Провадження № 2/639/275/25 Справа № 639/7077/24
23 квітня 2025 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 639/7077/24
позивачі: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 )
третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна (адреса місцезнаходження: пр-т. Гагаріна, 43, 2 поверх, кім. 39-44)
про визнання договору дарування квартири недійсним, -
за участю:
позивача - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
представника позивачів - адвоката Гончарова Д.Ю.
представника відповідача - адвоката Карпухіна Д.Ю.
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна, в якому просять визнати договір дарування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_3 недійсним та застосувати наслідки його недійсним.
В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що позивачка, ОСОБА_2 , яка є донькою позивачки ОСОБА_1 довгий час тяжко хворіє, не працює, 29 августа 2023 року їй була зроблена дуже складна нейрохірургічна операція по видаленню невриноми, виникли ускладнення, вона стала важко пересуватись ,з дому не могла вийти. 5 жовтня 2023 року ОСОБА_2 зробили другу операцію пластики лицевого нерва. Наслідки були вкрай важкими, вона стала практично нерухомою. Після виписки з лікарні доньки позивачу, ОСОБА_1 стало зле, швидкою допомогою її було доправлено в лікарню на обстеження. Оскільки ніяких родичів в Харкові у них немає, ОСОБА_1 попросила сусідів ОСОБА_4 та його сестру ОСОБА_5 приглянути за її донькою. Вони приносили їй їжу один раз в день, гроші ОСОБА_1 їм давала. Вони також провідували ОСОБА_1 в лікарні. 27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 зробили операцію на кішкивнику по видаленню непрохідності та пухлини. В середині грудня 2023 року її виписали з лікарні та вона була в край важкому стані, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 допомагали їм, гроші на продукти ОСОБА_1 давала. Позивачці, ОСОБА_8 діагностували онкологію.
ОСОБА_1 сказала ОСОБА_9 , що в неї є двокімнатна квартира та вона з ними розрахується за їхню допомогу. Вона надіялась на по життєве утримання. Приблизно через 2 місяця після виписки її з лікарні з боку відповідача наполегливо зайшла мова про квартиру. 4 січня 2024 року Кривогіни привезли до них нотаріуса, який оформив дарування її з донькою квартири АДРЕСА_3 . Позивачі чудово розуміли, що підписують договір дарування, але їх скував страх. Донька була не ходяча, позивач ОСОБА_1 є поважного віку та теж вкрай хвора, нікого у них немає, а відповідач наполягав тільки на договорі дарування. Позивачі підписали цей договір під впливом важких для них обставин, на вкрай для них невигідних умовах. Відповідач та його сестра після підписання договору дарування ще два місяці допомагали позивачам, а потім повністю відмовилися допомагати.
03 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_3 - адвокатом Карпухіним Дмитром Юрійовичем подано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог? по справі.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву представник зазначає, дійсно 04 січня 2024 року, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - з одного боку, та ОСОБА_3 , було укладено Договір дарування квартири згідно умов якого, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , як « ОСОБА_12 », передали безоплатно у його, ОСОБА_3 власність, в якості дарунку належну ним на праві спільної часткової власності (по 1/2 частці кожному) квартиру, а я ОСОБА_13 , в свою чергу, як «Обдаровуваний», прийняв у власність цей дарунок, а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .
ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , в той час хворіли. Вони ( ОСОБА_9 ) допомагали їм безкорисливо не очікуючи на будь яку подяку. Але як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 сказали, що бажають подякувати ОСОБА_3 та у подяку віддати квартиру яка, була їм не потрібна. Після чого він дійсно привіз нотаріуса в присутності якого, як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 здійснили побажання подарувати йому квартиру. Нотаріус пропонувала їм різні варіанти здійснення угоди (як купівлі-продажу, так і договір довічного утримання) але, зупинилися саме на договорі дарування. У Договорі дарування, нотаріус відмітив про те, що особи було встановлено, дієздатність перевірена та також, була перевірена належність « ОСОБА_12 » вказаної квартири. Здійснення угоди вдома, було необхідно в зв'язку з похилим віком та слабкістю ОСОБА_1 та на прохання сторін. Ніякого примусу, тиску для укладення вказаної угоди, не було.
