на підтвердження наявності в ОСОБА_1 заборгованості за траншем №G02.10701.007858083 від 08.04.2021, банк надав лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та процентів, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та процентів по кожному платіжному періоду, що, з урахуванням наявності судового рішення, яке набрало законної сили, фактично позбавляє суд можливості навести у рішенні свій розрахунок заборгованості, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у визначеному позивачем розмірі, оскільки нового розрахунку боргу, який би, в тому числі, відповідав рішенню Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2023 у справі №461/5410/23, апеляційному суду не надано. При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі виконання судового рішення у справі №461/5410/23, яким зобов'язано АТ «Ідея Банк» провести перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору №ГКД-522897.1 від 12.11.2020 та кредитного договору №Р25.00608.007163843 від 12.11.2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», платежів, що були сплачені в рахунок плати за обслуговування кредитної заборгованості, остаточний розмір заборгованості буде визначатись банком. Оскільки АТ «Ідея Банк» не надав доказів виконання рішення у справі №461/5410/23 та, відповідно, не надав правильного розрахунку боргу за кредитним договором, заявлений до стягнення розмір кредитної заборгованості не може бути безспірним. 22.05.2024 АТ «Ідея Банк» виконало рішення суду у справі №461/5410/23, було проведено детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №G02.10701.007858083 від 08.04.2021, виконаний станом на 22.05.2024 із зарахуванням сплаченої комісії за обслуговування кредитної заборгованості в рахунок інших платежів за кредитним договором, у тому числі відповідно до умов договору та ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», і відповідно до якого заборгованість відповідача за кредитним договором становить 76 387,98 грн. Разом з тим, станом на дату подання цього позову заборгованість відповідачки після здійснення перерахунку залишається непогашеною, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду. Останній платіж (зарахування) по кредитному договору відповідачкою здійснено 08.04.2024. Розмір заборгованості відповідачки за траншем №G02.10701.007858083 від 08.04.2021, виданим у рамках кредитного договору, станом на 22.05.2024 становить 76 387, 98 грн. Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ). Таким чином, відповідач скористалася кредитними коштами, проте зобов'язання за договором належним чином не виконала, а саме заборгувала позивачеві кошти у загальному розмірі 76387,98 грн, що є простроченим основним боргом.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» суму боргу за кредитним договором у розмірі 76387 грн 98 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» 3028, 00 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на те, що згідно з матеріалами справ № 461/5869/24 та № 461/361/23 позовні вимоги Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 є ідентичними, окрім заявленої до стягнення суми. У своїй апеляційній скарзі на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року у справі № 461/361/23 за позовом акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, апелянтка просила повністю скасувати заочне рішення Галицького районного суду від 20 березня 2023 року по цивільній справі № 461/361/23 за позовною заявою АТ «ІДЕЯ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Постановою Львівського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 461/361/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 вирішено задовольнити, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити. Отже, оскільки постановою Львівського апеляційного суду від 17 травня 2024 року у справі № 461/361/23 рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 березня 2023 року вирішено скасувати повністю та ухвалити нове, яким в задоволені позову відмовлено, вважає, що зі сторони АТ «Ідея Банк» наявне зловживання процесуальними правами, що суперечить принципам цивільного судочинства, що закріплені чинним законодавством.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
АТ «Ідея Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Згідно із ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Судом встановлено, що 12.11.2020 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено генеральний кредитний договір №ГКД-522897.1 /а. с. 5/.
Згідно з кредитним договором його сторони погодили, що банк зобов'язується відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію, в межах котрої надавати йому кредити (транші) на споживчі потреби у розмірі та на умовах, визначених цим договором, та діючими тарифами банку.
Максимальна сума заборгованості позичальника за наданими банком траншами становить 300000,00 грн, включаючи витрати на страхові платежі (у разі наявності). Рішення щодо надання кредитних коштів банком приймається за кожним траншем окремо та зобов'язання банку щодо надання траншів в рамках цього договору є відкличними.
Строк дії кредитної лінії становить 120 місяців з дати її відкриття, строк дії окремого траншу, який надається клієнту в рамках кредитної лінії, становить 60 місяців (п. 1.2. кредитного договору).
У відповідності до п.1.4. кредитного договору за користування траншем позичальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки, збільшена на маржу банку (15%), що на момент підписання кредитного договору становить 19,5% річних, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни визначені згідно з актуальним графіком щомісячних платежів в розмірі 2,5% річних від початкової суми кожного траншу, що буде відображена в графіку платежів у конкретному цифровому виразі.
08.04.2021 в рамках кредитного договору було видано транш за номером №G02.10701.007858083 у розмірі 12 0842, 00 грн. Одночасно з видачею траншу відповідачу було надіслано графік щомісячних платежів за траншем.
