Справа № 953/4450/24
н/п 2/953/233/25
02 травня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
представника позивача - адвоката Темнюкової М.І.,
позивача- ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу №953/4450/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова із позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, відповідно до якої позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати.
В обґрунтування позову посилається на те, що він та відповідачка перебували в незареєстрованому шлюбі та від цих відносин мають сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідачка з 2018 року зареєстрована та проживає у місті Севастопіль АРК. В 2021 році ОСОБА_2 привезла сина до міста Харкова та залишила проживати разом з ним, а сама повернулась до м. Севастополя, де і мешкає до цього часу.
Вказує, що ОСОБА_2 з 2021 року не бере участі у вихованні та догляді за дитиною, фактично відсутня у житті сина. Після початку військових дій на території України відповідачка не спілкується ані з позивачем, ані з сином. Взагалі зникла з життя дитини. Неповнолітній син залишився повністю під опікою лише одного батька. Отже, починаючи з 29.09.2021 ОСОБА_2 проживає окремо від свого сина, батьківські обов'язки, передбачені ст.150 СК України, не виконує, належним чином не утримує сина, не займається його вихованням, не піклується про стан його здоров'я, його фізичний, духовний тa моральний розвиток, не приймає ніякої участі в підготовці його до самостійного життя. На думку позивача, ОСОБА_2 свідомо обрано такі життєві умови, за яких її участь у вихованні сина є мінімальною та недостатньою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м.Харкова від 24.05.2024 визначено головуючу суддю у справі: Лисиченко С.М.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28.05.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
04.06.2024 електронним шляхом до суду надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Темнюкової М.І. про долучення доказів.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 16.07.2024 задоволено клопотання представника позивачки про витребування доказів.
31.07.2024 електронним шляхом до суду надійшла інформація, витребувана з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.
07.10.2024 електронним шляхом до суду надійшли пояснення директора Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради щодо позову, змісту яких вбачається, що Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 щодо позбавлення батьківських прав у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов'язків, не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом її здоров'я, що відповідно до ч. 2 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав. Відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради надає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 29.10.2024 закрито підготовче провадження у цивільній справі, призначено справу до розгляду по суті.
22.04.2025 електронним шляхом до суду надійшли додаткові пояснення у справі представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Темнюкової М.І., зі змісту яких вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з батьком, ОСОБА_3 . Матір дитини, ОСОБА_2 проживає окремо у м.Севастопіль. З 2021 року фактично не підтримує контактів з дитиною, не приймає участі у її вихованні, не проявляє інтересу до дитину. Національним законом визначено, що саме орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (частина п'ята статті 19 СК України). Отже орган опіки та піклування остаточно не заперечує проти позбавлення відповідача батьківських прав, оскільки ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання батьківських обов'язків, порушує прав й інтереси дитини. Отже біологічна мати добровільно пішла із життя своєї дитини, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до дитини та її внутрішнього світу, не сприяє створенню умов для отримання нею освіти. І це триває протягом близько п'яти років. Тривала розлука мала наслідком розрив психоемоційних зв'язків між матір'ю та сином. Вказані обставини дають підстави для висновку про наявність підстав, передбачених ст.164 СК України, для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з огляду на її свідоме ухилення від виконання батьківських обов'язків щодо виховання сина ОСОБА_3 .
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та прохали їх задовольнити з підстав, викладених у заявах по суті справи. У зв'язку з неявкою відповідачки та неподання відзиву на позовну заяву, сторона позивача не заперечувала щодо заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час і місце судових засідань повідомлялася у встановленому законом порядку. Заяв, клопотань до суду не надходило. Відзиву на позовну заяву не подано.
В судове засідання представник третьої особи Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради не з'явився, про час, день та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. До суду третьою особою подано заяву про розгляд справи у відсутності представника.
Враховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у її відсутність та згідно частини 4 статті 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
Суд, вислухавши вступне слово позивача та його представника, а також відповідно до ст.171 Сімейного кодексу України думку дитини, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази, наявні в матеріалах справи, допитавши свідків та оцінивши їх у сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 30.07.2010 відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблений актовий запис №3508. Батьки дитини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судом встановлено, оскільки не спростовано відповідачкою, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не перебували у зареєстрованому шлюбі.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно даних, які містяться у виписці із документа - паспорта НОМЕР_2 Російської Федерації, виданого 06.09.2021 920-004 «УМВС Росії по м.Савастополю», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце народження м.Харків, 02.10.2018 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Згідно даних листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 30.07.2024 та витягу з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в'їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території» за період з 04.06.2019 по 04.06.2024 вбачається, що 01.07.2019 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 04.07.2019 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 18.08.2019 в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 26.08.2019 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 27.12.2019 в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 27.12.2019 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 13.01.2020 в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 15.01.2020 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 27.08.2021 в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 29.08.2021 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 26.09.2021 в'їхала через КПВВ Чонгар (Салькове); 29.09.2021 виїхала через КПВВ Чонгар (Салькове).
