Справа № 635/6447/21
Провадження № 2/635/1284/2025
25 квітня 2025 року смт. Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Миронова Світлана Володимирівна,
відповідач- Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
представник відповідача - Захаров Максим Ігорович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання строкових банківських вкладів та повернення коштів, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», в якій, з урахуванням уточнень, просила:
-визнати протиправними та незаконними дії АТ КБ «ПриватБанк» щодо надання ОСОБА_1 відмовим у розірвання депозитних строкових договорів «Стандарт», укладених на 12 місяців за №SAMDNWFD0071121170601 від 18.04.2016 року на суму вкладу 1652,49 євро та №SAMDNWFD0071920634501 від 23.04.2018 р. на суму вкладу 3199.42 доларів;
-стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на корить ОСОБА_1 спричинену матеріальну шкоду в розмірі 49,58 євро, 95.98 доларів США, 19403,24 грн, а також моральну шкоду в сум 20000 грн.
В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що до 30 квітня 2021 року включно діяв депозитний договір «Стандарт» строковий на 12 місяців N? SAMDNWFD0071121170601 від 18.04.2016 року на суму вкладу 1652.49 євро, укладений між позивачем і відповідачем у відділенні. Крім того, до 29 квітня 2021 року діяв депозитний договір «Стандарт» строковий на 12 місяців N? SAMDNWFD0071920634501 від 23.04.2018 року на суму вкладу 3199.42 доларів, укладений між позивачем і відповідачем у відділенні. Згідно п. 21 Депозитних договорів ОСОБА_1 мала право повернути вклад «протягом 5 календарних днів після дати закінчення кожного строку вкладу. Якщо закінчення строку вкладу припадає на вихідний день, то виплата вкладу здійснюється в перший робочий для Банку день». Період повернення вкладу по Депозитному договору N?l складає з 1 по 5 травня 2021 року включно, а по Депозитному договору N?2 складає з 30 квітня по 4 травня 2021 року включно. Інформація про термін дії договорів була зазначена в мобільному додатку по вкладам «Мої вклади» і системі Приват24. Крім того, інформація про закінчення термінів дії договорів і продовження на нові терміни зазначена у виписках за договорами АТ КБ «ПриватБанк» від 13.08.2021 року. За допомогою смс-інформування від відповідача ОСОБА_1 дізналася, що договори були автоматично продовжені на новий термін, вже через одну добу після закінчення їх строку і навіть у вихідні дні, у травневі свята, які були 1,2,3,4 травня. У зв?язку з тим, що з 29 квітня по 11 травня 2021 року позивач хворіла на гострий синусит, що підтверджено відповідною медичною документацією, а 1,2,3,4,8,9,10 травня 2021 року - вихідні дні, в перший робочий день 11 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача у Пісочинське відділення з проханням повернути депозити по закінченню строку. Спеціаліст по обслуговуванню клієнтів відповідача відмовила у поверненні депозитів, посилаючись на те, що ОСОБА_1 начебто запізнилася на день, і договори депозитів були автоматично продовжені. Після звернення у відділення заявка на розторгнення договорів була прийнята відповідачем, але в задоволенні безпідставно відмовлено. Вказані договори позивач укладала при інших життєвих умовах, які на даний час змінились. На даний час позивач має дитину, сплачує кредит на житло, а також втратила право на отримання житлової субсидії. У зв'язку з порушеннями відповідача, позивачу завдано матеріальну шкоду, яка обрахована останньою в розмірі 49,58 євро, 95.98 доларів США, 19403,24 грн (упущена вигода внаслідок відсутності субсидії) та моральну шкоду на суму 20000 грн., у зв'язку втратою сну та спокою.
Викладені обставини також містяться в письмових поясненнях позивача щодо позову.
