Справа № 645/2204/25
Провадження № 1-кс/645/543/25
01 травня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222020000016 від 28.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.365-2 КК України,
До суду надійшло клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222020000016 від 28.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.365-2 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначила, що Немишлянською окружною прокуратурою м.Харкова 28.03.2025 внесено відомості до ЄРДР за № 42025222020000016 на підставі заяви ОСОБА_4 щодо протиправних дій арбітражного керуючого-санатора ТОВ «Вечірні зорі» ОСОБА_5 , яким безпідставно включено до балансу підприємства нерухоме майно, належне ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що спричинило тяжкі наслідки у вигляді незаконного відчуження майна, належного ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .
Вказує, що допитаний в ході досудового розслідування потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що він був засновником та тривалий час керівником ТОВ «Вечірні зорі» (Код ЄДРПОУ 19465530), діяльність відповідно до КВЕД - ресторанний бізнес, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Станом на 01.03.2023 було 2 засновника ТОВ, ОСОБА_4 та спадкоємець долі у Товаристві - ОСОБА_6 , у кожного частка 1/2. З початку повномасштабного вторгнення, директор та працівники ТОВ «Вечірні Зорі» годували військових, щодня готували та передавали через волонтерів обіди на передову. При цьому витрачалася велика кількість електроенергії. Потерпілому в усній розмові було повідомлено, що за електроенергію можна не платити, а потім подати заяву до Міністерства оборони на оплату витрат на електроенергію. В результаті станом на 01.07.2023 заборгованість за оплату електроенергії складала 525 390,26 грн. З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року по травень 2023 року рахунків за електроенергію у паперовому вигляді не надходило, а надходило через систему електронного документообігу до якої мав доступ лише бухгалтер підприємства, яка виїхала з Харкова. Окрім цього, було з'ясовано, що для покриття витрат на електроенергію за рахунок коштів Міністерства оборони, необхідно було заздалегідь заявляти про ці витрати і укладати контракт.
Оскільки грошей у ТОВ «Вечірні зорі» на погашення заборгованості за електроенергію не було, було прийнято рішення про виведення з власності ТОВ належних йому приміщень, про переоформлення ТОВ на третю особу. Так, між представником ТОВ «Вечірні зорі» за довіреністю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з іншої сторони 27.03.2023 укладено договори купівлі-продажу нежитлової будівлі, інших нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Харків, вул. Харківських дивізій, 21 - будівля ресторану «Вечірні зорі», технічні приміщення; окрім цього, ТОВ «Вечірні зорі» було переоформлено на третю особу - ОСОБА_8 , який отримав 100% часток в Товаристві, та призначив себе директором. Також було змінено юридичну адресу ТОВ.
22 травня 2023 ПрАТ «Харківенергозбут» звернувся до Господарського суду
Харківської області із позовом до ТОВ «Вечірні зорі» про стягнення заборгованості за електроенергію, а в подальшому, 05.06.2023 було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (справа N 922/2096/23). ПрАТ «Харківенергозбут» 27.06.2023 звернувся до Господарського суду із заявою про визнання ТОВ «Вечірні зорі» банкрутом через наявність заборгованості та просив суд призначити арбітражного керуючого ОСОБА_5 (справа N 922/2696/23).
У березні 2024 року арбітражним керуючим запропоновано суду запровадити процедуру санації Товариства, оскільки розмір заборгованості невеликий. Окрім цього, з'явився невідомий інвестор, який був готовий внести 97 261 грн. рахунок для збільшення статутного капіталу ТОВ, що і було затверджено судом, інвестор вніс цю суму та був введений до складу засновників із часткою 76%, яка відповідала розміру частини статутного капіталу, на яку внесено грошові кошти: інші 24% залишилися на новому власникові Товариства.
В подальшому, в травні 2024 року арбітражний керуючий нібито виявив, що за кілька місяців до початку процедури банкрутства фірма переоформила своє майно і звернувся до суду про визнання правочину недійсним.
Рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2024 визнано
недійсним договір про продаж майна, нерухомість повернута у власність ТОВ.
