02.05.2025 Справа 642/2311/25
Провадження 1-кс/642/620/25
02 травня 2025 року м. Харків
Слідчий суддя Холодногірського районного суду м.Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220000569 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,-
29.04.2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова після надійшло клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220000569 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221220000569 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.04.2025 до ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідома особа, в період часу з 12:00 год. 17.04.2025 року по 07:30 год. 18.04.2025 року за адресою: м. Харків, вул. Волонтерська 54, з автомобіля Suzuki Liana, здійснила крадіжку належних заявнику грошових коштів в сумі 3500 грн., мобільного телефону SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imei 1 НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 та документів, чим спричинила останньому матеріальні збитки в умовах воєнного стану.
24.04.2025 проведено огляд місця події за адресою: м. Мерефа, провулок Соборний 24, в ході якого вилучено у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобільний телефон, а саме: SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 .
24.04.2025 постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.
Прокурор зазначає, що вилучені предмети мають істотне значення для кримінального провадження, оскільки вони можуть бути використані у якості речових доказів вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Також прокурор зазначає, що з метою повного, об'єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та виникла необхідність у проведенні судових експертиз, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на мобільний телефон SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imei 1 НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 вилучене у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час проведення огляду місця події за адресою: м. Мерефа, провулок Соборний 24.
Прокурор Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду клопотання належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Власник майна, щодо якого вирішується питання про арешт майна - ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників процесу, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів, відповідно до вимог ч.4 ст.107 КПК України, не проводилось.
Дослідивши матеріали клопотання та надані докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025221220000569 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
Так, 18.04.2025 до ВП № 2 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області надійшло заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що невідома особа, в період часу з 12:00 год. 17.04.2025 року по 07:30 год. 18.04.2025 року за адресою: м. Харків, вул. Волонтерська 54, з автомобіля Suzuki Liana, здійснила крадіжку належних заявнику грошових коштів в сумі 3500 грн., мобільного телефону SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imei 1 НОМЕР_1 , imei 2 НОМЕР_2 та документів, чим спричинила останньому матеріальні збитки в умовах воєнного стану.
24.04.2025 проведено огляд місця події за адресою: м. Мерефа, провулок Соборний 24, в ході якого вилучено у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мобільний телефон, а саме: SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 .
Постановою слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області 24.04.2025 мобільний телефон SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 визнано речовим доказом.
Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження, має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.
Згідно п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Як визначено у ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як визначено у ч. 5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 171 КПК України передбачено, що у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету, відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст.170 КПК України підставою для постановлення ухвали про арешт майна є наявність підстав чи розумних підозр вважати, що майно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правого характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.
Згідно ч.11 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1ст. 173 КПК України).
Крім того, ч. 5 ст. 132 КПК України вказує, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Що стосується постанови про визнання вилученого майна речовим доказом, то слід зазначити, що наявність такого процесуального рішення, відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, не є беззаперечним фактом відповідності майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.
Вказане узгоджуються з ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема, частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання вимог закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та законних інтересів осіб.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить висновку, що прокурор надав слідчому судді належні докази для безспірного висновку про необхідність накладення арешту та те, що ціль такого заходу забезпечення кримінального провадження узгоджується із завданнями кримінального провадження, а тому клопотання про накладення арешту на вказане майно підлягає задоволенню.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб, як накладення арешту на майно, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №12025221220000569 від 18.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України- задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час проведення огляду місця події за адресою: м.Мерефа, пров.Соборний, 24 у ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: на мобільний телефон SAMSUNG Galaxy M12 бірюзового кольору, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Визначити місцем зберігання вилученого майна камеру схову речових доказів ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, розташовану за адресою: м.Харків, вул.Зброярська, 1.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, на якого покладається обов'язок визначення місця зберігання майна, щодо якого застосовано арешт.
Ухвала підлягає виконанню з урахуванням вимог постанови КМУ №1104 від 19 грудня 2012 року про «Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».
Роз'яснити особам, які не були присутні під час розгляду клопотання, що вони мають право звернутись до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленомуст.174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити, прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_8