Станом на час укладення Договору дарування, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), мала вік 78 років і хоча вона до цього і перебувала на лікуванні у лікарні однак, на час здійснення угоди, вже перебувала вдома так як з лікарні, яка це і вказано у позовній заяві, була виписана і перебувала вдома. В свою чергу донька ОСОБА_1 - ОСОБА_2 (13 січня 1975 року), станом на день укладення угоди мала вік 49 років. До цього вона дійсно хворіла але на час здійснення угоди також перебувала вдома. Посилання позивачів на їх страх та підписання договору під впливом важких для них обставин та вкрай невигідних умовах є таким, щоб ввести суд в оману.
18 грудня 2024 року представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Гончаровим Дмитром Юрійовичем подано до суду відповідь на відзив в якому заперечує проти доводів у відзиві на позовну заяву та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування відповіді на відзив представник позивачів зазначає, що у відповідності до договору дарування від 04.01.2024, посвідченого ПН ХМНО Гончаренко Н.Ю., ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 подарували належну їм двох кімнату квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , який є відносно них сторонньою особою, з якою вони познайомилися незадовго до укладання даного правочину. Позивачі вважають, що вищезгаданий договір дарування ними було вчинено під впливом тяжкої для них обставини і на вкрай невигідних умовах, оскільки ОСОБА_1 є особою похилого віку ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та має вкрай малу пенсію, а також вже тривалий час хворіє онкологічним захворюванням. В свою чергу ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи. 29 серпня 2023 року ОСОБА_2 зробили складну операцію в КНП «Харківська міська клінічна лікарня № 7» ХМР по видаленню об'ємного утворення правого утворення мосто-мозочкового кута (НЕВРИНОМИ). Для видалення даної невриноми ОСОБА_2 зробили трепанацію черепу, тобто це операція на головному мозку. Після операції ОСОБА_2 не могла сама ходити декілька місяців. Через 3-4 місяці остання почала підніматися з ліжка лише зі сторонньою допомогою. Навіть на даний час вона без сторонньої допомоги сама пересуватися не може, пересувається, виключно, по помешканню, увесь час в неї запаморочення голови, також наслідки операції відобразилися на її мовленні, а також стала погано володіти правою рукою (писати, тримати ложку/виделку) тобто результати вкрай важкі, схожі з пост інсультним станом. 04.10.2023 року ОСОБА_2 зробили другу операцію в КНП «Харківська міська клінічна лікарня № 7» ХМР з пластики лицьового нерва (пересадки лицьового нерва), наслідки даної операції були вкрай невтішними. Весь цей час за дочкою ОСОБА_2 доглядала її мати - ОСОБА_1 , але наприкінці жовтня ОСОБА_1 стала готуватися до операції та попросили своїх знайомих ОСОБА_3 та його сестру ОСОБА_5 про допомогу, а саме щоб останні 1-2 рази на дому приносили готову їжу для дочки - ОСОБА_2 , оскільки остання не могла сама себе обслуговувати та в неї зовсім не працювала права рука після операції. ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_14 погодились надавати таку допомогу, допоки ОСОБА_1 перебувала у лікарні на операції та в після операційний період. Грошові кошти для придбання продуктів харчування ОСОБА_1 надавала. Після виписки ОСОБА_1 із лікарні, 11.11.2023 ОСОБА_9 (брат та сестра) продовжували надавати допомогу, а саме приносили готову їжу. Через деякий час ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_14 стали зчиняти скандали через те, що ніби то ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винні їм за допомогу. Останні стали наполягати на тому, що в якості розрахунку за їхню допомогу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають подарувати ОСОБА_3 2-х кімнатну квартиру АДРЕСА_3 . Якщо ж вони не погодяться укласти таку угоду, то ОСОБА_3 та його сестра ОСОБА_14 перестануть надавати їм будь-яку допомогу. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які знаходилися у вкрай вразливому та важкому становищі скутував страх перед тим, що вони залишаться сам на сам зі своїми проблемами, водночас вони не погоджувалися на укладання саме договору дарування квартири, оскільки вищезгадана квартира є їхнім єдиним житлом, яке перебувало в їхній власності, більше того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в усних бесідах повідомляли ОСОБА_3 , що вони планують переїхати до вищезгаданої квартири, оскільки вона знаходиться поряд з лікарнею та магазинами. 