Справа № 127/39013/24
Провадження № 22-ц/801/1041/2025
Категорія: 70
Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф.
Доповідач:Матківська М. В.
30 квітня 2025 рокуСправа № 127/39013/24м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
Головуючого: Матківської М. В.
Суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М.
Секретар: Пантелеймонова А. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід,
Рішення ухвалила суддя Романюк Л. Ф.
Рішення ухвалено у відсутності сторін в м. Вінниці
Повний текст рішення складено 24 лютого 2025 року,
Встановив:
В листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, мотивуючи свої вимоги тим, що вона проживала у зареєстрованому 16 червня 2019 року шлюбі із відповідачем, який розірваний рішенням Вінницького міського суду від 10 квітня 2023 року у цивільній справі № 127/30603/22 за її позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
У них в шлюбі народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає та зареєстрований разом з нею.
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року у справі № 127/100/23 з ОСОБА_1 стягнуті на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від його заробітку (доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Неповнолітня дитина ОСОБА_3 є дитиною інвалідом категорії підгрупи «А», клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10: G80.1 Дитячий церебральний параліч, спастична диплегія з неможливістю самостійного сидіння (рухові розлади V рівня), затримка психомовного розвитку, що підтверджується відповідними документами, які вона додала до позову.
Згідно Індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 219, наданої лікарсько-консультативною комісією КНП «ВОКПЛ ім. акад. О. І. Ющенка ВОР» 19 вересня 2024 року, ОСОБА_3 дійсно є дитиною-інвалідом підгрупи «А». Він потребує наступних реабілітаційних заходів та їх реалізації, зокрема: медичної реабілітації (відновна терапія; психіатрична допомога; медичне обстеження); психо-педагогічної реабілітації (консультування, психо-педагогічна діагностика; психологічна та педагогічна корекція); фізичної реабілітації (лікувальний масаж; лікувальна фізкультура); соціальної та побутової реабілітації (навчання основним соціальним навичкам; соціально-побутовий патронаж).
Також дитина потребує технічних засобів реабілітації.
Згідно виписки із медичної карти амбулаторного хворого ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Меділюкс» від 04 жовтня 2010 року та довідки про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Меділюкс» № 9 від 13 листопада 2024 року також вбачається, що ОСОБА_3 потребує медичної реабілітації та постійного домашнього догляду.
Оскільки ОСОБА_3 є дитиною-інвалідом підгрупи А, він повністю залежним від постійного догляду, допомоги та фактично є нездатним до самообслуговування, тому постійний домашній догляд за ним здійснює його мати - позивач у справі, що унеможливлює її працювати та забезпечувати себе і дитину матеріально.
Згідно довідки АБ «Укргазбанк» від 15 листопада 2024 року № 153/122464/2024 ОСОБА_2 працює в АБ «Укргазбанк» з 24 вересня 2013 року і займає посаду головного економіста управління роздрібних продажів відділення № 220/01 АБ «Укргазбанк». З 23 травня 2024 року по 23 листопада 2024 року ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду на дитиною, яка потребує домашнього догляду. Така відпустка позивачу продовжена.
У зв'язку з тим, що у неповнолітньої дитини існують проблеми із здоров'ям - затримка моторного та психо-мовного розвитку, які потребують довготривалого лікування та реабілітації, дитина на постійній основі проходить фізичну терапію в реабілітаційному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (ФОП ОСОБА_4 ), що потребує додаткових зусиль, часу, а також значних матеріальних витрат, які підтверджуються фінансово-обліковими документами.
Також дитина займається індивідуальними заняттями з плавання у басейні «BRO CLUB» двічі на тиждень, починаючи із 11 березня 2024 року, що підтверджується довідкою ФОП « ОСОБА_5 » від 20 листопада 2024 року. Індивідуальне разове заняття з плавання коштує 480,00 грн., оплата за заняття здійснюється у сумі 4800,00 грн. разово за 10 занять, що підтверджується відповідними квитанціями.
Дитина відвідує логопедичні заняття двічі на тиждень з 23 січня 2024 року у ФОП « ОСОБА_6 », що підтверджується відповідною довідкою від 15 листопада 2024 року.
Договором 38782790/Р/24/276/П про забезпечення дитини реабілітаційними послугами від 21 жовтня 2024 року, укладеного між Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради та КНП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради, передбачено, що виконавець зобов'язується надати реабілітаційні послуги для ОСОБА_3 , а замовник зобов'язується відшкодувати вартість реабілітаційних послуг згідно акта наданих послуг та виставленого рахунку відповідно до умов цього договору. Ціна договору становить 10 475,01 грн.
Такі обставини підтверджують, що позивач у справі проживає разом із дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду і опікується нею, що унеможливлює її працювати та забезпечувати себе і неповнолітню дитину матеріально, тому потребує матеріальної допомоги.
Відповідач є молодою людиною працездатного віку, офіційно працевлаштований, так як перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 та має можливість надавати матеріальну допомогу позивачу.
За таких обставин позивач просила стягувати із відповідача на її користь на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом та опікування нею, тобто до 19 вересня 2029 року, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви до суду, а також стягнути судові витрати.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина-інвалід, задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на її утримання аліменти у розмірі 1/6 частки від його заробітку (доходу), щомісячно, протягом всього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікування ним, тобто до 19 вересня 2029 року, починаючи з 28 листопада 2024 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6000,00 грн. витрат на правову допомогу.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави 1211,20 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову та вирішити питання щодо судових витрат.
Зазначив, що рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим, яке постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права; судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що на даний час крім сина ОСОБА_7 на його утриманні перебуває ще двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу - дочка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та він добровільно бере участь у їх вихованні та утриманні.
30 грудня 2022 року між першою дружиною та ним було укладено договір про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх матеріальному забезпеченні і вихованні, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С. А., відповідно до умов якого обидві дочки проживають з ним і перебувають на його утриманні.
Дочка ОСОБА_1 навчається і він оплачує частково її навчання.
Крім того з ним проживає і перебуває на його утриманні мати ОСОБА_10 , яка є пенсіонеркою та має проблеми зі здоров'ям.
Після відрахування з грошового забезпечення аліментів та інших відрахувань, що складає більше 50 %, матеріальної допомоги дітям від першого шлюбу та матері у нього не залишається достатньо грошових коштів для своїх щоденних потреб. Він є військовослужбовцем і також несе витрати на закупівлю тієї амуніції та одягу, якого немає, а також на їжу і засоби щоденної гігієни.
Крім цього ОСОБА_2 отримує соціальну допомогу та їй призначено безкоштовно няню для догляду за дитиною.
Сплачуючи аліменти на спільну із позивачем дитину він розуміє, що відповідно до закону його колишня дружина має право на своє утримання, так як проживає із дитиною-інвалідом, однак такий розмір як 1/6 частина на дружину та 1/4 частина на дитину, а також утримання іще двох дітей від першого шлюбу, залишить його майже без засобів на своє існування, тому вважає, що стягнення з нього 1/6 частки доходів є значним.
У встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача ОСОБА_2 , у якому вона вказала, що під час розгляду справи судом першої інстанції повністю з'ясовані обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а отже рішення суду є законним, обґрунтованим і таким, що постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Чернякова М. А. підтримала апеляційну скаргу, просить задовольнити її.
Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Вдовцова А. Д. заперечила проти задоволення апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додаткового поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 квітня 2023 року, яке набрало законної сили 11 травня 2023 року, у справі № 127/30603/22, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , зареєстрований 16 червня 2019 року Вінницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 178. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишено прізвище « ОСОБА_11 » (а. с. 15-16).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15 грудня 2020 року, актовий запис № 3620, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками є: батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а. с. 17).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 14, 18, 19, 20).
Судовим наказом Вінницького міського суду Вінницької області від 16 січня 2023 року у справі № 127/100/23 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 02 січня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття (а. с. 21).
У позивачки пологи були вкрай важкими (кесарський розтин), стан після народження дитини був дуже важкий, в пологовій залі дитина була заінтубована та проведено ШВЛ, дитина знаходилася у реанімаційному відділенні та відділенні патології новонароджених, що підтверджується відповідними виписками із медичної карти стаціонарного хворого відділення патології новонароджених КНП «ВМКЛ «Центр матері та дитини» № 1614/1975 від 11 грудня 2020 року та випискою з карти розвитку новонародженої дитини № 1614 від 01 грудня 2020 року (а. с. 22-25).
Неповнолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дитиною-інвалідом категорії підгрупи «А», клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10: G80.1 дитячий церебральний параліч, спастична диплегія з неможливістю самостійного сидіння (рухові розлади V рівня), затримка психомовного розвитку, що підтверджується медичним висновком № 4 про дитину-інваліда віком до 18 років, виданим ТОВ «Лікувально-діагностичний центр «Меділюкс» 21 вересня 2024 року, відповідно до якого даний висновок дійсний до 19 вересня 2029 року, дата переогляду: 20 вересня 2029 року (а. с. 28) та індивідуальною програмою реабілітації дитини-інваліда № 129, виданою лікарсько-консультативною комісією КНП «ВОКПЛ ім. акад. О.І. Ющенка» 19 вересня 2024 року, згідно якої ОСОБА_3 дійсно є дитиною-інвалідом підгрупи «А» та потребує наступних реабілітаційних заходів та їх реалізації, зокрема: медичної реабілітації (відновна терапія; психіатрична допомога; медичне обстеження); психо-педагогічної реабілітації (консультування; психо-педагогічна діагностика; психологічна та педагогічна корекція); фізичної реабілітації (лікувальний масаж; лікувальна фізкультура); соціальної та побутової реабілітації (навчання основним соціальним навичкам; соціально-побутовий патронаж). Також дитина потребує технічних засобів реабілітації, зокрема: засоби для пересування (крісла-колісні (коляски) різних типів; палиці; милиці; допоміжні засоби для підіймання; крісла-стільці із санітарним оснащенням); спеціальні засоби для освіти і занять трудовою діяльністю (меблі спеціального призначення; комп'ютерні програми для навчання; спеціальні підручники; література шрифтом Брайля); протезні вироби (ортопедичні вироби; ортопедичне взуття; спеціальний одяг); спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання і спорядження, спортивний інвентар (спеціальні крісла-колісні для занять окремими видами спорту; шведська стінка, інші спеціальні тренажери, спеціальне фізкультурно-спортивне обладнання (а. с. 29-33).
Згідно довідки № 9 від 13 листопада 2024 року про потребу дитини (дитини-інваліда) у домашньому догляді - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потребує домашнього догляду (а. с. 34).
Згідно довідки № 153/122464/2024 від 05 листопада 2024 року ОСОБА_2 працює в АБ «Укргазбанк» з 24 вересня 2013 року, займає посаду головного економіста управління роздрібних продажів відділення № 220/1 АБ «Укргазбанк». З 23 травня 2024 року по 23 листопада 2024 року ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду (а. с. 35). З 24 листопада 2024 року по 24 травня 2025 року ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду (а. с. 102).
Фінансово-облікові документи підтверджують потребу довготривалого лікування та реабілітації дитини на постійній основі, що здійснюється в реабілітаційному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ФОП ОСОБА_4 ), що потребує додаткових зусиль, часу, а також значних матеріальних витрат (а. с. 36-75).
Неповнолітня дитина ОСОБА_3 займається індивідуальними заняттями з плавання у басейні «BRO CLUB» двічі на тиждень, починаючи з 11 березня 2024 року, що підтверджується довідкою ФОП « ОСОБА_5 » від 20 листопада 2024 року. Індивідуальне заняття з плавання коштує 480,00 грн.; оплата за заняття здійснюється в сумі 4800,00 грн. разово за 10 занять, що підтверджується квитанціями про оплату (а. с. 76-78).
Неповнолітня дитина відвідує логопедичні заняття двічі на тиждень з 23 січня 2023 року у ФОП « ОСОБА_6 », згідно довідки ФОП « ОСОБА_6 » від 15 листопада 2024 року (а. с. 79).
Згідно договору 38782790/Р/24/+276/П про забезпечення дитини реабілітаційними послугами від 21 жовтня 2024 року, укладеного замовником Департаментом соціальної політики Вінницької міської ради та виконавцем НКП «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки Вінницької обласної ради» виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати реабілітаційні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 309 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю (зі змінами) для ОСОБА_3 , а замовник зобов'язується відшкодувати вартість реабілітаційних послуг згідно акта наданих послуг та виставленого рахунку, відповідно до умов цього договору. Ціна договору становить 10 475,01 грн. (а. с. 80-81, 82).
Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 від 29 листопада 2024 року старший сержант ОСОБА_1 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 10 листопада 2024 року (наказ № 293 від 10 жовтня 2024 року) та за період з 10 жовтня 2024 року по 31 жовтня 2024 року старшому сержанту ОСОБА_1 нараховано і виплачено грошове забезпечення в сумі 55 595,58 грн. (а. с. 103, 104).
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_3 виданого 17 жовтня 2006 року, про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьком є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_12 (а. с. 113).
Згідно свідоцтва серії НОМЕР_4 виданого 10 вересня 2008 року, про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьком є ОСОБА_1 , матір'ю - ОСОБА_12 (а. с. 114).
На аркуші справи 116 є копія пенсійного посвідчення ОСОБА_10 , якій пенсія призначена за віком, і яка згідно відзиву відповідача ОСОБА_1 є його матір'ю, підтверджуючих цьому документів родинних відносин, стану здоров'я, матеріального стану тощо, відповідачем не надано.
Із рахунку-фактури № СФ-0000168 від 25 серпня 2022 року вбачається, що за надання освітніх послуг, згідно договору № 22/9-В від 05 серпня 2022 року, постачальником послуг ТОВ «Вінницький фаховий коледж менеджменту» для одержувача послуг ОСОБА_8 , платник - той самий, сплачено 7447,50 грн. (а. с. 117). Договір № 22/9-В від 05 серпня 2022 року відповідачем не наданий і в матеріалах справи відсутній.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що позивач проживає разом із дитиною-інвалідом, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, що унеможливлює її працювати та забезпечувати себе і дитину, а тому потребує матеріальної допомоги. У відзиві відповідач вказав на те, що згідно укладеного 30 грудня 2022 року між ним та його першою дружиною договору про визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх матеріальному забезпеченні і вихованні, що посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С. А., обидві його дочки від першого шлюбу проживають з ним і перебувають на його утриманні, проте такого договору відповідач до суду не надав. Також вказав, що на його утриманні знаходиться його мати ОСОБА_10 , яка є пенсіонеркою та має певні проблемі зі здоров'ям, про що доказів також не надав до суду. Також відповідач не надав суду доказів здійснення ним оплати освітніх послуг його дочки від першого шлюбу ОСОБА_8 , тому з урахуванням таких обставин у сукупності, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Апеляційний суд вважає, що такий висновок суду відповідає вимогам законності та обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до частин 8 та 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Сімейним Кодексом України визначені особливості надання утримання дружині, з якою проживає дитина з інвалідністю.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
За правилами ст. 88 СК України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Вказана норма встановлює підстави, за яких виникає зазначене право: один з подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною-інвалідом; дитина не може обходитися без постійного стороннього догляду; цей з подружжя опікується нею; другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Отже, виходячи з аналізу наведеної норми, обов'язковими умовами виникнення права на утримання одного з подружжя, з яким проживає дитина-інвалід, є не тільки наявність в дитини інвалідності, але й неспроможність дитини обходитись без постійного стороннього догляду, а також наявність в другого з подружжя можливості надавати матеріальну допомогу.
Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Як визначено ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).
Положення зазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі наявні у справі докази, які надані позивачем у підставу своїх вимог та відповідачем у їх заперечення, дійшов висновку, що мати дитини - позивач ОСОБА_2 , з якою проживає малолітня дитина-інвалід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленою до 19 вересня 2029 року інвалідністю категорії підгрупи «А», який потребує медичної реабілітації та постійного домашнього догляду, має право на своє утримання від відповідача ОСОБА_1 , який є батьком дитини, а останній як працездатна, фізично здорова особа, спроможний надавати їй таку матеріальну допомогу, тому ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не підтвердженими належними доказами, тому не впливають на висновки суду першої інстанції. Так, доводи апеляційної скарги щодо утримання відповідачем інших осіб - дітей від першого шлюбу та матері, яка є пенсіонеркою, є аналогічними запереченням відповідача, вираженими ним у відзиві на позовну заяву, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.
Відповідач не надав до суду належних доказів, у тому числі нотаріально посвідченого договору, укладеного із першою його дружиною, щодо визначення місця проживання дітей та участь батьків у їх матеріальному забезпеченні та вихованні, на підтвердження його участі у вихованні та утриманні його дітей від першої шлюбу: повнолітньої дочки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка продовжує навчання, та неповнолітньої дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також докази його участі в утриманні матері ОСОБА_10 .
Також відповідач не надав доказів свого матеріального стану, що засвідчували б його заробіток (дохід), тобто, не підтвердив та не довів своїх заперечень щодо не достатності його заробітку (доходу) для сплати аліментів на утримання дружини - позивача у справі.
Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції вірно визначив розмір аліментів на утримання позивача у розмірі 1/6 частки заробітку (доходу) відповідача протягом всього часу опікування неповнолітньою непрацездатною дитиною-інвалідом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, тобто до 19 вересня 2029 року (дати чергового переогляду), починаючи з моменту подачі позову - 28 листопада 2024 року, задовільнивши позов ОСОБА_2 .
За наведених обставин апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального права та із правильним застосуванням норм матеріального права, а тому з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи правильність висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного і керуючись ст. 367, 374, 375, 381-382 ЦПК України, суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 24 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийМ. В. Матківська
СуддіЮ. Б. Войтко
І. М. Стадник
Повний текст судового рішення складений 01 травня 2025 року