Справа № 634/49/25
Провадження № 2/634/85/25
Категорія 40
02.05.2025 року
Сахновщинський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Зимовського О.С.,
за участю секретаря - Лісняк С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Сахновщина Харківської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просять стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року у розмірі 69440,00 грн., судові витрати в виді судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.07.2021 року відповідачем в особистому кабінеті на сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі ТОВ «МІЛОАН»), подано заявку на отримання кредиту № 3732865. Законодавством України передбачено оформлення кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 3732865 від 29.07.2021 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на сайті Товариства. Таким чином, відповідач уклав договір про споживчий кредит № 3732865 від 29.07.2021 року з ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 16000,00 грн. Проте відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов'язання. 11.11.2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги №12Т, ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за кредитним договором № 4732673 від 17.08.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». Згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» становить 69440 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 16000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 51840,00 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1600,00 грн.
Ухвалою Сахновщинського районного суду Харківської області від 21.01.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 04.02.2025 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, разом з позовною заявою подав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, а у разі неявки в судове засідання відповідача ухвалити рішення в заочному порядку.
Відповідач, у судове засідання не з'явилася, надав відзив на позовну заяву в якому зазначає, що не погоджується з викладеними у позовній заяві обставинами, вважає її безпідставною та необґрунтованою. На переконання відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявний в матеріалах справи Кредитний договір (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що він підписувався електронним підписом уповноваженої на те особою (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов'язковим реквізитом електронного документа. Наголошує, шо він не укладав Кредитний договір в редакції, яку долучає представник позивача, відповідно не погоджував процентну ставку та інші умови кредитування. Жоден доказ по справі не підтверджує те, що саме с цими кредитними умовами він ознайомився та розумів при зверненні до позивача. Також зазначає, що заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 51840 грн. не є співрозмірною сумі кредиту в сумі 16000 грн., суперечать принципам розумності та добросовісності, тому при ухваленні рішення просить зменшити розмір відсотків, щонайменше до розміру заборгованості за кредитом. Вимогипозивача про стягнення боргу за нарахованою комісією в розмірі 1600 грн. не підлягають задоволенню, оскільки умови кредитного договору про комісією є нікчемними. Крім того, зазначає про відсутність доказів перерахування йому кредитних коштів. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу також заперечує, оскільки вони є не співмірними з заявленими позовними вимогами, тому просив відмовити в задоволенні позовних.
У поданій до суду відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що відповідач при оформленні кредиту зазначив свої персональні дані, зокрема ідентифікаційний номер платника податків, паспортні дані, адресу місця реєстрації (проживання), адресу електронної скриньки. Отже, одноразовий ідентифікатор, як і лог підпису Кредитора (логи (лог-файли) - містять інформацію про роботу сервера і зберігають в собі певні дії користувача або програми), зафіксовано у Кредитному договорі, переданому первісним кредитором Позивачу у pdf.форматі, проте є зашифрованими, у зв'язку із чим при стандартному перегляді в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС Електронний суд чи під час друку не відображається та цю інформацію можна переглянути через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів (ADOBE READER). Відповідачем до поданого відзиву на позовну заяву та не надав жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору, або спростування факту перерахування та отримання ним кредитних коштів. Відповідно до норм чинного законодавства ТОВ «МІЛОАН» на виконання умов договору про споживчий кредит № 3732865 від 29.07.2021 перерахувало Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 в сумі 16000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52418183 від 29.07.2021, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповідачем не стверджується, що останній ніколи не мав карткового рахунку, який зазначено у платіжному дорученні № 52418183 від 29.07.2021, за № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Щодо нарахування відсотків та комісії позивач вважає, що у спірному випадку строк кредитування пролонговувався та максимально міг бути продовженим на 60 днів, а тому проценти за користування кредитом слід нараховувати на 24 днів (строк початкового кредитування) + 60 днів продовження строку кредитування на стандартних (базових) умовах). Відповідно до п. 1.5.1. Кредитного договору, комісія за надання кредиту: 1600.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Таким чином, з урахуванням умов Кредитного договору до позовної заяви додано Відомість про щоденні нарахування та погашення, яка підготовлена ТОВ «МІЛОАН», з урахуванням даних бухгалтерського обліку цієї компанії, з відображенням деталізованого розрахунку заборгованості, який містить період та складові суми заборгованості. Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «МІЛОАН», сума боргу відповідача перед ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 69440,00 грн., із яких:- заборгованість за тілом кредиту становить 16000,00 грн.; - заборгованість за відсотками становить 51840,00 грн.; - заборгованість за комісією становить 1600,00 грн.; - заборгованість за пенею становить 0,00 грн. Також зазначає про наявність в матеріалах справи доказів щодо відступлення права вимоги за даним кредитним договором, про що було письмово сповіщено відповідача. Договір відступлення прав вимоги не визнаний недійсним у встановленому порядку. Щодо витрат на правничу допомогу зазначає, що позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову. На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі та без фіксації процесу за допомогою технічного засобу.
Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Як вбачається з анкети-заяви на кредит № 3732865 від 29.07.2021 року ОСОБА_1 погоджено умови кредитування: сума - 16000,00 грн, строк - 24 дні, комісія за надання -10% одноразово, ставка процентів -1% за кожен день користування. Також, в цій анкеті-заяві зазначено ідентифікаційний номер ОСОБА_1 : НОМЕР_2 , паспорт НОМЕР_3 , номер мобільного телефону та електронна пошта, адреса місця реєстрації та проживання, а також місце роботи (а.с.9).
29.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №3732865, який укладено в електронній формі, відповідно до умов якого позикодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором на строк, визначений пунктом 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у пункті 1.2 договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений пунктом 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Сума кредиту становить 16000,00 грн. Кредит надається строком на 24 дні з29.07.2021 року. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 22.08.2021 року.
Сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити позичальник за цим договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 5440,00 грн в грошовому виразі та 8471,00 % річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у пунктах 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 21440.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі (пункт 1.5 договору).
Комісія за надання кредиту 1600,00 грн, яка нараховується за ставкою 10% від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом 3840,00 грн, які нараховуються за ставкою 1% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункти 1.5.1-1.5.2 договору).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1 договору).
Цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв'язку, наданими Позичальником Товариству. (пункти 6.1, 6.2 договору).
Цей Договір, що складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п.2.1 цього Договору. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що повне виконання зобов'язань повинно відбутись не пізніше дати встановленої п.1.4 Договору. Якщо зі спливом 3-го дня з моменту укладення цього Договору кредитні кошти не будуть відправлені Товариством та/або не будуть отримані Позичальником у відповідності з визначеним способом надання кредиту, дія цього Договору може бути припинена достроково з відповідним відображенням в Особистому кабінеті (пункт 7.1 договору).
Договір підписано відповідачем в електронному вигляді електронним підписом 29.07.2021 року о 19:47 год., одноразовим ідентифікатором S73283, він містить його податковий номер, паспорт, адресу, електронну адресу, номер мобільного телефону (а.с. 24-28).
За графіком платежів (додаток №1 до Договору про споживчий кредит №3732865 від 29.07.2021 року) дата платежу 22.08.2021 року, кредит - 16000,00 грн, комісія за надання кредиту - 1600,00 грн, проценти - 3840,00 грн, загальна вартість кредиту- 21440,00 грн. (а.с. 28 зв. бік).
Згідно паспорту кредиту №3732865 (додаток №2 до Договору про споживчий кредит №3732865 від 29.07.2021 року) сторонами погоджено основні умови кредитування: Тип кредиту: кредит. Сума кредиту: 16000.00 грн. Строк кредитування: 24 днів. Мета отримання: задоволення потреб Позичальника не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов'язків найманого працівника . Спосіб надання: переказу на Картковий рахунок. Забезпечення не застосовується. Власний платіж споживача: не передбачається.
Додаткова інформація: Позичальник (споживач) може продовжити строк кредитування: на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1.00 відсотків за кожен день користування кредитом. На стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 Договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник (споживач) продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних 12 (базових) умовах проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом.
Також матеріали справи містять платіжне доручення № 52418183 від 29.07.2021 року про сплату ТОВ «Мілоан» на рахунок ОСОБА_1 на рахунок НОМЕР_1 суму 16 000,00 грн, призначення платежу - кошти згідно договору 3732865 (а.с. 31).
11.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір відступлення права вимоги № 12-Т, за умовами якого ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача за кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року на загальну суму заборгованості 69440,00 грн. (а.с.11, 13-20).
Платіжними інструкціями №1913 від 29.12.2021 року, №1923 від 23.12.2021 року, №1893 від 16.12.2021 року, №1855 від 09.12.2021 року, №1777 від 02.12.2021 року, №27 від 25.11.2021 року, №1756 від 19.11.2021 року, №1752 від 19.11.2021 року підтверджується факт сплати ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ТОВ «МІОЛАН» за договором відступлення права вимоги № 12-Т від 11.11.2021 року (а.с. 35-36).
За розрахунком позивача ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором станом на 11.11.2021 року в розмірі 69440,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту - 16000,00 грн, заборгованість за відсотками - 51840,00 грн., заборгованість за комісією - 1600,00 грн.
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на адресу ОСОБА_1 направив претензію, в якій вимагав сплатити заборгованість за кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року на загальну суму заборгованості 69440,00 грн. (а.с.33).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 6 цього Кодексу передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Пунктами 5 - 7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.
Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.
Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З кредитного договору №3732865 від 29.07.2021 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
Факт підписання одноразовим ідентифікатором S73283 29.07.2021 року о 19:47 договору про споживчий кредит №3732865 від 29.07.2021 року та додатків №1 та №2 до нього відповідачем підтверджується, переглянувши електронну копію договору з додатками через програмне забезпечення, призначене для читання PDF файлів (ADOBE READER).
Оскільки цей договір укладено на сайті позикодавця, та ОСОБА_1 підписав його одноразовим ідентифікатором S73283 29.07.2021 року о 19:47, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором без здійснення входу на сайт товариства такий договір не був би укладений.
Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).
