Справа №443/540/25
Провадження №3/443/259/25
іменем України
01 травня 2025 року місто Жидачів
Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Стрийського районного управління поліції ГУ Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово непрацюючого, інваліда І групи,
за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 27.03.2025 о 18 год 00 хв перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: обзивав останню нецензурними словами, ображав свою сестру ОСОБА_2 , внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_3 .. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст.173-2 КУпАП визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вивчивши протокол про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст.173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням є вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З аналізу наведених вище норм Закону вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адмінправопорушенні, крім його визнавальних показів, доведена:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №391619 від 27.03.2025, з якого вбачається, що ОСОБА_1 27.03.2025 о 18 год 00 хв перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру, відносно своєї сестри ОСОБА_2 , а саме: обзивав останню нецензурними словами, ображав свою сестру ОСОБА_2 , внаслідок чого останній була завдана шкода психічному здоров'ю. Своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП /а.с.11/;
- повідомленням на лінію 102, згідно якого 27.03.2025 о 18 год 21 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 27.03.2025 о 18 год 20 хв за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця схвильована, повідомила, що їй потрібно поліцію, терміново, оскільки вуйко погрожує їм ножем (нікого не поранив). Заявниця неповнолітня, дуже схвильована. Дані кривдника: ОСОБА_1 вік 48-49 років. перебуває у стані сп"яніння. Вдома є також матір заявниці: ОСОБА_2 , та її молодша сестра, Медичної допомоги не потребують. Просить скерувати поліцію /а.с.3/;
- письмовою заявою ОСОБА_2 від 27.03.2025, згідно якої остання просить прийняти міри до її рідного брата ОСОБА_1 , який 27.03.2025 близько 18 год 00 хв був п'яний і виражався нецензурною мовою і погрожував неодноразово фізичною розправою над мамою і нею. В ході конфлікту вона і її діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали моральний і психологічний тиск, ножа не бачила, але руку в кишені тримав /а.с.4/;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27.03.2025 відносно постраждалої особи ОСОБА_4 на підставі якої було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №339170 від 27.03.2025 /а.с.5-6/;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 27.03.2025 відносно постраждалої особи ОСОБА_2 /а.с.7-8/;
- роз'ясненнями ОСОБА_1 положення ст. 173-8 КУпАП, оскільки відносно останнього винесено наступні заборонні приписи: серії АА №339170, серії АА №339169, серії АА №339171 /а.с.9-10/;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 27.03.2025, згідно яких остання пояснила, що 27.03.2025 близько 18 год 00 хв її брат ОСОБА_1 у нетверезому стані почав з нею конфлікт, безпідставно голосно кричав, виражався нецензурними словами, погрожував їй та мамі, під час конфлікту були присутні її діти ОСОБА_4 і ОСОБА_6 . Вона та діти отримали моральний та психологічний тиск. Конфлікти з братом відбуваються систематично /а.с.12/;;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2025, згідно яких останній пояснив, що 27.03.2025 близько 18 год 00 хв пішов до будинку з вулиці, де займався справами по господарству. Його сестра ОСОБА_2 почала з ним конфлікт через те що він випив собі 50 грам горілки, на що він почав відповідати їй криками, чому вона йому вказує коли він має пити алкоголь. Ножа в руках не тримав /а.с.13/.
Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, судді не надано, тому вищевикладені докази вважаю належними та допустимими, а в своїй сукупності достатніми.
Таким чином, вважаю доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілій ОСОБА_2 , а тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, яка доведена повністю, а тому відносно ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу. Застосування судом до ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети, визначеної ст. 23 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Разом з тим, відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди І та ІІ групи є інвалідом І групи, а відтак оскільки відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №021192, ОСОБА_1 є інвалідом І групи, відтак останнього слід звільнити від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, ч. 1 ст. 173-2, КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-
ОСОБА_1 , визнати винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя Р.Г. Равлінко