Провадження № 22-ц/803/4165/25 Справа № 207/3019/17 Головуючий у першій інстанції: Скиба С.А. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
23 квітня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі судді Скиби С.А. від 05 січня 2024 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс», ОСОБА_1 , про заміну сторони стягувача у виконавчому листі,-
У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (далі - ТОВ «Дебт Форс») звернулося до суду з даною заявою, посилаючись на те, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у справі №207/3019/17 задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - ПАТ «Альфа-Банк») про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №630002896 у розмірі 33913,00 грн та 1600,00 грн витрат на сплату судового збору. Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано стягувачу ПАТ «Альфа-банк» виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення у справі №207/3019/17 зі строком пред'явлення до 13 липня 2021 року. Ухвалою Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року замінено сторону стягувача у справі №207/3019/17 з АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал»). 02 березня 2023 року виконавчий лист Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/3019/17 від 31 липня 2018 року повернуто стягувачу на підставі пункту 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». 09 березня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс» (далі - ТОВ «Кампсіс») уклали договір №09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630002896. 29 травня 2023 року ТОВ «Кампсіс» та ТОВ «Дебт Форс» уклали договір №29-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №630002896. Строк на пред'явлення виконавчого листа Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/3019/17 після його повернення стягувачу 02 березня 2023 року ще не минув і зобов'язання за кредитним договором боржником ОСОБА_1 не виконаною Тому ТОВ «Дебт Форс» просило змінити вибулого стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 164-169 т.2).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року в задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну вибулої сторони стягувача у виконавчому проваджені ТОВ «Вердикт Капітал» його правонаступником ТОВ «Дебт Форс» у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630002896 відмовлено (а.с. 205-211 т.2).
В апеляційній скарзі ТОВ «Дебт Форс», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі (а.с. 1-8 т.3).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Дебт Форс» задоволено. Ухвалу Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року скасовано. Заяву ТОВ «Дебт Форс» про заміну стягувача його правонаступником задоволено. Замінено вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого виступає ТОВ «Вердикт Капітал», боржник - ОСОБА_1 (а.с. 35-36 т. 3).
Постановою Верховного Суду від 22 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2024 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 84-90 т.3).
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому листі, виходячи з наступного.
Встановлено, що рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року у справі № 207/3019/17 позовні вимоги ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 33913,00 грн та 1600,00 грн витрат на сплату судового збору. Рішення суду набрало законної сили 12 липня 2018 року (а.с. 183-186 т.1).
31 липня 2018 року Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано стягувачу ПАТ «Альфа-Банк» виконавчий лист на виконання вказаного судового рішення у справі № 207/3019/17 зі строком пред'явлення до 13 липня 2021 року (а.с. 191, 192 т.1, а.с. 91, 174 т.2).
21 грудня 2020 року ПАТ «Альфа-Банк» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Флексіс» (далі - ТОВ «ФК «Флексіс») уклали договір факторингу №2, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило, а ТОВ «ФК Флексіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту №630002896 (а.с. 37-40, 41-51 т.2).
21 грудня 2020 року ТОВ «ФК «Флексіс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №21-12/20, відповідно до якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту № 630002896 (а.с. 22-25, 26-36 т.2).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 лютого 2022 року замінено сторону стягувача у справі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630002896, з АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» (а.с. 74-75 т.2).
Виконавчий лист Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області №207/3019/17 від 31 липня 2018 року пред'являвся стягувачем ТОВ «Вердикт Капітал» на примусове виконання до Південного відділу державної виконавчої служби у місті Кам'янське Кам'янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (ВП №59570231) та 02 березня 2023 року був повернутий державним виконавцем стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується відмітками на виконавчому листі (а.с. 174 зворот т.2) та відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, які є загальнодоступними.
09 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс» укладено договір №09-03/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Кампсіс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту №630002896 від 25.06.2013, що підтверджується копіями вказаного договору, додаткової угоди №1 до цього договору, акту приймання-передачі Реєстру боржників, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.03.2023, витягу з додатку №3 (Реєстру боржників) (а.с. 176-178, 179, 180, 181 т.2).
