Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/3717/25
Провадження № 1-кп/644/625/25
30.04.2025
Іменем України
30 квітня 2025 року м. Харків
Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 2б приміщення Індустріального районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000347 від 17.03.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Дворічна Дворічанського району Харківського району, громадянки України, з вищою освітою, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
29.04.2025 у провадження судді ОСОБА_1 надійшов обвинувальний акт, складений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000347 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 29.04.2025 призначено підготовче судове засідання на 30.04.2025 у вказаному кримінальному провадженні № 22023220000000347 від 17.03.2023, на виконання положень ч. 1 ст. 314 КПК України
На адресу Індустріального районного суду м. Харкова надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з посиланням на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та задля забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої (а.с. 34).
У підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі вказаного обвинувального акту, посилаючись на його відповідність вимогам КПК України, та підтримала надане до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 з метою забезпечення її належної процесуальної поведінки, зазначивши, що підозра у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України є обґрунтованою, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшилась та продовжує існувати, з огляду на тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі наявний ризик переховування, з метою уникнення відповідальності. Обізнаність обвинуваченої про місця проживання свідків скоєння кримінального правопорушення, показання яких надані під час досудового слідства, свідчить про існування загрози впливу на свідків, зокрема шляхом погроз та залякувань задля зміни чи спотворення їх показань га стадії судового розгляду. вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім цього, враховуючи наявність достатність підстав вважати, що обвинувачена добровільно співпрацювала з окупаційною владою, толерантно віднеслась до захоплення частини території України, вбачається ризик того, що вона може вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України. Враховуючи вказане, прокурор просила продовжити запобіжний захід тримання під вартою, оскільки обрання менш суворих запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства, не буде достатнім для запобігання наведеним ризикам та не в змозі у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої і унеможливити настання ризиків, передбачених п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 , який представляє інтереси на підставі ордеру серії АН № 1670046 від 30.04.2025, не заперечував проти призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22023220000000347 від 17.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 . Щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 заперечував, посилаючись на те, що клопотання не обґрунтоване, таке, що не підлягає задоволенню з таких підстав. По-перше, не доведено ризики зазначені прокурором, та відсутні докази того, що більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам, оскільки вони за своєю суттю в значній мірі залежать від правосвідомості особи. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, і до ОСОБА_4 застосовний не можу бути, оскільки злочин у скоєнні якого її обвинувачують є не тяжким, покинути країну з метою уникнення покарання обвинувачена також не може, оскільки вона не має родичів у ЄС, та закордонного паспорту, має міцні соціальні зв'язки: доньку та її сім'я, мати померлого чоловіка, яка потребує догляду. Крім цього, ОСОБА_4 має постійне місце роботи, де позитивно характеризується, постійне місце реєстрації як ВПО, та є особою, яка постійно потребує медичного догляду. Захисник зазначив, що ризик знищення, спотворення та приховування будь-яких доказів не доведений прокурором, оскільки обвинувачена щиро розкаюється у скоєному, визнає вину та протягом досудового розслідування проявляла повну співпрацю зі стороною обвинувачення, не здійснюючи жодних посягань на речові докази. Щодо ризику впливу на свідків зі сторони обвинуваченої, то захисник виключає таку можливість, обгрунтовуючи це тим, що усі свідки допитані під час досудового розслідування, їх показання викладені у протоколах допиту, що унеможливлює будь-який вплив на них. Оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023220000000347 від 17.03.2023 завершено, обвинувачена позбавлена бажання та можливості будь-яким чином здійснювати перешкоди у кримінальному провадженні, що унеможливлює дію ризику згідно п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, захисником зазначено, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення прокурором не обгрунтований, будується виключно на припущеннях та носить гіпотетичний характер, тому сторона захисту вважає, що клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою не вмотивоване, та просить суд врахувати характеристику обвинуваченої, її стан здоров'я, відсутність закордонного паспорту тощо, та відмовити у задоволенні клопотання про продовження обвинуваченй ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Заразом, у випадку позитивного вирішення клопотання прокурора, сторона захисту просить обрати запобіжний захід із можливістю внесення застави.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проти призначення судового розгляду за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 22023220000000347 від 17.03.2023 не заперечувала, щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно неї заперечувала, підтримала позицію захисника та пояснила, що не має на меті перешкоджати слідству, впливати на свідків, або залишати територію України, обгрунтовуючи це сталими сімейними зв'язками, новим місцем роботи та станом здоров'я.