04.11.2023 відповідачу направлено вимогу про усунення порушення кредитних зобов'язань. Згідно з даною вимогою АТ «Ідея Банк» вимагало терміново, протягом 30 календарних днів з дня направлення вимоги виконати зобов'язання по кредитному договору. Також відповідачу було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості будуть здійсненні заходи щодо примусового стягнення із відповідача заборгованості за кредитним договором на власний вибір кредитора
Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 20.03.2023 у справі №461/361/23 позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 151 875,80 грн та судовий збір у розмірі 2 684, 00 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 14.12.2023 у справі №461/5410/23 позов ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві, про захист прав споживачів задоволено частково.
Зобов'язано АТ «Ідея Банк» провести перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору № ГКД-522897.1 від 12.11.2020 та кредитного договору № Р25.00608.007163843 від 12.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» платежів, що були оплачені в рахунок комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 17.05.2024 у справі № 461/361/23 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 березня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Ідея Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 4026, 00 гривень.
В постанові Львівського апеляційного суду зазначено, що враховуючи наявність судового рішення, яке набрало законної сили, у справі №461/5410/23 та встановлені обставини справи, колегія суддів доходить висновку про відсутність правових підстав для стягнення нарахованої плати та простроченої плати за обслуговування кредиту в загальній сумі 26880 грн 12 коп., оскільки такі умови договору є нікчемними. Окрім того, встановивши, що на підтвердження наявності в ОСОБА_1 заборгованості за траншем №G02.10701.007858083 від 08.04.2021, банк надав лише відомості щодо загального роз міру несплаченого кредиту та процентів, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та процентів по кожному платіжному періоду, що, з урахуванням наявності судового рішення, яке набрало законної сили, фактично позбавляє суд можливості навести у рішенні свій розрахунок заборгованості, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову АТ «Ідея Банк» про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором у визначеному позивачем розмірі, оскільки нового розрахунку боргу, який би, в тому числі, відповідав рішенню Галицького районного суду м. Львова від 14 грудня 2023 року у справі №461/5410/23, апеляційному суду не надано. При цьому, колегія суддів зауважує, що у разі виконання судового рішення у справі №461/5410/23, яким зобов'язано АТ «Ідея Банк» провести перерахунок здійснених з часу укладення кредитного договору №ГКД-522897.1 від 12.11.2020 та кредитного договору №Р25.00608.007163843 від 12.11.2020, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», платежів, що були сплачені в рахунок плати за обслуговування кредитної заборгованості, остаточний розмір заборгованості буде визначатись банком. Оскільки АТ «Ідея Банк» не надав доказів виконання рішення у справі №461/5410/23 та, відповідно, не надав правильного розрахунку боргу за кредитним договором, заявлений до стягнення розмір кредитної заборгованості не може бути безспірним.
22.05.2024 АТ «Ідея Банк» виконало рішення суду у справі №461/5410/23, було проведено детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором №G02.10701.007858083 від 08.04.2021 виконаний станом на 22.05.2024 із зарахуванням сплаченої комісії за обслуговування кредитної заборгованості в рахунок інших платежів за кредитним договором, у тому числі відповідно до умов договору та ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування», і відповідно до якого заборгованість відповідачки за кредитним договором становить 76 387,98 грн/а. с. 24/.
Останній платіж (зарахування) по кредитному договору відповідачем здійснено 08.04.2024.
Відповідач своїх договірних зобов'язань за кредитним договором не виконала. Розмір заборгованості відповідача за траншем №G02.10701.007858083 від 08.04.2021, виданим у рамках кредитного договору, станом на 22.05.2024 становить 76 387, 98 грн.
Заборгованість відповідача також підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ) /а. с. 21-23/.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористалася кредитними коштами, але свої зобов'язання за договором виконала не у повному обсязі. Загальна сума боргу ОСОБА_1 станом на 22.05.2024 становить 76387,98 грн. Таким чином, відповідач порушила умови договору, тому позов підлягає до задоволення.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких грунтується вимога позивача.
Вказане кореспондується із висновками Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеними у постанові від 13 липня 2023 року у справі № 640/19107/20.
Оскільки спір між сторонами не вирішено, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача заборгованість по кредитному договору у розмірі 76 387,98 грн уже з урахуванням обставин виконання рішення суду у справі №461/5410/23, відтак доводи апелянта про те, що позовні вимоги є ідентичними є необгрунтованими, оскільки у цій справі підстави позову на яких грунтується вимога позивача є іншими.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повний текст постанови складено: 30.04.2025
Головуючий
Судді