Через поважний вік, юридичну неосвіченість та шире бажання відновити роботу підприємства у листопаді 2024 року ОСОБА_4 погасив борг ТОВ перед Харківенергозбутом зі своєї картки та карток своєї сім?ї і повністю перерахував Харківенергозбуту суму боргу та пені, більш ніж 700 тисяч гривень. Після чого суд виніс ухвалу, що план санації виконано і справу закрито. А гроші, які вніс інвестор на збільшення статутного капіталу ТОВ, пішли на винагороду арбітражного керуючого. Так в результаті внесення 97 тисяч гривень інвестором придбано 76% частки Товариства, а отже, і нерухомості, належної Товариству, вартістю понад 200 тисяч доларів США.
ОСОБА_4 , як колишній власник, заплатив борг, через який було запроваджено процедуру банкрутства, водночас втратив 76% свого бізнесу, який вів понад 54 років, та 76% вартості майна. Надалі, інвестор із переважною часткою в Товаристві провів без участі другого засновника збори, звільнив його з посади директора та призначив нового директора. відомості про що внесено до ЄДРПОУ.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_6 повідомила, що вона є засновником ТОВ «Вечірні зорі», відповідно до свідоцтва про право на спадщину після померлого чоловіка, ОСОБА_9 , який був засновником ТОВ «Вечірні Зорі» разом із ОСОБА_4 ; діяльність відповідно до КВЕД ресторанний бізнес, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Станом на 01.03.2023 було 2 засновника ТОВ, ОСОБА_4 та спадкоємець
долі у Товаристві - ОСОБА_6 , у кожного частка 1/2 з початку повномасштабного вторгнення, потерпіла та сім?я вихали до Німеччини, повернулись наприкінці жовтня 2022 року: що відбувалося на підприємстві за цей час, їй відомо тільки зі слів ОСОБА_4 : про те, що є заборгованість по сплаті електроенергії, їй повідомив ОСОБА_4 на початку 2023 року.
З метою збереження майна Товариства, між представником ТОВ «Вечірні зорі» за довіреністю ОСОБА_7 та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з іншої сторони 27.03.2023 укладено договори купівлі-продажу нежитлової будівлі, інших нежитлових приміщень, розташованих за адресою: місто Харків. вул. Харківських дивізій. 21 будівля ресторану «Вечірні зорі», технічні приміщення; окрім цього, ТОВ «Вечірні зорі» було переоформлено на третю особу - ОСОБА_8 , який отримав 100% часток в Товаристві, та призначив себе директором; також, змінено юридичну адресу ТОВ.
ПрАТ «Харківенергозбут» 27.06.2023 звернувся до Господарського суду із заявою про визнання ТОВ «Вечірні зорі» банкрутом; судом у провадженні призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (справа N922/2696/23). У березні 2024 року запроваджено процедуру санації Товариства, інвестором внесено 97261 грн. рахунок для збільшення статутного капіталу ТОВ, його введено до складу засновників із часткою 76%, яка відповідала розміру частини статутного капіталу, на яку внесено грошові кошти; інші 24% залишилися за ОСОБА_8 ; в травні 2024 року арбітражний керуючий звернувся до суду про визнання правочину недійсним з купівлі-продажу приміщень ТОВ «Вечірні Зорі», рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2024 визнано недійсним договір про продаж майна, нерухомість повернуто Товариству. У листопаді 2024 року ОСОБА_10 погасив борг ТОВ перед Харківенергозбутом, повністю перерахував Харківенергозбуту суму борту та пені (приблизно 700 тисяч гривень), господарським судом винесено ухвалу, про закриття провадження. Надалі інвестор із переважною часткою в Товаристві проведено без участі другого засновника збори, звільнено його з посади директора, призначено нового директора, відомості про що які внесено до ЄДРПОУ.
Прокурор вказує, що внаслідок протиправних дій арбітражного керуючого ОСОБА_5 , які потягли за собою ухвалення рішення судом про безпідставне визнання договорів купівлі-продажу недійсними та повернення майна Товариству, хоча саме ОСОБА_4 було погашено заборгованість, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 були позбавлені права власності на нерухоме майно, а також позбавлені корпоративних прав у ТОВ «Вечірні Зорі», що має ознаки «рейдерського захвату» Товариства.
Зазначає, що згідно із інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, нежитлова будівля літ «А-2», загальною площею 2135,5 кв.м., нежитлові будівлі літ. «Б-1», площею 87,7 кв.м., літ. «В-1» площею 71,7 кв.м., літ «Г-1» площею 111,3 кв.м., літ. «Д- 1» площею 1,8 кв.м., літ «Е-1» площею 35,8 кв.м., літ «Ж-1» площею 14,8 кв.м., літ «3- 1» площею 26,1 кв.м., загальною площею 349,2 кв.м., розташовані за адресою: місто Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 21, належали на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Вечірні Зорі» (код ЄДРПОУ 19465530), відповідно до договору купівлі-продажу серія та номер 276-В, виданому 21.06.1995 12-ю ХДНК, р№ 1-3 876.
В подальшому, згідно із договорами купівлі-продажу від 27.03.2023, укладеними між представником ТОВ «Вечірні зорі» за довіреністю ОСОБА_7 з одного боку та ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з іншої сторони, вищезазначені нежитлові приміщення та будівлі передано у власність по 1/2 частки приватним особам, безпосередньо ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (договори с/н №№1538, 1534 видані 27.03.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_12 ); рішенням господарського суду Харківської області від 27.08.2024 визнано недійсним договір про продаж майна, нерухомість повернуто Товариству, про що внесено відомості до Реєстру, а саме: Департаментом реєстрації Харківської міської ради 22.10.2024 зареєстровано припинення речового права на вищезазначене майно, про що внесено відповідну інформацію до Реєстру за індексним номером 75726790.
18.04.2025 старшим слідчим СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_13 було проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Харківських Дивізій, 21, яким були оглянуті приміщення нежитлової будівлі літ «А-2», загальною площею 2135,5 кв.м., нежитлової будівлі літ. «Б-1», площею 87,7 кв.м., літ. «В-1» площею 71,7 кв.м., літ «Г-1» площею 111,3 кв.м., літ. «Д-1» площею 1,8 кв.м., літ «Е-1» площею 35,8 кв.м., літ «Ж-1» площею 14,8 кв.м., літ «3-1» площею 26,1 кв.м., загальною площею 349,2 кв.м.
Постановою старшого слідчого СВ ВП №2 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_14 вищезазначені приміщення були визнані речовим доказом.
Прокурор вказує, що з метою всебічного, повного та об'єктивного проведення досудового розслідування під час досудового розслідування може виникнути необхідність у призначенні експертизи об'єктами дослідження яких буде зазначене майно.
В зв'язку з чим, з метою досягнення дієвості цього провадження та забезпечення в подальшому відшкодування шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, запобігання відчуження майна, прокурор звернувся до суду із даним клопотанням, в якому просив накласти арешт на нежитлову будівлю літ «А-2», загальною плошею 2135,5 кв.м., нежитлові будівлі літ. «Б-1», площею 87,7 кв.м.. літ. «В-1» площею 71.7 кв.м., літ. «Г -1» площею 111,3 кв.м., літ. «Д-1» площею 1,8 кв.м., літ «Е-1» площею 35,8 кв.м., літ «Ж-1» площею 14,8 кв.м., літ «З-1» площею 26,1 кв.м., загальною плошею 349,2 кв.м., розташовані за адресою: місто Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 21, право власності на які зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вечірні Зорі» (місто Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 21, код ЄДРПОУ 19465530), шляхом заборони розпорядження, відчуження вказаного майна (заборони на внесення до Реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких змін щодо вказаного майна).
Власник майна ТОВ «Вечірні Зорі» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання клопотання був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Неприбуття в судове засідання власника майна відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Прокурор у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали справи, вважає, що клопотання про арешт майна задоволенню не підлягає, в зв'язку з наступним.
За змістом ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства, держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і судового розгляду.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно із ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається з матеріалів клопотання, в цьому кримінальному провадженні арешт накладається на майно оскільки органом досудового розслідування встановлено, що вказані нежитлові приміщення є об'єктом кримінального правопорушення та відповідає критеріям речового доказу, регламентованим ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України вбачається, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст.173 КПК України передбачено перелік обставин, які підлягають врахуванню при вирішенні питання про арешт майна, в тому числі, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, врахуванню підлягає: 1) правова підстава для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; 3) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 4) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Однак зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням про арешт майна не дотримався.
Як вбачається з клопотання прокурора, підставою накладення арешту на майно є забезпечення відшкодування шкоди потерпілим, а також запобігання відчуження майна.