Заслухавши думки учасників процесу, перевіривши обвинувальний акт на його відповідність вимогам ст. 291, 293 КПК України, вивчивши заявлене прокурором клопотання та додані до нього документи, суд дійшов такого висновку.
Підстав для прийняття рішення відповідно до п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України не вбачається.
Кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду м. Харкова, підстав для його закриття, зупинення або повернення обвинувального акту немає, обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 27, ч. 1 ст. 31, ст. 35 КПК України кримінальне провадження слід розглядати у відкритому судовому засіданні одноособово судом.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачують у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22023220000000347 від 17.03.2023.
Судом установлено, що в ході досудового розслідування стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківського слідчого ізолятору», ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 на 60 днів, а саме до 02.05.2025 включно із визначенням розміру застави - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн (а.с. 38-47, 84-85).
27.03.2025 ухвалою Харківського апеляційного суду ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2025 скасовано, застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 02.05.2025 включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.3 ст.198 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим кодексом.
Обґрунтованість пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження не закінчено, а навпаки, лише розпочате, строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчується 02.05.2025.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Суд бере до уваги обставини визначені ст. 178 КПК України, зокрема, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких злочинів, за яке законом передбачене покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
Окрім наявності обгрунтованої підозри, існують ризик переховування обвинуваченої ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду, а також ризик незаконного впливу на свідків, що вбачається з такого.
Обвинувачена ОСОБА_4 є уродженкою смт. Дворічна Дворічанського району Харківської області, громадянкою України (а.с. 89-90), зареєстрована за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67, 91, 92, 96), наразі, зі слів обвинуваченої вдова, офіційно не має на своєму утриманні дітей чи непрацездатних осіб, раніше не судима, працює вихователем-методистом у закладі дошкільної освіти №16 м. Златопіль Харківської області (а.с. 64, 66, 83, 86). Обвинувачена проживає як внутрішньо переміщена особа у АДРЕСА_3 , що підтверджується відповідними довідками (а.с. 67, 92, 96).
Зі слів обвинуваченої, наразі, після смерті свого чоловіка ОСОБА_7 (а.с. 76), вона проживає разом з його хворою матір'ю ОСОБА_8 (а.с. 95), яка потребує догляду (а.с. 105), за адресою місця її проживання АДРЕСА_2 (а.с. 105).
У обвинуваченої та членів її сім'ї, зокрема повнолітньої доньки, чоловіка доньки та онучки, матері померлого чоловіка обвинуваченої відсутній тривалий зв'язок з м. Златопіль Лозівського району Харківської області, заразом усі названі члени сім'ї зареєстровані у Куп'янському р-ні с. Кутьківка, що підтверджено безпосередньо обвинуваченою під час судового засідання, тому суд бере до уваги, що вказані члени сім'ї, як і безпосередньо обвинувачена мають вільний проїзд на окуповану територію у зв'язку з наявною реєстрацію, тим паче, що нині у Куп'янському районі не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання судді, обвинувачена може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
З огляду на серйозність можливих правових наслідків кримінально-правового переслідування ОСОБА_4 державою, ці обставини свідчать про існування ризику переховування обвинуваченої від суду.
Обвинувачена не має на своєму утриманні малолітніх/неповнолітніх дітей або непрацездатних осіб, заразом стороною захисту залучену довідку № 01-23/570 від 30.04.2025 згідно з якою вбачається, що ОСОБА_8 - мати померлого чоловіка обвинуваченої, має постійне медикаментозне амбулаторне лікування, не здатна до самообслуговування та потребує стороннього догляду (а.с. 105). Суд ставиться критично до вказаних аргументів сторони та наданих доказів, що саме ОСОБА_4 здійснює та виключно вона може здійснювати такий догляд, оскільки у м. Златопіль також проживає її повнолітня донька зі своєю сім'єю, що виключає можливість залишити ОСОБА_8 без будь-якого догляду, крім цього жодного документу суду не надано, який зобов'язує здійснювати догляд саме обвинуваченою. Також суд зауважує, що ОСОБА_4 працевлаштована, що підтверджують відповідні докази надані суду (а.с. 64, 66, 83) та сама обвинувачена, яка вказала, що її робочий день з 08 години ранку до 13 години дня, що підтверджує можливість існування ОСОБА_8 без сторонньої допомоги, зокрема відсутність потреби у ОСОБА_4 .
Що стосується соціальних зв'язків обвинуваченої по роботі, вони не є сталими з урахуванням невеликого проміжку часу їх існування, крім цього, з урахуванням обвинувачення та його кваліфікації, враховуючи обгрунтовані підстав вважати, що у обвинуваченої існують соціальні зв'язки з представниками окупаційної влади держави-агресора, а отже на території Російської Федерації, тому ОСОБА_4 може вчинити нові правопорушення спрямовані на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, зокрема враховуючи можливість залишити не окуповану територію України - на окупованій території зокрема.
Суд бере до уваги твердження сторони захисту та надані докази щодо наявності захворювань у ОСОБА_4 , які підтверджені наданими до суду довідками (а.с. 63, 65), заразом зі слів обвинуваченої під час розгляду клопотання про продовження тримання під вартою, ОСОБА_4 зазначила, що хворіє понад десять років. Зазначене підтверджує, що наявність відповідних захворювань супроводжує обвинувачену досить тривалий час, заразом вона працювала, здійснювала догляд за хворою сестрою (а.с. 68-74), матір'ю чоловіка тощо, що продовжує і нині, що свідчить про звичайні процеси життєдіяльності людини та відсутність обмежень працездатності будь-якого виду, обов'язкових рекомендацій, які неможливо виконувати у умовах тримання під вартою, або які потребують особливих процедур виконання стосовно обвинуваченої.
Наявність у обвинуваченої родини, а також місця проживання у м. Златопіль Лозівського району Харківської області, не є достатньою гарантією її належної процесуальної поведінки та запобіжником ризику втечі, враховуючи тяжкість можливих правових наслідків для неї в результаті кримінального переслідування.
Крім того, існує ризик незаконного впливу обвинуваченої на свідків, враховуючи тяжкість можливих правових наслідків кримінального провадження для неї у сукупності з обізнаністю ОСОБА_4 з обставинами особистої ситуації свідків, які є місцевими мешканцями с. Кутьківка Куп'янського району Харківської області, де проживала та працювала ОСОБА_4 .
Суд ставиться критично та не бере до уваги аргументи сторони захисту щодо проведення допиту усіх свідків на стадії досудового розслідування, та існування відповідних протоколів допиту, оскільки під час судового розгляду суд безпосередньо досліджує. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно (ст. 23 КПК України). Безпосередність дослідження доказів означає звернену до суду вимогу закону про дослідження ним всіх зібраних у конкретному кримінальному провадженні доказів шляхом допиту обвинувачених, потерпілих, свідків, експерта, огляду речових доказів, оголошення документів, відтворення звукозапису і відеозапису тощо. Ця засада кримінального судочинства має значення для повного з'ясування обставин кримінального провадження та його об'єктивного вирішення. Безпосередність сприйняття доказів дає змогу суду належним чином дослідити і перевірити їх як кожний доказ окремо, так і у взаємозв'язку з іншими доказами, здійснити їх оцінку за критеріями, визначеними у частині 1 статті 94 КПК України, і сформувати повне та об'єктивне уявлення про фактичні обставини конкретного кримінального провадження. Тому безпосередність допиту свідків судом, на які може вплинути обвинувачена, враховуючи обізнаність щодо їх місця проживання та перебування, здатності знайти контакти з ними, та які можуть змінити свої показання, виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду.
Що стосується ризиків передбачених п.2 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, про відсутність яких зазначає сторона захисту, то суд не бере до уваги їх твердження, адже стороною захисту вказані ризики не зазначались як такі, що існують.
Проте, наявність обґрунтованої підозри та ризиків втечі, вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення кримінального правопорушення й незаконного впливу на свідків є підставами для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думки учасників процесу, вивчивши додані до клопотання документи, суд вважає обвинувачення ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях цілком обґрунтованою, а клопотання про продовження у відношенні неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд дійшов переконання, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Згідно зі сформованою практикою Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, які підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Слід зазначити, що злочини проти основ національної безпеки України є найбільш суспільно небезпечним посяганням, особливо вчинені під час дії воєнного стану.
