Справа № 344/7537/25
Провадження № 1-кс/344/3344/25
30 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
Скаржник зазначає «…02 квітня 2025 року у порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу до Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області мною наручно подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, про що свідчить відповідний штамп даної установи на її копії. У самій заяві чітко відображено інформацію про факти вчинення ряду протиправних дій, які обґрунтовано містять ознаки відповідного кримінального правопорушення, а саме зазначено об'єктивні дані, які можуть бути перевірені виключно в ході здійснення досудового розслідування стосовно кола вказаних мною конкретних осіб. Суть заяви полягає в тому, що гр.-н ОСОБА_5 шляхом обману і зловживання довірою із систематичним залученням гр.-на ОСОБА_6 з корисливою метою вчинив неправомірні умисні дії, спрямовані на заволодіння коштами від продажу квартири АДРЕСА_1 . Зокрема, гр.-н ОСОБА_5 запропонував можливість часткового списання перед ним заборгованості на суму 115 000 доларів США в інтересах моєї матері ОСОБА_7 , обумовлюючи необхідність отримання відповідної нотаріальної довіреності зазначеною ним особою на право представлення інтересів правовласника. Після реалізації свого наміру, одночасно намагаючись приховати вказаний факт та свою особисту участь під виглядом укладення ряду фіктивних правочинів, гр.-н ОСОБА_5 звернувся до суду в вимогою повторно стягнути з боржника вже «неіснуючий борг». Зокрема, виключно через запевнення гр.-на ОСОБА_5 про зарахування ним часткового повернення позики ОСОБА_7 на суму 115000 доларів США через свою довірену особу - ОСОБА_8 я погодилась оформити на ім'я запропонованої ним «афілійованої» особи оформити довіреність як на свого представника з правом отримання відповідних коштів за результатом відчуження моєї квартири АДРЕСА_1 . Однак, внаслідок таких маніпуляцій гр.-на ОСОБА_5 часткове зарахування боргу в еквіваленті вартості квартири не відбулось, оскільки згодом поданий ним позов до ОСОБА_7 взагалі не містив фактів його погашення та містив вимоги стягнення первинного розміру позики. Так, зловживаючи довірою та шляхом обману гр.-н ОСОБА_5 у такий спосіб позбавив мене права власності щодо вказаного вище об'єкту нерухомості, привласнивши «виручені» кошти. Встановлення взаємозв'язку між протиправними винними діями зловмисників та величиною завданої шкоди можливе виключно за умов об'єктивного та неупередженого їх дослідження у рамках досудового розслідування, встановивши особи вигодонабувачів як за наслідком фінансових операцій після укладення завуальованих правочинів від мого імені з метою заволодіння коштами за результатом відчуження квартири АДРЕСА_1 . Однак, як мені стало відомо 18.04.2025, під час відвідування Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області на запрошення відповідального працівника, який проводив моє опитування, - вищевказані відомості з приводу поданої мною заяви про вчинення кримінального правопорушення від 02.04.2025 у встановлений законодавством термін не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, що надалі сприяє уникненню покаранню винних за вчинення вказаного кримінального правопорушення (злочину) та можливому відшкодуванню мені збитків у повному обсязі, зважаючи на спричинення такими діями зловмисників мені матеріальної шкоди і моральної шкоди…».
Представник в судовому засіданні підтримав скаргу та просив задовольнити.
Представник органу досудового розслідування в судове засідання не з'явився.
Згідно п.1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до частин 1, 2 ст.117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді,суду.
Скаржник вказує, що їй стало відомо про бездіяльність органу досудового розслідування 18.04.2025 року під час відвідування Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області.
Процесуальний строк може бути поновлений лише за умови його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд слідчого судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом, прокурором, слідчим суддею, судом проміжку часу.
Таким чином, строк на звернення до суду зі скаргою підлягає поновленню.
Відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначено ч.1 ст.303 КПК України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Згідно ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Відповідно до ч.4 ст.214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, слідчий, прокурор має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Тобто, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
За змістом ст. 214 КПК України, підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початку досудового розслідування є подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим, прокурором з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Така позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 у справі №556/450/18, в якій суд зазначив, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого, ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Відповідно до ст.17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод людини жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
У свою чергу у справі Європейського суду з прав людини "PredaandDardari v. Italy" (1999) Суд вказав, що метою конвенції також є запобігання використанню принципів, на яких ґрунтується Конвенція, щоб здійснювати будь-яку діяльність, спрямовану на скасування прав і свобод, визнаних цією Конвенцією.
Відповідно до ст.214 КПК України відомості про особу та попередню кваліфікацію її дій вносяться до ЄРДР слідчим або прокурором.
Станом на момент розгляду даної скарги відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудового розслідування внесенні не були.
Обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, дослідження, юридична оцінка обставин кримінального провадження, в тому числі оцінка доказів.
Згідно з ч.3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Крім того, скаржник просить зобов'язати уповноважених службових осіб Івано-Франківського районного управління поліції ГУ НП в Івано-Франківській області, за результатами внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, через 24 години з моменту внесення таких відомостей, надати відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 2 ст.307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, зазначеною нормою процесуального закону визначений вичерпний перелік процесуальних рішень, які відносяться до компетенції слідчого судді при розгляді скарги на дії або бездіяльність слідчого та/або прокурора під час досудового розслідування, тобто дані вимоги виходить за межі повноважень слідчого судді та оскарження яких не передбачено ст.303 КПК України.
Таким чином, скарга підлягає до часткового задоволення.
Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.
Відповідно до зазначеного, -
Поновити строк на звернення до суду зі скаргою;
скаргу задовольнити частково;
зобов'язати Івано-Франківський СВ РУП ГУНП зареєструвати заяву ОСОБА_4 від 02.04.2025 року про вчинення кримінального правопорушення.
В іншій частині відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1