Відповідно даних довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 04.10.2023, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13.05.2013 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із даними, які містяться у листі за підписом директора Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради від 21.09.2023 №88, ОСОБА_3 навчається в ХГ №21 з 09.11.2021. За час навчання його мати ОСОБА_2 не відвідувала гімназію №21 з будь-яких питань. Адміністрації закладу та класному керівникові не надходило ніякої інформації, заяв та звернень від ОСОБА_2 . За час навчання ОСОБА_3 з 09.11.2021 по 21.09.2023 ніякої інформації щодо його матері не надходило.
Відповідно даних листа за підписом директора КНП «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради від 21.03.2023 260/2/0/554-23 вбачається, що Декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу дитині, укладено 28.09.2021 батьком ОСОБА_1 з лікарем педіатром ОСОБА_8 . З цього часу ОСОБА_3 перебуває на обліку у комунальному некомерційному підприємстві «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради. За інформацією лікаря педіатра ОСОБА_8 та відповідно до записів в Історії розвитку дитини (ф.112/о), за період з грудня 2021 року по 11 вересня 2023 року звернень до комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка №15» Харківської міської ради за медичною допомогою ОСОБА_3 не було. 11.09.2023 хлопчик був на прийомі у лікаря педіатра з приводу хвороби у супроводі батька. За період з 28.09.2021 по теперішній час мати хлопчика, ОСОБА_2 , сина під час хвороби не доглядала, станом здоров'я та розвитком ОСОБА_3 не цікавилась, до лікувального закладу дитину не приводила.
Згідно даних акту обстеження умов проживання, затвердженого начальником служби у справах дітей по Немишлянському району В.О.Доля 02.10.2023, спеціалістами ССД по Немишлянському району Побережською Ю.Г. та Голубовою О.С. , на підставі заяви ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , житло розміщене на 1 поверсі та складається з 4 кімнат та майстерні. Санітарний стан житла задовільний. За цією адресою проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стосунки родинні, взаємні. Будинок просторий, світлий, всі комунікації працюють. Будинок мебльований та обладнаний побутовою та відео технікою. В холодильнику повноцінне харчування. Для дитини виділено окрему кімнату, в якій великий диван для сну, комп'ютерний стіл, комп'ютер, підручники, канцелярія, комод, всі речі за розміром і сезоном, настільні ігри за віком, гігієна. Результат огляду - для повного виховання та розвитку дитини батьком створені всі належні умови.
Відповідно даних довідки за підписом директора Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради від 21.09.2023 №32, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 7-А класі Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради.
Згідно даних листа за підписом директора Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради від 03.06.2024 №54, ОСОБА_3 навчається в ХГ №21 з 09.11.2021. За час навчання його мати ОСОБА_2 не відвідувала гімназію №21 з будь-яких питань. Адміністрації закладу та класному керівникові не надходило ніякої інформації, заяв та звернень від ОСОБА_2 . За час навчання ОСОБА_3 з 09.11.2021 по 03.06.2024 ніякої інформації щодо його матері не надходило.
Відповідно даних довідки за підписом директора Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради від 03.06.2024 №48, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно навчається в 7-А класі Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради.
Згідно даних характеристики учня 7-А класу Харківської гімназії №21 ОСОБА_3 , за підписом директора Комунального закладу «Харківська гімназія №21» Харківської міської ради та класного керівника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Харківській гімназії №21 з 01.09.2021 року. Має достатній рівень знань з більшості предметів. Особливий інтерес проявляє до математики та фізики. У ОСОБА_3 гарна стійка пам'ять, розвинене логічне мислення. Адаптацію в новому колективі пройшов швидко, має друзів серед однокласників, користується повагою в класі. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_1 . ОСОБА_3 мешкає удвох з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , в приватному будинку. Для ОСОБА_3 створено сприятливі умови для проживання і навчання. Мати хлопчика вихованням сина не займається. Зв'язку з нею у класного керівника немає. Батько постійно цікавиться навчанням дитини. У нього встановлений тісний контакт з класним керівником. ОСОБА_1 відвідує батьківські збори. За минулі 3 роки мати жодного разу не поцікавилась навчанням свого сина, не брала участі у його вихованні. ОСОБА_1 піклується про здоров'я та життя ОСОБА_3 . Хлопчик завжди охайний та доглянутий. Має все необхідне для повноцінного навчання й проживання.
