Справа № 626/1359/25
Провадження № 1-кп/626/210/2025
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 травня 2025 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 квітня 2025 року за № 12025226080000080 відносно ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Кирилівка Красноградського району Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, пенсіонерки, раніше не засудженої, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,-
ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 04.04.2025, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки,умисно, за допомогою дії тупих твердих предметів, завдала малолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , численні удари (не менше 4-х) по різних частинах тіла, а саме голові, обличчю , тулубу та верхніх кінцівках. Внаслідок чого обвинувачена заподіяла ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді гематоми лобної області, тулуба, кінцівок, які за ступенем тяжкості, відповідно до висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 04.04.2025, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і передбачаючи їх наслідки,умисно, за допомогою дії тупих твердих предметів, завдала малолітньому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 численні удари (не менше 4-х) по різних частинах тіла, а саме голові, обличчю , тулубу та верхніх кінцівках. Внаслідок чого обвинувачена заподіяла ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді гематоми лобної області, тулуба, кінцівок, які за ступенем тяжкості, відповідно до висновку експерта належать до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Частинами 2,3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором ОСОБА_6 долучено клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності, а потерпіла не заперечує проти розгляду кримінального провадження за її відсутності, у відповідності до положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 надала письмову заяву, в якій зазначає, що свою вину у вчиненні кримінального проступку вона беззаперечно визнає, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.
Також, у вказаній заяві зазначила, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, в заяві ОСОБА_3 вказала, що її згода на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без її участі є добровільною та висловленою без будь-якого примусу.
Законний представник потерпілих ОСОБА_7 надала письмову заяву, в якій зазначає, що не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву ОСОБА_3 , в якій вона зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченої, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, а саме умисне легке тілесне ушкодження.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченої вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшуює покарання ОСОБА_3 суд визнає щире каяття у вчиненому. Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини та вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.
Враховуючи обставини справи, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, зокрема те, що він на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, є пенсіонером та особою похилого віку, ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, особливості й обставини вчинення, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 міру покарання в межах, встановлених в санкції статті у виді штрафу, як необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню нею нових правопорушень. Суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченої та попередження нових кримінальних правопорушень.
Керуючись ст. ст. 381-382, ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Призначити обвинуваченій ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Берестинський районний суд Харківської області впродовж 30 днів з дня його проголошення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1