Справа №461/2676/25
Провадження №3/461/1099/25
01 травня 2025 року суддя Галицького районного суду міста Львова Зубачик Н.Б., при секретарі судових засідань Панасюк А.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника Винниченка М.П., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у Львівській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
27.03.2025, близько 02:10 год., на вул. Саксаганського, буд.8 у м.Львові, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «KIA Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер». Результат огляду позитивний - 0,39 % проміле, № тесту 1709. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Винниченко М.П. просив суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Представник повідомив, що ОСОБА_1 27.03.2025 о 02 год. 40 хв. в м. Львові по вул. Саксаганського, 8, керував транспортним засобом «Kia Sorento», д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції, які побачили в нього ознаки алкогольного сп'яніння. Не погодившись з результатом Дрегер, ОСОБА_1 хотів пройти огляд в медичному закладі, однак він не був доставлений працівниками поліції до медичного закладу. Окрім того, представник повідомив, що працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Окрім того, ОСОБА_2 зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а наявність водійського посвідчення для нього є обов'язковим для проходження військової служби.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №282742 від 27.03.2025;
результатом тесту №1709;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
диском з відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції;
рапортом працівника патрульної поліції.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Окрім цього, докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Окрім того, підстав для закриття провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, суд не вбачає.
Доводи захисника не спростовують наявні у справі докази факту порушення ОСОБА_1 вимог п.2.9 «а», ПДР України та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Суду не було надано належних доказів, які б спростовували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо наявності його провини. Суддя ставиться критично до пояснень захисника, оскільки порушення поліцейськими вимог ст. 266 КУпАП не знайшли підтвердження при дослідженні матеріалів справи.
Невизнання своєї вини особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд розцінює як намагання ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
При обранні виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий та сімейний стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Крім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП та Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 130, 221, 275-280, 283-287 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі ДСА України 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред'являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
У відповідності до ч.1 ст.307 КУпАП штраф правопорушником повинен бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Зубачик Н.Б.