Договір містить податковий номер ОСОБА_1 і саме такий зазначив у відзиві відповідач. Також в договорі зазначено адресу місця реєстрації відповідача, яка повністю співпадає з інформацією, отриманою судом в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, тобто ці дані є актуальними та дійсно відповідачу.
Доказів того, що банківська картка з номером НОМЕР_1 , зазначена у платіжному дорученні № 52418183 від 29072021 року не належить відповідачу, та на неї не було перераховано кредитні кошти за договором, ОСОБА_1 на спростування отримання кредитних коштів не надано.
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.
Позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору №3732865 від 29.07.2021 року та отримання відповідачем ОСОБА_1 коштів у сумі 16000,00 грн.
На підставі викладеного вище суд вважає доводи відповідача щодо ненадання позивачем доказів укладення договору в електронній формі та перерахування йому кредитних коштів необґрунтованими.
Позикодавець, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконав умови кредитного договору №3732865 від 29.07.2021 року, натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання з повернення коштів за договором не виконав.
Оскільки відповідачу надано в кредит грошові кошти у розмірі 16000,00 грн шляхом перерахування суми позики на банківську картку, суд вважає що наявні підстави для стягнення з нього на користь позивача заборгованість за тілом кредитного договору №3732865 від 29.07.2021 року в розмірі 16000,00 грн.
Щодо стягнення комісії в розмірі 1600, 00 грн. суд зазначає наступне.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин 1, 2, 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Між тим, оскільки товариством не було зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які була встановлена комісія за видачу кредиту, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19, у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) та постанові Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 344/3078/23 (провадження № 61-15548св23) щодо оцінки правомірності встановлення у кредитному договорі умови про щомісячну плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування).
Отже, вказані витрати у сумі 1600,00 грн стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача не підлягають.
Щодо позовних вимог в частині стягнення відсотків за договором суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла позики (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 51840,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
При цьому законодавство визначає різні поняття: як «строк договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).
Частиною четвертої статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено:
«право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання».
За умовами кредитного договору №3732865 від 29.07.2021 року сторони погодили строк кредитування 24 днів з 29.07.2021 року по 22.08.2024 року (пункти договору 1.3, 1.4).
Разом з тим сторонами погоджено порядок та умови пролонгації кредитного договору, яка не може перевищувати загалом 60 днів (пункт договору 2.3.)
Також сторонами погоджено у договорі процентну ставку, яка застосовується на строк кредитування з 29.07.2021 року по 22.08.2024 року в розмірі 1.00 відсотка за кожен день строку користування кредитом, так і стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом в розмірі 5,00 відсотків за кожен день строку користування кредитом, яка застосовується в разі пролонгації договору (пункти договору 1.5, 1.6).
Особливості нарахування процентів визначені пунктами 2.2, 2.3 даного договору.
Зазначені умови також відображені в паспорті споживчого кредиту №3732865.
Доказів того, що відповідач не продовжував користуватися кредитними коштами після визначеного сторонами строку кредитування (після 22.08.2021 року) позивачем не надано, тому в суду відсутні підстави вважати, що кредитний договір не було пролонговано.
Таким чином у первісного кредитора були всі законні підстави нараховувати відповідачу проценти за користування кредитом з 29.07.2021 року по 22.08.2024 року в розмірі 1.00 відсотка за кожен день строку користування кредитом так і після спливу зазначеного строку в розмірі 5,00 відсотків за кожен день строку користування кредитом.
За таких обставин, суд приходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за відсотками по кредитному договору №3732865 від 29.07.2021 року в розмірі 51840, 00 грн.
Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки в користь позивача заборгованість за кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року в розмірі 67840,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16000,00 грн., відсотки за користування кредитом - 51840,00 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Матеріали справи свідчать, що 01.11.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Стародуб І.В. укладено Договір про надання правової допомоги № 42649746 (а. с. 21-23).
30.12.2024 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Стародуб І.В. укладено додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги № 42649746.
Також 30.12.2024 року сторонами складено акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг), відповідно до якого адвокатом надано такі послуги: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Д ДІДЖИ ФІНАНС» - 1,5 год, 2250 грн; складання позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором 3 год, 3000 грн; формування додатків до позовної заяви -1 год, 750 грн (а. с. 8).
Відповідно до положень частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до положень ч. 1, п.п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Як установлено в ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини 3 статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04, пункт 268) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).
Враховуючи значення справи для сторін, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для виконання такої роботи адвокатом суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до 2000 грн. При визначені розміру судових витрат суд враховує, що зазначена справа є типовою для фінансової установи, а тому покладення наведеної Товариством суми лише на одного відповідача не відповідає вимогам розумності та справедливості. Виключних обставин, що потребували такого значного часу (6 годин) на підготовку позовної заяви та відповідних додатків до неї, адвокатом не наведено.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин з відповідача у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) заборгованість за кредитним договором №3732865 від 29.07.2021 року в розмірі 67840,00 грн (шістдесят сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (07405, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ: 42649746, IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ОКСІ БАНК» МФО: 325990) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2366,58 грн. та витрат на правничу допомогу в розмірі 2000 грн., а разом 4366,58 грн. (чотири тисячі триста шістдесят шість гривень 58 коп.).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду в тридцяти денний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: