Справа № 646/4004/25
Провадження № 1-кс/646/1091/2025
02 травня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Харківської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за її заявою від 23.04.2025 р.,
30 квітня 2025 року до Основ'янського районного суду міста Харкова через систему «Електронний суд» надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 23.04.2025 року.
В обґрунтування скарги зазначає, що 25.04.2025 року Харківською обласної прокуратурою отримано повідомлення від 23.04.2025 р. про вчинене кримінальне правопорушення в порядку ч.2 ст.382 КК України за фактом невиконання судового рішення процесуальним керівником у кримінальному провадженні №42017220000000097, що перебуває у слідчого Другого СВ (з дислокацією у м.Харків) ТУ ДБР, розташоване у м.Полтаві (далі - ТУ ДБР), яким заявниця просила внести відповідні відомості та розпочати досудове розслідування. Однак, до теперішнього часу відомості, викладені в її заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені, тому просила зобов'язати уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури внести відомості, які містяться в заяві від 23.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Особа, яка подала скаргу, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явивлася, у скарзі зазначила, що скаргу підтримує та просить проводити судове засідання за її відсутності.
Представник Харківської обласної прокуратури в судове засідання не з'явився, від прокурора третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління ДБР ОСОБА_4 до суду надійшла заява, в якій зазначено, що Харківською обласною прокуратурою розглянута заява від 23.04.2025 р. щодо невиконання ухвали Московського районного суду м.Харкова від 04.03.2025 року окремими слідчими другого слідчого відділу (з дислокацією у м.Харкові) територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтава, та встановлено що останніми проводиться та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017220000000097 від 02.02.2017 за ч.1 ст.190, ч.1 ст.192 КК України. Також встановлено, що на виконання ухвали Московського районного суду м.Харкова клопотання від 05.02.2025 р. про проведення слідчих дій у вищезгаданому кримінальному упровадженні розглянуто у ТУ ДБР. Крім того, за результатами розгляду вказаного клопотання скаржниці надано ґрунтовну відповідь від 30.04.2025 р. за №20955-25/15-02-2/9926-25-п, та зазначено щодо відсутності підстав для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, тому просить залишити вказану скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Оскільки учасники кримінального провадження у судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що ОСОБА_3 направила поштовим зв'язком повідомлення, заяву про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025 р. в порядку ст.314 КПК Украни, яка 25 квітня 2025 року була отримана Харківською обласною прокуратурою
Разом із тим, на момент розгляду скарги ані заявнику, ані слідчому судді доказів того, що відомості із заяви про вчинення кримінального правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань не надано.
В той же час, завданням слідчого судді відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Відповідно до висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №818/15/18 (провадження № 11-1466апп18), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, слідчий суддя має з'ясувати обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, перш ніж дійти висновку про наявність бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР необхідно встановити, що подана заява дійсно є заявою про вчинення кримінального правопорушення та містить відповідні відомості.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбаченого, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Згідно з п. 1 глави 1 розділу IІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться відомості про: дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що «встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту».
Крім того, у своїй постанові від 16 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК України визначено, що кримінальне провадження - це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Відповідно до висновку, зробленому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, аналіз положень ст. 214 КПК України, ст. ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
За результатами вивчення та розгляду вказаної заяви ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 23.04.2025 р. уповноваженою особою Харківської обласної прокуратури було прийняте рішення та надано відповідь заявниці (№31/3-10344-25 від 02.05.2025 р.). Крім того, на адресу заявниці уповноваженою особою скеровано Відповідь Слідчого Другого слідчого відділу ТУ ДБР №20955-25/15-02-2/9926-25/п від 30.04.2025 р. про те, що ухвала слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 04.03.2025 р. (справа 643/2514/25) виконана - ТУ ДБР повторно розглянуто Клопотання заявниці від 05.02.2025 р. про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні №42017220000000097 від 02.02.2017 р. за ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 192 КК України та прийнято відповідне рішення, копію якого також було направлено і заявниці до відома.
За таких обставин, на переконання слідчого судді в діях службових осіб Харківської обласної прокуратури відсутня бездіяльність, в розумінні вимог ст. 214 КПК України, тому слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 на бездіяльності посадових осіб Харківської обласної прокуратури по факту невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. за заявою ОСОБА_3 від 23.04.2025 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 214, 218, 303, 306, 307 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Харківської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за її заявою від 23.04.2025 р. та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1