Справа №345/4999/24
Провадження № 2/345/55/2025
30.04.2025 р. м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Якиміва Р.В.
секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
за участю представника позивача Коваленко О.В.
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Позов мотивує тим, що 05.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Договір №750481512 про надання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідачу надано кредит в розмірі 30 000,00 грн. шляхом перерахунку на банківську карту відповідача. Відповідно до п.1.4 договору нарахування процентів здійснювалось в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 % в день від суми Кредиту. Відповідно до п.1.5 договору до відносин між сторонами застосовувались умови нарахування процентів за ставкою 1,30 % в день від суми кредиту за час користування ним. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не повернув в повному обсязі кредитну заборгованість та не виконав в повному обсязі всі свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем в результаті чого станом на 28.08.2024 заборгованість становить 58 179, 42 грн., з яких 26 730, 67 грн. сума заборгованості по кредиту, сума заборгованості за відсотками становить 31 448, 75 грн..
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, згідно якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі права грошових вимог до Боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах вищевказаного Договору.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого продовжено рядом додаткових угод №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022 до 30.12.2024.
17.07.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу №17/07/24, згідно якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі права грошових вимог до Боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах вищевказаного Договору.
Відповідач добровільно борг не погашає, тому позивач змушений звернутися до суду та просить стягнути з відповідача наявну заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати.
26.11.2024 від представника відповідача адвоката Коваленко О.В. надійшов відзив на позовну заяву. Просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві зазначає, позивач не є кредитором, оскільки не надав суду жодної додаткової угоди до договору факторингу в якій би було зазначено дані відповідача, як особи право вимоги відносно якої передано. Договір від 05.01.2021 та додатки до нього не підписані керівником банку. Не надано документу, який би підтверджував дійсний розмір права вимоги, яке було передано позивачу. ОСОБА_1 не був повідомлений про заміну кредитора. Не надано доказів пролонгації кредиту. Наданий розрахунок не містить чіткого разрахунку нарахування відсотків, пені. Сума вказана : 58179,42 грн. є незрозумілою. Заборгованість по відсотках нарахована з порушеннями вимог ЦПК України. Відсутнє погодження з відповідачем про сплату комісії та пені, розміру нарахованих відсотків. Відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашень заборгованості, докази направлення досудової вимоги відповідачу. Позивачем пропущено термін звернення до суду з позовом , оскільки спірний договір укладено 05.01.2021. Крім того у період воєнного стану, введеного в Україні, позичальник звільняється від сплати на користь кредитодавця пені, комісії, штрафу. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.
03.12.2024 представником позивача Тараненко А.І. подано до суду відповідь на відзив. Зазначив, що укладення договору факторингу не свідчить про недійсність передачі прав вимоги за таким договором новому кредитору, оскільки на момент укладення кредитного договору, договір факторингу був чинним. Право вимоги передані на користь позивача на підставі Реєстру, який оформлений належним чином. Відповідно до вимог ст.18 ЗУ «Про споживче кредитування» позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику щодо врегулювання спору у досудовому порядку та повідомляти про зміну кредитора. Боржник знав про заборгованість , адже здійснював часткові платежі. Щодо нарахування відсотків, то відповідач був належним чином ознайомлений про розмір та порядок їх нарахування, адже частково погашав їх, при цьому він виступив ініціатором укладення договору. Щодо строків позовної давності то слід зазначити, що ЗУ №2102-ІХ від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022. Аналогічними Законами воєнний стан продовжувався по теперішній час. Даним законом зупинено перебіг позовної давності, а том упорушень з боку позивач строків позовної давності не має. У зв'язку з нведеним просить задоволити позов повністю.
Ухвалою судді від 29.08.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивача у судове засіданні не з'явився, однак у позовній заяві просить розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти розгляду справи за відсутності представника товариства та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак представник відповідача адвокат Коваленко О.В. просить розглядати справу у його відсутності, оскільки його інтереси в судовому засіданні буде представляти вона.
Представник відповідача адвокат Коваленко О.В. в судовому засіданні позову не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав наведених у відзиві та вказала, що позивач не є кредитором, оскільки не надав суду жодної додаткової угоди до договору факторингу в якій би було зазначено дані відповідача, як особи право вимоги відносно якої передано. Договір від 05.01.2021 та додатки до нього не підписані керівником банку. Не надано документу, який би підтверджував дійсний розмір права вимоги, яке було передано позивачу. ОСОБА_1 не був повідомлений про заміну кредитора. Не надано доказів пролонгації кредиту. Наданий розрахунок не містить чіткого разрахунку нарахування відсотків, пені. Сума вказана : 58179,42 грн. є незрозумілою. Заборгованість по відсотках нарахована з порушеннями вимог ЦПК України. Відсутнє погодження з відповідачем про сплату комісії та пені, розміру нарахованих відсотків. Відсутні оригінали кредитного договору та графіку погашень заборгованості, докази направлення досудової вимоги відповідачу. Позивачем пропущено термін звернення до суду з позовом , оскільки спірний договір укладено 05.01.2021. Крім того у період воєнного стану , введеного в Україні, позичальник звільняється від сплати на користь кредитодавця пені, комісії, штрафу. Вважає, що підстави для задоволення позову відсутні
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно достатті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно достатті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першоюстатті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Як встановлено в судовому засіданні, 05.01.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено Договір №750481512 про надання кредиту у розмірі 30000,00 грн. у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п.1.4 договору нарахування процентів здійснювалось в розмірі 237,25 відсотків річних, що становить 0,65 % в день від суми Кредиту. Відповідно до п.1.5 договору до відносин між сторонами застосовувались умови нарахування процентів за ставкою 1,30 % в день від суми кредиту за час користування ним (а.с.27-30).