З урахуванням конкретних обставин вчинення злочину, який інкримінується обвинуваченй, а саме того, що вона обвинувачується у скоєнні колабораційної діяльності -дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, суд вважає, що у цьому випадку наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони національної безпеки України, а також прав і інтересів суспільства в цілому, особливо у період воєнного стану.
Відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan п.88», «Erdagozv. Turkey п.51», «Cebotari v. Moldova п.48» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні «Murray v. the United Kingdom».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сторонами кримінального провадження не надано нових об'єктивних відомостей, які б свідчили про зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення ухвали.
Згідно ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом 11 цього Кодексу.
Судом також враховується, що на цей час є наявними ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, заразом, судом враховано, що на цей час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання судді, обвинувачена може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд бере до уваги твердження сторони захисту, що обвинувачена не може покинути територію України та незаконно перетнути державний кордон України, оскільки не має закордонного паспорту, заразом суд бере до уваги той факт, що будучи офіційно зареєстрованою на території Куп'янського району, яка частково окупована країною агресором, обвинувачена може, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи достатні підстави вважати, що у обвинуваченої існують соціальні зв'язки з представниками окупаційної влади держави-агресора, а отже на території Російської Федерації, може залишити не окуповану територію України, та залишитись на окупованій території зокрема.
Враховуючи зазначене, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченої. Крім того, підтверджений ризик того, що ОСОБА_4 може впливати на свідків, враховуючи процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Оцінюючи сукупність обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, які визначені ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, її вік та стан здоров'я, відомості про особу останньої, суд дійшов до висновку, що зазначені судом ризики не зменшились та не відпали, застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно обвинуваченого на даний час є неможливим, у зв'язку з чим відносно ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При цьому суд зазначає, що стороною захисту не надано суду доказів відсутності ризиків, які були встановлені та прийнятті до уваги суддею при обранні та продовженні обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, суд на цьому етапі розгляду кримінального провадження не вбачає підстав для не продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої або зміни їй запобіжного заходу на більш м'який.
Що ж стосується заяви сторони захисту щодо можливості внесення застави у разі обрання запобіжного захисту тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , то суд зазначає, що законом передбачено вичерпний перелік статей КК України, за якими слідчий суддя, суд має право не визначати розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Так, відповідно до абз.8 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 19 06 2024 р. № 7-р(ІІ)/2024 зазначив, що виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України, під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід
Хоча незастосування застави є правом, а не обов'язком судді, суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні, враховуючи мету та підстави застосування запобіжного заходу відповідно до вимог ст.177 КПК України, обставини, передбачені ст. 177,178 КПК України та абз.8 ч.4 ст.183 КПК України, з урахуванням обвинувачення, яке свідчить про причетність ОСОБА_4 до незаконних дій, які виразились у вчиненні дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладі освіти, з огляду на суспільну небезпечність діяння, його обставини, колегія суддів вважає, що у даному випадку обрання застави не буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою, покладених на неї процесуальних обов'язків..
Ключовими моментами цього фрагменту рішення Конституційного Суду України є те, що у слідчого судді, суду є можливість, а не обов'язок за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 КПК України, застосувати заставу як більш м'який запобіжний захід.
Отже, суд також вважає, що зміна обвинуваченій обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам встановленим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.3,31,42,177,178,183,194,201,314,315,372,615 КПК України, суд
Призначити до судового розгляду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023220000000347 від 17.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Індустріального районного суду м. Харкова, за адресою: м. Харків, проспект Архітектора Альошина, 7, на 08.05.2025 об 14 год 45 хв.
Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження: прокурора, обвинувачену, її захисників.
Клопотання прокурора Дворічанського відділу Куп'янської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 22023220000000347 від 17.03.2023 за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, строком на 60 днів, задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, до 28 червня 2025 року включно.
Відповідно до ст. 314 -1 КПК України зобов'язати у строк до 25 травня 2025 року скласти досудову доповідь представнику Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та подати її суду для долучення до матеріалів кримінального провадження.
Копію ухвали та копію обвинувального акту стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направити до Лозівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області для її виконання.
Роз'яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що їй надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді. Участь у підготовці досудової доповіді полягає у наданні органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді.
Копію ухвали вручити обвинуваченій, захиснику, прокурору до відома.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 02 травня 2025 року.
Суддя ОСОБА_1