Відповідно даних характеристики на провідного фахівця відділу технічного забезпечення служби кіберзахисту, автоматизації, підтримки та зв'язку КП «Харківські теплові мережі» ОСОБА_1 , 1978 року народження, за підписом директора з цифрових технологій КП «Харківські теплові мережі», ОСОБА_1 працює на посаді провідного фахівця відділу технічного забезпечення, служби кіберзахисту, автоматизації, підтримки та зв'язку КП «Харківські теплові мережі» з лютого 2023 року. За час роботи на підприємстві ОСОБА_1 зарекомендував себе як фахівець високої кваліфікації в сфері сучасних ІТ- технологій, відповідальний працівник, надійний друг та колега. З самого початку ОСОБА_1 забезпечував безперебійність виробничих процесів підрозділів комунального підприємства «Харківські теплові мережі»: створював та підтримував роботу каналів віддаленого доступу до ІТ-ресурсів підприємства для фахівців, які не мали змоги знаходитись на своїх робочих місцях з початком бойових дій, відновлював та створював локальні мережі на об'єктах інформаційної інфраструктури підприємства (абонзал Салтівської філії, Салтівська котельня, ТЕЦ-З, Київська філія), безперебійність роботи серверного та мережевого обладнання, захист ІТ-інфраструктури підприємства від зовнішніх втручань та вразливостей. До своїх посадових обов'язків ОСОБА_1 відноситься сумлінно, відповідально та якісно. Коректний та врівноважений у стосунках з колегами, завжди готовий надати допомогу колегам як необхідною консультацією, так і практично. Ініціативний, має високий професійний рівень. Завдяки власній працьовитості усіляко намагається постійно підвищувати свій професійний рівень. Дотримується виробничої та технологічної дисципліни. Користується довірою та повагою колективу.
Відповідно до даних, які містяться у роздруківці Військово-облікового документу ІНФОРМАЦІЯ_9 Міністерства оборони України, військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 , постанова ВЛК - придатний, дата ВЛК - 08.02.2023, звання - лейтенант, ВОС НОМЕР_5, номер в реєстрі Оберіг НОМЕР_6, дата уточнення даних - 25.05.2024, дані уточнено вчасно, відстрочка до 25.07.2025, бронювання до 25.07.2025, тип відстрочки - бронювання.
Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 надала пояснення про те, що ОСОБА_1 знає більше 20 років, він дружить з її сином. Знає також ОСОБА_2 . Чи перебував позивач з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі їй не відомо. Відомо, що вони разом жили приблизно з 1999 року та мають спільну дитину ОСОБА_3 . Зазначила, з ОСОБА_2 позивач не проживає приблизно 11 років. Син ОСОБА_3 залишився проживати з ОСОБА_2 у Криму. ОСОБА_3 часто відвідував позивача, приїздив на канікули. Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що у ОСОБА_2 є інший чоловік. Також ОСОБА_3 їй розповідав, що хоче жити з батьком. Стосовно ОСОБА_2 нічого поганого сказати не може, вона любила свого сина. Інформації про те, що ОСОБА_2 вживає алкогольні напої чи наркотичні засоби не має.
Крім того, свідок повідомила про те, що з 2021 року ОСОБА_3 проживає з батьком, ОСОБА_1 , без матері. З 2021 року та на теперішній час вона не бачила ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що ОСОБА_2 проживає у Криму і до 2021 року ОСОБА_3 також проживав з матір'ю у Криму. Також зі слів ОСОБА_3 їй відомо, що він спілкується з матір'ю по телефону. Поганого про матір він нічого ніколи не казав. На даний час ОСОБА_1 самостійно виховує сина. Їй не відомо про те, чи надає ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини.