04.01.2024 ОСОБА_3 привіз до місця мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нотаріуса з готовим текстом договору дарування та повідомив, що вони мають його підписати що б віддячити за надану допомогу. ОСОБА_1 була вимушена підписати договір дарування, оскільки її скував страх, що вони з дочкою залишаться сам на сам, дочка ОСОБА_2 на той час, взагалі, була не ходяча. Після підписання оскаржуваного договору ОСОБА_3 ще, приблизно, 2 місяці допомагав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а потім перестав приходити та, навіть, виходити на зв'язок. Укладаючи даний договір ПН ХМНО ОСОБА_15 з дарувальниками не спілкувалася щодо природи договору та його наслідків, копію договору дарування їм надано не було. З текстом оскаржуваного договору адвокату ОСОБА_16 вдалося ознайомитися випадково та отримати його копію через власні канали. В свою чергу за даного тексту вбачається, що ринкова вартість квартири становить 886 395 грн. 00 коп., оцінку якої виконано 21.12.2023 ФОП ОСОБА_17 , водночас, власники спірної квартири ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ніколи не замовляли даної оцінки. Також представник позивачів зазначає, що спірний догорів посвідчено вдома за адресою: АДРЕСА_1 на прохання сторін, оскільки ОСОБА_1 є людиною похилого віку та має слабість, водночас, а ні ОСОБА_1 , а ні ОСОБА_2 не просили про виклик до них нотаріуса та укладання даної угоди. ОСОБА_2 , взагалі, практично не могла пересуватися 04.10.2024, а також в неї ледь працювала права рука, що підтверджується її підписом в договорі (підпис виконано тремтячою рукою, не чіткий). Оскаржуваний договір дарування від 04.01.2024, посвідчений ПН ХМНО Гончаренко Н.Ю., у відповідності до якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подарували квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_3 , вчинено дарувальниками під впливом тяжкої для них обставини і на вкрай невигідних умовах.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.11.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.02.2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх представник - адвокат Гончаров Д.Ю. підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх повністю задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник - адвокат Карпухін Д.Ю. в судовому засіданні заперечували проти позовних вимог в повному обсязі та просили суд відмовити в задоволенні позову.
Третя особа Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Н.Ю. в судове засідання не з'явилася подала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити без її участі. Окрім того в даній заяві зазначила, що при посвідченні нею даного договору дарування квартири 04.01.2024 року сторони розуміли значення своїх дій, були дієздатні, жодна зі сторін не заявляла про наявність тяжких обставин та примусу й тиску з боку іншої особи. Договір був прочитаний сторонами особисто, підписаний сторонами особисто у її присутності, при здоровому розумінні та ясній пам'яті. Дарувальникам було роз'яснено, що договір є безоплатним і сторони підтвердили, що у обдарованого немає щодо них ніяких обов'язків майнового або не майнового характеру, про що зазначено в п. 6 договору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що 04 січня 2024 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір дарування квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , відповідно до умов договору дарувальники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подарували зазначену квартиру ОСОБА_3 . Зазначений правочин вчинений у присутності Приватного нотаріусу Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надії Юльянівни, та посвідчений нею, зареєстрований в реєстрі за № 7.
Відповідно до копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 7663 виданої КНП "Міська клінічна лікарня № 7 Харківської міської ради", копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 6478 виданої КНП "Міська клінічна лікарня № 7 Харківської міської ради", копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 3139 виданої КНП "Міська клінічна лікарня № 7 Харківської міської ради" та копії довідки про огляд невропатолога, дата обстеження 30.09.2024 року, виданої КНП "Міська лікарня № 3 Харківської міської ради" вбачається, що ОСОБА_2 хворіла та перебувала на лікуванні з 23.08.2023 року по 15.08.2023 року, з 02.10.2023 року по 11.10.2023 року та з 17.04.2024 року по 26.04.2024 року.
Згідно копії копії виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8935 та копії довідки висновку консультанта лікаря онколога онкологічного кабінету КДІ Сапужки А.А. від 27.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 хворіє та перебувала на лікуванні з 25.10.2023 року по 11.11.2023 року була проведена операція (субтотальна колектомія), перебувала на диспансерному обліку з листопада 2023 року з приводу злоякісного новоутворення ободової кишки.
Відповідно копії до довідки № 1937099984398922 видана пенсіонеру ОСОБА_1 вбачається, що вона перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні ПФУ м. Харкова в Харківській області і отримує пенсію за віком, сума пенсії за період з 01.01.2023р. по 30.09.2024р. складає 91 764, 48 грн.