Представником відповідача надано письмові пояснення щодо позовної заяви, в яких зазначається, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якою укладено строкові депозитні договори N? SAMDNWFD0071121170601 від 18.04.2016 року та N? SAMDNWFD0071920634501 від 23.04.2018 року. Строк дії депозиту в сумі 1652,49 євро - до 30.04.2021 року. Строк дії депозиту в сумі 3199,42 доларів США - до 29.04.2021 року. Так, у відповідності до виписки по рахункам строковий вклад в сумі 1652,49 євро продовжено 03.05.2021 року, строковий вклад в сумі 3199,42 доларів США продовжено 02.05.2021 року. У відповідності до положень депозитних договорів, а саме пунктів 14-21 та 4-5 визначено: Продовження вкладу на новий строк. Після закінчення строку вкладу Банк має право перерахувати кошти з депозиту на вклад "До запитання". Якщо після закінчення 3-х календарних днів після надходження грошей на вклад "До запитання" Ви не запитали суму вкладу або її частину, Ви доручаєте Банку перерахувати всю суму коштів з вкладу "До запитання" на депозит. При цьому процентна ставка за вкладом на новий термін відповідає ставці, що діє у Банку для новооформлюваних вкладів даного найменування та терміну на дату зарахування коштів на депозитний рахунок. Новий термін вкладу обчислюється з дати надходження грошей на депозит із вкладу "До запитання". Якщо Банк не перерахував кошти з депозиту на Ваш вклад "До запитання", то вклад автоматично продовжується ще на один строк. Строк вкладу продовжується неодноразово без Вашої явки до Банку. Новий термін вкладу починається з дня, наступного за датою закінчення попереднього термін вкладу. Таким чином, у відповідності до норм закону та положень депозитних договорів банком було продовжено вклад на суму 1652,49 євро - 03.05.2021 року (останній день 30.04.2021 року) та вклад на суму 3199,42 доларів США - 02.05.2021 року (останній день 29.04.2021 року). Вважав, що позивачем не надано доказів про вимогу повернути вклад не тільки в дату відповідно до договору, а й в будь-яку іншу дату. Положеннями підписаних з позивачем договорів чітко встановлені умови продовження та повернення вкладу. Посилання позивача на те, що вона перебувала на лікарняному, з огляду на умови депозитних договорів, не є підставою для поновлення чи переривання строку на звернення з вимогою про виплату вкладу. Також, позивачем до позову не надано доказів перебування на лікарняному взагалі. Вважав, позовні вимоги необґрунтованими, а укладений між сторонами договір розірваним з моменту звернення позивача до суду з позовом про повернення коштів.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали, просили задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 18.08.2021 провадження у справі відкрито.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28.10.2021 призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 09.12.2021 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 13.12.2021 призначено проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 17.01.2022 витребувано докази.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 за N 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ, територіальна підсудність справ Харківського районного суду Харківської області та визначена за Полтавським районним судом Полтавської області.
На підставі ухвали Полтавського районного суду Полтавської області від 27.02.2024 дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16.04.2024 справу прийнято до провадження судді Савченка Д.М.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11.11.2024 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами укладено депозитні договори №SAMDNWFD0071121170601 від 18.04.2016 на суму вкладу 1478,34 євро та N? SAMDNWFD0071920634501 від 23.04.2018 на суму вкладу 3000,00 доларів США зі строком дії один рік, які неодноразово продовжувались.
Відповідно до п.14 депозитного договору №SAMDNWFD0071121170601 (далі Договір 1) та п. 4.1. депозитного договору N? SAMDNWFD0071920634501 (далі Договір 2), «По окончании срока вклада Банк имеет право перечислить средства с депозита на Ваш вклад «До востребования»…
Згідно з п.15 договору 1 та п. 4.2 договору 2 «Если по истечении 3-х календарных дней после поступления денег на вклад «До востребования» Вы не востребовали сумму вклада или ее часть, Вы поручаете Банку перечислись всю сумму средств с вклада «До востребования» на данный депозит…»
Відповідно до п.16 договору 1 та п.4.3 договору 2 «Если Банк не перечислил средства с депозита на Ваш вклад «До востребования», то вклад автоматически продлевается еще на один срок. Срок вклада продлевается неоднократно без Вашей явки в Банк. Новый срок вклада начинается со дня, следующего за датой окончания предыдущего срока вклада»
Відповідно до п.17 договору 1 та п.4.4 договору 2 «Продление вклада производится без оформления дополнительных соглашений к договору.»
