Справа № 541/2814/24
Номер провадження 2/541/96/2025
іменем України
30 квітня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
за участю секретаря судового засідання Циганової Ю.М.,
представник позивачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Великосорочинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко Ольга Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом,
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Великосорочинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко О.В., про визнання права власності в порядку спадкування за законом, мотивуючи вимоги наступним. Житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належав її батьку ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті позивачка прийняла спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При зверненні до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на будинок за законом позивачка отримала відмову, яка обґрунтована відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок. Право власності за ОСОБА_3 на цей будинок в державному реєстрі прав на нерухоме майно не зареєстровано. В зв'язку із зазначеним ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на спадкове майно.
В судовому засіданні представник позивачки просила задовільнити позовні вимоги з підстав, викладених в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с. 58, 142 том 1).
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився (а.с. 246 том 1).
Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, батьком ОСОБА_4 є ОСОБА_3 (а.с. 80-83 том 1).
Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 24 жовтня 2023 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 79 том 1).
Із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася дочка спадкодавця ОСОБА_2 , яка отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки (а.с. 78, 131-137 том 1).
У довідці від 17 квітня 2024 року № 02/88, виданій відповідачем, ОСОБА_3 проживав та був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12 том 1).
ОСОБА_3 за життя не здійснив державну реєстрацію права власності на будинок, на даний час отримати правовстановлюючі документи на вказане майно неможливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність як фізичної особи припинена у момент смерті (ч. 4 ст. 25 ЦК України).
В інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрацію прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 17 липня 2024 року зазначено про відсутність власників на майно, а саме - будинок за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19 том 1).
Приватний нотаріус Ряжко О.В. 28 травня 2024 року відмовила ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок після смерті ОСОБА_3 через відсутність правовстановлюючих документів на ім'я спадкодавця (а.с. 13 том 1).
Згідно з поквартирною карткою власником житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зазначений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9-14 том 2).
Відповідно до робочого проекту газопостачання житлового будинку, розробленого ПП «Метан», актів первинної повірки, повторної перевірки димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будівель, розрахункової книжки «Л» за користування природнім газом з особистим рахунком № НОМЕР_3 , договору про користування електричною енергією № 560286 від 06 червня 2010 року, квитанцій про сплату комунальних послуг, ОСОБА_3 проживав у вказаному будинку як власник будинку, укладав договори, оплачував комунальні послуги (а.с. 20-55).
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які були сусідами ОСОБА_3 , свідок ОСОБА_7 - колишня дружина ОСОБА_3 , пояснили, що ОСОБА_3 проживав в будинку по АДРЕСА_1 , який придбав у ОСОБА_8 . В будинку він зробив ремонт, провів комунікації для поліпшення експлуатаційних показників будинку. Мешкав один приблизно 20 років, дочка до нього періодично приїжджала.
Відповідно до технічного паспорта на житловий будинок приватного житлового фонду, виготовленого 18 січня 2002 року Лубенським МБТІ, житловий будинок збудований у 1979 році, господарські споруди збудовані в період з 1952 року по 1974 рік (а.с. 14-18 том 1).
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До часу набрання чинності ЦК України 2003 року та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.
Наразі питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 78127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до п. 42 якої для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: технічній паспорт на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та, споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна.
Отже, у період забудови домоволодіння з 1952 по 1974 рік державна реєстрація об'єктів нерухомості взагалі не передбачалась. Таким чином, спадкодавцю ОСОБА_3 за життя правомірно належав житловий будинок з господарськими спорудами.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).
Встановлено, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 належав житловий будинок з господарськими спорудами, який входить до складу спадщини.
Позивачка є спадкоємцем за законом майна, а саме - житлового будинку з господарськими спорудами, який належав ОСОБА_3 , однак юридично його не оформив. ОСОБА_2 вчинила дії по прийняттю спадщини та прийняла її, подавши заяву до нотаріальної контори, отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, тому набула право і на будинок в порядку спадкування після смерті батька. Спадкове право позивача відповідачем не оспорюється.
Оскільки право позивачки на оформлення спадкових прав на будинковолодіння померлого порушено, воно підлягає судовому захисту. Позовні вимоги не суперечать закону та не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. За таких обставин вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються на законі та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України, оскільки позивач заявив клопотання про залишення судових витрат за собою, суд вирішив не стягувати з відповідача судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Великосорочинської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Ряжко Ольга Вікторівна, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_2 ) право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: О. М. Вірченко