Згідно копії довідки про доходи № 9337933474019328 видана пенсіонеру ОСОБА_2 вбачається, що вона перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні ПФУ м. Харкова в Харківській області і отримує пенсію по інвалідності, сума пенсії за період з 01.01.2024р. по 30.09.2024р. складає 21 850, 86 грн.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що вони з дочкою важко хворіли. Вона просила ОСОБА_3 приносити їжу її доньці коли вона перебувала у лікарні. Кривогіни допомагали після виписки з лікарні. Говорила що розрахується з ОСОБА_3 , але не думала, що укладуть договір довічного утримання, Кривогіни були проти такого договору. Вона дуже боялася тому підписала договір дарування. Під час підписання договору просто його підписала.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 , яка є позивачем по справі пояснила, що розраховувала на договір довічного утримання, але на них кричали та змусили підписати договір дарування. Нотаріус не роз'яснювала договір, тільки підписали. Волі не було. В день підписання договору не тиснули на неї.
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_18 , яка є знайомою позивачів пояснила, що вона знаходилася разом з ОСОБА_1 у лікарні. Про договір нічого не знає. Дізналася про нього тільки після його укладення від ОСОБА_1 .
Допитана в судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_14 , яка є сестрою відповідача пояснила, що живуть в одному будинку з позивачами. ОСОБА_1 сама пропонувала квартиру. Спочатку був привезений проект договору. Позивачка, ОСОБА_1 всюди казала, що відповідач, ОСОБА_3 їхній родич. Відповідач пропонував ОСОБА_1 різні варіанти договору. Гроші у позивачів були на купівлю ліків та продуктів.
У відповідності до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.
Статтею 6 ЦК України визначено право сторін на укладення договору та врегулювання в ньому своїх відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Вбачається, що законом визначено право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору за умови дотримання вимог закону при укладенні договору.
Частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до положень ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона(дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні(обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Згідно положень ч. 2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин небуло б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Вбачається, що оспорюваний договір укладений за вільним волевиявленням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та не суперечить вимогам закону.
Посилання позивачів на знаходження їх під впливом тяжких для них обставин, вразливим становищем, що призвели до укладання правочину, суд вважає необґрунтованими, та такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.
Доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили правочин під впливом тяжких для них обставин і на вкрай невигідних умовах, позивачами не надано. До того ж, доказів того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах, позивачами також не надано.
Окрім того зазначені в позовній заяві та повідомлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як свідками обставини суттєво відрізняються від їх пояснень в судовому засіданні. Зокрема в судовому засіданні ОСОБА_1 було повідомлено, що нотаріус роз'яснював позивачам інші варіанти правочинів та наслідки договору дарування. На питання чому позивачі вважали, що в разі не укладення договору дарування для них можуть наступити негативні наслідки, позивачі відповіді надати не змогли. Більш того позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомила, що підчас укладання договору дарування ОСОБА_1 хоч і вагалась, але потім сказала, що обіцяла цю квартиру відповідачу і тому договір необхідно підписати. Також ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомляла, що з проектом договору вона знайомилась за декілька днів до його підписання і хоча була не згодна з таким правочином, нотаріуса про це не повідомила. Окрім того в судовому засіданні ОСОБА_1 декілька раз підтвердила, що вона хотіла укласти з відповідачем договір довічного утримання, а не договір дарування. Також сторонами не заперечувалось, що відповідач продовжував надавати допомогу позивачам і після вчинення договору дарування. Таким чином правовідносини які склались між сторонами більш притаманні договору довічного утримання.
Тобто суд приходить до висновку, що позивачі вчиняли оскаржуваний правочин під впливом помилки, а не тяжких життєвих обставин.
При цьому суд критично оцінює покази свідків, оскільки вони є заінтересованими особами по справі та всі зазначенні обставини є лише припущеннями, які не ґрунтуються на належних да допустимих доказах.
Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
У ч.ч. 1, 2, 8 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинний подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Виходячи з наведеного та враховуючи те, що на момент вчинення оспорюваного правочину договір дарування за формою і змістом відповідав вимогам чинного законодавства, доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір був вчинений позивачами під впливом тяжкої для них обставин і на вкрай невигідних умовах, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ненадано, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договору дарування квартири недійсним.
Питання розподілу судових витрат суд вирішує на підставі ст.141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України, ст. ст.203, 215, 233, 717, 719 ЦК України, суд -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна про визнання договору дарування квартири недійсним - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Третя особа: Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Харківської області Гончаренко Надія Юльянівна (адреса місцезнаходження: пр-т. Гагаріна, 43, 2 поверх, кім. 39-44).
Повний текст рішення складено 02.05.2025 року.
Суддя В. В. Марченко