Справа № 953/2289/25
н/п 1-кс/953/3404/25
"01" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в режимі відеоконференції клопотання слідчої СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №42024222010000188 від 25.09.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, -
встановив:
01.05.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42024222010000188, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_8 , будучи мешканцем м. Львів, у період після повномасштабного воєнного вторгнення в Україну з боку держави-агресора (російської федерації), яке розпочалось 24.02.2022, за відсутності патріотичних переконань, вирішив стати на шлях протиправної діяльності та вчиняти протиправні дії проти основ національної безпеки України, пов'язані з перешкоджанням законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, за наступних обставин.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому було неодноразово продовжено у встановленому законодавством України порядку, в тому числі Указом Президента України ОСОБА_9 № 4220-IX від 15.01.2024 строком на 90 діб на всій території України.
У свою чергу ОСОБА_8 перебуваючи в Україні, був достовірно обізнаний про особливий правовий режим воєнного стану, який введено в Україні з 24.02.2022 у зв'язку зі збройною агресіє рф, та настанням особливого періоду з моменту оголошення рішення про мобілізацію, який передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно п. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади.
Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Пунктами 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов'язано громадян з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; під час мобілізації з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин.
Пунктом 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено настання відповідальності громадян за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території.
Під час досудового розслідування встановлено, що у громадянина України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у невстановлений період часу, однак не пізніше 24.09.2024 року виник злочинний умисел, спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.
Так, ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що він є особою призовного віку та підлягає мобілізації на особливий період і не має законних підстав для отримання відстрочки від призову, вступив у злочинну змову зі своєю матір'ю - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та з ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України спрямованої на мобілізацію населення, порядок якої визначений Законом України «Про оборону», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» тощо, з метою відшукання вагітної громадянки України та подальшого вмовляння останньої, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вже є батьком двох неповнолітніх дітей, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_8 , після реєстрації його відповідними державними органами як батька дитини, фактичним батьком якого він не являвся та не являється, зможе скористатися правом на відстрочку від призову, з підстав визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як багатодітний батько, не маючи на те законних підстав.
З метою реалізації свого злочинного наміру спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_8 доручив своїй матері відшукати вагітну громадянку України та вмовити зазначену особу, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_8 .
В свою чергу ОСОБА_10 , яка знаючи, що ОСОБА_11 працює лікарем-акушером КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР і має доступ до медичних даних вагітних жінок, доручив ОСОБА_11 відшукати вагітну громадянку України та вмовити зазначену особу, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є сином ОСОБА_10 .
ОСОБА_11 погодилась на виконання зазначеного доручення, яке надійшло від ОСОБА_12 .
У подальшому, ОСОБА_11 , використовуючи своє службове становище лікаря-акушера КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР, маючи доступ до медичних даних вагітних жінок, які перебувають на обліку у КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР відшукала вагітну громадянку України, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та використовуючи свій авторитет лікаря-акушера, вчинюючи психологічний тиск на ОСОБА_13 , вмовила останню, за грошову винагороду, записати у якості батька її новонародженої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який вже є батьком двох неповнолітніх дітей, що у подальшому надало би можливість ОСОБА_14 скористатися правом на відстрочку від призову, з підстав визначених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як багатодітний батько, не маючи на те законних підстав.
Продовжуючи свою спільну злочинну діяльність з ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , яка охоплена єдиним умислом, ОСОБА_11 , перебуваючи на своєму робочому місці у КНП «Міська поліклініка № 24» ХМР, під час здійснення прийому ОСОБА_13 30.10.2024 повідомила останній обставини та порядок дій, які ОСОБА_13 повинна вчинити для отримання грошової винагороди за здійснення запису у свідоцтві про народження майбутньої дитини у якості батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У подальшому, з метою досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, ОСОБА_11 , 30.10.2024, під час прийому ОСОБА_13 , використовуючи власний мобільний телефон з номером НОМЕР_1 зателефонувала ОСОБА_10 та повідомила останній, що вона відшукала необхідну вагітну жінку та передала свій мобільний телефон ОСОБА_13 для продовження бесіди між ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , під час якої ОСОБА_10 повідомила обставини та порядок дій, які ОСОБА_13 повинна вчинити для отримання грошової винагороди за здійснення запису у свідоцтві про народження майбутньої дитини у якості батька ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час зазначеної бесіди, ОСОБА_13 надала свою згоду на запис у якості батька новонародженої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
У подальшому, ОСОБА_10 , продовжуючи реалізацію свого спільного з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_8 від призову на військову службу в особливий період, 13.12.2024 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_6 », яке розташоване за адресою АДРЕСА_3 , під час зустрічі з ОСОБА_13 передала останній частину грошової винагороди у розмірі 400 доларів США, для того, щоб після пологів, у свідоцтві про народження дитини, як батька, ОСОБА_13 вказала ОСОБА_8 , який вже має двох неповнолітніх дітей. Також ОСОБА_10 , запевнила ОСОБА_13 , що їй (до досягнення народженою нею дитиною трирічного віку), щомісяця ОСОБА_10 буде передавати певну грошову суму у якості «допомоги на утримання дитини».
Продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_8 від призову на військову службу в особливий період, ОСОБА_10 29.12.2024, перебуваючи за адресою АДРЕСА_4 , у відділенні оператора надання поштових послуг «Нова Пошта» здійснила переказ грошових коштів у сумі 4200 грн. до відділення оператора поштового зв'язку «Нова пошта» за адресою м. Харків, пров. Пискунівський, 4, на ім'я ОСОБА_13 в якості частини грошової винагороди для того, щоб після пологів, у свідоцтві про народження дитини, як батька, ОСОБА_13 вказала ОСОБА_8 , який вже має двох неповнолітніх дітей.
У подальшому, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію своєї спільної з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 злочинної діяльності, 07.03.2025 у присутності приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 видано нотаріально посвідчену довіреність, яка видана від ОСОБА_8 , якою останній уповноважує свою мати, ОСОБА_10 , здійснити дії пов'язані із визнанням батьківства дитини, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народжена ОСОБА_13 ; та нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_8 про визнання батьківства щодо дитини, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народжена ОСОБА_13 , та внесення відомостей про батька ( ОСОБА_8 ) до актового запису про народження дитини. Зазначені, нотаріально посвідченні документи, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період ОСОБА_8 передав свій матеріа ОСОБА_10 .
У подальшому, ОСОБА_10 продовжуючи реалізацію своєї спільної з ОСОБА_8 та ОСОБА_11 злочинної діяльності охопленої єдиним злочинним умислом, спрямованим на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період шляхом створення умов для ухилення ОСОБА_8 , 10.03.2025 прибула до Центру надання адміністративних послуг Київського району м. Харкова, розташованому за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 55, для здійснення реєстраційних дій щодо народженої ОСОБА_13 дитини, для чого подала до ЦНАП Київського району м. Харкова заздалегідь підготовлені документи, а саме: Нотаріально посвідчену довіреність, яка видана від ОСОБА_8 , якою останній уповноважує свою мати, ОСОБА_10 , здійснити дії пов'язані із визнанням батьківства дитини, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народжена ОСОБА_13 ; Нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_8 про визнання батьківства щодо дитини, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народжена ОСОБА_13 , та внесення відомостей про батька ( ОСОБА_8 ) до актового запису про народження дитини.
Після подання документів про реєстрацію народження дитини, протиправна діяльність ОСОБА_10 , спрямована на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, була припинена працівниками правоохоронних органів.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний в судовому засіданні вину у пред'явленій підозрі не визнав, посилався на відсутність ризиків та міцні соціальні зв'язки. Просив відмовити в задоволені клопотання, посилаючись на те, що він не має наміру переховатися від органу досудового розслідування та суду.
Захисники підозрюваного заперечували в судовому засіданні проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, міцні соціальні зв'язки підозрюваного, наявність двох неповнолітніх дітей від першого шлюбу, та наявність цивільної дружини, просили відмовити в задоволенні клопотання, обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Зазначили, що в діях ОСОБА_8 відсутній склад злочину, оскільки він діяв в межах ЦПК України, приписами якого не заборонено вчиняти певні дії.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
Слідчим відділом Харківського районного управління поліції №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42024222010000188, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.09.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України.
Сторона обвинувачення при обґрунтуванні повідомленої підозри посилається на наступні докази: показання свідка ОСОБА_13 ; речові докази, вилучені під час затримання ОСОБА_10 ; речові докази, надані в порядку ст. 93 КПК України ЦНАП Київського району м. Харкова ( документи, надані до ЦНАП Київського району м. Харкова гр-кою ОСОБА_10 ), а саме: нотаріально посвідченої заяви від 07.03.2025 від імені ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання батьківства на ОСОБА_16 , та внесення відомостей про батька до актового запису про народження дитини за реєстровим № 1745; нотаріально посвідчену довіреність від 07.03.2025 від імені ОСОБА_8 , якою останній уповноважує свою мати, ОСОБА_10 , здійснити дії пов'язані із визнанням батьківства дитини, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка народжена ОСОБА_13 за реєстровим № 1746; нотаріально завіреної копії паспорту ОСОБА_8 ; медичним висновком щодо народження дитини ОСОБА_13 ; речові докази - грошові кошти у сумі 40 000 грн., виданими гр-кою ОСОБА_11 ; матеріали проведених негласних слідчих (розшукових) дій; протоколи добровільної видачі ОСОБА_13 грошових коштів, отриманих від ОСОБА_10 ; інші матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Зазначені докази, на думку слідчого судді, свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
30.04.2025 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024222010000188 продовжено керівником Київської окружної прокуратури м. Харкова до 3 місяців, тобто до 10.06.2025.
Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає не доведеним, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стороною обвинувачення не надано документів, які б підтверджували, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Згідно з вимогою ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносноОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисників про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення -злочину, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає необхідним також зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб запобіжний захід по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Враховуючи наявність ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, те, що підозрюваний раніше не судимий, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому слідчий суддя застосовує відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При цьому, під час дії воєнного стану, слідчий суддя, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст..ст. 177, 178 КПК України, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зокрема за ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчої СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 40 днів, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09.06.2025, включно, без визначення суми застави.
Зобов'язати слідчу СВ Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_7 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_8 про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 09.06.2025 (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Копію ухвали отримав _____________2025 р. ___год.____хв. _____________________
ОСОБА_8