Посилаючись в клопотанні на те, що вказане нерухоме майно є об'єктом кримінально правопорушення та відповідає критеріям речового доказу, регламентованим ст. 98 КПК України, прокурор повинен був зібрати і надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Між тим, жодних належних та допустимих доказів цьому в клопотанні про арешт майна і в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься, а саме в матеріалах провадження відсутні відомості, які б давали розумні підстави та підозри вважати, що зазначені об'єкти нерухомого майна були об'єктом кримінально протиправних дій.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта нерухомого майна, ТОВ «Вечірні зорі» належить на праві власності нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля літ «А-2», загальною плошею 2135,5 кв.м., а також нежитлові будівлі літ. «Б-1», площею 87,7 кв.м.. літ. «В-1» площею 71.7 кв.м., літ. «Г -1» площею 111,3 кв.м., літ. «Д-1» площею 1,8 кв.м., літ «Е-1» площею 35,8 кв.м., літ «Ж-1» площею 14,8 кв.м., літ «З-1» площею 26,1 кв.м., загальною плошею 349,2 кв.м., розташовані за адресою: місто Харків, вул. Харківських Дивізій, буд. 21. При цьому, як вбачається з наданої інформації, право власності ОСОБА_4 та ОСОБА_6 припинено на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 року по справі №922/2696/23 (922/1736/24).
Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 року по справі №922/2696/23 (922/1736/24) задоволено позов ТОВ «Вечірні зорі» до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсним правочину. Визнано недійсними договори купівлі-продажу від 27.03.2023, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , реєстрові №1534, №1538, укладені між ТОВ "Вечірні Зорі" та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення становища сторін у початковий стан, а саме: повернуто на користь ТОВ "Вечірні Зорі" наступне майно: нежитлові будівлі літ. «А2», заг. пл. 2135,5 кв.м., літ. «Б-1», пл. 87,7 кв.м., літ. «В-1», пл. 71,7 кв.м., літ. «Г-1», пл. 111,3 кв.м., літ. «Д-1», пл. 1,8 кв.м., літ. «Е-1», пл. 35,8 кв.м., літ. «Ж-1», пл. 14,8 кв.м., літ. «З-1», пл. 26,1 кв.м., загальною площею 349,2 кв. м., адреса: АДРЕСА_1 , та повернуто на користь ОСОБА_4 та ОСОБА_6 фактично сплачені суми за недійсними правочинами. Стягнуто з відповідачів судовий збір. Рішення суду набрало законної сили 27.09.2024 року.
Докази скасування вказаного судового рішення в матеріалах клопотання відсутні.
Прокурор у судовому засіданні вказала, що вказане судове рішення не оскаржувалося.
Як вбачається з доданого до клопотання протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_4 від 07.04.2025, який вказав, що ані він, ані ОСОБА_6 рішення Господарського суду Харківської області від 27.08.2024 по справі №922/2696/23 не оскаржували.
Прокурор також вказала, що у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222020000016 від 28.03.2025 року жодній особі не повідомлено про підозру.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до вимог ч.1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Таким чином, слідчий суддя враховує, що станом на час розгляду клопотання нерухоме майно, на яке просить накласти арешт прокурор, належить ТОВ «Вечірні зорі», а юридичний спір між ТОВ «Вечірні зорі» та ОСОБА_4 , ОСОБА_6 про визнання недійсним правочину вирішено рішенням суду, яке набрало законної сили. При цьому, давати оцінку законності і обґрунтованості рішення суду можуть тільки суди апеляційної і касаційної інстанції.
Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (наприклад, рішення ЄСПЛ у справі «Беєлер проти Італії» від 05.01.2000, заява № 33202/96). При цьому будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (рішення ЄСПЛ у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, заява № 8793/79).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» (Hentrich v. France)» від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, пункт 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пункти 4962, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у права осіб повинно забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пункти 69, 73, Series A № 52).
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Згідно із частиною одинадцятою статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Частиною першою статті 173 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.
Слідчий суддя в даному випадку враховує вимоги ч. 3 ст. 132, ч. 1 ст. 173 КПК України та виходить з принципу змагальності, відповідно до якого кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, та дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт зазначеного вище нерухомого майна, оскільки прокурор не довів необхідність арешту майна,
Враховуючи вищевикладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України,
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025222020000016 від 28.03.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.365-2 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та оголошено 02.05.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1