Згідно договору 05.01.2021 відповідачу було перераховано на його картковий рахунок грошові кошти в сумі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.01.2021 (а.с.46)
Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору №750481512від 05.01.2021 узгоджується зі ст.ст. 6 , 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не повернув в повному обсязі кредитну заборгованість та не виконав в повному обсязі всі свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем в результаті чого, згідно розрахунку заборгованості станом на 28.08.2024 заборгованість становить 58 179, 42 грн., з яких 26 730, 67 грн. сума заборгованості по кредиту, сума заборгованості за відсотками становить 31 448, 75 грн. (а.с.72, 135-137,169-173).
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу №28/1118-01, згідно якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі права грошових вимог до Боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах вищевказаного Договору.
28.11.2019 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2020.
31.12.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2021.
31.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 27 до Договору факторингу №28/1118-01, згідно якого строк дії договору продовжено до 31.12.2022.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого продовжено рядом додаткових угод №2 від 03.08.2021, №3 від 30.12.2022 до 30.12.2024.
17.07.2024 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу №17/07/24, згідно якого клієнт зобов'язується відступити Фактору права вимоги, в тому числі права грошових вимог до Боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта на умовах вищевказаного Договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі,що і правочин,на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах,що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно частини 1 статті 1077, частини 1 статті 1078, частини 1 статті 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (стаття 514, частина 1 статті 1084 ЦК України).
Суд, на підставі наданих сторонами та оцінених у відповідності із вимогами статті 89 ЦПК України в їх сукупності та взаємозв'язку доказів, встановивши фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін, та надавши їм належну правову оцінку, дійшов висновку про те, що належними та допустимими доказами у справі підтверджені факти укладання кредитного договору ОСОБА_1 у передбаченій законом формі, виконання кредитором умов договору щодо надання позичальнику кредитних коштів, та невиконання останнім зобов'язань з повернення цих коштів разом із нарахованими відповідно до умов договорів процентами за користування, що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача, до якого за договорами факторингу як до фактору перейшли права кредиторів за вказаними договорами.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» не є належним кредитором у даному зобов'язанні, оскільки позивачем не доведено перехід до нього права вимоги до боржника, а чинне законодавство допускає наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі лише за договором факторинг, в той час як в даному випадку відбулося набуття права вимоги на підставі договору факторингу від 17.07.2024.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі".
Набуття права вимоги позивача до відповідача згідно кредитних договорів підтверджується дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, зокрема договорами факторингу, реєстрами боржників, платіжними дорученнями.
Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У даній справі договори факторингу у встановленому законом порядку відповідачем не визнавалися недійсними.
Враховуючи, що відповідач не оспорив, не надав суду належних, допустимих і достовірних доказів, які б свідчили про недійсність переданих вимог, в силу прямого припису статті 204 ЦК України їх правомірність презумується. Отже, відповідні договори факторингу є чинними.
З матеріалів справи вбачається, що договори факторингу укладено у відповідності до вимог закону, містять всі істотні умови, при їх укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють дані правовідносини, а тому вони підлягають до виконання.
Стосовно заперечень відповідача щодо неправильного нарахування відсотків за договором, суд зазначає, що правилами надання грошових коштів у позику в редакції від 12.08.2021 року відповідно до п.6.5 яких, у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/ несвоєчасного повернення позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) нараховуються проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або п частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користувания та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь якому випадку не більше 90 календарних днів.
Позичальник розумів та погоджувався з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики можливе в порядку пролонгації, це не є штрафом, пенею чи будь якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.
Відтак, з огляду на свободу договору, яка передбачена статтею 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування (дисконтного періоду), а також; передбачили право кредитора нараховувати відсотки після закінчення строку надання кредиту у розмірі, визначеному в договорі.
Отже, нарахування відсотків здійснювалось в межах строку, визначеного та погодженого сторонами договору, доказів погашення заборгованості в повному обсязі матеріали справи не містять, власного розрахунку нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідачем не подано, а тому, заявлені до стягнення відсотки підлягають стягненню у повному обсязі.
Як встановлено з розрахунку заборгованості, позивач надав відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримувалася своїх зобов'язань щодо погашення кредиту у визначені строки, на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов'язань, у зв'язку з чим станом на день подання позову до суду наявна заборгованість у розмірі 58 179, 42 грн., з яких 26 730, 67 грн. сума заборгованості по кредиту, сума заборгованості за відсотками становить 31 448, 75 грн..
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що відповідачем пропущено строки позовної давності, оскільки відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 року та по даний час перебіг строків позовної давності зупинено. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.
Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача щодо нарахування пені та комісії, оскільки вказані види нарахувань не є предметом спору та не входять в склад позовних вимог.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач істотно порушив умови укладеного з позивачем договору №750481512 від 05.01.2021, а, зокрема, у встановленому порядку та строки не погашав кредит та проценти за користування ним, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 58 179, 42 грн.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №3363 від 05.08.2024 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (а.с.16) .
Відповідно до ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
З матеріалів справи вбачається, що позивач 18.07.2024 уклав з адвокатським бюро «Тараненко та партнери» договір про надання правової допомоги та сплатив вартість послуг в загальній сумі 6000,00 грн. (а.с.89-91).
За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 6000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги та 2422,40 грн. судового збору.
На підставі вищевикладеного ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 191, 247, 259, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, керуючись ст.1, 3, 207, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (юридична адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19 офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 750481512 від 05.01.2021 у розмірі 58179,42 грн..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» -суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 6000,00 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 02.05.2025.
Суддя: