Провадження № 11-сс/803/927/25 Справа № 204/4231/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
01 травня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024040000001480 від 05 грудня 2024 року стосовно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Голінка, Роменського району, Сумської області, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_6
Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2025 року задоволено клопотання прокурора та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 на 60 днів, до 15 червня 2025 року з визначенням застави у розмірі 665 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 013 620 гривень.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя вважає можливим задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників, є недоцільним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того, враховуючи вимоги ст. ст. 176, 177, 178, 182, 183 КПК України, особу підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти власності на території України, беручи до уваги, що на даний час на території України введено воєнний стан, з урахуванням характеру та обставин інкримінованого йому кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, та інших обставин, що мають значення, слідчий суддя вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 665 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 2 013 620 грн., що у даному випадку буде цілком достатнім для виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а перспектива втрати такого грошового забезпечення у випадку порушення ним встановлених обов'язків, послужить достатнім стримуючим фактором, що виключає з його сторони будь-яке бажання переховуватися від органів досудового розслідування та суду або вчиняти інші дії, спрямовані на перешкоджання досудовому розслідуванню.
В апеляційній скарзі захисник просить змінити ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у разі неможливості, то встановити мінімальний розмір застави.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри, яка не підтверджена матеріалами справи. Підозрюваному оголошено про підозру з порушенням його права на захист без участі його захисника і без роз'яснення йому права на захист. Прокурором не надано доказів в підтвердження заявлених ризиків. Підозрюваний добровільно з іншого міста приїхав до суду для розгляду клопотання про обрання йому запобіжного заходу, хоча він мав реальну можливість цього не робити, що нівелює заявлений ризик у вигляді можливого переховування від органів досудового розслідування та суду. Підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, перед обранням запобіжного заходу працював в місті Києві на будівництві, має доходи, що не враховано слідчим суддею. Прокурором не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, слідчий суддя необґрунтовано визначив надмірний та непомірний розмір застави, залишивши поза увагою, що згідно з підозрою сума завданих збитків складає 33928 грн, а розмір застави визначено понад два мільйони гривень. Ні прокурором, ні слідчим суддею в ухвалі не доведено, що застава в рамках п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
В судовому засіданні захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу і з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, вважав ухвалу слідчого судді необґрунтованою, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати більш м'який запобіжний захід або визначити заставу в мінімальному розмірі.
Прокурор в судовому засіданні заперечували проти задоволення апеляційної скарги захисника, її доводи вважав безпідставними, а ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ст. 131 КПК).
Згідно з вимогами статей 177, 178 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання та наявність в нього постійного місця роботи або навчання; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей.
За вимогами ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, висновки слідчого судді та матеріали, долучені до клопотання слідчого, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином. Доводи сторони захисту, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі про застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою або зменшенням розміру застави для підозрюваного, апеляційний суд вважає неспроможними з огляду на таке.
Щодо обґрунтованості підозри.
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК, за обставин, викладених в повідомленні про підозру, є достатньо обґрунтованими і такими, що підтверджуються сукупністю матеріалів, доданих до клопотання слідчого і з такими висновками погоджується суд апеляційної інстанції, а саме: протоколом допиту свідка (конфідента), особа яка залучена до конфіденційного співробітництва та виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи; протоколами впізнання осіб за фотознімками, на яких свідок (конфідент) впізнає учасників злочинної групи причетних до вчинення шахрайських дій; протоколом огляду спільноти в Телеграм месенджері, в ході якого викрито усіх учасників злочинної групи, механізм вчинення правопорушення та список усіх потерпілих яким спричинена майнова шкода злочинними діями останніх; протоколами допитів потерпілих яких наразі понад 20 громадян України в тому числі осіб похилого віку та військово службовців ЗСУ; іншими доказами у своїй сукупності.
Стосовно доведеності ризиків.
Апеляційний суд вважає обґрунтованими і погоджується з висновками слідчого судді про доведення прокурором, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк до 8 років, підозрюваний, намагаючись уникнути покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Запобігти вище зазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому слідчий суддя правильно вважав за необхідне задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування. Застосування більш м'якого запобіжного заходу, за відсутності дієвих стримуючих чинників буде неефективним, оскільки не буде достатнім для запобігання визначеним ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про неможливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищенаведеним ризикам, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою у вигляді застави.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника про необхідність зменшення розміру застави, суд апеляційної інстанції доходить висновку про його визначення слідчим суддею з належним дотриманням вимог ст. 182 КПК, з огляду на наступне.
Кримінальним процесуальним кодексу України передбачений обов'язок слідчого судді, суду при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу (ч. 3 ст. 183 КПК).
Вирішуючи питання про розмір застави, суд апеляційної інстанції враховує обставини даного конкретного кримінального провадження та положення ст. 182 КПК, за змістом яких застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Слідчий суддя визначив заставу як альтернативний запобіжний захід у сумі 2 013 620,00 грн та покладенням відповідних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, що, на переконання колегії суддів, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, забезпечення дієвості кримінального провадження, який під острахом звернення вказаної суми в дохід держави утримується від перешкоджання кримінальному провадженню та буде належним чином виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Апеляційний суд зважає на положення ч. 4 ст. 182 КПК, відповідно до яких розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
Слідчий суддя правильно враховував обставини даного конкретного кримінального провадження та особу підозрюваного і дійшов обґрунтованого та мотивованого висновку про визначення розміру застави.
Апеляційний суд також зважає на початкову стадію досудового розслідування, у якому ще тривають слідчі дії на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення та встановлення всіх осіб причетних до його вчинення, тому на даному етапі кримінального провадження застосування такого запобіжного є доцільним, проте він може бути переглянутий в порядку судового контролю на подальших етапах досудового розслідування.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги захисника як необґрунтовані і не мотивовані.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на... ухвали суду... про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції доходить висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення, а ухвали слідчого судді без змін.
Керуючись статті 132, 176, 177, 183, 193, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , підозрюваного за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4