Також, відповідно до п.п. 20-23 договору 1, п.п. 5.1.-5.3. договору 2: «Досрочное востребование вклада не предусмотрено. Вы можете востребовать вклад в течение 5 календарных дней после даты окончания каждого срока вклада. Действие договора прекращается с выплатой Вам всей суммы вклада вместе с процентами… Если окончание срока вклада приходится на выходной день, то выплата суммы вклада производится в первый рабочий для Банка день.»
За змістом договору 1 та договору 2, враховуючи попередню пролонгацію зазначених договорів, строк дії депозиту в сумі 1652,49 євро - до 30.04.2021, строк дії депозиту у сумі 3199,42 доларів США - до 29.04.2021.
Відповідно до листа представника відповідача (а.с.200-201), позивачка звернулась до банку з вимогою про повернення вкладів 11 травня 2021 року.
Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного хворого №766, що видана КНП Пісочинської селищної ради «Центр первинної медичної допомоги №2 Харківського району», ОСОБА_1 хворіла на гострий синусит з 29.04.2021 по 11.05.2021.
Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні доказів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
При цьому застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Отже, вимогами процесуального закону визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Належним чином дослідити поданий стороною доказ, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування - це процесуальний обов'язок суду.
При цьому обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності.
Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, водночас визначення належності відповідачів, а також обґрунтованості позовних вимог є процесуальним обов'язком суду, який той виконує під час розгляду справи.
Щодо спірних правовідносини сторін на момент їх виникнення діяло наступне правове регулювання.
Принцип свободи договору визначено частиною першою статті 627 ЦК України, якою визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (частина перша статті 1059 ЦК України).
Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського строкового вкладу банк зобов'язаний видати вклад та нараховані проценти за цим вкладом із спливом строку, визначеного у договорі банківського вкладу (стаття 1060 ЦК України).
Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу. Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (стаття 1061 ЦК України).
Таким чином, строковий договір банківського вкладу покладає на банк обов'язок прийняти від вкладника суму коштів, нарахувати на неї проценти та повернути ці кошти з процентами зі спливом встановленого договором строку.
Закінчення строку дії договору банківського вкладу не звільняє банк від обов'язку повернути (видати) кошти вкладникові.
Згідно зі статтею 1070 ЦК України за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. Сума процентів зараховується на рахунок клієнта у строки, встановлені договором, а якщо такі строки не встановлені договором, - зі спливом кожного кварталу.
Проценти, передбачені частиною першою цієї статті, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором, - у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.
Банківський вклад (депозит) - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку, які підлягають виплаті вкладнику відповідно до законів України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу).
Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту (пункт 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Положення № 516).
Укладення договору банківського рахунку та договору банківського вкладу (депозиту) може здійснюватися відокремленим підрозділом банку - юридичної особи за наявності належним чином оформленої уповноваженим особам довіреності на підписання документів (пункт 2.9 Положення № 516).
Банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунка поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. Договір банківського рахунку та договір банківського вкладу укладаються в письмовій формі. Один примірник договору зберігається в банку, а другий банк зобов'язаний надати клієнту під підпис (пункти 1.8 та 1.9 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493 (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Інструкція № 492).
У пункті 10.1 Інструкції № 492 передбачено порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред'явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.
Відповідно до статей 526, 530, 598, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Як встановлено судовим розглядом, спір між сторонами виник у зв'язку з безпідставною, як на думку позивачки, відмовою банку повернути депозитні вклади після закінчення строку дії депозитних договорів та заподіянням у зв'язку з цим позивачці матеріальної та моральної шкоди.
Водночас суд не може погодитися з позицією позивачки щодо безпідставної відмови банку в поверненні депозитів, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом, між сторонами діяли депозитні договори від 18.04.2016 на суму вкладу 1478,34 євро та від 23.04.2018 на суму вкладу 3000,00 доларів США зі строком дії один рік, які неодноразово продовжувались.
Питання продовження строку вкладу на новий термін врегульовано п.п. 14-17 договору від 18.04.2016 та п.п. 4.1.-4.4. договору від 23.04.2018, згідно з якими (мовою оригіналу):
«По окончании срока вклада Банк имеет право перечислить средства с депозита на Ваш вклад «До востребования»… Если по истечении 3-х календарных дней после поступления денег на вклад «До востребования» Вы не востребовали сумму вклада или ее часть, Вы поручаете Банку перечислись всю сумму средств с вклада «До востребования» на данный депозит… Если Банк не перечислил средства с депозита на Ваш вклад «До востребования», то вклад автоматически продлевается еще на один срок. Срок вклада продлевается неоднократно без Вашей явки в Банк. Новый срок вклада начинается со дня, следующего за датой окончания предыдущего срока вклада… Продление вклада производится без оформления дополнительных соглашений к договору.»
Порядок повернення вкладу врегульовано п.п. 20-23 договору від 18.04.2016, п.п. 5.1.-5.3. договору від 23.04.2018, а саме (мовою оригіналу):
«Досрочное востребование вклада не предусмотрено. Вы можете востребовать вклад в течение 5 календарных дней после даты окончания каждого срока вклада. Действие договора прекращается с выплатой Вам всей суммы вклада вместе с процентами… Если окончание срока вклада приходится на выходной день, то выплата суммы вклада производится в первый рабочий для Банка день.»
Таким чином, укладеними між сторонами депозитними договорами визначено:
- автоматичне продовження строку вкладу на новий термін у разі невитребування клієнтом суми вкладу після завершення строку дії договору;
- неможливість дострокового повернення вкладу;
- можливість витребування вкладу протягом 5 календарних днів після дати завершення кожного строку вкладу; при цьому у випадку, коли завершення строку вкладу припадає на вихідний день, виплата суми вкладу здійснюється у перший робочий для банку день.
Згідно з наданими відповідачем відомостями, з якими погодилась позивачка, строк дії депозиту в сумі 1652,49 євро - до 30.04.2021, строк дії депозиту у сумі 3199,42 доларів США - до 29.04.2021.
Відповідно до умов укладених між сторонами депозитних договорів позивачка мала право вимагати повернення вкладів протягом 5 календарних днів після дати закінчення кожного строку вкладу.
Тобто останній день вимагати повернення вкладу в сумі 1652,49 євро - 05.05.2021, вкладу в сумі 3199,42 доларів США - 04.05.2021.
Оскільки 04.05.2021 був вихідним днем, то виплата вкладу перенесена на перший робочий день, тобто на 05.05.2021.
Таким чином, останнім днем повернення обох депозитів було 05.05.2021.
Як встановлено судом, позивачка звернулась до банку з вимогою про повернення вкладів 11 травня 2021 року, тобто на шостий день після закінчення передбаченого депозитними договорами 5-денного строку, у зв'язку з чим банк відповідно до положень договорів автоматично продовжив строки вкладів на новий термін і відмовив у достроковому поверненні вкладів.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки продовження строку дії депозитних договорів відбулось у відповідності з умовами укладених між сторонами депозитних договорів, порушення зобов'язання з боку банку в цій частині не вбачається.
Посилання позивачки на поважність причин неможливості своєчасного звернення до банку щодо витребування вкладів, оскільки в період з 29.04.2021 по 11.05.2021 вона проходила лікування у зв'язку з гострим синуситом, судом до уваги не беруться, оскільки укладеними між сторонами депозитними договорами, які є обов'язковими для виконання, не передбачено можливості врахування поважності причин неможливості витребування вкладу у встановлений строк, а також передбачена неможливість дострокового повернення вкладу. Єдиним наслідком незвернення з вимогою про повернення вкладу у встановлений строк є продовження дії вкладу на новий термін.
Позивачка була обізнана з відповідними умовами договорів, погодилася з ними, про що свідчить її власноручний підпис у тексті договорів.
Оскільки дострокове повернення вкладів є неможливим відповідно до умов депозитних договорів, відмова банку у достроковому поверненні вкладів позивачці не може розглядатися як порушення умов зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, продовжуючи строк спірних вкладів на новий термін і відмовляючи позивачці у достроковому поверненні вкладів, діяв відповідно до умов укладених між сторонами депозитних договорів, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати протиправними та незаконними його відмови у достроковому розірванні спірних депозитних договорів.