29 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс» та ТОВ «Дебт Форс» уклало договір № 29-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс» відступило, а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, зокрема за договором кредиту №630002896 від 25.06.2013, що підтверджується копіями вказаного договору, додаткової угоди №1 до цього договору, витягу з додатку №3 (Реєстру боржників), платіжної інструкції від 26.10.2023 про сплату за вказаним договором 273402,76 грн (а.с. 181 зворот - 183, 184, 185 т.2).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року у справі № 207/3019/17, з урахуванням ухвали цього ж суду від 27 вересня 2023 року про виправлення описки, у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» від 10 серпня 2023 року про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630002896 відмовлено (а.с.137-141, 162 т.2).
У своїй новій заяві, що розглядається судом, ТОВ «Дебт Форс» просило суд змінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17 за позовом ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Посилається, зокрема, на те, що строк на пред'явлення виконавчого листа Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі № 207/3019/2017 після його повернення стягувачу 02 березня 2023 року ще не минув і зобов'язання за кредитним договором боржником ОСОБА_1 не виконано.
Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами , прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За своєю суттю заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Підставою для заміни сторони судового процесу або виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах .
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Тож, оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, то якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов'язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.
Подібних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17.
Водночас варто звернути увагу і на те, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництво, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10 (провадження№ 14-197цс21, пункти 127- 130).
Судом установлено, що Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано стягувачу виконавчий лист №207/3019/17 від 31.07.2018 зі строком пред'явлення до 13 липня 2021 року (а.с. 191, 192 т.1, а.с. 91, 174 т.2).
Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII).
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Вказаний вище виконавчий лист №207/3019/17 від 31.07.2018 пред'являвся стягувачем ТОВ «Вердикт Капітал» на примусове виконання та 02 березня 2023 року був повернутий державним виконавцем стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), що підтверджується відмітками на виконавчому листі (а.с. 174 зворот т.2), а також відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження, які є загальнодоступними.
Таким чином, строки пред'явлення виконавчого листа №207/3019/17 від 31.07.2018 перервалися, у зв'язку з його пред'явлення на примусове виконання, та після переривання встановлюються протягом трьох років з дня повернення виконавчого документа стягувачу - 02.03.2023.
З даною заявою про заміну сторони стягувача ТОВ «Дебт Форс» звернулось до місцевого суду через систему “Електронний суд» 19.12.2023, тобто у межах трирічного строку пред'явлення виконавчого листа №207/3019/17 від 31.07.2018 до виконання.
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, встановивши, що з даною заявою про заміну сторони стягувача ТОВ «Дебт Форс» звернулось 19.12.2023 у межах трирічного строку пред'явлення до виконання виконавчого листа №207/3019/17 від 31.07.2018, який після переривання встановлений до 02.03.2026; встановивши також, що право вимоги за кредитним договором №630002896 від 25.06.2013 перейшло до ТОВ «Дебт Форс» на підставі договору відступлення прав вимоги від 29.05.2023 року №29-05/23, - колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви та заміни стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на його правонаступника - ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі №207/3019/17, виданому Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області 31.07.2018 на виконання рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є ТОВ «Вердикт Капітал», заборгованості в сумі 33913,41 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.
Боржником не надано доказів та не спростовано факт переривання строку пред'явлення вказаного вище виконавчого листа, зокрема, оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №59570231, а також не надано доказів оскарження зазначених вище договорів відступлення прав вимоги, тощо; клопотання про витребування відповідних доказів судом - не заявлено.
Необхідно зауважити, що згідно відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження №74565033 (боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ТОВ «Дебт Форс») було відкрите приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. 27.03.2024, тобто після подання даної заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони (стягувача) її правонаступником від 19.12.2023 року, тому підстави для заміни сторони виконавчого провадження (за відсутності відкритого виконавчого провадження на час звернення до суду із заявою) відсутні.
