Справа № 646/4015/25
Провадження № 1-кс/646/1094/2025
02 травня 2025 року місто Харків
Слідчий суддя Основ'янського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226100000149 від 29.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України,
До Основ'янського районного суду міста Харкова 30.04.2025 р. через систему «Електронний суд» від прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 надійшло клопотання про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226100000149 від 29.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що 29.04.2025 року о 09:56 до чергової частини ВПД №1 Куп'янського РВП ГУНП в Харіквській області надійшло повідомлення від співробітника ГУНП в Харківській області про те, що 29.04.2025, під час несення служби, за адресою: АДРЕСА_1 , у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено водійське посвідчення з ознаками підробки. З місця події було вилучено посвідчення водія серії № НОМЕР_1 , поміщене до сейф-пакунку №PSP1113448.
В ході досудового розслідування, 29.04.2025 року старшим дізнавачем СД Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_5 було проведено огляд за адресою: АДРЕСА_2 , де у гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено посвідчення водія серії № НОМЕР_1 , яке поміщене до сейф-пакунку №PSP1113448 та належним чином опечатано з підписами усіх учасників слідчої дії та постановою слідчого визнано речовим доказом по кримінальному провадженню №12025226100000149 від 29.04.2025 року.
Відомості про вищевказане правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226100000149 від 29.04.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Оскільки вилучене в ході огляду майно може бути предметом кримінального правопорушення, а також містити на собі сліди кримінального правопорушення, що мають значення в якості речових доказів, з метою забезпечення кримінального провадження шляхом їх збереження для проведення експертних досліджень, прокурор звернувся до суду з вищезазначеним клопотанням.
У судове засідання прокурор не прибув, звернувся до слідчого судді з заявою про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання про арешт майна.
У зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, на підставі ч.4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.
Встановлено, що сектором дізнання Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226100000146 від 29.09.2025 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.4 ст.358КК України.
З протоколу огляду місця події від 29.04.2025, складеного старшим дізнавачем СД ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, встановлено, що за адресою: АДРЕСА_2 , за участю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено посвідчення водія серії № НОМЕР_1 , поміщене до сейф-пакунку №PSP1113448.
Згідно ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно з ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майном може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначались (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до положень ст.ст. 167-169 КПК України вилучене в ході огляду 29.04.2025 р. - є тимчасово вилученим майном.
Відповідно до п. 7 ч.2, ч.1 ст. 132 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, арешт майна.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме, п. 1, п. 3, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей та документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Постановою дізнавача Куп'янського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_6 від 30.04.2025 вилучений предмет визнано речовим доказом.
Положеннями ч.4 ст.170 КПК України передбачена заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Зазначене вище, тимчасово вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому його повернення може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи, що прокурором наданими матеріалами до клопотання доведено, що повернення майна може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих дій, в тому числі проведення відповідних експертиз, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на майно.
При вирішенні питання щодо визначення місця зберігання арештованого майна слідчий суддя виходить з дискреційних повноважень органу досудового розслідування щодо визначення місця зберігання вилученого майна під час досудового розслідування у визначених законодавством межах та керується положеннями Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України від 27 серпня 2010 року № 51/401/649/471/23/125.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Чугуївського відділу Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025226100000149 від 29.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене в ході огляду місця події від 29.04.2025 р. за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було поміщено до спеціалізованого пакету №PSP 1113448, належним чином опечатано з підписами усіх учасників слідчої дії, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження, із подальшим зберіганням майна, відповідно до «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої наказом № 51/401/649/471/23/125 від 27.08.2010.
Визначення місця зберігання вищевказаного майна доручити стороні обвинувачення з урахуванням вимог Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 за № 1104.
Копію ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надіслати слідчому, прокурору.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1