Справа № 646/12317/24
№ провадження 1-кп/646/611/2025
10 квітня 2025 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020009234 від 23.10.2024 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кириківка Великописарівського району Сумської області, громадянина України, на посаді гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (на момент вчинення кримінального правопорушення), у військовому званні солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020009234 від 23.10.2024 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурором зазначено, що ОСОБА_4 призваний на військову службу за мобілізацією, наказом командира військової частини НОМЕР_1 призначений на посаду гранатометник 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують старшого солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов'язані із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст.ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків він зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною радою України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. ЗО хв. 24.02.2022 строком на ЗО діб, який в подальшому продовжено по теперішній час.
Так, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, достовірно знав та усвідомлював, що повинен неухильно дотримуватись вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, які зобов'язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов'язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 19.05.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово, вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 19.05.2024, самовільно залишив місце несення військової служби, а саме місце розташування 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_3 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, ОСОБА_4 , в період з 19.05.2024 до 10.10.2024, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування 1 механізованої роти механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі ОСОБА_4 обов'язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 10.10.2024 до моменту його прибуття до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві.
Так, ОСОБА_4 , 10.10.2025 року добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби. Також, на адресу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтава надійшла письмова згода командира (начальника) А7017 на продовження проходження ОСОБА_4 військової служби.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався. Кримінальне правопорушення вчинив вперше, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
На підставі вищевикладеного прокурор просив суд звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закрити кримінальне провадження №62024170020009234 від 23.10.2024 за ч. 5 ст. 407 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання, заявлене прокурором та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, зазначив про розуміння ним суті підозри та підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши прокурора та підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 12 КК України злочин вчинений ОСОБА_4 є тяжким злочином, за який передбачене основне покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 КК України, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством У країни, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Згідно ст. 44 КК України та ст. 285 КПК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 286 КПК України звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.
Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Аналогічні норми викладені у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005, відповідно до якого суд зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності, у разі наявності спеціальних обставин, передбачених конкретною нормою закону, якою, у даному випадку, є норма ч. 5 ст. 401 КК України.
Так, в ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 добровільно з'явився до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві та повідомив про вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби, а також отримано письмову згоду командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_6 про можливість продовження підозрюваним проходження військової служби.
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ст. 286 КПК України до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а у разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, - письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби.
З долученої до клопотання письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_4 надав прокурору у кримінальному провадженні свою письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно долученої до клопотання письмової згоди командира військової частини НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_6 , у відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України надав письмову згоду на проходження військової служби ОСОБА_4 на посаді солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_2 військової частини НОМЕР_3 військової частини НОМЕР_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Також, у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що оскільки підозрюваний виявив бажання продовжити проходити військову службу, за наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби останнім, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 5, 401 КК України, ст.ст. 284, 285, 287, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170020009234 від 23.10.2024 року про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України для продовження проходження ним військової служби.
Кримінальне провадження №62024170020009234 від 23.10.2024 року - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_2 після набрання ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , після набрання ухвалою суду законної сили не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_2 для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя - ОСОБА_1