Справа № 700/332/25
Провадження № 2-а/700/7/25
30 квітня 2025 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Мельніченко Н.І.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Гордієнка О.В.,
представника відповідача - Купки Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка адміністративну справу №700/332/25 провадження №2-а/700/7/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ВСТАHОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 06.03.2025 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Борисенком Ю.В. складено протокол №006114, на підставі якого було винесено постанову №006114 про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 153 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 544 грн, яку позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки остання була винесена інспектором без повного, належного з'ясування та дослідження всіх обставин, що мають значення для справи та без викладення таких обставин спершу в протоколі, а в подальшому і в оскаржуваній постанові. В протоколі про адміністративне правопорушення №006114 від 06.03.2025 зазначено, що позивач самовільно зрізав 7 дерев, а саме: клен діаметром в пні 46 (міру довжини не вказано), черешня 42 см діаметром в пні, верба діаметром в пні 84 см, верба діаметром в пні 62 см, клен 37 см діаметром в пні, клен діаметром в пні 50 см, верба діаметром в пні 84 см, в адміністративних межах Виноградської ОТГ, за межами населеного пункту. Як вбачається з оскаржуваної постанови, позивач вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 40 Закону України «Про рослинний світ», самовільно (без передбаченого на це дозволу) зрізав 7 дерев, а саме: дерева породи клен діаметром в пні: 46 см, 37 см, 50 см; черешня діаметром в пні 42 см; верба діаметром в пні: 84 см, 62 см, 84 см. Вважає, що дане формулювання не узгоджується із диспозицією норми ст.153 КУпАП, яка визначає знищення, пошкодження, перенесення в інші місця об'єктів рослинного світу. Крім наведеного, позивач звертає увагу суду на те, що відповідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань він є фізичною особою-підприємцем та займається економічною діяльністю (пункти 46.11 та 46.33 класифікатора видів економічної діяльності), яка аж ніяк не пов'язана з охороною, використанням, відтворенням тощо об'єктів рослинного світу, а тому на нього безпідставно накладено штраф у розмірі 544 грн, який складає більше тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (544:17=32), що не узгоджується із санкцією ст.153 КУпАП. Відмітив, що у постанові не вказано, які саме його умисні дії, призвели до порушення ст.40 Закону України «Про рослинний світ», та якими доказами встановлено наявність у його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що йому права, передбачені ст. 268 КУпАП, інспектором не роз'яснено, то розгляд справи відбувся одразу ж після складення протоколу, що позбавило позивача скористатися правовою допомогою. Вважає, що постанова винесена на доказах, які ґрунтуються на припущеннях, оскільки відповідачем - суб'єктом владних повноважень, не встановлені суттєві обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Ухвалою судді від 02.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
15.04.2025 року, представник відповідача ОСОБА_2 , шляхом формування у системі «Електронний суд» подала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого у задоволенні позовних вимог просила відмовити.
В обгрунтування заперечень вказала, що 06.03.2025 року в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю), державним інспектором на території Черкаської області в межах Виноградської сільської територіальної громади, за межами населеного пункту, було виявлено факт здійснення незаконної порубки ОСОБА_1 7 сироростучих дерев, а саме 3 дерева породи верба діаметром в пні 62 см, 84 см та 84 см.; 3 дерева породи верба діаметром в пні 37 см, 46 см та 50 см.; 1 дерево породи черешня діаметром в пні 42 см, що є порушення статті 10 Закону України «Про рослинни світ». Щодо позивача складено протокол №006114 від 06.03.2025 про адміністративне правопорушення. Представник відповідача звертає увагу суду на те, що в протоколі вказано, що ОСОБА_1 роз'яснено права відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, зокрема: користування юридичною допомогою адвоката, іншого фіхівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Отже, твердження позивача стосовно порушення його права та не зазначення про те, що він має право на допомогу адвоката є хибним. Крім того, в протоколі позивач власноруч в графі пояснення особи зазначив: «порушення визнаю» та власноруч його підписав. Оскільки позивач визнав провину, то й було прийнято рішення про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 12:00 год 06.03.2025 в приміщенні адмінбудівлі Виноградської сільської ради, куди і прибув позивач та було винесено постанову №006114 від 06.03.2025. В зв'язку з тим, що позивач є фізичною особою-підприємцем, що зафіксовано в протоколі, тому і застосовано до нього мінімальний розмір накладення штрафу для фізичних осіб-підприємців(32x17 грн = 544 грн). Враховуючи вищевикладене, просить в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, оскільки протокол та постанова винесені Інспекцією відповідно до норм чинного законодавства з їх дотриманням, в протоколі позивач визнав провину та сплатив штраф.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та наполягали на їх задоволенні. Крім того, позивач пояснив, що він вищезазначені дерева не зрізав. 06.03.2025 він їхав на роботу, так як працює по збору та заготівлі молока і, за с.Виноград, біля поля, помітив повалені дерева. Вирішив взяти декілька і, в цей час до нього підійшли незнайомі йому чоловіки та сказали, що складуть на нього протокол, а йому потрібно буде сплатити штраф у розмірі 544 гривні. Він погодився на це, оскільки розумів, що не мав права на ці дерева. В приміщенні сільської ради йому дали підписати протокол. Він підписав документ, не читаючи його та того ж дня сплатив штраф. Наполягає на тому, що дерева не зрізав.
Представник відповідача Купка Наталія Володимирівна в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити. Вважає постанову правомірною, оскільки позивач під час складання протоколу вину у самовільному зрізванні дерев визнав та сплатив за це штраф. Розуміючи, що доведеться відшкодувати збитки державі на суму близько 200 000 грн. вирішив оскаржити постанову. Просить в задоволення позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Відповідно до ст.40 Закону України «Про рослиннийсвіт» порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України.
Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об'єктів рослинного світу.
Відповідно до ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;б) порушенні норм екологічної безпеки; в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля; е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів; з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів; і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам; й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, небезпечних хімічних речовин, радіоактивних речовин та відходів; к) невиконанні вимог охорони територій та об'єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України; л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення; м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я; н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов'язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами; о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Судом встановлено, що 06.03.2025 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Борисенком Ю.В. складено протокол №006114, на підставі якого було винесено постанову №006114 про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 153 КУпАП, відповідно до фабули якого: 06.03.2025 року позивач самовільно зрізав 7 дерев, а саме: клен діаметром в пні 46, черешня 42 см діаметром в пні, верба діаметром в пні 84 см, верба діаметром в пні 62 см, клен 37 см діаметром в пні, клен діаметром в пні 50 см, верба діаметром в пні 84 см, в адміністративних межах Виноградської ОТГ, за межами населеного пункту.
06.03.2025 о 12:00 за наслідками розгляду протоколу №006114 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Борисенком Ю.В., винесено Постанову №006114 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 153 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу як на фізичну особу підприємця у розмірі 544 грн.
Відповідно до змісту постанови №006114, державним інспектором її було винесено лише на підставі Протоколу №006114 від 06.03.2025.
В свою чергу, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, представником відповідача, окрім вищезазначеного протоколу, суду були надані фотозображення, які відображають факт порубки дерев. Жодних пояснювальних написів на вказаних фотозображеннях немає, так само як і в протоколі не зазначено, що на місці події велася фотозйомка. Відповідно вказані фотознімки не можуть бути визнані судом належним і допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 1 статті 9 КУпАП, визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Системний аналіз зазначеного дає підстави суду дійти висновку, що диспозиція ст. 153 КУпАП, визначає порушенням як умисні, так і у формі необережності дії особи по знищенню або пошкодженню зелених насаджень.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а.
Сам факт визнання ОСОБА_1 вини під час складання протоколу не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведеності правомірності свого рішення.
Згідно з положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245).
Водночас, стаття 280 КУпАП, закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна особа в його вчинені, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Слід також зазначити, що за положеннями ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 153 КУпАП, передбачена відповідальність за знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в межах населених пунктів, невжиття заходів для їх охорони, а також самовільне перенесення в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення; пошкодження дерев і чагарників за межами населених пунктів, що не віднесені до лісового фонду, або їх незаконна порубка.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.153 КУпАП, виражається у знищенні або пошкодженні зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об'єктів озеленення в населених пунктах, невжитті заходів для їх охорони, а також самовільному перенесенні в інші місця під час забудови окремих ділянок, зайнятих об'єктами озеленення.
Згідно Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, пошкодження зелених насаджень - це завдання шкоди кореневій системі, стовбуру, кроні, гілкам деревно-чагарникових порід, а також газонам, квітникам, але яка не припинила їх росту.
Таким чином, для кваліфікації діяння особи за ст. 153 КУпАП, нею має бути вчинене хоча б одне з вище перелічених діянь.
Суд зазначає, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 були вчинені дії, які утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 153 КУпАП.
Так, протокол про адміністративне правопорушення №006114 від 06.03.2025 не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
В свою чергу Протокол, яким встановлено порушення позивачем вимог ст.153 КУпАП, складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Борисенком Ю.В. Ця ж особа безпосередньо приймала участь при вирішенні питання щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.153 КУпАП, шляхом винесення оскаржуваної постанови, надавала правову оцінку та перевіряла правильність складання матеріалів справи про адміністративне правопорушення, які особисто нею і були оформлені, що викликає у суду обгрунтовані сумніви у її об'єктивності та неупередженості.
Такі дії можуть свідчити про порушення відповідачем принципу безсторонності при прийнятті рішення, який закріплений, зокрема, приписами статті 2 КАС України.
Згідно з ч.3 ст.286 КАС України, суд, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 не доведена, постанова є протиправною, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги позивача задоволені в повному обсязі, то вся сума сплаченого ним судового збору, підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 5-9, 77, 194, 211, 241, 242, 245, 246, 250, 287КАСУкраїни суд,
Позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Центрального округу про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Борисенка Юрія Васильовича №006114 від 06.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 153 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 544 гривні скасувати, закривши провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Стягнути з Державної екологічної інспекції Центрального округу (код ЄДРПОУ 42149108, адреса: 36039, м.Полтава, вул.Коцюбинського, 6) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 02.05.2025 р.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платників податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: Державна екологічна інспекція Центрального округу, місцезнаходження: вул. Коцюбинського, 6 м.Полтава, код ЄДРПОУ: 42149108.
Суддя Наталія БЕСАРАБ