Справа № 643/6609/25
Провадження № 1-кп/643/818/25
30.04.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000190 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025221170000190 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 30 квітня 2025 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , в якому, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню шляхом впливу на свідків, просив продовжити стосовно обвинуваченого строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
В обґрунтування клопотання прокурор посилався, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, оскільки він хоча й має зареєстроване місце проживання у м. Харкові, однак тривалий час за вказаною адресою не проживає, проживає в тимчасово орендованих квартирах, не одружений, не працює та не навчається, не має осіб на утриманні, тобто не має міцних соціальних зв'язків, які б стримали останнього з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення від переховування від суду.
Посилався, що наявний ризик - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 тривалий час непрацевлаштований, не має законних джерел отримання доходу, йому інкриміновано вчинення трьох епізодів злочинної діяльності. Крім того, 23.01.2024 ОСОБА_4 засуджений за вчинення кримінального правопорушення та на даний час перебуває під пробаційним наглядом. Також у судах м. Харкова та Харківської області перебувають на розгляді обвинувальні акти стосовно останнього, згідно з якими, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні корисливих злочинів. Тобто, посилався, що ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив, має стійкий асоціальний настрій та схильний до вчинення злочинів, а тому є достатні підстави вважати, що джерелом доходів обвинуваченого є доходи від скоєння злочинів, та останній, перебуваючи на свободі, може продовжити свою злочинну діяльність, оскільки припинення її не було добровільним волевиявленням, а є наслідком роботи правоохоронних органів.
Ризик - можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину та може шляхом погроз, вмовлянь незаконно вплинути на свідків з метою зміни їх показів, які отримані на досудовому слідстві, та змусити їх відмовитися від раніше наданих показів щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення, позаяк ОСОБА_4 відома зовнішність осіб, яким він збував боєприпаси та вони входять до кола його спілкування, безпосередньо викривають його у вчиненні злочинів, а саме особи із залегендованими анкетними даними - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Зазначив, що з огляду на викладене жоден інший, більш м'який запобіжний захід не може бути застосований.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні 30 квітня 2025 року не заперечували проти заявленого прокурором клопотання.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, суд доходить висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , керуючись таким.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 07 березня 2025 року стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів. Строк дії ухвали встановлено до 04.05.2025. Визначено ОСОБА_4 суму застави у розмірі 242 240,00 гривень.
Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 04 травня 2025 року.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.
Правилами ст. 178 КПК України закріплено обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема, тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.
Характер інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та їх фактичні обставини свідчать про його суспільну небезпеку. Санкція ч. 1 ст. 263 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Вирішення питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який, відповідно до положень ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, суспільну небезпечність злочину, який інкримінується обвинуваченому, а також особистість обвинуваченого, наявність постійного місця проживання та міцність соціальних зв'язків, моральні переконання, майновий стан та зв'язки з державою.
Ураховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні - у виді позбавлення волі на строк до семи років, беручи до уваги те, що дії обвинуваченого, за вчинення яких він обвинувачується, носять характер тяжкого злочину, він не має офіційного місця роботи, як наслідок, офіційного постійного та стабільного джерела доходу, неодружений, не має дітей, тобто не має міцних соціальних зв'язків, суд доходить висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є неможливим.
Такі обставини суд ураховує, надаючи оцінку доводам прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду.
Поряд з цим, у суду відсутні підстави вважати, що в обвинуваченого наявні міцні соціальні зв'язки, які зменшують ризики у даному кримінальному провадженні. Матеріали кримінального провадження не містять та стороною захисту таких доказів суду не надано.
Також суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - можливість обвинуваченого незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, позаяк на даний час свідки по даному кримінальному провадженню не допитані.
Ураховуючи, що ОСОБА_4 не працює, в нього відсутнє стабільне джерело доходу, ризик, на наявність якого посилався прокурор, визначений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - можливість спроби обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення, є обґрунтованим та продовжує існувати.
Зважаючи на тяжкість злочину, вчинення якого інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 , та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, доведені прокурором та продовжують існувати.
Водночас, суд ураховує, що характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для застосування суворих запобіжних заходів, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не обравши до особи запобіжні заходи, а саме тримання під вартою. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Так, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим, у разі визнання їх винуватими, беручи до уваги вірогідність переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наявні обґрунтовані підстави для продовження застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Серед іншого, суд зважає на те, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Зазначені обставини у сукупності свідчать про продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу, виправдовують тримання особи під вартою, а також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, тому суд вважає за доцільне продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на шістдесят днів.
З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, на існування яких у поданому клопотанні посилається прокурор, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , доведені прокурором та продовжують існувати, виправдовують тримання особи під вартою, а тому суд вважає за доцільне продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
Обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, підсудний Салтівському районному суду міста Харкова.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291, 292 КПК України.
Підстав для прийняття рішень, передбачених п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, судом не встановлено.
Клопотань щодо зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого від учасників судового провадження під час підготовчого судового засідання не надійшло.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 197, 199 , главою 27 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, - задовольнити.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, продовжити на шістдесят днів - до 28 червня 2025 року включно.
Установити строк дії ухвали до 28 червня 2025 року включно в частині продовження строку тримання під вартою.
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025221170000190 від 21 січня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні на 08 травня 2025 року на 11 годину 30 хвилин.
Судовий розгляд у кримінальному провадженні здійснювати одноособово.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а обвинуваченим - у той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення у формі ухвали складено 02 травня 2025 року.
Суддя : ОСОБА_1