Колегія звертає увагу, що ТОВ «Дебт Форс» уже звертався у даній справі із заявою про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, від 03.08.2023 року, яка надійшла до суду 10.08.2023 року (а.с. 85-88 т.2).
Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 07 вересня 2023 року у справі № 207/3019/17, з урахуванням ухвали цього ж суду від 27 вересня 2023 року про виправлення описки, у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» від 10 серпня 2023 року про заміну сторони у справі, шляхом заміни стягувача його правонаступником у цивільній справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 630002896 відмовлено (а.с.137-141, 162 т.2).
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі № 488/3753/17-ц вважала, що «висновок колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про те, що вимоги статті 186 ЦПК України (тотожність вимог/спору) передбачена тільки для позовного провадження є неправильним, оскільки зазначена норма права застосовується і в інших видах судового провадження та стадіях процесу, а саме у наказаному провадженні, в окремому провадженні, а також при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця… Разом з тим, слід звернути увагу на те, що розділ VI ЦПК України, який врегульовує розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), не є окремим видом судового провадження, не є окремою стадією цивільного процесу, а є виконанням судових рішень, як заключного етапу у процесі реалізації захисту цивільних прав… Отже, розгляд процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень, є триваючими правовідносинами до тих пір, поки судове рішення не буде виконане у порядку, передбаченому законом. Тому державний/приватний виконавець має право звертатися до суду з відповідним поданням, направленим на виконання статті 129 Конституції України щодо обов'язковості судового рішення стільки раз, скільки для цього необхідно, аби виконати судове рішення. Проте це не повинні бути тотожні й аналогічні подання (заяви), які вже судом вирішені».
У постанові Верховного Суду від 27 лютого 2024 року у справі №2-361/11 викладено висновок про те, що «цивільним процесуальним законом не заборонено повторне звернення до суду із заявою про заміну сторони стягувача, що узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом в постанові від 29 березня 2021 року у справі №2-5356/10. Відповідно обставини, які підлягають встановленню під час розгляду такої заяви, залежать від підстав, якими заявник обґрунтовує свої вимоги».
У заяві ТОВ «Дебт Форс» від 03.08.2023 року про заміну сторони (стягувача) її правонаступником, у задоволенні якої відмовлено, ТОВ «Дебт Форс» вказувало на необхідність заміни сторони стягувача у виконавчому листі, у зв'язку з переходом до нього права вимоги на підставі договору №29-05/23 про відступлення прав вимоги, укладеного 29 травня 2023 року з ТОВ «Кампсіс» (а.с. 85-88 т.2).
У даній заяві від 19.12.2023 року про заміну стягувача у виконавчому листі, яка подана через систему “Електронний суд» 19.12.2023, ТОВ «Дебт Форс»посилається, зокрема, на те, що строк на пред'явлення виконавчого листа Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області у справі №207/3019/2017 після його повернення стягувачу 02 березня 2023 року ще не минув і зобов'язання за кредитним договором боржником ОСОБА_1 не виконано (а.с. 164-169 т.2).
Отже, зміст заяви ТОВ «Дебт Форс» від 03.08.2023 року та заяви від 19.12.2023 року про заміну стягувача у виконавчому листі не свідчить про їх тотожність. Тому підстави для закриття провадження у даній справі відсутні.
На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, не перевірив, чи було перервано строк на пред'явлення вказаного вище виконавчого листа до виконання і чи не пропущений такий строк заявником, враховуючи надання до заяви копії виконавчого листа з відповідними відмітками державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» - задовольнити.
Ухвалу Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 січня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони стягувача у виконавчому листі - задовольнити.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» (код ЄДРПОУ 43577608) у виконавчому листі №207/3019/17, виданому Баглійським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області 31.07.2018 на виконання рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 05 червня 2018 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заборгованості в сумі 33913,41 грн та витрат по сплаті судового збору в сумі 1600,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 23 квітня 2025 року.
Повний текст постанови складено 01 травня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова