Справа №705/707/25
1-кп/705/745/25
30.04.2025 Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с-ща Любашівка Одеської області, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 08.01.2025 близько 15 год. 00 хв. в період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, який в подальшому продовжено Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженим Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України № 2738-IX від 16.11.2022, Указом Президента України № 58/2023 від 06.02.2023, затвердженим Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023, затвердженим Законом України № 3057-IX від 02.05.2023, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023, затвердженим Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженим Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023, який в подальшому продовжено Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024, затвердженим Законом України № 3564-IX від 06.02.2024, Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024, затвердженим Законом України № 3684-IX від 08.05.2024, Указом Президента України від 23 липня 2024 року №469/2024 на 90 діб, який затверджено Законом України від 23.07.2024 № 3891-IX Указом Президента України № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року, який затверджено Законом України № 4024-ІХ від 29.10.2024, перебуваючи, з дозволу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в спальній кімнаті будинку АДРЕСА_2 , будучи в стані алкогольного сп'яніння, побачила як ОСОБА_6 поклав до шухляди тумби, розташованої у вказаній кімнаті, належний його брату ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мобільний телефон «Samsung Galaxy A05s», та в цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення чужого майна, тому вона, переконавшись в тому, що ОСОБА_6 заснув, та за її діями ніхто не спостерігає, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, таємно викрала бувший у використанні мобільний телефон «Samsung Galaxy A05s», модель SM-A057G/DSN, (4GB/ 128GB), імеі 1: НОМЕР_1 , імеі 2: НОМЕР_2 , вартість якого, згідно висновку експерта № 168/25 від 20.01.2025, становила 5149 грн. 80 коп., чим спричинила потерпілому ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вказану суму, після чого з місця події зникла, а викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнала у повному обсязі, щиро покаялася і надала показання, які за своїм змістом відповідають викладеним обставинам вчинення кримінального правопорушення. Пояснила, що 08 січня 2025 року близько 15 години, перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_6 , після спільного вживання алкогольних напоїв побачила, як останній поклав у шухляду тумбочки мобільний телефон «Samsung», належний його брату ОСОБА_7 , та пішов спати. Вона, скориставшись тим, що за нею ніхто не спостерігає, достала з тумби даний телефон, який вирішила забрати собі та пішла з викраденим додому, а в подальшому мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд. Після її викриття працівниками поліції вона добровільно відшкодувала потерпілому завдані збитки. Розуміє тяжкість вчиненого, щиро розкаюється та просить суд суворо її не карати.
Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_5 повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, її покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють та не оспорюють зміст обставин вчинених кримінальних правопорушень, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_5 , її вина у вчиненні кримінального правопорушення, повністю підтверджується доказами, добутими на досудовому розслідуванні та перевіреними в суді у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що перевірені та оцінені судом у відповідності до вимог КПК України, суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та кваліфікує її дії за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню ним та іншими особами нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані, що характеризують особу винної, обставини, які пом'якшують та які обтяжують покарання.
Суд бере до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_5 має вік 49 років, осудна, не одружена, не працевлаштована, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності та не має судимості.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, відповідно до вимог ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини в їх сукупності, враховуючи дані про особу обвинуваченої, позицію потерпілого, який не має будь яких матеріальних та моральних претензій до обвинуваченої, виходячи з принципів розумності покарання, суд вважає за необхідне у вказаному випадку призначити ОСОБА_5 мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, що, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Разом з цим, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винної та її ставлення до вчиненого, а також відсутність до неї претензій від потерпілого, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без реального відбування покарання та без її ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з покладанням на неї обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Відносно обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід не обирався та під час судового розгляду сторонами кримінального провадження відповідні клопотання не заявлялись, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати та цивільний позов у справі відсутні.
Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368-370, 373, 374, 393 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 не обирався.
Речовий доказ - коробку від мобільного телефону «SAMSUNG GALAXY A05S» - повернути ОСОБА_4 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1