Відповідно до частини 1 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Оскільки протиправності в діях відповідача щодо продовження строку вкладів на новий термін та відмови у достроковому поверненні депозитів не встановлено, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Надаючи оцінку доводам позивачки в обґрунтування неправомірності дій банку, суд виходить з наступного.
Як зазначено вище, умовами укладених сторонами депозитних договорів передбачена неможливість дострокового повернення вкладів безвідносно до будь-яких поважних причин, у зв'язку з чим доводи позивачки про те, що вона опинилась у складній життєвій ситуації, мала гостру потребу в поверненні власних коштів, разом із дитиною постійно хворіли, виплачувала довготерміновий іпотечний кредит, втратила право на субсидію тощо не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідний обов'язок банку достроково повернути позивачці вклади відсутній, таке повернення було можливим виключно через прояв банком доброї волі, яку останній проявити не забажав і у достроковому поверненні вкладів позивачці відмовив.
Доводи про те, що обмеживши доступ позивачки до власних заощаджень, відповідач порушив її право власності, закріплене Конституцією України, до уваги не приймаються, оскільки суперечать умовам добровільно укладених між сторонами депозитних договорів щодо неможливості дострокового повернення вкладів; з цими умовами позивачка погодилась, власноручно підписавши договори.
Посилання на статтю 525 ЦК України, згідно з якою одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, є безпідставними, оскільки умови депозитних договорів в односторонньому порядку банком не змінювались, і односторонньої відмови від зобов'язання зі сторони банку не вбачається, оскільки банк діяв відповідно до умов укладених з позивачкою депозитних договорів.
Посилання на ст.ст. 1058, 1060 ЦК України щодо обов'язку банку видати вклад на першу вимогу до уваги не приймаються, оскільки частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено два види банківських вкладів - на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) і на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).
Обов'язок банку повернути вклад на першу вимогу стосується вкладу на вимогу, водночас у даній справі між сторонами укладено договори строкового вкладу, який не передбачає такого обов'язку банку.
Посилання позивачки на несправедливість умов депозитних договорів судом до уваги не приймаються, оскільки згідно з презумпцією правомірності правочину, визначеною статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Водночас вимоги про визнання правочину недійсним позивачкою не заявлені, рішення суду про визнання недійсними депозитних договорів не надано.
Щодо посилання позивачки на порушення банком умов договорів, оскільки до спливу 5-денного строку після закінчення договорів вони були продовжені на новий строк, суд зазначає, що такі дії банку відповідають приписам пунктів 4.1., 4.2. договору від 23.04.2018 та п.п. 14, 15 договору від 18.04.2016, згідно з якими після закінчення строку вкладу банк має право перерахувати кошти з депозиту на вклад «До востребования». Якщо після спливу 3-х календарних днів після надходження коштів на вклад «До востребования» клієнт не витребував суму вкладу, він доручає банку перерахувати всю суму коштів з вкладу «До востребования» на даний депозит.
При цьому, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, перерахування коштів на вклад «До востребования» і продовження депозиту на новий строк не впливає на право клієнта витребувати депозит протягом 5 календарних днів з дня закінчення його строку, як це передбачено пунктом 21 договору від 18.04.2016 та пунктом 5.2. договору від 23.04.2018.
Посилання позивачки на наявність підстав звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання відповідно до статті 617 ЦК України до уваги не приймаються, оскільки вказана норма не є релевантною у справі, що розглядається, бо витребування вкладу є правом, а не обов'язком позивачки.
Порушення, на думку позивачки, відповідачем її права на звернення, не організація належним чином процесу роботи з клієнтами, неможливість подачі письмового звернення про повернення вкладу не мають значення для вирішення справи.
Інші доводи позивачки не є суттєвими і не впливають на правильність вирішення справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, судом надано відповідь на головні аргументи позивачки.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а позивач був звільнений від сплати судового збору при пред'явленні позову, тому судові витрати залишаються за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 264-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання строкових банківських вкладів та повернення коштів - відмовити.
Судові витрати залишити за рахунок держави.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Повне рішення складено 02.05.2025.
Суддя Д.М. Савченко