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_14 надав пояснення про те, що ОСОБА_1 він знає приблизно 40 років. ОСОБА_2 він знає як співмешканку ОСОБА_1 .. У позивача з відповідачкою є син, ОСОБА_3 . Приблизно з 2014 року разом вони не проживають. ОСОБА_2 проживає у Криму. Зазначив, що приблизно з 2020-2021 року ОСОБА_3 живе з батьком, ОСОБА_1 . Із зазначеного часу він особисто не бачив ОСОБА_2 . ОСОБА_1 самостійно виховує сина. Йому не відомо про те, чи надає ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_15 надав пояснення про те, що ОСОБА_1 він знає давно. ОСОБА_2 знає як співмешканку ОСОБА_1 , в них є спільна дитина, син ОСОБА_3 . Позивач з відповідачкою разом не мешкають більше 6-8 років. Після того, як вони розійшлися, дитина проживала з ОСОБА_2 в Криму. Восени 2021 року ОСОБА_2 привезла сина ОСОБА_3 до ОСОБА_1 . Зазначив, що йому не відомо про те, чи приїздила ОСОБА_2 після 2021 року до України. Наразі тільки ОСОБА_1 займається вихованням дитини. Йому не відомо про те, чи надає ОСОБА_2 матеріальну допомогу на утримання дитини.
Також свідок пояснив, що він спілкується з ОСОБА_3 та він розповідав про те, що він у Криму навчався у школі, часто приїздив до батька на канікули, оскільки сумував за ним. Також розповідав про те, що йому не подобається новий чоловік матері, ОСОБА_2 . Розповідав, що у нього з новий чоловіком матері були конфлікти, останній його наказував. Про матір ОСОБА_3 поганого нічого не казав.
Відповідно до статті 171 Сімейного кодексу України судом заслухано думку неповнолітнього ОСОБА_3 , який однозначно не зміг висловити позицію щодо позбавлення матері стосовно нього батьківській прав. Пояснив, що до 2021 року він проживав разом з матір'ю у Криму, ходив до школи. Разом з ними проживали його сестра та чоловік матері на ім'я ОСОБА_16 . Між ним та ОСОБА_16 склалися недружні стосунки, оскільки останній ставився до нього погано, постійно злився та бив ременем. Мати добре до нього ставилася, в неї немає шкідливих звичок, однак вона нічого не робила з тим, як себе вів ОСОБА_16 по відношенню до нього. У зв'язку з чим він постійно плакав. А тому на прохання матері він погодився переїхати жити до батька у місто Харків.
Зазначив, що з восени 2021 він живе вдвох з батьком в будинку у місті Харкові, ходить до школи. Батько працює. У нього з батьком склалися гарні стосунки. З матір'ю він не спілкується. Деякий час він намагався телефонувати матері, але вона не відповідає. Іноді мати повідомляла йому по телефону, що не може розмовляти, оскільки занята. Разом з цим, надалі, не перетелефонувала. Жодного разу вона не привітала його з днем народження або із іншим святом. Подарунків від матері він не отримує. Після того, як почалася війна, мати не пропонувала йому переїхати до неї жити. Перешкод у спілкуванні з матір'ю ніхто йому не робить. Батько проти матері не налаштовує, негативно стосовно останньої не висловлюється. Хотів би залишитись жити з батьком. З матір'ю спілкуватись не бажає.
Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування.
Відповідно до частини 5 ст.19 СК України орган опіки і піклування подає до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частина 6 статті 19 СК України).
Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради (далі - Департамент служб) розглянуто питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час розгляду та вивчення наданих документів встановлено. Мати дитини - ОСОБА_2 . Батько дитини - ОСОБА_1 . Батьки дитини у зареєстрованому шлюбі не перебували. Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з батьком, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , де створені належні умови для проживання та всебічного розвитку дитини. ОСОБА_2 , мешкає в м.Севастополі АРК, є громадянкою РФ, тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, не цікавиться станом здоров'я дитини, матеріально не утримує, в 2021 році привезла дитину в м. Харків та залишила сина його батькові, ОСОБА_1 , що підтверджується інформацією Головного центру спеціальної інформації державної прикордонної служби України від 01.03.2024. На співбесіду до Департаменту служб ОСОБА_2 не з'явилася, письмові пояснення не надала. Згідно з інформацією адміністрації КЗ «Харківська гімназія № 21 Харківської міської ради» від 21.09.2023 та від 03.06.2024, в якому з 09.11.2021 навчається малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час навчання дитини у закладі його мати, ОСОБА_2 не відвідувала гімназію з будь-яких питань, адміністрації закладу та класному керівникові не надходило ніякої інформації, заяв та звернень від ОСОБА_2 . За час навчання ОСОБА_3 ніякої інформації щодо його матері не надходило. Вихованням дитини займається батько, ОСОБА_1 , який постійно цікавиться навчанням дитини, у нього встановлений тісний контакт з класним керівником. ОСОБА_1 відвідує батьківські збори. За минулі 3 роки мати жодного разу не поцікавилась навчанням свого сина, не брала участі у його вихованні. Батько дитини піклується про здоров'я та життя ОСОБА_3 . Хлопчик завжди охайний та доглянутий, має все необхідне для повноцінного навчання й проживання. Згідно з інформацією адміністрації КНП «Міська дитяча поліклініка № 15», від 21.09.2023 та від 05.06.2024, де малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку, декларацію про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу дитині, укладено 28.09.2021 батьком, ОСОБА_1 , хлопчик був на прийомі 11.09.2023 у лікаря-педіатра з приводу хвороби у супроводі батька. За період з 28.09.2021 по теперішній час, мати хлопчика, ОСОБА_2 , сина під час хвороби не доглядала, до лікувального закладу дитину не приводила. Малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на співбесіді в Департаменті служб повідомив, що його мати, ОСОБА_2 , мешкає в Севастополі АРК, що він мешкає разом з батьком з 2021 року, який займається його вихованням, навчанням та утриманням. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Комісія). Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини та рекомендації Комісії, керуючись ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Данні зазначені у Висновку, підтверджуються дослідженими судом доказами.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, відповідно до преамбули якої, дитині для повного й гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Згідно зі статтею 9 Конвенції, держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Крім цього, вказані правовідносини регулюються міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21.06.2001 року №-2558-ІІІ, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом із батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 7 Сімейного кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно положень статті 164 Сімейного кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дітей, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо і лише при наявності вини в діях батьків.
Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.
Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в статті 164 Сімейного кодексу України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 15, абзаці 2 пункту 16 постанови №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» встановлено, що розглядаючи справи даної категорії, судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування вирішується лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи та характеру ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 Сімейного кодексу України), та є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.
Згідно частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як було встановлено судом, оскільки не спростовано відповідачкою, остання самоусунулася від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого неповнолітнього сина, без поважних причин залишивши його без материнської уваги та турботи, при цьому має місце відсутність перешкод у спілкуванні з дитиною. Позивачем доведено, що поведінка відповідачки стосовно сина є свідомим нехтуванням нею своїми батьківськими обов'язками та суперечить інтересам дитини.
Свідоме нехтування відповідачкою батьківських обов'язків підтверджується безпосередньо дослідженими судом доказами, а також поясненнями неповнолітнього ОСОБА_3 , який повідомив суду, що він деякий час намагався в телефонному режимі спілкуватися з матір'ю, яка ігнорує його дзвінки. З восени 2021 року він не бачив матір, остання не цікавиться його життям, жодного разу не привітала його з днем народження. Не зважаючи на введений 24.02.2022 на територію України воєнний стан, який на даний час продовжений, а також те, що місто Харків перебуває тривалий час під постійними ракетними обстрілами з боку Російської Федерації, відповідачка проявляє байдужість щодо життя сина.
З огляду на зазначене, те, що відповідачка не скористалася правом щодо подання відзиву на позов та наданням відповідних доказів на спростування обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає вимоги ОСОБА_1 доведеними та такими що підлягають задоволенню.
Суд зазначає, що враховуючи встановлені обставини справи, рішення про позбавлення батьківських прав відповідачки, яка є громадянкою Російської Федерації, стосовно її сина, прийнято судом виключно з метою захисту інтересів неповнолітнього ОСОБА_3 , який тривалий час перебуває під піклуванням лише його батька.
Вжиття судом такого заходу є стимулювання відповідачки щодо виконання своїх обов'язків стосовно сина. У разі зміни відповідачкою поведінки та обставин, що є підставою для позбавлення її батьківських прав, остання відповідно до статті 169 Сімейного кодексу України має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Розподіл судових витрат за вимогу про позбавлення батьківських прав суд вирішує відповідно до статті141 ЦПК України та стягує з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 247, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав стосовно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості щодо учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ;
третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської, код ЄДРПОУ 35857909, адреса: м.Харків вул. Чернишевська 55.
Суддя - С.М. Лисиченко